донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
10.03.2009 р. справа №19/168
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
за участю представників сторін:
від позивача:
Не з»явився,
від відповідача:
від третьої особи:
Рогожина Є.В. - за дов. № 09/20-95 від 28.10.08 р.,
Колпахч»ян Г.И. -за дов. б/н від 30.01.09 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Виробничого об»єднання «Алмаз», м. Донецьк
на рішення господарського суду
Донецької області
від
22.12.2008 року
по справі
№19/168
за позовом
Виробничого об»єднання «Алмаз», м. Донецьк
до
За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (Закритого акціонерного товариства) в особі Головного управління Промінвестбанку в Донецькій області, м. Донецьк
Асоціації «Ріст», м. Донецьк
про
зобов"язання Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (Закритого акціонерного товариства) в особі Головного управління Промінвестбанку в Донецькій області зарахувати грошові кошти у розмірі 400000 грн. 00 коп. на поточний рахунок у філії КБ "Приватбанк" Донецького РУ належного отримувача грошових коштів - Асоціації "Ріст".
У 2008 році позивач, Виробниче об»єднання «Алмаз», м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (Закритого акціонерного товариства) в особі Головного управління Промінвестбанку в Донецькій області, м. Донецьк, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Асоціації «Ріст», м. Донецьк про зобов"язання Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (Закритого акціонерного товариства) в особі Головного управління Промінвестбанку в Донецькій області зарахувати грошові кошти у розмірі 400000 грн. 00 коп. на поточний рахунок у філії КБ "Приватбанк" Донецького РУ належного отримувача грошових коштів - Асоціації "Ріст".
Рішенням господарського суду Донецької області від 22.12.08 р. у задоволенні позовних вимог Виробничого об»єднання «Алмаз», м. Донецьк до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (Закритого акціонерного товариства) в особі Головного управління Промінвестбанку в Донецькій області, м. Донецьк, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Асоціації «Ріст», м. Донецьк про зобов"язання Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (Закритого акціонерного товариства) в особі Головного управління Промінвестбанку в Донецькій області зарахувати грошові кошти у розмірі 400000 грн. 00 коп. на поточний рахунок у філії КБ "Приватбанк" Донецького РУ належного отримувача грошових коштів - Асоціації "Ріст" було відмовлено.
Позивач, Виробниче об»єднання «Алмаз», м. Донецьк, з прийнятим рішенням не згоден, вважає, що рішення прийнято з неправильним застосуванням закону, що розповсюджується на спірні правовідносини. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 22.12.2008р. скасувати та прийняти рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.
Відповідач, Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (Закритого акціонерного товариства) в особі Головного управління Промінвестбанку в Донецькій області, м. Донецьк, надав заяву про припинення провадження по справі про зобов»язання зарахувати грошові кошти у розмірі 400000 грн. 00 коп. на поточний рахунок 26005342450001 у філії КБ «Приватбанк»Донецького РУ, код Банку 335496, належному отримувачу цих грошових коштів -Асоціації «Ріст», в зв»язку з тим, що в січні 2009 р. на підставі нових платіжних доручень ВО «Алмаз»відповідач виконав свої зобов»язання перед позивачем та здійснив перерахування грошових коштів в розмірі 400000 грн. 00 коп. іншому отримувачу.
Судова колегія розглянула надане клопотання та відмовила у його задоволенні, оскільки в даному випадку предмет спору не співпадає з обставинами, вказаними в заяві про припинення провадження по справі (інше платіжне доручення та інший отримувач), що виключає можливість застосування п. 11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, до повноважень апеляційної інстанції входить вирішення питання щодо припинення провадження у справі тільки у разі наявності підстав для скасування рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. ст. 103-104 Господарського процесуального кодексу України.
Представник скаржника до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення 17.01.09р. уповноваженій особі підприємства поштового відправлення ухвали суду від 14.01.09р. Про причину неявки суд не повідомив, своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, явка сторін ухвалою суду від 29.04.08р. не була визнана обов'язковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам та третій особі по справі в установленому порядку.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Асоціація «Ріст», м. Донецьк, надала пояснення щодо апеляційної скарги та підтримала її вимоги.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав свої заперечення на апеляційну скаргу.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки відповідно до ст. 129 Конституції України одним з основних принципів судочинства є забезпечення апеляційного оскарження, ч. 2 ст. ст. 124 Конституції України передбачає право особи на захист судом її прав, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, які виникають у державі. Згідно ст. 2 Закону України «Про судоустрій», суд здійснює правосуддя у відповідності із принципом верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України і законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Частиною 3 Закону України «Про судоустрій» встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року №5 “Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону Україну “Про судоустрій» та ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції відповідає вищезазначеним вимогам, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.07.06 р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (Закритим акціонерним товариством) та Виробничим об'єднанням “Алмаз» був укладений договір банківського рахунку №15-94/04-5023.
