донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
24.02.2009 р. справа №10/200
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
за участю представників сторін:
від позивача:
Ковалевський Т.Г. (довіреність № 19 від 12.01.09р.),
від відповідача:
не з*явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромекологія», м.Донецьк
на рішення господарського суду
Донецької області
від
24.12.2008 року
по справі
№ 10/200
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Садова», м.Алчевськ Луганської області
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромекологія», м.Донецьк
про
стягнення 79 480 грн. 26 коп.
У 2008 році позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахта «Садова», м.Алчевськ Луганської області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромекологія», м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 54 445 грн. 00 коп., збитків від інфляційних процесів в сумі 8 366 грн. 69 коп., пені в сумі 8 573 грн. 13 коп. та річних за час прострочення в сумі 8 095 грн. 44 коп. Всього -79 480 грн. 26 коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 24.12.08р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Садова», м.Алчевськ Луганської області були задоволені в повному обсязі. Рішення мотивовано тим, що відповідач не виконав обов'язки покупця та не сплатив повністю отриманого товару, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 54 445 грн. 00 коп.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромекологія», м.Донецьк, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим із порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить апеляційну інстанцію рішення господарського суду Донецької області від 24.12.08р. скасувати.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахта «Садова», м.Алчевськ Луганської області, надав відзив на апеляційну скаргу, яким він з її вимогами не погодився та просив залишити рішення господарського суду Донецької області від 24.12.08р. без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
В судовому засіданні представник позивача підтримав свої заперечення щодо апеляційної скарги.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромекологія», м.Донецьк, до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення 16.01.09р. уповноваженій особі підприємства поштового відправлення - ухвали суду від 13.01.09р. Про причину неявки суд не повідомив, своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, явка сторін ухвалою суду від 13.01.09р. не була визнана обов'язковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 10/200, та наданих представником позивача пояснень.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статей 28-29 Закону України «Про судоустрій»та статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року №5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вищезазначеним вимогам, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.02.2008 року між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Шахта «Садова», м.Алчевськ Луганської області (далі -Покупець), та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромекологія», м.Донецьк (далі -Постачальник), був укладений Договір поставки вугільної продукції №15/02-2008 (далі -Договір).
Відповідно до вимог пункту 1.1 Договору Постачальник зобов'язався передати у власність, а Покупець прийняти і оплатити вугілля марки Антрацит (далі -Товар), кількість, ціна якого визначається в Специфікаціях, що оформлені у вигляді Додатків до цього Договору, що є невід'ємною його частиною.
Розділом 3 Договору сторони передбачили умови поставки Постачальником Товару на адресу Покупця, а саме:
Товар поставляється щомісячно відповідно по заявці Покупця (пункт 3.2);
При виявленні невідповідності кількісних або якісних показників Товару виклик представників Постачальника та/або вантажовідправника для участі в подальшому прийманні обов'язковий (пункт 3.4);
Товар вважається прийнятим, якщо протягом п'яти днів з моменту отримання Товару від перевізника Покупець не заявить письмово претензію про невідповідність Товару за кількістю та якістю. Дата прийомки Товару за кількістю є дата отримання Товару Покупцем від перевізника. Покупець має право перевірити якість Товару протягом п'яти днів з моменту надходження Товару на станцію призначення та/або отримання його від перевізника (пункт 3.5).
Постачальник, що поставив Товар, повідомляє про проведене відвантаження протягом 10 днів від дати поставки та надає наступні документи: оригінал рахунку на Товар, сертифікат (посвідчення) якості, копії залізничних квитанцій (товаротранспортної накладної), податкову накладну на Товар, акт прийому-передання Товару. При відправці Покупцю вказаних вище документів рекомендованою (кур'єрською) поштою, оформлений Акт прийому-передання Товару. У разі неповернення Акту прийому-передання Товару Постачальнику та/або ненаданні заперечень по Акту у встановлений для оформлення строк, Акт прийому-передання Товару вважається оформленим з боку Покупця (пункт 3.6).
Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця у момент поставки Товару (пункт 3.8).
У пункті 5.2 Договору зазначено, що умовою оплати є 100% передплата за Товар та транспортні витрати. Пунктом 5.4 Договору передбачено, що у разі відвантаження Товару без передплати, його оплата здійснюється не пізніше за 3 дні з моменту поставки, а також у термін трьох днів відшкодовуються Постачальнику усі транспортні витрати, пов'язані з доставкою Товару.
