"04" березня 2009 р. Справа № 9/325/08-НР
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиціоно - будівельної компанії «Оптіма» (54025, м. Миколаїв, пр. Парусний 7, кв. 162)
До відповідачів: 1). Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20)
2). Квартирно -експлуатаційного відділу міста Миколаєва (54056, м. Миколаїв, пр.-т Миру, 62-а).
За участю: Військової прокуратури Миколаївського гарнізону (54030, м. Миколаїв, вул.Нікольська,18А)
Про: визнання права користування земельною ділянкою для забудови та зобов'язання укласти договір
Суддя В.Д. Фролов
Від позивача:
Від 1 відповідача: Корнієнко Т.І., дов. № 2837/20/29 від 20.11.2008 р.
Від 2 відповідача: Івкін О.М., дов. за № 48 від 19.01.2009 р.
В засіданні приймає участь: прокурор Іващенко С.М.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 10.06.2008 р. у справі за №9/325/08 визнано за Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиціоно - будівельної компанії «Оптіма» право користування земельною ділянкою площею 24058,92 кв.м, розташованої в м. Миколаїв, просп. Героїв Сталінграду, 34; визна но укладеним між Миколаївською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “Інвестиціоно - будівельною компанією «Оптіма» договір про право користування чужою земель ною ділянкою для забудови (договір суперфіцію) площею 24058,92 кв.м (розта шованої в м.Миколаїв, просп. Героїв Сталінграду, 34, згідно з каталогом коор динат кутів зовнішніх меж землекористування, розробленого Миколаївським комунальним підприємством «Проектно-вишукувальне бюро») для забудови (договір суперфіцію) у наступній редакції: «Зобов'язати Миколаївську міську раду підписати з Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія «Оптіма» (м. Миколаїв, пров. Парусний 7, кв. 162) договір про право користування чужою земельною ділянкою для забудови (договір су перфіцію), площею 24058,92 кв.м (розташованою: м. Миколаїв, Проспект Героїв Сталінграду, 34 згідно каталогу координат кутів зовнішніх меж землекористу вання, розробленого Миколаївським комунальним підприємством. Стягнути з Миколаївської міської ради, м. Миколаїв, вул.Адміральська, 20 на користь Това риства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельної компанії «Оп тіма» (м. Миколаїв, пр. Парусний 7, кв. 162) -85 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу».
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 07.07.2008 р. у справі №9/325/08 на підставі ст. 89 Господарського процесуального кодексу України виправлено описку: п. 3 резолютивної частини рішення господарського суду Миколаївської області від 10.06.2008 р. у справі №9/325/08 викладено в наступній редакції: «Зобов'язати Миколаївську міську раду в особі міського го лови підписати з Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Оптіма» (м. Миколаїв, пров. Парусний 7, кв. 162) договір про право користування чужою земельною ділянкою для забудови (договір су перфіцію), площею 24058,92 кв.м (розташованою: м. Миколаїв, просп. Героїв Сталінграду, 34) згідно каталогу координат кутів зовнішніх меж землекористу вання, розробленого Миколаївським комунальним підприємством Проектно-вишукувальне бюро для забудови (договір суперфіцію) у редакції, викладеній у мотивувальній частині рішення».
Не погоджуючись із рішенням господарського суду, військовим про курором Миколаївського гарнізону було внесене апеляційне подання до Оде ського апеляційного господарського суду.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду 02.09.2008р. у справі №9/325/08 відновлено військовому прокурору Миколаївського гарнізону на внесення апеляційного подання; рішення господарського суду Миколаївської області від 10.06.2008 р. у справі №9/325/08 скасовано, в позові відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.11.2008р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.09.2008р. у справі №9/325/08 та рішення господарського суду Миколаївсь кої області від 10.06.2008р. скасовані, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.01.2009р. справу за №9/325/08 прийнято до нового розгляду та присвоєний № 9/325/08 -Н.Р.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.01.2009р. залучено в якості другого відповідача - Квартирно -експлуатаційний відділ міста Миколаєва (54056, м.Миколаїв, пр.-т Миру, 62-а).
