21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
25 лютого 2009 р. Справа 11/14-09
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Технопак», м. Львів
до товариства з обмеженою відповідальністю «Тульчинм'ясо»,
м. Тульчин Вінницької області
про стягнення 164 161 грн. 97 коп..
Суддя В. Матвійчук
при секретарі судового засідання Т.Кармаліта, за участю представників:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - О. Коротій за довіреністю.
Заявлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Тульчинм'ясо»заборгованості за поставлений товар в загальному розмірі 164 161,97 грн., з яких: 2022,01 грн. -борг за поставлений товар по накладних та 162139,96 грн. -борг за договором поставки № 27/2008 від 23.04.2008р..
Позов мотивовано тим, що в період з 14.12.2006р. по 18.04.2008р. позивач, згідно накладних, поставив відповідачу товару на загальну суму 72527,21 грн., за який останній провів часткові розрахунки на суму 70505,20 грн..
23.04.2008р. між сторонами укладено договір поставки за умовами якого позивач зобов'язався поставити відповідачу товар, а відповідач прийняти та оплатити його вартість на умовах даного договору. На виконання умов договору позивач згідно накладних поставив відповідачу товар на загальну суму 295 342,94 грн.. Відповідно до п. 7.1. договору Покупець зобов'язаний повністю оплатити вартість товару протягом 30 календарних днів з дня отримання товару. Проте відповідач за отриманий товар розрахувався частково, сплативши 133 202,96 грн., в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 162 139,96 грн..
Відповідач вимоги суду викладені в ухвалах від 29.12.2008р. та від 10.02.2009р. щодо надання пояснень відносно обставин викладених у позовній заяві та витребуваних документів не виконав. 10.02.2009р. представник відповідача подав через канцелярію суду супровідний лист з додатками, які свідчать про перерахування відповідачем на рахунок позивача 164 161,96 грн..
При розгляді справи представник відповідача наголошував на тому, що заборгованість перед позивачем за отриманий товар погашена.
Заслухавши пояснення представника відповідача, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
В період з 14.12.2006. по 18.04.2008р. позивач згідно накладних № РН-0001135 від 14.12.2006., № РН-0000018 від 09.01.2007р., № РН-0000088 від 01.02.2007р., № РН-0000089 від 02.02.2007р., № РН-0000789 від 27.09.2007., №РН-0000808 від 04.10.2007р., № РН-0001051 від 28.12.2007р., №РН-0000201від 21.03.2008р., №РН-0000270 від 18.04.2008р. поставив відповідачу товар на загальну суму 72527,21 грн..
За отриманий товар відповідач частково розрахувався, перерахувавши на рахунок позивача 70505,20 грн..
Таким чином, неоплаченим залишився товар на суму 2022,01грн..
Пунктом 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки сторонами не погоджено порядок проведення розрахунків , тому відповідачу в порядку ст. 530 ЦК України була надіслана позивачем вимога про сплату даної заборгованості.
23.04.2008р. між сторонами укладено договір поставки за № 27/2008р. відповідно до якого Постачальник (позивач) зобов'язався виготовити, поставити та передати у власність Покупця (відповідач) товар згідно накладних, які є невід'ємною частиною даного договору, а Покупець зобов'язався прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату на умовах цього договору.
На виконання умов договору позивач по накладним №РН-0000287 від 24.04.2008р., № РН-0000423 від 10.06.2008р., №РН-0000463 від 24.06.2008р., №РН-495 від 03.07.2008р., №РН-0000537 від 15.07.2008р., №РН-0000540 від 17.07.2008р., №РН-0000581 від 28.07.2008р., № РН-0000599 від 12.08.2008р., №РН-0000724 від 29.08.2008р., № РН-000748 від 05.09.2008р., №РН-0000764 від 08.09.2008р. поставив відповідачу товар на загальну суму 295 342,94 грн..
Відповідач в рахунок проведення розрахунків за договором в період з 06.06. 2008р. по 05.09.2008р. перерахував на рахунок позивача 133 202,98 грн..
Таким чином, неоплаченим залишився товар на суму 162139,96 грн..
03.12.2008р. позивач направив на адресу відповідача вимогу за № 106/08 про сплату боргу в якій запропонував негайно оплатити вартість поставленого товару.
У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема платіжних доручень № 536 від 09.01.2009р., № 857 від 03.02.2009р., № 915 від 09.02.2009р., відповідач перерахував на рахунок позивача 164161,96 грн..
Наведене свідчить, що між сторонами відсутній предмет спору в частині стягнення боргу в розмірі 164161,96 грн., а тому провадження у справі в цій частині слід припинити по п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України з покладенням судових витрат на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.
Враховуючи вище викладене, позовні вимоги в частині стягнення 0,1 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.
Враховуючи, що вище вказані позовні вимоги є обгрунтованими, відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та законодавству, а отже підлягають частковому задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
При розгляді справи судом з'ясовано, що при зверенні до суду позивачем платіжним дорученням № 18 від 11.12.2008р. надмірно сплачено 0 грн. 38 коп. державного мита, а тому мито у вказаному розмірі підлягає поверненню відповідно до ст. 8 Деркрету України «Про державне мито».
Керуючись п.1-1 ст. 80, ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -
1. Позов задовольнити частково .
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Тульчинм'ясо»(23600, Вінницька область, м. Тульчин, вул. Желюка, 22, код 33125301) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Технопак»(м. Львів, вул. Братів Остроградських, 20/58, код 23882480) 0 грн. 1 коп. боргу; 1 641 (одну тисячу шістсот сорок одну) грн.. 62 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Провадження у справі в частині стягнення 164161,96 грн. боргу припинити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
5. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Технопак»(м. Львів, вул. Братів Остроградських, 20/58, код 23882480) з Державного бюджету України суму надмірно сплаченого державного мита в розмірі 0 грн. 38 коп..
6. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.
Рішення оформлено та підписано 27.02.2009р.
Суддя В. Матвійчук
Дане рішення скріплена печаткою суду є підставою для повернення державного мита з бюджету.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу
3 - відповідачу