Пунктом 1.1 зазначеного договору передбачено, що Банк відкриває Клієнту поточний рахунок №26008301789139 та надає послуги, пов'язані з прийманням, зарахуванням грошових коштів на рахунок, переказом грошей з рахунку (на рахунок) Клієнта, видачею останньому грошей у готівковій формі згідно з ліцензією, наданою Банку, виконує функції розрахункової палати згідно з вимогами діючого законодавства, а також надає інші послуги, передбачені Договором.
У відповідності до п. 4.1.1. договору, Клієнт має право самостійно розпоряджатися наявними на рахунку коштами в порядку, визначеному чинним законодавством, за винятком випадків, передбачених законом та цим Договором.
Банк зобов'язався здійснювати розрахункові операції відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність", Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" та нормативних актів Національного банку України (п. 5.1.1. договору).
Згідно п. 5.1.2 Договору, Банк зобов'язався виконувати розрахункові документи, прийняті від Клієнта протягом операційного часу, у межах залишків коштів на рахунку на початок операційного дня та з урахуванням поточних надходжень та документи на відкликання шляхом подання цих документів уповноваженою особою Клієнта безпосередньо відповідальному виконавцю Банку.
Відповідно до умов п. 5.2.1 Договору, Клієнт зобов'язався дотримуватись вимог чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України та БАНКУ з питань здійснення розрахункових операцій та надання звітності.
Пунктом 7.1 договору сторони узгодили, що за несвоєчасне зарахування грошових надходжень на рахунок Клієнта з вини Банку останній сплачує на користь Клієнта пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від зарахованої суми за кожний день прострочення, але не більше 1 відсотка від цієї суми.
У відповідності до п.8.1 Договору, договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє протягом п'яти років з дати його укладання. Дія його автоматично продовжується щоразу на той строк, зазначений у ч.1 цього пункту, якщо жодна з Сторін не надішле письмове повідомлення про припинення зобов'язань до закінчення строку дії цього Договору.
28.07.06 р. між Виробничим об'єднанням “Алмаз» та Промінвестбанком, був укладений договір на обслуговування клієнтів через систему «Клієнт-Банк» №09/26-20-114/06.
Пунктом 1.1 договору сторони передбачили, що Клієнт доручає Банку здійснювати платежі згідно Договору на комплексне розрахунково-касове обслуговування клієнтів банку на підставі документів в електронній формі, переданих в Банк за допомогою модемного зв'язку та підписаних цифровими підписами осіб, уповноважених розпоряджатися рахунком Клієнта.
Відповідно до п. 1.2. договору на обслуговування клієнтів через систему «Клієнт-Банк», Банк зобов'язується, у разі отримання від Клієнта платіжного доручення, у встановлений Регламентом обміну інформацією каналами зв'язку час (Додаток №1) провести операцію по поточному рахунку Клієнта з відміткою Банку даним банківським днем, а в інший час -з відміткою Банку наступним банківським днем.
Згідно умов розділу 7 цього договору, Банк звільняється від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх обов'язків за даним договором внаслідок настання форс-мажорних обставин, таких, як пожежа, повень, землетрус, буря, іншого стихійного лиха або воєнних дій, блокади, масових безладів, терористичних актів, неплатоспроможності інших банків, через які здійснюють розрахунки клієнти Банку та їх контрагенти, неплатоспроможності банків-кореспондентів Банку, а також інших обставин, які виникли після підписання даного Договору в результаті дій (подій) непередбаченого характеру, які знаходяться поза компетенцією Банку (далі -форс-мажорні обставини). Клієнт не має права вимагати від Банку відшкодування понесених ним збитків внаслідок невиконання Банком своїх зобов'язань за даним Договором при настанні для Банку форс-мажорних обставин.
Пунктом 28 Договору передбачено, що цей договір вступає в силу з моменту підписання та діє протягом року. Якщо не одна зі сторін не заявить про розірвання Договору за місяць до закінчення строку його дії, Договір вважається пролонгованим на наступний рік.
Додатком № 1 до Договору № 09/26-20-114/06 від 28.07.06 р. встановлений регламент обміну інформацією каналами зв'язку за договором. Час передачі Платіжних доручень встановлюється для клієнта: з 8:00 години до 16:00 годин (в п'ятницю та передсвяткові дні з 8:00 години до 15:00 години). Банк зобов'язаний формувати виписки з рахунка Клієнта з 8:00 годин до 20:00 годин при наявності руху по рахунку.
