01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
26.02.2009 № 1/296
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Вербицької О.В.
при секретарі: Горголь І.С.
За участю представників:
від позивача - повідомлений, але не з'явився;
від відповідача - 1.повідомлений, але не з'явився; 2. Яхнівська Г.С. (довіреність № 345-НЮ від 03.02.2009 р.),
Майданік В.В. (довіреність № 345-НЮ від 03.02.2009 р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Колективного підприємства збагачувальної фабрики "Центральна"
на рішення Господарського суду м.Києва від 05.12.2008
у справі № 1/296 (Мельник В.І.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо"
до 1. Колективного підприємства збагачувальної фабрики "Центральна"
2. Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-Західна залізниця"
про стягнення 1 254,97 грн.
Рішенням Господарського суду м.Києва від05.12.2008р. у справі №1/296 позов задоволено. Стягнуто з відповідача-1 на користь позивача 1 254,97 грн. вартості недостачі, держмито в розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. В частині стягнення боргу з відповідача-2 провадження припинено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач-1 подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким вартість нестачі вантажу стягнути з відповідача-1, оскільки ця нестача сталася з вини залізниці.
Відповідач-2 надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, оскільки відправник не вжив заходів щодо унеможливлення втрати вантажу, тим самим винним у нестачі вантажу є саме відповідач-1.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, оскільки несправність вагона була наявна ще перед завантаженням і вантажовідправник міг помітити несправність, так як перед завантаженням вагону щілини над 1 та 3 люками були ним закладені з середини дошками.
Представники позивача та відповідача-1 у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчить відповідний штамп апеляційного господарського суду на звороті у лівому нижньому куті ухвал від 13.01.2009 р. про прийняття апеляційної скарги до провадження та від 10.02.2009 р. з відміткою про відправку документа здійсненою згідно із вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75, та повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 840897 та № 810837.
Згідно із ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача-2, апеляційний господарський суд встановив наступне.
14.01.2008 р. між позивачем та ТОВ »ТК Схід Регіон» було укладено договір № 14/01-08 1.13 (далі - договір), за умовами якого ТОВ »ТК Схід Регіон», як постачальник, зобов'язався передати у власність позивача товар, вказаний в додатку до даного договору, а позивач, як покупець, прийняти та оплатити товар в номенклатурі, кількості і за цінами, вказаними в додатку, який є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно із додатком № 1 від 14.01.2008 р. до договору ТОВ »ТК Схід Регіон» зобов'язалось поставити, а позивач прийняти і оплатити вугілля антрацит марки АМ, АС, АК.
На виконання умов договору позивач перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ »Тера Нова» грошові кошти на загальну суму 270 000,00 грн. за поставку вугілля.
31.07.2008 р. за залізничною накладною № 50822095 (а. с. 17) у вагоні № 67878785 зі станції Карахаш було відправлено вугілля антрацит марки АС кількістю 69 000 кг, відправником якого є КП ЗФ »Центральна» (відповідач-1), одержувачем - Погребищенський районний паливний склад ВАТ »Вінницяоблпаливо» (позивача). Завантаження вантажу здійснювалось засобами відправника - КП ЗФ »Центральна» (відповідач-1), про що свідчить оригінал залізничної накладної № 50822095 (а. с. 17). Станція призначення - Ржевуська.
06.08.2008 р. на станції Ржевуська при огляді поїзда № 5974 виявлено у вагоні № 67878785 заглиблення над третім люком зліва по ходу поїзда 1 500х1 000х700 мм, над першим люком з правої сторони 1 000х800х800 мм; вагон технічно несправний, про що складено акт загальної форми 118 (а. с. 90).
06.08.2008 р. на станції Ржевуська складено акт про технічний стан вагону (цистерни) форми ГУ-106 (а. с. 91), на звороті якого зазначено: про виявлені несправності: нещільне прилягання розвантажувальних люків до корпусу кузова, щілини зліва по ходу поїзда під третім люком 15 мм, праворуч під першим люком 20 мм; про причини виникнення несправності: в процесі завантажувально-розвантажувальних робіт; висновок: можливий висип вантажу, відправник несправність бачити міг.
