ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 22/247
02.02.09
За позовом Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Агро Стар»
до Приватного підприємства «Текрам»
про стягнення боргу з урахуванням пені
Суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: Стахнюк О.О. (довіреність № 124 від 16.05.2007р.);
від відповідача: не з'явились;
02.02.2009р. у судовому засіданні, за згодою позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Сільськогосподарське закрите акціонерне товариство «Агро Стар»(надалі с/г ЗАТ «Агро Стар», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства «ТЕКРАМ»(надалі ПП «Текрам», відповідач) боргу в сумі 15 947, 59 грн. та пені в сумі 735, 16 грн., всього 16 682, 75 грн..
В ході розгляду справи у зв'язку з погашенням відповідачем основного боргу, позивачем подані зміни до позовної заяви згідно з якими, на розгляд суду передані вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 735, 16 грн..
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором купівлі-продажу № 34 від 11.06.2007р. прострочено сплату товару поставленого згідно видаткових накладних № 27/08-1 від 27.08.2008р., № 24/09-9 від 24.09.2008р.. З посиланням на положення Цивільного кодексу України заявлено до стягнення з відповідача, також суми пені, нарахування якої передбачено договором.
Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 18.01.2009р. наявна у матеріалах справи).
Враховуючи встановлені обставини щодо сплати відповідачем суми основного боргу, суд вважає за можливим розглянути вимоги позивача про стягнення пені відповідно до положень статті 75 ГПК України - за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -
11 червня 2007р. між ПП «Текрам»та с/г ЗАТ «Агро Стар»укладено договір купівлі-продажу № 34 за умовами якого останнє зобов'язувалось поставляти покупцю, а покупець (відповідач у справі) приймати та оплачувати халву соняшникову та казинаки в асортименті в кількості та по ціні згідно накладних, які є невід'ємною частиною договору.
Поставка продукції по договору (халва, казинаки) підтверджується видатковими накладними, які у належним чином засвідчених копіях містяться у матеріалах справи, перелік їх наведено позивачем у позовній заяві. Отримання відповідачем товару за такими накладними підтверджується відповідними довіреностями.
Відповідно до положень п. 8.3 Договору сторони погодились, що договір діє до 31 грудня 2007р. і до повного виконання своїх зобов'язань сторонами. Відповідно до п. 8.4 договору у випадку, якщо одна із сторін не виявить бажання про розірвання договору протягом одного місяця до закінчення строку його дії, він вважається пролонгованим на той же строк на тих же умовах. Сторонами не надано доказів на спростування, а матеріали справи вказують на те, що поставки товарів здійснювались за договором, який був пролонгований, з огляду на відсутність заяв про його припинення (розірвання).
Ціну товару, порядок і форму оплати сторони погодили у розділі 3 договору де зокрема передбачили, що ціна товару згідно асортименту вказується в накладній на партію товару, а оплата поставленої партії товару здійснюється покупцем протягом 30 календарних днів з моменту поставки партії товару, якщо сторони не погодили інше про що зазначається в накладній чи в рахунку-фактурі, які є невід'ємними частинами договору (п. 3.1, 3.2 договору).
Оплату за переданий товар відповідачем здійснено частково (банківські виписки залучені до матеріалів справи), накладна на повернення № ВН-0000047 від 27.06.2008р. свідчить про повернення продукції на загальну суму 223, 35 грн., у зв'язку з чим заборгованість перед позивачем станом на час звернення до суду складала 15 947, 59 грн. та обумовлена заборгованістю за товар переданий згідно накладних № 27/08-1 від 27.08.2008р. на суму 12 022, 80 грн., № 24/09-9 від 24.09.2008р. на суму 3 924, 80 грн..
На підтвердження сплати вказаної суми боргу до матеріалів справи надані платіжні доручення № 93 від 22.01.2009р. на суму 500 грн., № 129 від 28.01.2009р. на суму 13 547, 60 грн., № 41 від 13.01.2009р. на суму 1 000 грн., № 52 від 15.01.2009р. на суму 500 грн., № 81 від 20.01.2009р. на суму 400 грн. та довідку підписану бухгалтером підприємства, однак строки сплати згідно дат за вказаними платіжними дорученнями свідчать про порушення відповідачем встановленого договором строку розрахунків.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.
Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи, що отримання продукції підтверджується видатковими накладними № 27/08-1 від 27.08.2008р., № 24/09-9 від 24.09.2008р., строк виконання зобов'язань по оплаті отриманої продукції станом на час вирішення спору є таким що настав (сплата коштів мала бути здійснена протягом 30 календарних днів з дати поставки відповідної партії товару).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.
Згідно п. 5.2 Договору № 34 від 11.06.2007р. у випадку несплати вартості поставленої партії товару, покупець виплачує продавцю штрафну пеню в розмірі 0, 5% від вартості партії товару за кожний день прострочки.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обов'язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем виходячи з облікової ставки встановленої Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008р. в розмірі 12% з урахуванням виникнення зобов'язання щодо оплати за кожною накладною та складає 735, 16 грн..
Факту прострочення сплати суми заборгованості за накладними № 27/08-1 від 27.08.2008р., № 24/09-9 від 24.09.2008р. відповідачем не спростовано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 166, 83 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Згідно частини другої п.5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995р. “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів» якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати пов'язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Текрам»(03151, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський 92-Б, п/р 26000005047301 в АКБ «ТАС-Комерцбанк», МФО 300164, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 25290074) на користь Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Агро Стар»(28611, Кіровоградська обл., Устинівський район, с. Степанівка, вул. Суворова 23, п/р 2600001551682 в Кіровоградському відділенні «Укрексімбанку», МФО 323389, ідент. код 30799984) 735, 16 грн. (сімсот тридцять п'ять гривень 16 копійок) пені.
3. Стягнути з Приватного підприємства «Текрам»(03151, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський 92-Б, п/р 26000005047301 в АКБ «ТАС-Комерцбанк», МФО 300164, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 25290074) на користь Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Агро Стар»(28611, Кіровоградська обл., Устинівський район, с. Степанівка, вул. Суворова 23, п/р 2600001551682 в Кіровоградському відділенні «Укрексімбанку», МФО 323389, ідент. код 30799984) 166, 83 грн. (сто шістдесят шість гривень 83 копійки) витрат на оплату державного мита та 118, 00 грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Р.І. Самсін
дата підписання рішення 10.02.2009