ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 21/7
25.02.09
За позовом
Закритого акціонерного товариства “Автомобільна група ВІПОС»
До
Закритого акціонерного товариства “Українська екологічна страхова компанія»
Про
стягнення 356 368,94 грн.
Суддя Шевченко Е.О.
Представники:
Від позивача
Стадний Ю.В.- представник (дов. № 17 від 27.11.2007р.)
Від відповідача
Мартиненко О.В. -представник (дов. № б/н від 27.08.08р.)
Обставини справи:
Закрите акціонерне товариство “Автомобільна група ВІПОС» (далі по тексту Позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовними вимогами до Закритого акціонерного товариства “Українська екологічна страхова компанія» (далі по тексту Відповідач) про стягнення заборгованості у вигляді страхового відшкодування на суму 356 368,94 грн., пені у розмірі 6 285,80 грн., збитків від інфляції у розмірі 10 487,79 грн., розміру 3 % річних на суму 785,71 грн., а також про стягнення з відповідача судових витрат.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.12.08 р. суд визнав подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і призначив розгляд справи на 29.01.09 р.
В судовому засіданні 29.01.09 р. судом було оголошено перерву до 12.02.09 р. в зв'язку з поданням сторонами додаткових пояснень та матеріалів по справі.
В судовому засіданні 12.02.09 р. судом було оголошено перерву до 25.02.09 р. для підготовки та оголошення рішення по справі.
Відповідач проти заявлених позовних вимог частково заперечує та просить у задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу на загальну суму 1 518,89 грн. відмовити, посилаючись на неправильний розрахунок позивачем суми основного боргу в частині проплат по страховим актам № КИ-14-10/05-01/541/501 та № КИ-14-10/05-01/600/560. Крім того, відповідач просить суд відмовити позивачу в стягненні нарахованих інфляційних збитків, в зв'язку з посиланням на невідповідність розрахунку збитків від інфляції зробленого позивачем, вимогам діючого законодавства. Що стосується іншої частини позовних вимог, то відповідач посилається на виникнення заборгованості перед позивачем внаслідок нестабільності банківської системи та на явності заборгованості ряду банків перед відповідачем, що виникла внаслідок неповернення суми депозиту. Відзив на позовну заяву від 29.01.2009 р. знаходиться в матеріалах справи. Крім того, відповідачем було надано контр розрахунок суми основного боргу, пені, збитків від інфляції та розміру 3 % річних.
В судовому засіданні, що відбулося 12.02.09 р. позивачем було уточнено суму позовних вимог. Відповідно до заяви про збільшення та уточнення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 460859,09 грн. основного боргу, 23 739,54 грн. пені, 14530,37 грн. збитків від інфляції, 2246,03 грн. розміру 3 % річних. Підставою для збільшення позовних вимог відповідно по поданої заяви став розрахунок позивачем суми основного боргу відповідача по невиконаним зобов'язанням за генеральним договором добровільного страхування відповідальності перед третіми особами № КИ 14-10/05-01 від 29.04.2005 р. станом на день звернення з заявою з нарахуванням відповідачу пені, збитків від інфляції та розміру 3 % річних на суму основного боргу. Крім того, позивачем було уточнено вимоги в частині стягнення пені, збитків від інфляції та розміру 3 % річних за вже виконаними відповідачем зобов'язаннями (з порушенням строків виконання) за генеральним договором добровільного страхування відповідальності перед третіми особами № КИ 14-10/05-01 від 29.04.2005 р. Заява № 114 від 06.02.2009 р. про збільшення та уточнення позовних вимог знаходиться в матеріалах справи.
В подальшому, позивачем було повторно уточнено розмір позовних вимог. Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, яка знаходиться в матеріалах справи позивачем було уточнено позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу на день оголошення рішення в зв'язку з частковою сплатою відповідачем суми основного боргу після звернення позивача з позовом. Відповідно до наданого позивачем розрахунку, сума основного боргу, яку останній просить стягнути з відповідача складає 442 375,00 грн. Вимоги щодо стягнення пені, збитків від інфляції та розміру 3 % річних залишені позивачем без уточнення.
Всебічно та повно ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, оцінивши подані докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд -
29 квітня 2009 р. між відповідачем та позивачем було укладено Договір добровільного страхування відповідальності перед третіми особами № КИ 14-10/05-01 від 29.04.2005 р.
