ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 4/95
10.02.09
За позовом
Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції
До
Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс»
Про
стягнення 3966,33 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники:
Від позивача не з'явились
Від відповідача Філіпович М.О. -генеральний директор
В засіданні приймали участь
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 3586,20 грн. основного боргу, 380,13 грн. пені, а всього 3966,33 грн. заборгованості за договором № 8090069 від 01.07.2008р. про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.
Відповідач в судовому засіданні та відзиві на позовну заяву від 03.02.2009р. за № 55 позовні вимоги визнає частково, у сумі основного боргу, в частині пені просить суд зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню.
Крім того, відповідач зазначив, що позивачем при нарахуванні пені допущена помилка.
Позивач в засідання суду не з'явився, в листі №2504/7 від 06.02.09 просив суд розглядати справу без участі представника Комунарського відділу державної виконавчої служби.
Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
01.07.2008р. між Комунарським відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції та ТОВ “Мультисервіс» був укладений договір № 8090076 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого рухомого майна.
Відповідно до п.1.1 Договору предметом Договору є здійснення сторонами дій, пов'язаних з виконанням вимог умов Генерального договору про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень № 2 від 11.04.2008 з надання послуг по реалізації арештованого рухомого майна шляхом його продажу на аукціоні, на яке звернено стягнення державним виконавцем при примусовому виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб).
За цим договором позивач передає Спеціалізованій організації здійснити дії по реалізації і проведення аукціону арештованого рухомого майна, а спеціалізована організація здійснює його реалізацію на аукціоні у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. № 606-ХІУ, іншими законами України, Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15.07.1999р. № 42/5, зареєстрованим в Мін'юсті України 19.07.1999р. № 480/3773 (із змінами та доповненнями) та іншими нормативно-правовими актами України.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Позивач належним чином виконував своїх зобов'язання за договором, передавав на реалізацію арештоване майно.
23.07.2008р. були проведені прилюдні торги по реалізації переданого позивачем майна, що підтверджено протоколом № 8090076 проведення аукціону по реалізації рухомого майна, яке є власністю ТОВ «Українська науково-технічна компанія» від 23.07.2008р. Сума реалізації майна становила 4170 грн.
Відповідач не виконав свої зобов'язання чим порушив умови договору, а саме: не перерахував на рахунок Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції кошти отримані від продажу рухомого майна у строк не пізніше п'яти банківських днів з дня надходження коштів на рахунок Спеціалізованої організації.
Відповідно до п. 3.1 та 3.2. Договору винагорода відповідача за договором, з урахуванням податку на додану вартість, становить 14% від суми реалізації арештованого рухомого майна. Кошти, одержані Спеціалізованою організацією від переможця аукціону за придбане ним рухоме майно, за відрахуванням винагороди, вказаної у п.3.1. договору, перераховуються на відповідний рахунок відділу у термін 5-ти банківських днів з дня надходження коштів на рахунок Спеціалізованої організації.
Відповідно до п.4.2. договору, у разі несвоєчасного перерахування Спеціалізованою організацією на рахунок відділу сум від реалізації майна, спеціалізована організація сплачує пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги в частині основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:
Невиконання відповідачем умов договору № 8090076 від 01.07.2008 про надання послуг по організації і проведенню аукціону з реалізації арештованого рухомого майна в частині перерахування коштів на рахунок відділу державної виконавчої служби порушує охоронювані законом права та інтереси Позивача.
Відповідач не заперечує, що повинен був перерахувати на рахунок позивача суму у розмірі 3586,20 грн.
Але належна до перерахування сума коштів від реалізації вказаного майна у розмірі 3586,20 грн. на рахунок позивача досі не перерахована.
Відповідач пояснює, що затримка у перерахуванні коштів на рахунок відділу державної виконавчої служби виникла низкою обставин які негативно позначилися на фінансовому стані підприємства.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріалами справи доведено і відповідачем не заперечується, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 3586,20 грн., і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.
Вимога позивач про стягнення з відповідача пені у сумі 380 грн. 13 коп. відповідно до п.4.2. договору підлягає задоволенню частково, у сумі 249 грн. 27 коп. оскільки позивач дійсно при розрахунку пені в порушення п.4.1 нараховував пені з розрахунку 0,1% від суми простроченого платежу.
Відповідно до п.4.2 договору сторони визначили, що у разі несвоєчасного перерахування спеціалізованою організацією на рахунок відділу сум від реалізації майна, спеціалізована організація сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотків від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пені, тому пені повинна бути нарахована із розрахунку не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пені ( 3586,20Х 24:366Х106=249,27грн.).
Відповідач просить зменшити розмір пені на 50% обґрунтовуючи це скрутним становищем підприємства та фінансовою кризою.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України ст. 551 Цивільного кодексу України та п. 3 статті 83 чинного Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, що приймає рішення, має право у певних випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання; це ж питання врегульовано і в роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 № 02-5/293 “Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань».
Під час судового розгляду жодних заперечень з боку сторін (як позивача так і відповідача) про достовірність поданих доказів не надходило.
Господарський суд, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача, який порушив зобов'язання, об'єктивно оцінив всі надані сторонами докази неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, причини неналежного виконання зобов'язання, прийшов до висновку, що доводи відповідача заслуговують на увагу.
Судом взято до уваги твердження відповідача про те, що часткове невиконання договору (несвоєчасне перерахування коштів) викликано неналежним від ТОВ «Мультисервіс»обставинами, а саме запровадження Міністерством юстиції України шляхом прийняття змін до нормативно-правових актів таких умов, які ускладнили функціонування та виконання умов договорів, укладених між позивачем та відповідачем, на момент розгляду справи товариство знаходиться в тяжкому фінансовому становищі в зв'язку з чим на підприємстві виникла заборгованість по виплаті працівникам заробітної плати.
Враховуючи ступень виконання зобов'язань, причини неналежного виконання зобов'язання, господарський суд вважає за можливе зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, який порушив зобов'язання по договору до 124 грн. 63 коп.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимога в частині стягнення основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню, вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню, з підстав зазначених вище.
Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 ГПК України суд, -
1. Позов задовольнити частково.
Стягнути з Спеціалізованої організації Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс»(03124, м. Київ, вул.. Миколи Василенка, 7, літ.А; 04050, м. Київ, вул.. Глибочицька, 17, код ЄДРПОУ 25635917) на користь Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (69104, м. Запоріжжя, вул.. Маліновського, 16, код ЄДРПОУ 35037364) 3586 (три тисячі п'ятсот вісімдесят шість) грн. 20 коп. основного боргу, 124 (сто двадцять чотири) грн. 63 коп. пені.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс»(03124, м. Київ, вул.. Миколи Василенка, 7, літ.А; 04050, м. Київ, вул.. Глибочицька, 17, код ЄДРПОУ 25635917) в доход Державного бюджету України державне мито в сумі 102 (сто дві) грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс»(03124,, м. Київ, вул.. Миколи Василенка, 7, літ.А; 04050, м. Київ, вул.. Глибочицька, 17, код ЄДРПОУ 25635917)в доход Державного бюджету України (код економічної класифікації: 22050000, р/р 31213259700011, Одержувач: УДК у Шевченківському районі міста Києва, ідентифікаційний код 26077968, Банк одержувача: ГУДКУ у м.Києві МФО 820019) 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.
2. В решті частині позову про стягнення пені відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.
Суддя І.І.Борисенко