Вивчивши матеріали справи, господарський суд встановив:
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до договору купівлі-продажу від 18.07.2007 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегабудмашінвест» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Оптіма», він став власником нежитлових будівель, розташованих за адресою: м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінгруду, 34, які складаються із: складу за літ. «Р» загальною площею 715,4кв.м., складу за літ. «С» загальною площею 459,4 кв.м., сховища за літ. «Т» загальною площею 162,2кв.м. Вказаний договір зареєстровано в Державному реєстрі правочинів 18.07.2007р. за № 1720, а 19.07.2007р. Миколаївським міським бюро технічної інвентаризації зареєстровано за позивачем право власності на нежитлові будівлі за договором купівлі-продажу № 1720 від 18.07.2007р. 26.02.2008р. за вих. № 2222/05-03-18 Миколаївський міський голова на його клопотання за № 01 від 21.02.08р. про укладення договору на право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) площею 24 059 кв.м. по пр. Героїв Сталінгруду, 34 повідомив про неможливість укладення такого договору, оскільки у відповідності до ч. 3 ст. 124 ЗК України в разі передачі земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому ст. 118, 123 ЗК України, а такий проект відведення товариством не розроблено і не узгоджено. Отже, позивач вважає відмову в укладенні договору неправомірною, тому він просить суд зобов'язати Миколаївську міську раду в 10-денний термін з дня набрання законної сили рішення суду підписати договір про право користування чужою земельною ділянкою для забудови (договору суперфіцію) пл. 24058,92 кв.м. по пр. Героїв Сталінгруду, 34 в м. Миколаєві згідно каталогу координат кутів зовнішніх меж землекористування, розробленого Миколаївським комунальним підприємством «Проектно-вишукальне бюро» для забудови (договір суперфіцію) в редакції, викладеній в позовній заяві.
Отже, предметом позову є визнання права користування чужою земельною ділянкою для забудови і зобов'язання Миколаївської міської ради укласти договір суперфіцію.
Відповідно до ч. 1 ст. 1021 Земельного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. 12 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів -відповідні органи виконавчої влади; державні органи приватизації здійснюють розпорядження (крім відчуження земель, на яких розташовані об'єкти, що не підлягають приватизації) землями, на яких розташовані державні, в тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, а також продаж земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації.
Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України, при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частку може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. Тобто, перехід права власності на земельну ділянку і перехід права користування земельною ділянкою вимагає самостійної договірно-правової регламентації. Договором, що регламентує перехід права користування ділянкою до набувача будівлі (споруди) є тільки договір оренди земельної ділянки.
Ст. 377 Цивільного кодексу України визначено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни їх цільового призначення, в розмірах, встановлених договором.
Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частку земельної ділянки, яка зайнята цими будівлями чи спорудами, та на частку земельної ділянки, яка є необхідністю для їх обслуговування.
В договорі купівлі-продажу від 18.07.2007р. не зазначено розмір земельної ділянки, на якій розміщені склади, сховище.
Як вбачається із листа № 01 від 21.02.08р., позивач звернувся до Миколаївської міської ради з проханням укласти договір про користування чужою земельною ділянкою для забудови (договір суперфіцію) в запропонованій редакції, предметом якого є надання позивачу права забудови земельної ділянки пл. 24058,92 кв.м. по пр. Героїв Сталінгруду, 34 в м. Миколаєві.
Відповідно до ст. 413 ЦК України, власник земельної ділянки має право надати земельну ділянку або її частку в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право може виникнути або на підставі договору, або заповіту.
Суперфіцій - відчужуване речове право користування чужою земельною ділянкою для забудови.
Як зазначає позивач, належне йому право власності на об'єкти нерухомості дає правові підстави для користування земельною ділянкою площею, достатньою для експлуатації нерухомого майна - 24058,92кв.м., на якій розташовані його об'єкти нерухомості.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, до предмету доказування у даній справі входить встановлення власника спірної земельної ділянки, особи, яка має повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою.
Позивачем не надано жодного документу, який підтверджує заявлену ним площу земельної ділянки, не надано доказів звернення до органів місцевого самоврядування за питанням оформлення землекористування з дотриманням вимог, передбачених гл. 14 чи гл. 15 Земельного кодексу України
Тобто, як власник об'єктів нерухомості, позивач має право і обов'язок оформити землекористування з дотриманням вимог ст. 120, 124 Земельного кодексу України, або ст. 377 ЦК України, що в даному випадку дотримано не було.
Ст. 413 ЦК України визначає підстави виникнення права користування чужою земельною ділянкою для забудови. Відповідно до приписів гл. 34 ЦК України власник земельної ділянки має право надати її у користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд. Таке право виникає на підставі договору. Суперфіцієм є довгострокове право користування чужою земельною ділянкою, переданою відоплатно чи безоплатно особі для будівництва та експлуатації на ній будівель і споруд, на які у останньої виникає право власності.
