22 травня 2013 р. Справа № 876/971/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Костіва М.В.
суддів Шавеля Р.М., Савицької Н.І.,
за участю секретаря Губач Х.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2012 р. про закриття провадження у справі № 2а-9587/12/1370 за позовом ОСОБА_1 до Жидачівської районної державної адміністрації як органу опіки і піклування, третя особа - ОСОБА_2, про визнання висновку про визначення місця проживання малолітніх дітей нечинним,
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2012 р. про закриття провадження у справі № 2а-9587/12/1370 за позовом ОСОБА_1 до Жидачівської районної державної адміністрації як органу опіки і піклування, третя особа - ОСОБА_2, про визнання висновку про визначення місця проживання малолітніх дітей нечинним, було закрито провадження у справі.
В апеляційній скарзі, поданій 04.01.2013 р., скаржник просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду по суті.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції помилково вважає, що такий спір повинен розглядатись у порядку цивільного судочинства, оскільки відповідач діяв у цих відносинах як суб'єкт владних повноважень. Ухвалою Жидачівського районного суду від 01.10.2012 р. аналогічний позов було повернуто позивачу через непідсудність.
В судовому засіданні скаржник апеляційну скаргу підтримав із зазначених у ній мотивів.
Відповідач в судове засідання уповноваженого представника не направив, заперечень на апеляційну скаргу не надав.
Третя особа апеляційну скаргу заперечила за безпідставністю, письмових заперечень, однак, не надала.
Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як було встановлено судом першої інстанції, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Жидачівської районної державної адміністрації Львівської області як органу опіки та піклування, за участю третьої особи - ОСОБА_2, про визнання висновку від 17.08.2012 р. органу опіки та піклування про визначення місця проживання малолітніх дітей нечинним.
При вирішенні питання підсудності справи суд першої інстанції підставно виходив з того, що згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Відповідно до частини першої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Визначення поняття «справа адміністративної юрисдикції» наведено у статті 3 КАС України, відповідно до якої це - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта. У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.
При цьому, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір. У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказаних владних управлінських функцій (щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору), то такий суб'єкт не перебуває «при здійсненні управлінських функцій», та не має встановлених нормами КАС України необхідних ознак суб'єкта владних повноважень.
З матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся до суду із позовом, фактичним предметом якого є захист його прав, як батька малолітніх дітей, передбачених Сімейним кодексом України і позивачем оскаржується рішення відповідача про визначення відповідно до положень Сімейного кодексу України місця проживання його малолітніх дітей. Зазначені відносини, які виникли між сторонами у справі, мають приватний характер і регулюються нормами цивільного законодавства. Та обставина, що позивач вже звертався із аналогічними вимогами до суду загальної юрисдикції та ухвалою Жидачівського районного суду від 01.10.2012 р. аналогічний позов було повернуто позивачу через непідсудність, не впливає на юридичну характеристику відносин, оскільки позивач вказану ухвалу не оскаржував та не позбавлений права це зробити з підстав, у порядку та в строки, встановлені законом.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд закриває провадження у справі та водночас, згідно з ч.2 цієї ж статті роз'яснює позивачеві, що розгляд такої справи відноситься до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Згідно із ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань. Скаржник у встановленому законом порядку не довів наявність передбачених законом підстав для скасування постанови суду, не надав інших доказів, які б не подавались суду першої інстанції з обґрунтуванням неможливості їх подання такому суду.
Враховуючи наведене, судове рішення відповідає закону та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2012 р. про закриття провадження у справі № 2а-9587/12/1370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.
Повний текст ухвали виготовлено 27.05.2013 року.
Головуючий суддя : Костів М.В.
Судді: Шавель Р.М.
Савицька Н.І.