За вищевказаним договором страхування об'єктом страхування є майнові інтереси позивача, пов'язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної споживачам (покупцям) реалізованих автомобілів марки Ауді, протягом третього року їх експлуатації з дня продажу нового автомобіля, внаслідок дефектів (істотних недоліків) з вини заводу виробника під час виконання страхувальником своїх гарантійних зобов'язань.
Отже, внаслідок укладення Договору між позивачем та відповідачем згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до умов укладеного договору, а саме п. 1.2. відповідач прийняв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату позивачу, а позивач зобов'язався сплачувати страхові платежі у визначені цим Договором строки.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до п. 13.2. Договору добровільного страхування відповідальності перед третіми особами № КИ 14-10/05-01 від 29.04.2005 р. відповідач зобов'язався виплатити страхове відшкодування протягом 5 (п'яти) робочих днів після прийняття рішення про виплату страхового відшкодування.
Як вбачається з матеріалів справи сторонами було оформлене вищевказане рішення шляхом складання страхових актів з визначенням суми страхового відшкодування та подальшою передачею зазначених актів відповідачу за актом приймання-передачі страхових актів.
Таким чином, зобов'язання відповідача щодо сплати на користь позивача страхового відшкодування виникає у відповідача на протязі 5 робочих днів з моменту складання сторонами страхового акту.
Так, у виконання умов договору страхування сторонами було складено страхові акти, які були передані відповідачу на підставі актів приймання-передачі. Копії страхових актів складених сторонами та актів приймання передачі страхових актів були надані позивачем та знаходяться в матеріалах справи.
Відповідно до п. 3 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що відповідач своєчасно не виконав взяті на себе зобов'язання щодо сплати сум страхового відшкодування, чим порушив умови п. 13.2. Договору добровільного страхування відповідальності перед третіми особами № КИ 14-10/05-01 від 29.04.2005 р.
Невиконання відповідачем вищевказаних зобов'язань призвело до виникнення заборгованості відповідача перед позивачем на загальну суму 442 375,00 грн. Розрахунок суми основного боргу позивача з врахуванням заборгованості по кожному страховому акту по якому не було сплачено страхового відшкодування та наданих суду уточнень позивача суми основного боргу, знаходиться в матеріалах справи. Суд вважає зазначений розрахунок об'єктивним та приймає його до розгляду.
Посилання відповідача на невідповідність розрахунку позивачем суми основного боргу та подвійне включення до розрахунку перелічених відповідачем страхових актів, до уваги суду не приймається. Як вбачається з матеріалів справи та наданих позивачем пояснень, сума основного боргу не включає подвійне врахування перелічених відповідачем у відзиві страхових актів, а розрахована за наявністю описки, що ніяким чином не впливає на розмір суми основної заборгованості відповідача.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 442 375,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
В частині вимог позивача про стягнення суми основного боргу на суму 18 485,00 грн. провадження у справі підлягає припиненню в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Позивачем також було заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до п. 4. ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається з умов укладеного між сторонами договору Договору № КИ 14-10/05-01 від 29.04.2005 р., а саме п 15.3., за несвоєчасну виплату страхового відшкодування відповідач зобов'язався сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми страхового відшкодування за кожний день прострочки. Тим самим сторонами було визначено відповідальність у вигляд пені у випадку невиконання взятих грошових зобов'язань.
Як вбачається з розрахунку позивача, розмір нарахованої пені складає 23 739,54 грн. При цьому, виходячи з розрахунку позивача, сума нарахованої пені включає в себе пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в частині виплати страхового відшкодування з простроченням строків виплати по оплаченим страховим випадкам за період з 11.08.2008 р. по 25.12.2008 р. за кожним актом приймання передачі страхових актів та пеню за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань в частині виплати страхового відшкодування по неоплаченим страховим випадкам за період з 08.12.2008 р. по 05.02.2009 р. за кожним актом приймання передачі страхових актів.
Заперечення відповідача щодо розрахунку суми пені, до уваги суду не приймаються, оскільки на думку суду розрахунок наданий позивачем відповідає умовам укладеного між сторонами договору та вимогам діючого законодавства.
Відповідно до п. 3 ст. 19 Закону України «Про страхування»страховик зобов'язаний: при настанні страхового випадку здійснити виплату страхової суми або страхового відшкодування у передбачений договором термін. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну виплату страхової суми (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування;
За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 23 739,54 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Також позивачем було заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача збитків від інфляції та розміру 3 % річних. Відповідно до розрахунку позивача збитки від інфляції складають 14 530,37 грн. а розмір 3 % річних складає 2 246,03 грн.
