28 травня 2013 р.Справа № 2а-3072/09/2170
Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.
Одеській апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача судді - Турецької І.О.
суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Автомир-Херсон» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Херсона до товариства з обмеженою відповідальністю «Автомир-Херсон» про стягнення несплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування,
третя особа: управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Херсонській області,-
У лютому 2009 року управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Херсона (надалі - УПФУ в Суворовському районі м. Херсона, позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 недоплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 3500 грн.
В подальшому, Херсонський окружний адміністративний суд ухвалою від 06 грудня 2010 року замінив неналежного відповідача - ОСОБА_1, на належного відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Автомир-Херсон» (надалі - ТОВ «Автомир-Херсон»).
В обґрунтування позивач зазначив, що в ході проведеної позивачем перевірки виявлено факт недоплати при реєстрації нового легкового автомобіля збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 3500 грн., що є порушенням Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарський операцій, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740 (надалі - Порядок №1740).
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року адміністративний позов - задоволено.
Суд стягнув з ТОВ «Автомир-Херсон» на користь УПФУ в Суворовському районі м. Херсона 3500 грн. недоплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням ТОВ «Автомир-Херсон» його оскаржило, вважаючи, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняте нове - про задоволення позовних вимог.
Сторонами по справі не зазначено про бажання взяти участь у судовому засіданні, відтак, на підставі ч.1 п.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження.
З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню на наступних підставах.
Так, матеріалами справи встановлено, що комісією органів УПФУ в Херсонській області було проведено позапланову перевірку щодо перерахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій при відчуженні нових легкових автомобілів за період з 01 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
За результатами перевірки було складено акт №1 від 23 січня 2009 року, з якого вбачається, що при перевірці реєстраційних справ нових легкових автомобілів, реєстрів МВ РЕР м. Херсона УДАЇ щодо реєстрації транспортних засобів та виписок Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області по трьом справам було виявлено розбіжності між сумами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій при відчужені нових легкових автомобілів, зазначеними у квитанціях платників, які знаходяться у реєстраційних справах МВ РЕР м. Херсона УДАЇ та фактичними сумами цього збору, що надійшли на рахунок Пенсійного фонду.
Вказані розбіжності викладені у додатку до акту перевірки (а.с.7).
Так, обставини сплати ОСОБА_1 зазначеного збору відображені наступним чином: дата перерахування коштів - 25 вересня 2007 року; підлягало сплаті та наявна квитанція на дану суму - 3750 грн.; ПІБ покупця - ОСОБА_1; назва банківської установи - ХФ АКБ «Правекс-банк»; фактична дата надходження коштів - 25 вересня 2007 року; фактично надійшло збору - 250 грн.; розбіжність між сумою, що підлягала сплаті та сумою, яка фактично була сплачена складає 3500 грн.
Задовольняючи позовні вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність того факту, що, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при проведенні операції з купівлі-продажу легкового автомобіля «Міцубісі» між ОСОБА_1 та ТОВ «Автомир-Херсон», фактично був сплачений в сумі 250 грн., а тому, сума недоплати збору від вказаної операції складає 3500 грн.
Згідно зі вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що Херсонським окружним адміністративним судом постановлено необґрунтоване рішення, яке не відповідає вимогам ст. 159 КАС України, виходячи з наступного.
Так, відповідно до п.7 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.
Згідно ст.3 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України.
На виконання положень Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» Кабінет Міністрів України постановою від 03 листопада 1998 року №1740 затвердив Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Відповідно до п.п.12, 13, 15 Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі.
Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій, визначених пунктом 12 цього Порядку, сплачується у розмірі трьох відсотків вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договорів купівлі-продажу, довідок-рахунків торгівельних організацій, договорів міни, довідок органів митної служби, актів експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів сплачуються платниками цього збору на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, за місцем реєстрації легкового автомобіля.
Відповідно до п.14 Порядку органи Державтоінспекції здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 при купівлі автомобіля сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 3750 грн., що підтверджується квитанцію ПАТ КБ «Правекс-Банк» від 25 вересня 2007 року №2384/з 644, на підставі якої органами Державтоінспекції проведено державну реєстрацію автомобіля.
Враховуючи наведені норми чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства та встановлені матеріалами справи фактичні дані, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обов'язок зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування виконаний ОСОБА_1 у повному обсязі, а ненадходження коштів у розмірі, зазначеному в платіжному дорученні, у зв'язку з неналежним виконанням банківською установою зобов'язань по перерахуванню коштів на рахунок одержувача платежу, не може бути підставою для повторного стягнення спірної суми.
Окрім того, висновок щодо причин ненадходження платежу до бюджету під час реєстрації транспортного засобу ОСОБА_1 можливий виключно за результатами розслідування та розгляду кримінальної справи, що знаходиться в провадженні слідчого органу.
Саме за результатами розслідування та розгляду такої кримінальної справи підлягає вирішенню і питання стосовно відшкодування шкоди, завданої внаслідок протиправних дій.
Враховуючи, що судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі п.4 ч.1 ст.202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення вимог позивача.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Автомир-Херсон» - задовольнити.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року - скасувати.
Прийняти у справі нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Херсона до товариства з обмеженою відповідальністю «Автомир-Херсон» про стягнення несплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування - відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого адміністративного суду України з моменту отримання її сторонами.
Доповідач - суддя І.О.Турецька
суддя Л.В. Стас
суддя І.П. Косцова