Покупець за невчасну оплату зобов'язується сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого або неоплаченого Товару та транспортних витрат (пункт 6.3.2 Договору). У випадку порушення строків оплати Товару та транспортних витрат, встановлених пунктом 5.4 Договору понад 30 днів, Покупець повинен відшкодувати Постачальнику річні у сумі нарахованих на несвоєчасно сплачену вартість Товару та транспортних витрат у розмірі 24 % річних (пункт 6.3.3 Договору).
Специфікаціями №1 від 15.02.08р., №2 від 01.03.08р., які є невід'ємними частинами Договору №15/02-2008 від 15.02.08р., сторони домовились про постачання вугілля марки АС (6-13) в обсязі 1500 тонни на загальну суму 900 000 грн. 00 коп. (з ПДВ).
Заявкою № 14 від 15.02.08р. відповідач замовив позивачу відвантажити згідно Договору поставки вугільної продукції №15/02-2008 від 15.02.08р., антрацити марки АС в обсязі 5 000 тонни з відповідними показниками якості.
В лютому -березні 2008 року позивач здійснив постачання відповідачу вугілля в обсязі 1 104 тонни на загальну суму 696 614 грн. 40 коп., про що свідчать копії Накладних №№ 55/02, 67/02, 80/02, 11/03; копії Квитанцій про приймання вантажу; копії Актів прийому-передання від 23.02.08р., від 27.02.08р., від 29.02.08р., від 06.03.08р.
Накладними №2, №3 від 25.03.08р. частина отриманого вугілля у кількості 552 тонни на загальну суму 348 307 грн. 20 коп. відповідачем була повернута позивачу в зв'язку з невідповідністю якості, передбаченої умовами Договору.
Відповідач свої зобов'язання за Договором № 15/02-2008 в повному обсязі не виконав, за отримане вугілля розрахувався частково лише в сумі 293 862 грн. 20 коп., в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 54 445 грн. 00 коп.
За цих підстав, Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахта «Садова», м.Алчевськ Луганської області звернулося до господарського суду Донецької області за захистом своїх порушених прав про стягнення заборгованості з урахуванням штрафних санкцій, всього в сумі 79 480 грн. 26 коп.
Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, вислухавши пояснення представника позивача, судова колегія дійшла висновку, що:
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України, як акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері і положення Цивільного кодексу України у випадках, коли правовідносини не врегульовані Господарським кодексом України.
Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.
Відповідно до вимог пункту 4 статті 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно норм статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як правомірно встановлено господарським судом Донецької області, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором поставки вугільної продукції №15/02-2008 від 15.02.08р., надавши відповідачу послуги по постачанню вугілля, які останнім були прийняті та частково оплачені.
Так, з наданих позивачем матеріалів, а саме копій Накладних №№ 55/02, 67/02, 80/02, 11/03; копій Квитанцій про приймання вантажу; копій Актів прийому-передання від 23.02.08р., від 27.02.08р., від 29.02.08р., від 06.03.08р., вбачається, що відповідачем у лютому -березні 2008 року було отримано від позивача вугілля в обсязі 1 104 тонни на загальну суму 696 614 грн. 40 коп., які підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками обох підприємств.
Відповідно до умов пункту 5.4 Договору, сторонами передбачено, що у разі відвантаження Товару без попередньої оплати, його оплата здійснюється не пізніше за 3 дні з моменту поставки Товару.
Частина вугілля у кількості 552 тонни на загальну суму 348 307 грн. 20 коп. відповідачем була повернута позивачу в зв'язку з невідповідністю якості Товару. За іншу частину отриманого вугілля відповідач здійснив часткову оплату шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача в розмірі 293 826 грн. 20 коп., залишивши несплаченою вартість вугілля на суму 54 445 грн. 00 коп.
Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правомірно зроблений висновок про неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромекологія», м.Донецьк своїх зобов'язань за Договором №15/02-2008 від 15.02.08р. всупереч вимогам статей 525, 526 Цивільного кодексу України, оскільки відповідачем не надано суду доказів оплати заборгованості позивачу в розмірі 54 445 грн. 00 коп. Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 54 445 грн. 00 коп. є обґрунтованими та доведеними. Крім того, в апеляційній скарзі відповідач не заперечує проти стягнення з нього суми основного боргу в розмірі 54 445 грн. 00 коп.