Позивач, придбавши за договором купівлі-продажу від 18.07.2007р. у Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегабудмашінвест» нежитлові будівлі, не оформивши землекористування під цими будівлями, заявляє про своє право на користування земельною ділянкою пл. 24 058,92кв.м. на підставі наданого до суду проекту договору про право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцію).
До цього, зі наданих прокурором додаткових матеріалів вбачається, що, відповідно довідки Комунального підприємства «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» №11022 від 02.09.2008р., придбаний позивачем на підставі договору купівлі -продажу від 18.07.2007 р. об'єкт нерухомого майна за адресою: м. Миколаїв, пр-т Героїв Сталінграду, 34 раніше був вилучений з адреси: м. Миколаїв, пр-т Героїв Сталінграду, 22-А, згідно з рішенням виконкому Миколаївської міської ради № 1246 від 22.06.2007р.
До цього, прокурорською перевіркою встановлено, що внаслідок надання, посадовими, особами приватного підприємства «РАФА" до господарського суду Миколаївської області фіктивних документів про нібито наявність договірних відносин з Міністерством оборони України суд 07.02.2007 р. виніс рішення про визнання за ПП«РАФА" права власності, на 27 об'єктів нерухомості військового містечка №72, розташованих за адресою: м. Миколаїв, пр-т Героїв Сталінграду, 22-А., балансовою вартістю більше І. мли. гри. В той же час, відповідна угода Міністерством оборони України з ПП «РАФА» не укладалась, а на території вказаної земельної ділянки розташована військова частина А0224, яка входить до складу Об'єднаних сил швидкого реагування Збройних Сил України.
Крім того, 15.05.2008 р. військовою прокуратурою Південного регіону до господарського суду міста Києва пред'явлено позовну заяву про визнання недійсним договору №16/03-06/03 від 14.04.2006 року про здійснення спільного будівництва (реконструкції) об'єктів житлово -цільового призначення та договору №16/03-06/03/3 від 14.04.2006 року про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі №16/03-06/03 від 14.04.2006 року. Рішенням господарського суду міста Києва від 06.08.2008 року був задоволений позов першого заступника військового прокурора Південного регіону України та визнаний недійсним інвестиційний договір №16/03-06/03 від 14.04.2006 року «Про спільне будівництво (реконструкцію) об'єктів житлово-цільового призначення створення інженерної інфраструктури для їх будівництва укладений між Міністерством оборони України з приватним підприємством «РАФА» та визнаний недійсним інвестиційний договір №16/03-06/03 від 14.04.2006 року «Про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі «Про спільне будівництво (реконструкцію) об'єктів житлово-цивільного призначення створення інженерної інфраструктури для. їх будівництва укладений між Міністерством оборони України з приватним підприємством «РАФА».
Підставою для визнання за позивачем права користування земельною ділянкою за адресою: м. Миколаїв, просп. Героїв Сталінграду, 34. стало рішення господарського суду Миколаївської області від 10.06.2008 року.
Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач не є власником земельною ділянкою загальною площею 24058,92 кв.м., оскільки законними землекористувачами вказаної земельної ділянки є -квартирна - експлуатаційний відділ міста Миколаєва та військової частини А0224, так як рішенням Миколаївської міської ради народних депутатів від 03.11.2000 року N»223/43 Миколаївській КЕЧ району (в теперішній час КЕВ м. Миколаїв) видано Державний акт І-МК №002380 на право постійного користування землею для розташування на ній військової частини А0224.
Відповідно до вимог п.9 ч.2 от. 14 Закону України «Про Збройні сили України» зі змінами від 03.06.2008 року землі оборони є державною власністю і вирішення питання про використання, останньої не відноситься до компетенції Миколаївської міської ради, оскільки згідно ч.5 ст. 149 Земельного кодексу України, обласні державні, адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених, частинами 5, 9 цієї статті.
Згідно вимог статті 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових, частин, установ, навчальних закладів, підприємств та організації Збройних сил України. Статтею 4 Закону України «Про використання земель оборони» визначено вичерпний перелік використання земель оборони. Отже, надання земель оборони в якості, пайового внеску Міністерства оборони України не передбачено.
За таких обставин, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя