"02" березня 2009 р.
Справа № 17/3-37
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
при секретарі судового засідання Грохольській В.В.
Розглянув справу
за позовом: Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України», м. Київ
до відповідача: Приватного агропромислового підприємства «Агрокомплекс», м. Зборів Тернопільської області
Представник від:
позивача: Козак Н.В., довіреність №57 від 04.08.2008р.;
відповідача: не з'явився
Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22,811 ГПК України.
Технічна фіксація судового процесу здійснюється на диск серії CD-R, серійний номер ВМ3031313G898 у відповідності до заявленого позивачем клопотання.
Державне підприємство «Державний резервний насіннєвий фонд України», м. Київ звернулося 28.12.2008р. (згідно поштового штампу на конверті) до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення 284 143,30 грн. вартості насіння ярої пшениці першої репродукції сорту «Рання-93»у кількості 124,060т. з Приватного агропромислового підприємства «Агрокомплекс», м. Зборів Тернопільської області.
Позов обґрунтовується копією договору № С-66 від 06.10.05р. про надання послуг по зберіганню насіння; копією акту прийому-передачі насіння до договору зберігання № С-66 від 06.10.05р.; копією складської квитанції на зерно №1 від 06.10.05р.; копією листа-вимоги № 138-2/11-14/79 від 05.11.08р.; копією листа № 38 від 27.06.08р.; копією листа №138-1-08/974 від 20.05.08р.; копією листа № 138-1/2-02/1092 від 17.06.08р.; копіями актів від 21.05.08р. та від 27.06.08р.; іншими матеріалами.
В ході судового розгляду позивачем в порядку ст.. 22 ГПК України подано заяву № 138-2/10-13/21 від 16.02.09р., згідно якої ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України»просило суд стягнути з відповідача насіння ярої пшениці першої репродукції сорту «Рання-93»у кількості 124,060 тонн, вартістю 284143,30 грн. та відшкодувати судові витрати по розгляду даної справи.
Дане клопотання судом прийнято до розгляду, оскільки відповідає правам сторони в процесі, передбаченим статтею 22 ГПК України, тому, розгляд справи здійснюється з урахуванням зміни позовних вимог.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач обґрунтованого документально підтвердженого відзиву на позов, витребуваних письмових документів не подав, його повноважний представник в судові засідання не з'явився, незважаючи на те, що про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку (повідомлення про вручення поштового відправлення № 2101441).
Окрім того, 02.03.2009р. відповідачем подано клопотання від 02.03.2009р. (вх. №9739) про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника підприємства у відрядженні в м. Києві.
Проте, суд вважає, що матеріалів справи достатньо для розгляду спору по суті, а брати участь в судових засіданнях є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України. Крім того, за статтею 28 ГПК України право представляти інтереси в суді надано не лише особі, котрій видано довіреність від імені підприємства, організації а й безпосередньо керівнику підприємства чи організації, повноваження якого визначені законодавством або установчими документами. Також, при вирішенні даного клопотання, суд враховує передбачений частиною 1 статті 69 ГПК України, строк для вирішення спору, котрий закінчується 02.03.2009 р., оскільки позовна заява поступила до господарського суду 02.01.2009 р. (вх. № 0021). За таких обставин, зважаючи на те, що ухвалою від 19.02.2009 р. явка повноважних представників сторін не визнавалася обов'язковою; судовий розгляд справи неодноразово відкладався; відповідач жодного разу в судові засідання не з'явився, не виявив бажання ознайомитись з матеріалами справи та без поважних причин не подав суду відзиву на позов, клопотання про відкладення судового засідання до задоволення не підлягає.
Таким чином, розгляд справи здійснюється за наявними у ній документами за правилами ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши доводи представника позивача, господарський суд встановив таке.
