22 травня 2013 р. Справа № 818/2937/13-a
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шаповала М.М.
за участю секретаря судового засідання - Вольської А.Г.,
позивачки - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - Р.В. Курило,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивачка просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області (далі - ДПІ) № 0065091720 від 11 червня 2012 року про донарахування суми податкових зобов'язань з орендної плати на суму 17377,59 грн.
Ці вимоги позивачка обгрунтовує тим, що податкове повідомлення-рішення прийняте відносно неї, як фізичної особи, проте договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та Охтирською міською радою не укладався, а був укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 у березні 2009 року, проте він припинив свою чинність, оскільки з 04.05.2011 року вона офіційно в установленому порядку припинила свою підприємницьку діяльність, тому в зв'язку з відсутністю договору оренди земельної ділянки з фізичною особою ОСОБА_1, відповідач протиправно нарахував податкове зобов'язання.
В судовому засіданні позивачка та її представник просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з вищенаведених підстав.
Заперечуючи проти позову ДПІ посилається на те, що позивачка орендувала земельну ділянку на підставі договору оренди, укладеного з Охтирською міською радою. 11.06.2012 року ДПІ прийняла податкове повідомлення - рішення, яким визначено суму зобов'язання з орендної плати за землю. Зазначає, що рішення прийняте на підставі норм чинного законодавства. Договір оренди у 2012 році був чинним, а позивачкою не надано доказів, що підтверджують його розірвання. Вважає позовні вимоги безпідставними та просить відмовити в задоволенні позову.
Під час розгляду справи представник відповідача заперечував проти позовних вимог, посилаючись на вищевикладені обставини справи.
Перевіривши матеріали справи і оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд визнає, що позов не може бути задоволений виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець до 04.05.2011 року, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 12-13).
10.03.2009 р. між ОСОБА_1 та Охтирською міською радою укладено договір оренди землельної ділянки, за яким позивачка прийняла в строкове платне користування земельну ділянку для комерційного використання, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Копією договору оренди земельної ділянки та копією витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку цієї земельної ділянки від 14.09.2012 року № 1409/03, який був дійсний на протязі 2012 року (а.с. 48-53,54) підтверджується, що позивачка мала в оренді у 2012 році вказану земельну ділянку комунальної власності.
Копією податкового повідомлення-рішення № 0065091720 від 11.06.2012 р. (а.с. 11) підтверджується, що ОСОБА_1 збільшено суму податкового зобов'язання за платежем - орендна плата з фізичних осіб на 17377,59 грн.
Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 р. (далі - ПК України) плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Як встановлено підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. При цьому вказано, що далі у розділі XIII слова "орендна плати за земельні ділянки державної і комунальної власності" визначаються як "орендна плата".
Згідно статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Згідно ст. 271 ПК України базою оподаткування за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом, а у разі якщо нормативну грошову оцінку яких не проведено - площа земельних ділянок.
Пунктом 286.5 статті 286 ПК України передбачено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному ст. 58 цього Кодексу.
Суд визнає твердження позивачки про те, що вона укладала договір оренди земельної ділянки як підприємець, а з моменту припинення підприємницької діяльності вона вже як фізична особа не повинна мати обов'язки щодо сплати орендної плати за земельну ділянку, не відповідає вимогам глави 5 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту "в" статті 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій. Земельний кодекс України не пов'язує обов'язкове припинення договору користування земельною ділянкою, що був укладений приватною особою-підприємцем, з припиненням його підприємницької діяльності. Норми Земельного кодексу є нормами спеціальними щодо регулювання земельних відносин, тоді як норми Цивільного кодексу України такими не являються.
Хоча ОСОБА_1 і припинила свою підприємницьку діяльність однак земельної ділянки Охтирській міськраді вона не повернула і тому є підстави визнавати, що вона продовжує користуватися тією ж самою земельною ділянкою, яку вона отримала за договором оренди в той час коли була зареєстрована як фізична особа-підприємець.
Станом на дату прийняття податкового повідомлення - рішення договір оренди від 10.03.2009 року не було розірвано в установленому порядку, земельна ділянка не була повернута Охтирській міськраді, на цій ділянці знаходиться нерухоме майно позивачки, на підставі п.п. 269.1.2 п. 269.1. ст. 269 ПК України ОСОБА_1 залишалася землекористувачем. Таким чином, позивачу правомірно було проведено нарахування орендної плати за землю за 2012 рік в порядку передбаченому для фізичних осіб у сумі 17377,59 грн.
Ця сума було розрахована за наявності діючого договору оренди землі, в п. 8 якого визначено про те, що річна орендна плата вноситься орендарем (ОСОБА_1) у грошовій формі, у розмірі 10 відсотків нормативної грошової оцінки землі (а.с. 49), яка відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Управління Держкомзему у м. Охтирка Сумської області від 14.09.2012 року № 1409/03 становить 173 775 грн. 92 коп. (а.с. 54).
Таким чином, виходячи приведених норм податкового законодавства, суд визнає, що ДПІ правомірно збільшено суму грошового зобов'язання.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено і підписано 27 травня 2013 року.
Суддя М.М. Шаповал