02.10.08 р. позивачем був ініційований грошовий переказ контрагенту -Асоціації «Ріст», який було здійснено у вигляді електронних платіжних документів № 246, 247, 248 та 249 на загальну суму 400000 грн. 00 коп. від 03.10.08 р.
Згідно Реєстру електронних платіжних документів від 06.10.08 р. платіжні доручення були отримані відповідачем 03.10.08 р. Кошти з рахунку платника (позивача) були відправлені в Розрахункову палату Промінвестбанку м. Києва для подальшого переказу на рахунок банку отримувача грошових коштів.
На підставі Рішення тимчасового адміністратора було здійснено сторно, внаслідок чого зазначені грошові кошти 22.10.08р. були повернуті на поточний рахунок 26008301789139 у філії “ГУ Промінвестбанку в Донецькій області», код Банку 334635, належний Позивачу, та заблоковані на ньому.
Позивачем на адресу філії «Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області» було направлено лист № 10/04-10 від 07.10.08 р. з вимогою про належне виконання зобов'язань за договором банківського рахунку № 15-94/04-5023/06 від 28.07.08 р.
Листом № 09/06-729 від 15.10.08 р. філія «ГУ Промінвестбанку в Донецькій області» повідомила, що після отримання нею 03.10.08 р. об 11:10 год. платіжних доручень № 246, 247, 248 та 249, вони були направлені 06.10.08 р. об 11:32 год. до Розрахункової палати Промінвестбанку (м. Київ) для подальшого переведення в НБУ. Час надходження даних платіжних доручень в Розрахункову палату Промінвестбанку -06.10.08 р. об 11:40 год.
Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правові норми, які підлягають застосуванню, матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, що:
Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Обов»язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно ст. 55 Закону України “Про банки та банківську діяльність», відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
У відповідності до ст. 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність", державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України, який є центральним банком України і його правовий статус визначається Законом України "Про Національний банк України".
Статтею 56 цього ж Закону зазначено, що Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, вони є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.
На підставі ст.ст. 75, 85 Закону України “Про банки та банківську діяльність» Національним банком України було прийнято постанову № 308 від 07.10.08 р. про призначення тимчасової адміністрації в Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку (Закрите акціонерне товариство), якою строком на 1 рік призначено в Банку тимчасову адміністрацію. З метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців.
Згідно ст. 58 Закону України “Про банки та банківську діяльність», банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.
Статтею 80 Закону України “Про банки та банківську діяльність» передбачено, що тимчасовий адміністратор негайно після свого призначення зобов'язаний забезпечити збереження активів та документації банку. З дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне та виняткове право управляти банком та контролювати його, вживати будь-яких заходів щодо відновлення належного фінансового стану банку або, при необхідності, підготувати банк до продажу чи реорганізації з метою забезпечення інтересів вкладників та інших кредиторів.
Листом від 15.10.08 р. № ТА-70 філії банку повідомлено про рішення тимчасового адміністратора про застосування дії мораторію на платежі за період 02-06.10.08 р., окрім платежів за вказані дати з призначенням “заробітна плата», “пенсії», “комунальні платежі» та зазначено, що відклики по несплачених документах за зазначений період виконуватися не будуть, крім звернень щодо направлення цих коштів на депозити та погашення кредитів та відсотків по них.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про банки та банківську діяльність», мораторій - це зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію
Статтею 85 Закону України “Про банки та банківську діяльність» зазначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.
Отже, з огляду на вищевикладене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки грошові кошти в сумі 400000 грн. 00 коп. за платіжними дорученнями № 246, 247, 248 та 249 були сторновані на рахунок відповідача згідно розпорядження тимчасового адміністратора та підпали під дію мораторію. Крім того, на момент перегляду справи в апеляційній інстанції грошові кошти в сумі 400000 грн. 00 коп. були перераховані відповідачем іншій особі, оскільки таке перерахування можливо було здійснити в межах одного банку, що не суперечить вищезазначеним вимогам чинного законодавства України.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 22.12.2008 року у справі № 19/168 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Виробничого об»єднання «Алмаз», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 22.12.2008 року у справі № 19/168 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 22.12.2008 року у справі № 19/168 -без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в п'ятиденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у місячний строк.
Головуючий
Судді:
Надр.7 прим:
1 -у справу;
2 -позивачу;
3,4 -відповідачу;
5 -третій особі;
6 -ДАГС;
7 -ГС Дон. обл.;
Ложка Н.Л.