06 жовтня 2005 року між Державним підприємством «Державний резервний насіннєвий фонд України», як Поклажедавцем, та Приватним агропромисловим підприємством «Агрокомплекс», як Зберігачем, був укладений договір № С-66 про надання послуг по зберіганню насіння (далі -Договір), відповідно до умов якого Зберігач надав Поклажедавцю послуги по зберіганню насіння ярої пшениці першої репродукції сорту «Рання-93» урожаю 2005 року у кількості 149,060 тонн (далі -Насіння) відповідно акту приймання-передачі насіння, а Поклажедавець прийняв послуги відповідно до умов вказаних у договорі.
У відповідності до п.7.1. розділу 7 Договору цей Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 01.09.06р. У разі не надходження листа від однієї із сторін за місяць до закінчення строку дії договору про його припинення, термін дії договору вважається таким, що продовжується на невизначений строк (п. 7.5 Договору).
Матеріали справи, зокрема інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться на відповідальному зберіганні на складі відповідача, складений та підписаний сторонами 01.11.2007р., свідчить про продовження сторонами строку дії договору від 06.10.2005р. на невизначений термін в порядку, встановленому п. 7.5. Договору.
За своєю правовою природою, між сторонами виникли правовідносини із зберігання, що регулюються главою 66 Цивільного кодексу України 2003р., що набрав чинності з 01 січня 2004 року.
В силу ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
За приписами ст.ст. 949 та 953 Цивільного кодексу України, зберігач повинен на першу вимогу поклажодавця повернути йому річ, яка була передана на зберігання. Зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.
Відповідно до п.2.3. розділу 2 Договору від 06.10.2005 р. право власності на насіння належить Поклажедавцю.
Згідно п.п.2.1.1., 2.1.2. п.2.1. розділу 2 Договору від 06.10.2005 р. Поклажодавець зобов'язувався передати насіння Зберігачу на зберігання та бути присутнім при здачі насіння для зберігання. Зберігач, у свою чергу, зобов'язався прийняти насіння для зберігання на складі ПАП "Агрокомплекс"; надати Поклажодавцю складську квитанцію та акт приймання-передачі;; забезпечити зберігання насіння згідно ДСТУ 2240-93 і правил охорони та зберігання товарів на складах Зберігача; забезпечити представникам Поклажедавця безперешкодний доступ для отримання насіння, тощо (п.2.2. Договору).
Факт одержання відповідачем насіння ярої пшениці першої репродукції сорту «Рання-93» урожаю 2005 року у кількості 149,060 тонн підтверджується актом прийому-передачі насіння від 06.10.2005р. № С-66 та складською квитанцією на зерно № 1 від 06.10.2005р. серії АС № 061827, котрі підписані повноважними представниками сторін (а.с. 7,8).
Як стверджує позивач, зі складу Приватного агропромислового підприємства «Агрокомплекс» було відпущено іншим сільськогосподарським підприємствам насіння ярої пшениці першої репродукції сорту «Рання-93» у кількості 25 тонн, тому на відповідальному зберіганні у відповідача повинно знаходитися насіння ярої пшениці першої репродукції сорту «Рання-93» у кількості 124,060 тонн, про що також свідчить інвентаризаційний опис ТМЦ, складений та підписаний сторонами без заперечень станом на 01.11.07р. (а.с. 22).
Відповідно до ст. 942 ЦК України, зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.
З метою перевірки виконання зберігачем п.п. 2.2.4 Договору № С-66 від 06.10.2005р. щодо забезпечення збереженості насіння в порядку, визначеному ст. 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 р. № 69, позивач звернувся до Зборівської районної державної насіннєвої інспекції з листами №138-1-08/974 від 20.05.2008р., №138-2/10-11/91 про проведення відбору контрольних зразків для визначення якості (схожості) насіння ярої пшениці першої репродукції сорту «Рання-93», що знаходиться на відповідальному зберіганні у відповідача. Також про проведення даних перевірок було повідомлено керівника ПАП «Агрокомплекс»Петришина В.Є., про що свідчать листи №138-1/2-02/1092 та №138-2/10-11/90 від 29.01.2009р.