Також, 06.08.2008 р. на станції Ржевуська складено комерційний акт № АА 000152/2 від 06.08.2008 р. (а. с. 16), в якому встановлено, що з прибуттям вагону № 67878785 на станцію призначення Ржевуська на підставі акту загальної форми № 118 від 06.08.2008 р. та акта форми ГУ-106 від 06.08.2008 р. проводилась комісійна видача вантажу вагону № 67878785; по документу вантаж антрацит АС значиться брутто 91 200 кг, тара 22 200 кг, нетто 69 000 кг; фактично виявилось при зважуванні на 150-т вагонних вагах повірених 10.06.2008 р. брутто 88 000 кг, тара 22 200 кг, нетто 65 800 кг, що менше маси вказаної в перевізних документах на 3 200 кг; вагон прибув в комерційному і технічному відношенні несправний, над 3-м люком зліва по ходу поїзда виявлено заглиблення 1 500х100х700 мм, над 1-м люком з права заглиблення 1 000х800х800 мм решта вантажу навантажена рівномірно, нижче рівня бортів 350 мм; з середини щілини в люках закладені дошками; про технічну несправність вагону складено акт від 06.08.2008 р. про наявність щілин над 3-м люком з ліва 15 мм, над 1-м люком з права 20 мм; на момент прибуття витікання вантажу не було; при повторному переважуванні недостача 3 200 кг підтвердилась; невистачаючий вантаж у вагоні можливо було помістити.
В розділі 6 залізничної накладної № 50822095 (а. с. 17) зазначено: брутто - 88 000 кг, тара з бруса - 22 200 кг, нетто - 65 800 кг, менше ваги 3 200 кг, складено комерційний акт № 000152/2.
Апеляційний господарський суд, проаналізувавши всі докази по справі, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача-2 вартості вагової нестачі вантажу та наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача-1 вагової нестачі вантажу, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 та 5 ст. 306 ГК України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно із ч. 2 ст. 908 ЦК України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Стаття 920 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Статтею 924 ЦК України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Вказана норма кореспондується з приписами ч. 1 ст. 314 ГК України та п. 110 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, (далі Статут), якими встановлено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини; залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Згідно із абзацу 1 ст. 31 Статуту визначено, що залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці; контейнерів, цистерн та бункерних напіввагонів - відправником.
Абзацом 3 ст. 32 Статуту визначено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.
Відповідно до п. 5 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 р. № 542 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10.09.2001 р. за № 796/5987, перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із »шапкою»). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої.
Згідно із залізничної накладної № 50822095 (а. с. 17) вугілля завантажувалось засобами відправника - КП ЗФ »Центральна» (відповідача-1), маса вантажу визначена відправником без участі залізниці, про що вказано в накладній і підтверджено підписом представника вантажовідправника.
Відповідно до абзацу 3 п. 3.9. роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 р. № 04-5/601 »Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею», в редакції чинній на час перевезення вантажу, у випадках, коли під завантаження поданий несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера. У такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю.
Із вказаних в комерційному акті № АА 000152/2 від 06.08.2008 р. (а. с. 16) даних вбачається, що вагон № 67878785 прибув в комерційному і технічному відношенні несправний.
Про несправність вагону № 67878785 також свідчить акт про технічний стан вагону (цистерни) форми ГУ-106 (а. с. 91).
В матеріалах справи відсутні докази про те, що технічна несправність вагону мала прихований характер або виникла під час перевезення вантажу.
Відповідно до п.п. а) ст. 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
В комерційному акті № АА 000152/2 від 06.08.2008 р. (а. с. 16) відсутні дані про те, що мають місце ознаки втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Таким чином, на підставі викладеного та матеріалів справи, апеляційний господарський суд погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про наявність вини відповідача-1 у нестачі вантажу.
Разом з тим апеляційний господарський суд не погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про припинення провадження у справі в частині стягнення боргу з відповідача-2, оскільки відсутні правові підстави для припинення провадження в цій частині. При цьому апеляційний господарський суд приходить до висновку про наявність вини відповідача-1 у нестачі вантажу та відмову в позові до відповідача-2.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції зміні.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, суд -
Рішення Господарського суду м.Києва від05.12.2008р. у справі №1/296 змінити, виклавши резолютивну частину рішення у наступній редакції:
»Позов до Колективного підприємства збагачувальної фабрики »Центральна» задовольнити повністю.
Стягнути з Колективного підприємства збагачувальної фабрики »Центральна» (94613, Луганська область, м. Антрацит, вул. Старокам'яна, 1, р/р 26006053701304 в ЛФ »ПриватБанк», м. Луганськ, код ЄДРПОУ 32226023, МФО 304795) на користь Відкритого акціонерного товариства »Вінницяоблпаливо» (21100, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 122, р/р 2600030132 у Вінницькому ЦВ »ПІБ», МФО 302571, код ЄДРПОУ 01880670) вартість недостачі вантажу у розмірі 1 254,97 грн., 102,00 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В позові до Державного територіально-галузевого об'єднання »Південно-Західна залізниця» відмовити повністю.»
Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.
Матеріали справи № 1/296 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя Андрієнко В.В.
Судді Буравльов С.І.
Вербицька О.В.