04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"21" травня 2013 р. Справа№ 925/191/13-г
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яковлєва М.Л.
суддів: Авдеєва П.В.
Куксова В.В.
при секретарі судового засіданні - Марченко Ю.І.,
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 21.05.2013 року по справі № 925/191/13-г (в матеріалах справи)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Черкаського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих на рішення господарського суду Черкаської області від 26.02.2013 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 01.03.2013 року) по справі № 925/191/13-г (суддя - Грачов В.М.)
за позовом публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в
особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ»
до Черкаського учбово-виробничого підприємства Українського
товариства глухих
про стягнення 20 700,00 грн.
Публічне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно» в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення з Черкаського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих на підставі договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 565-Н від 01.08.2009 року за період з 01.11.2011 по 01.12.2012 року, 29 200,00 грн. основного боргу та відшкодування судових витрат.
26.02.2013 року позивач подав заяву (вх. № 3160 від 26.02.2013 року) про зменшення розміру позовних вимог, якою у зв'язку з сплатою відповідачем частини основного боргу в сумі 8 500,00 грн. після подачі позову, остаточно просив стягнути з відповідача залишок основного боргу в сумі 20 700,00 грн. та судові витрати в сумі 1 720,50 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 26.02.2013 року позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з товариства з Черкаського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих на користь публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» 20 700,00 грн. - основного боргу, 1 720,50 грн. судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, відповідач, Черкаське учбово-виробниче підприємство Українського товариства глухих, звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення суду і припинити провадження у справі.
Апеляційну скаргу скаржник мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду обставинам справи. Зокрема, скаржник зазначає, що судом не взято до уваги те, що між сторонами досягнуто домовленості про взаємозалік суми боргу. Крім того, скаржник зазначає, що судом не взято до уваги те, що листами відповідач запропонував конкретний шлях вирішення питання.
Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2013 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 925/191/13-г сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді: Авдеєв П.В., Куксов В.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2013 року вказану апеляційну скаргу було повернуто без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України.
10.04.2013 року апеляційна скарга Черкаського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих до Київського апеляційного господарського суду повторно.
Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2013 року передано апеляційну скаргу Черкаського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих на рішення господарського суду Черкаської області від 26.02.2013 року у справі № 925/191/13-г для розгляду головуючому судді Яковлєву М.Л.
Розпорядженням в.о. голови Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2013 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 925/191/13-г сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Авдеєв П.В., Куксов В.В.
Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2013 року відновлено строк на подання апеляційної скарги Черкаського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих та прийнято її до провадження і призначено перегляд рішення на 21.05.2013 року.
Публічним акціонерним товариством «Черкаське хімволокно» в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» на підставі ст. 96 ГПК України подано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому представник позивача просить у задоволенні апеляційної скарги відповідача на рішення господарського суду Черкаської області від 26.02.2013 року у справі № 925/191/13-г відмовити повністю, а рішення залишити без змін.
16.05.2013 року представником публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» подано клопотання про доручення до матеріалів справи документів на виконання ухвали суду від 12.04.2013 року.
18.05.2013 року представником Черкаського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих подано додаток до апеляційної скарги на виконання ухвали суду від 12.04.2013 року.
Представник позивача в судовому засіданні надав свої пояснення та просив рішення господарського суду Черкаської області від 26.02.2013 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Черкаського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих - без задоволення.
Представник відповідача в судове засідання не з'явились, причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Враховуючи викладене, а також наявність в матеріалах справи всіх необхідних для перегляду рішення доказів, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутністю представника відповідача, проти чого також не заперечує представник позивача, присутній у судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, виступ представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Черкаської області від 26.02.2013 року по справі № 925/191/13-г - залишається без змін, з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
01.08.2009 року між відкритим акціонерним товариством «Черкаське хімволокно», правонаступником його є публічне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно», (енергопостачальна організація) та Черкаським учбово-виробничим підприємством Українського товариства глухих (споживач) укладено договір № 565 Н на постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (а.с. 9-10).
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання, до яких відноситься спірний Договір, підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
За умовами ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором визнається домовленість двох чи більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Його зміст складають умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Виникнення прав за договором залежить від покладених ним на сторін обов'язків, які у сукупності і визначають правову природу договору.
Предметом договору є постачання позивачем за плату теплової енергії відповідачу у вигляді гарячої води, тобто за своєю правовою природою він є договором енергопостачання (параграф 3 глави 29 Господарського кодексу України), платником за яким є сторона за договором, на користь якої він укладений, тобто відповідач.
Відповідно до п. 4.4.1 договору № 565 Н енергопостачальна організація зобов'язується забезпечувати постачання теплової енергії споживачу в обсягах згідно з договором (а.с. 11).
Між сторонами укладено додатки до договору № 565 Н, якими визначено кількість, вартість споживання теплової енергії, тариф, межі балансової належності та терміни сплати споживачем вартості спожитої теплової енергії.
Позивачем умови договору виконано належним чином, що підтверджується рахунками-фактури від листопада 2011 року по листопад 2012 року (а.с. 13-24).
Згідно з п. 3.2.1 договору відповідач зобов'язаний додержуватись встановлених договором максимальні погодинні навантаження за кожним з видів споживання. Виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором (п. 3.2.2).
Пунктом 6.1 договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунки здійснюються шляхом перерахування на поточний рахунок енергопостачальної організації коштів згідно додатку № 1 не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим місяця (п. 6.2 договору).
За період з листопада 2011 року по грудень 2012 року позивачем на виконання умов договору поставлено відповідачу енергії на суму 63 128,47 грн., що підтверджується довідкою про розрахунок заборгованості (а.с. 7).
Вартість використаної за період 01.11.2011 року по 26.02.2013 року теплової енергії сплачувалась відповідачем позивачу з порушенням умов договору № 565 Н, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 20 700,00 грн.
Крім того, в підтвердження заборгованості між сторонами було підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.11.2011 року по 26.02.2013 року, в якому зазначено, що заборгованість складає 20 700,00 грн. (а.с. 83-84).
Виходячи зі змісту ст. 20 Закону України «Про теплопостачання», тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку (ч. 2 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, враховуючи вищезазначене, колегія апеляційного суду погоджується з висновком місцевого суду щодо вірного встановлення факту наявності основної заборгованості за поставлену теплову енергію у відповідача перед позивачем в сумі 20 700,00 грн., а відтак позовні вимоги в частині стягнення основного боргу правомірно визнані судом першої інстанції обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо посилань скаржника на те, що між сторонами досягнуто домовленості про взаємозалік суми боргу, то зазначене не береться до уваги оскільки ані до суду першої інстанції ані до суду апеляційної інстанції скаржником не надано доказів підписання бартерної угоди щодо надання столярних виробів.
Інші доводи скаржника внаслідок їх необґрунтованості не можуть бути підставою для скасування ухвали.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.
Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Виходячи з викладеного вище, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Черкаської області від 26.02.2013 року у справі № 925/191/13-г - залишається без змін.
З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Черкаського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих на рішення господарського суду Черкаської області від 26.02.2013 року по справі № 925/191/13-г залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 26.02.2013 року по справі № 925/191/13-г залишити без змін.
3. Матеріали справи № 925/191/13-г повернути до господарського суду Черкаської області.
Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.
Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя Яковлєв М.Л.
Судді Авдеєв П.В.
Куксов В.В.