Проте, інвентаризацію насіння пшениці та відбір зразків для визначення якості насіння ярої пшениці першої репродукції сорту «Рання-93»не було проведено у зв'язку з відмовою керівника ПАП «Агрокомплекс»у допуску посадових осіб позивача на склади. Даний факт підтверджується актами від 21.05.2008р., 27.06.2008р., 06.02.2009р., складеними посадовими особами ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України».
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).
Відповідно до ст. 953 ЦК України, зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
05.11.2008р. в порядку ст.ст. 11, 509, 942, 944, 949, 950, 951 ЦК України, позивач звернувся до ПАП «Агрокомплекс»з вимогою №138-2/11-17/79 про повернення в семиденний термін насіння ярої пшениці першої репродукції сорту «Рання-93», у кількості 124,060 тонн, вартістю 284143,30 грн. Дана вимога отримана відповідачем, однак, залишена без відповіді та задоволення.
Згідно абзацу 2 пункту 8 Порядку формування, зберігання та використання державного резервного насіннєвого фонду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання державного резервного насіннєвого фонду" №977 від 27 червня 2003 року, визначено, що продаж насіння здійснюється за договірними цінами, що встановилися на внутрішньому аграрному ринку на відповідне продовольче зерно з урахуванням сортової надбавки.
Відповідно до «Біржового Вісника" Київської агропромислової біржі «Київагропромбіржа" № 40 (234) 2008р. (а.с. 16-17) остання ціна на товарне зерно пшениці третього класу становить 1272,43 грн. за одну тонну. Наказом №212/29 від 26.03.07р. Міністерства аграрної політики України та Української академії аграрних наук затверджено розміри сортових надбавок, що застосовуються при визначенні ціни на насіння і садивний матеріал сільськогосподарських рослин, який становить 80%, а тому вартість однієї тонни насіння пшениці першої репродукції сорту “Рання-93» становить 2290,37 грн. Загальна вартість насіння пшениці першої репродукції сорту “Рання-93» у кількості 124,060 тонн складає 284 143,30 грн.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач свої договірні зобов'язання виконував неналежним чином, з порушенням вимог ст. ст. 526, 953 ЦК
України, тому, в силу положень цивільного законодавства України, позивач правомірно звернувся до суду з віндикаційним позовом про повернення насіння пшениці з відповідального зберігання.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач на день розгляду справи не надав суду будь-яких доказів, які б свідчили про виконання ним зобов'язання по договору від 06.10.2005 р. щодо повернення на вимогу позивача від 05.11.2008р. насіння ярої пшениці першої репродукції сорту «Рання-93» у кількості 124,060т., а тому, в силу наведених правових норм, суд визнає вимоги позивача обґрунтованими, правомірними, не запереченими відповідачем у встановленому законом порядку, відтак такими, що підлягають до задоволення.
Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача у справі.
У судовому засіданні 02.03.2009 р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на наведене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про судоустрій України», ст. ст. 11, 15, 16, 525, 526, 936, 938, 942, 943, 949, 953 ЦК України, ст.ст. 42 -47, 20, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 811, 82, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -
Вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного агропромислового підприємства «Агрокомплекс», м. Зборів Тернопільської області, вул. Куклинецька, 90, ідентифікаційний код 30891987, насіння ярої пшениці першої репродукції сорту «Рання-93»в кількості 124,060 тонни (сто двадцять чотири тонни шістдесят кілограм), вартістю 284 143,30 грн. шляхом вилучення та передачі у 15-денний строк з дня набрання рішенням суду законної сили Державному підприємству «Державний резервний насіннєвий фонд України», м. Київ, вул. Саксаганського, 1, ідент. код 30518866.
3. Стягнути з Приватного агропромислового підприємства «Агрокомплекс», м. Зборів Тернопільської області, вул. Куклинецька, 90, ідентифікаційний код 30891987, 2959,43 грн. в повернення сплачених судових витрат на користь Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України», м. Київ, вул. Саксаганського, 1, ідент. код 30518866.
Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) «_10___»_березня____2009 р. рішення, через місцевий господарський суд.
Суддя Н.О. Андрусик