ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 34/48
18.02.09
За позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оріон-Експорт»
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Вольф»
про
стягнення 56 160, 53 грн.
Суддя
Сташків Р.Б.
Представники:
від позивача
Свистунова О.В., представник за дов. №15/01-09 від 25.01.2009;
від відповідача
не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Орніон-Експорт»(далі -Позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вольф»(далі -Відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 56 160,53 грн. заборгованості за поставлений товар, в т.ч. 55 955,76 грн. основного боргу, 204,83 грн. 3% річних, а також 561,60 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2009 порушено провадження у справі № 34/48 та призначено розгляд справи на 02.02.2009.
Ухвалою суду від 02.02.2009, за клопотанням відповідача відкладено розгляд справи на 18.02.2009.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач зазначив, що відпустив Відповідачу товар на загальну суму 102 715,99 грн.
Однак, Відповідач оплату здійснив частково в сумі 55 955,76 грн.
У ході проведення судового засідання 02.02.2009 представник Позивача подав заяву про уточнення позовних вимог №34/02-К/ю від 30.01.2009 та просив стягнути з Відповідача 52 280,76 грн. основного боргу, 334,21 грн.3% річних, а також державного мита в сумі 563,41 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Дана заява була надіслана на адресу Відповідача 30.01.2009, що підтверджується фіскальним чеком №30.01.2009 №1789.
Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судові засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.
До початку проведення судового засідання, 17.02.2009 до загального відділу суду надійшло клопотання від Відповідача про відкладення розгляду справи, в зв'язку з тим, що ТОВ «Торговий дім «Оріон-Експорт»не виконав вимоги ст. 56 ГПК України та не надіслав Відповідачу копію позовної заяви.
Розглянувши у судовому засіданні дане клопотання, заслухавши думку представника Позивача, який проти задоволення цього клопотання заперечував, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
- згідно з статтею 77 ГПК України господарський суд має право відкласти розгляд справи, за наявності підстав передбачених у даній статті, лише у межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу. Відкладення розгляду даної справи спричинить до виходу за межі встановленого статтею 69 ГПК України строку, а клопотань щодо продовження троку розгляду спору від відповідачів не надходило;
- у випадку неявки сторін у судове засідання, Позивач не позбавлений можливості направити на адресу суду відзиву та документів, які витребовувались ухвалою суду від 31.12.2008;
- розгляд справи за заявою Відповідача вже відкладався;
- у разі наявності наміру надати обґрунтовані заперечення на позовну заяву чи додаткові докази, відповідач мав можливість їх надати у письмовій формі через канцелярію суду до дати судового засідання.
Що ж стосується неотримання Відповідачем копії позовної заяви, суд зазначає, що матеріали справи містять оригінал фіскального чеку №1963 від 29.12.2008 та опису вкладення у цінний лист від 29.12.2008, які підтверджують факт надсилання на адресу Відповідача копій позовної заяви та доданих до неї документів.
При цьому, суд зауважує що пунктом 2 статті 22 ГПК України передбачено, що сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.
У випадку не отримання копії позовної заяви та доданих до неї документів, Відповідач не позбавлений був можливості ознайомитися з матеріалами справи та зробити копії документів.
За таких обставин відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Як слідує з матеріалів справи та пояснень представника Позивача, Відповідач отримав товар на загальну суму 102 715 (сто дві тисячі сімсот п'ятнадцять) грн. 99 коп., що підтверджується накладними: №KST-001841 від 25.09.2008 на загальну суму 12 432,67 грн.; №KST-001842 від 25.09.2008 на загальну суму 10 539,35 грн.; №KST-001851 від 26.09.2008 на загальну суму 15 476,09 грн.; №KST-001891 від 02.10.2008 на загальну суму 8511,61 грн.; №KST-001875 від 30.09.2008 на загальну суму 8312,12 грн.; №KST-001885 від 01.10.2008 на загальну суму 37 481,31 грн.; №KST-001898 від 03.10.2008 на загальну суму 9602,84 грн. та рахунками №КОТ-002023 від 25.09.2008, №КОТ-002024 від 25.09.2008, №КОТ-002033 від 26.09.2008, №КОТ-002047 від 30.09.2008, №КОТ-002062 від 01.10.2008, №КОТ-002069 від 02.10.2008, №КОТ-002079 від 03.10.2008.
Товар, відповідно до довіреностей №245 від 25.09.2008, №244 від 25.09.2008, №262 від 26.09.2008, №288 від 02.10.2008, №277 від 30.09.2008, №284 від 01.10.2008, №296 від 03.10.2008 отримав Фісун Владислав Леонідович.
Однак, Відповідач за поставлений товар розрахувався частково в сумі 46 760,23 грн., що підтверджується банківськими виписками наявними в матеріалах справи.
07.11.2008 Позивач звернувся до Відповідача з претензією №93/02-02/К про оплату боргу.
Вказана претензія була направлена на адресу Відповідача 07.11.2008.
Однак, Відповідач коштів не сплатив, на претензію не відповів.
У ході проведення судового засідання 18.12.2009 Позивач повідомив суд про те, що Відповідач частково оплати суму основного боргу, в підтвердження чого надав платіжні доручення №85 від 28.01.2009 на суму 3 675,00 грн. та №111 від 03.02.2009 на суму 10 000,00 грн., а відтак, просив стягнути з останнього 38 114,45 грн. основного боргу та 334,21 3% річних, а також понесені судові витрати.
В матеріалах справи наявна карточка рахунку:361 ТОВ «ТД «Оріон-Експорт», відповідно до якої заборгованість Відповідача становить 38 114, 45 грн.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частинами 1, 2 статті 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (частина 1 статті 641 ЦК України).
Частиною 1 статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Згідно з частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України (далі -ГК України) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських оговорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Пунктом 1 статті 208 ЦК України встановлено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.
Відповідно до частин 2, 3, статті 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Таким чином, між сторонами у справі було укладено Договір поставки, про що зокрема свідчать накладні, рахунки та довіреності на отримання товару.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Пунктом 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Не сплачена Відповідачем сума заборгованості за поставлений Товар складає -38 114 (тридцять вісім тисяч сто чотирнадцять) грн. 45 коп.
Згідно з статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості у сумі 38 114,45 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладені обставини, а також той факт, що судом задоволено основну суму боргу за прострочення оплати поставленого товару в розмірі 38 114,45 грн., вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком Позивача в сумі 334,21 грн. Розрахунок Позивача відповідає нормам чинного законодавства та матеріалам справи.
Враховуючи той факт, що Відповідачем було сплачено частково суму основного боргу, вже після порушення провадження у даній справі, судові витрати, які були понесені Позивачем, в порядку ст. 49 ГПК України, підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вольф»(04073, м. Київ, вул. Сирецька, буд. 28/2, п/р 2600000465 у філії «Київ-Грант»АСУБ «Грант»у м. Києві, МФО 322788, ідентифікаційний код 23395449, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю 2Торговий дім «Оріон-Експорт»(79066, м. Львів, вул. Сихівська, 16, а/с 1237, п/рах. №2600713069 у Львівській ОД «Райффайзен банк Аваль», м. Київ, МФО 325570, ідентифікаційний код 34260291) 38 114 (тридцять вісім тисяч сто чотирнадцять) грн. 45 коп. основного боргу, 334 (триста тридцять чотири) грн. 21 коп. 3% річних, а також 563 (п'ятсот шістдесят три) грн. 41 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Суддя Сташків Р.Б.