Пунктом 6.3.3 Договору, сторони передбачили, що у випадку порушення строків оплати Товару та транспортних витрат, встановлених пунктом 5.4 Договору понад 30 днів, Покупець повинен відшкодувати Постачальнику річні у сумі нарахованих на несвоєчасно сплачену вартість Товару та транспортних витрат у розмірі 24 % річних.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення річних, як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання перед позивачем та інфляційних, які є збільшенням суми основного боргу в зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, є обґрунтованими та правомірно задоволені судом першої інстанції.
На підставі вищевикладеного, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних в сумі 8 366 грн. 69 коп. та річних в сумі 8 095 грн. 44 коп.
Також судом першої інстанції правомірно задоволені позовні вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 8 573 грн. 13 коп., оскільки це відповідає вимогам статті 230 Господарського кодексу України та пункту 6.3.2 Договору, яким встановлено, що Покупець за невчасну оплату зобов'язується сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого або неоплаченого Товару та транспортних витрат.
В своєї апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромекологія», м.Донецьк зазначає про неправомірність стягнення з підприємства відповідача інфляційних в сумі 8 366 грн. 69 коп., 3% річних в сумі 8 095 грн. 44 коп. та пені в сумі 8 573 грн. 13 коп., оскільки позивачем недобросовісно виконувались свої зобов'язання, а саме: відповідачу було поставлене вугілля невідповідної якості. Цей довід апеляційної скарги був розглянутий та відхилений апеляційною інстанцією як такий, що не підтверджений матеріалами справи, з огляду на наступне.
Пунктом 3.5 Договору сторони передбачили, що Товар вважається прийнятим, якщо протягом п'яти днів з моменту отримання Товару від перевізника Покупець не заявить письмово претензію про невідповідність Товару за кількістю та якістю. Дата прийомки Товару за кількістю є дата отримання Товару Покупцем від перевізника. Покупець має право перевірити якість Товару протягом п'яти днів з моменту надходження Товару на станцію призначення та/або отримання його від перевізника.
Проте, відповідачем не надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції доказів наявності претензій щодо якості прийнятого ним від позивача вугілля в обсязі 552 тонни, які не сплачені ним в повному обсязі та є предметом спору по даній справі. Факт часткового повернення вугілля в зв'язку неналежною якістю не може бути підставою для несплати відповідачем іншого вугілля, яке отримане ним за Договором без зауважень та заперечень.
Іншим доводом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромекологія», м.Донецьк є посилання на те, що рішення господарського суду Донецької області прийнято з порушенням норм процесуального права України в зв'язку з розглядом справи у відсутності представника відповідача.
Але, дослідивши матеріали справи, апеляційна інстанція встановила, що господарським судом Донецької області правомірно, без порушень норм процесуального права України розглянуто справу з належними повідомленнями обох сторін про час та місце розгляду справи.
Так, суд першої інстанції розглядав справу № 10/200 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Садова», м.Алчевськ Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромекологія», м.Донецьк про стягнення 79 480 грн. 26 коп. з 07.10.08р. по 24.12.08р. Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.11.08р. строк вирішення спору по справі № 10/200 продовжувався на один місяць, тобто в строки, передбачені статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалами господарського суду Донецької області від 05.11.08р., 20.11.08р., 16.12.08р. розгляд справи № 10/200 неодноразово відкладався за клопотаннями Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромекологія», м.Донецьк, проте до прийняття рішення по справі, в жодне судове засідання представник відповідача так і не з'явився.
Участь у господарському процесі приймають юридичні, а не фізичні особи, тобто відповідач мав можливість направити до суду інших представників для представлення його інтересів. Отже, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення з приводу порушення судом першої інстанції норм процесуального права України.
Інші доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 24.12.2008 року у справі № 10/200 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромекологія», м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 24.12.2008 року у справі № 10/200 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 24.12.2008 року у справі №10/200 -без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в п'ятиденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у місячний строк.
Головуючий
Судді:
Надр.5 прим:
1 -у справу;
2 -позивачу;
3 -відповідачу;
4 ДАГС;
5 -ГС Дон. обл.;
Ширіна Ю.М.