Як вбачається з вищевказаного розрахунку, що знаходиться в матеріалах справи, розрахунок збитків від інфляції та розміру 3 % річних проведено позивачем з врахуванням порушених відповідачем строків виплати страхового відшкодування по оплаченим страховим випадкам за період з 11.08.2008 р. по 25.12.2008 р. за кожним актом приймання передачі страхових актів та з врахуванням порушених відповідачем строків виплати страхового відшкодування по неоплаченим страховим випадкам за період з 08.12.2008 р. по 05.02.2009 р. за кожним актом приймання передачі страхових актів.
Заперечення відповідача щодо невідповідності нарахування позивачем розміру збитків від інфляції вимогам діючого законодавства до уваги суду не приймаються.
Так, враховуючи обставини справи та дотримуючись рекомендацій листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 р. щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, суд вважає об'єктивним та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства, розрахунок позивача розміру збитків від інфляції.
Як вбачається з матеріалів справи та наданих позивачем пояснень, що знаходяться в матеріалах справи, зобов'язання відповідача щодо виплати суми страхового відшкодування виникають у відповідача з моменту складання сторонами страхового акту. Відповідно до розрахунку позивача, останнім було проведено розрахунок збитків від інфляції з врахуванням дати складання акту приймання-передачі страхових актів. Приймаючи до уваги вищенаведене, строк виконання зобов'язання відповідачем повинен наступити значно раніше, ніж вказано в акті приймання-передачі страхових актів. Таким чином, розрахунок позивача збитків від інфляції та розміру 3 % річних відповідає вимогам діючого законодавства та приймається судом до уваги.
У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення збитків від інфляції в розмірі 14 530,37 грн. та 3 % річних в розмірі 2 246,03 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, позивачем в позові та заяві про уточнення позовних вимог було заявлено вимоги щодо забезпечення позовних вимог шляхом накладання арешту на грошові кошти відповідача..
Вимоги позивача щодо забезпечення позовних вимог ґрунтуються на неможливості в подальшому виконати рішення суду, оскільки в процесі розгляду судового спору позивачу стало відомо про відсутність на рахунках відповідача грошових коштів та про неможливість відповідачем отримати належні йому грошові кошти від фінансових установ, в яких відкрито депозитні рахунки відповідача.
Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Зважаючи на вищевказане, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача в часині забезпечення позовних вимог, шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунку відповідача.
У відповідності до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, державне мито та судові витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Приймаючи до уваги сплату відповідачем частини основного боргу після звернення позивача позовом, витрати позивача пов'язані зі сплатою державного мита підлягають відшкодуванню відповідачем.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 193, 231 ГК України ст. ст. 526, 625, 988 ЦК України, ст. 49, п. 3 ст. 63; ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(м. Київ, пр. Перемоги , 67, АПК-3, к. 303, м. Київ, вул. Димитрова, 5-б, р/р 2650000017163 в ВАТ КБ «Хрещатик»м. Київ, МФО 300670, Код ЄДРПОУ 30729278) на користь Закритого акціонерного товариства «Автомобільна група «ВІПОС»№ 260032429 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»м. Київ, МФО 300335, код ЄДРПОУ 24581332) 442 375,00 грн. (чотириста сорок дві тисячі триста сімдесят п'ять грн. 00 коп.) основного боргу, 23 739,54 грн. (двадцять три тисячі сімсот тридцять дев'ять грн. 54 коп.) пені, 14 530,37 грн. (чотирнадцять тисяч п'ятсот тридцять грн.. 37 коп.) збитків від інфляції, 2 246,03 грн. (дві тисячі двісті сорок шість грн. 03 коп.) розміру 3 % річних, 5013,76 грн. (п'ять тисяч тринадцять грн. 76 коп.) витрат по сплаті держмита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн.. 00 коп.) витрат по сплаті за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.
3. В порядку забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти Закритого акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»у розмірі позовних вимог на загальну суму 482 890,94 грн. (чотириста вісімдесят дві тисячі вісімсот дев'яносто грн. 94 коп), що знаходяться на р/р 2650000017163 в ВАТ КБ «Хрещатик»м. Київ, МФО 300670, код ЄДРПОУ 30729278.
4. Рішення може бути оскаржене в десятиденний термін з моменту підписання у визначеному законодавством порядку.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Шевченко Е.О.