Справа № 1003/19324/12 Головуючий у І інстанції Ярмола О.Я.
Провадження № 22-ц/780/2567/13 Доповідач у 2 інстанції Олійник В.І.
Категорія 24 27.05.2013
Іменем України
22 травня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого - судді Олійника В.І.,
суддів: Кашперської Т.Ц., Касьяненко Л.І.,
при секретарі Лавреновій А.К.,
розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 лютого 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті дії джерела підвищеної небезпеки та стягнення страхового відшкодування, -
ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_3 та Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті дії джерела підвищеної небезпеки та стягнення страхового відшкодування, посилаючись на те, що 21 квітня 2012 року сталася ДТП за участю двох автомобілів - HYUNDAI (д.н.з. НОМЕР_1), що належить ОСОБА_3 (відповідачу по справі) та автомобіля VOLKSWAGEN (д.н.з. НОМЕР_2), що належить позивачу. 14 червня 2012 року постановою судді Деснянського районного суду міста Києва було визнано винним ОСОБА_3 в скоєнні зазначеного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 340 грн. Внаслідок даної ДТП позивач отримала травмування та потрапила до лікарні, де знаходилася на стаціонарному лікуванні та витратила на лікування кошти в сумі 1193 грн. 14 коп., а також позивачу було спричинено матеріальний збиток внаслідок пошкодження її автомобіля, який відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження про визначення матеріального збитку склав 64 468 грн. 18 коп. За проведення вказаного експертного висновку позивачем було сплачено 740 грн. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 під час керування автомобілем HYUNDAI була забезпечена Приватним AT «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» за полісом від 7 березня 2012 року і за яким страхова сума за шкоду, заподіяну майну, становить 50 000 грн. та за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю склала 100 000 грн., а франшиза -1000 грн.
Позивачка, зазначаючи, що внаслідок даної ДТП, їй була спричинена як матеріальна так і моральна шкода просила суд стягнути з відповідача ПрАТ «УАСК АСКА» 49 000 грн. страхового відшкодування, 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, 193,14 грн. в рахунок відшкодування витрат на придбання медичних препаратів, 740 грн. в рахунок відшкодування вартості аватотоварознавчого дослідження, 261 грн. 17 коп. нарахованої пені.
Також просила стягнути з відповідача ОСОБА_3 на її користь 15468 грн. 18 коп. в рахунок сплати різниці між завданою шкодою і страховим відшкодуванням, 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, 10000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої пошкодженням майна, 52 грн. 20 коп. і 15 грн. 90 коп. в рахунок вартості телеграми та поштових витрат і стягнути з відповідачів солідарно судові витрати по справі в сумі 857 грн. 31 коп.
В судовому засіданні представники позивачки неодноразово уточнювали позовні вимоги і просили суд стягнути з ПрАТ «УАСК АСКА» 39 875 грн. страхового відшкодування щодо збитків з ушкодження майна, 5000 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я, 193 грн. 14 коп. в рахунок відшкодування витрат на придбання медичних препаратів, 740 грн. в рахунок відшкодування вартості проведення автотоварознавчого дослідження, 1633 грн. 02 коп. нарахованої пені. Також просили стягнути з відповідача ОСОБА_3 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'ю, 10 000 грн. моральної шкоди, завданої пошкодженням майна, 52 грн. 20 коп. і 15 грн. 90 коп. в рахунок вартості телеграм та поштових витрат та 1000 грн. франшизи.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 лютого 2013 року позов задоволено частково.
Вирішено стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» на користь ОСОБА_2 39 875 грн. та 398 грн. 75 коп. в рахунок судових витрат.
Також вирішено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1000 грн. Франшизи, 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 229 грн. 40 коп. судових витрат по справі.
В апеляційній скарзі з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про зміну рішення в частині стягнення моральної шкоди, завданої у зв'язку з ушкодженням здоров'я та пошкодження майна, пені, витрат на придбання медичних препаратів та проведення експертного автотоварознавчого дослідження, витрат на телеграму та поштовий зв'язок і ухвалення в цій частині нового рішення по суті позовних вимог.
Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 21 квітня 2012 року у місті Біла Церква сталася дорожньо-транспортна пригода, учасниками якої були автомобіль HYUNDAI Elantra (д.н.з. НОМЕР_1), що належить ОСОБА_3, під його ж керуванням, та автомобіля VOLKSWAGEN (д.н.з. НОМЕР_2), що належить позивачу під керуванням ОСОБА_5 14 червня 2012 року постановою судді Деснянського районного суду міста Києва було визнано винним ОСОБА_3 у скоєнні зазначеного правопорушення, що передбачене ст.124 КУпАП та притягнено його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 340 грн. Внаслідок даної ДТП автомобіль VOLKSWAGEN (д.н.з. НОМЕР_3) отримав механічні пошкодження.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на момент скоєння зазначеної ДТП 21 квітня 2012 року була забезпечена ПрАТ «УАСК АСКА», що підтверджено ПОЛІСОМ №АВ1482366 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 7 березня 2012 року (строк дії Полісу від 8 березня 2012 року до 7 березня 2013 року).
Відповідно зазначеного Полісу виплата страхового відшкодування за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та майну третьої особи внаслідок ДТП здійснюється відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
ОСОБА_3 і представник позивачки вчасно звернулися до ПрАТ «УАСК АСКА» з повідомленням про страховий випадок. Позивач провів оцінку пошкоджень свого автомобіля з власної ініціативи. ОСОБА_2 повідомляла ПрАТ «УАСК АСКА» про проведення експертного автотоварознавчого дослідження про визначення матеріального збитку, заподіяного ушкодженням автомобіля. Висновок по даному автотоварознавчому дослідженні було надано в ПрАТ «УАСК АСКА» із заявою потерпілого про страхове відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу відповідно до зазначеного експертного висновку. В судовому засіданні встановлено, що на час розгляду справи судом позивачці не було відшкодовано збитків, пов'язаних з вказаним ДТП.
Відповідно до висновку №84 експертного автотоварознавчого дослідження про визначення матеріального збитку, заподіяного ушкодженням колісного транспортного засобу від 10 травня 2012 року, матеріальний збиток, спричинений власнику автомобіля VOLKSWAGEN від пошкоджень, отриманих внаслідок ДТП склав 64 468 грн. 18 коп. Вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням фізичного зносу складових необхідних під час ремонту склала 40 042 грн. 37 коп.
Судом також встановлено, що під час розгляду справи станом на 18 лютого 2013 року позивач провів відновлювальний ремонт свого автомобіля VOLKSWAGEN (д.н.з. НОМЕР_2) та надав докази і новий розрахунок матеріальної шкоди. Так, згідно рахунку-фактури №346 від 23 січня 2013 року вартість відновлювального ремонту з використанням запасних частин вторинного ринку автомобіля VOLKSWAGEN (д.н.з. НОМЕР_2) становить 40875 грн.
Згідно накладної №346 від 18 лютого 2013 року позивачкою було придбано у ПП ОСОБА_6 відповідні запасні частини, в тому числі, вторинного ринку для проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу VOLKSWAGEN (д.н.з. НОМЕР_2) на загальну суму 21030 грн. Відповідно до акту виконаних робіт від 18 лютого 2013 року, складеного ПП ОСОБА_6, було виконано роботи по відновлювальному ремонту автомобіля VOLKSWAGEN на загальну суму 19845 грн. Отже, відновлювальний ремонт автомобіля VOLKSWAGEN становив 40 875 грн.
Сума вартості відновлювального ремонту автомобіля позивачки (40875грн.) майже відповідає вартості відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням фізичного зносу складових необхідних під час ремонту (40042 грн. 37 коп.), що було встановлено висновком №84 експертного автотоварознавчого дослідження про визначення матеріального збитку, заподіяного ушкодженням колісного транспортного засобу.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно до ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Згідно ч.18 ст.9 Закону України «Про страхування» франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. Відповідно до п.12.1 ст.12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Отже, з огляду наведеного вище, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, стягнувши з ПрАТ «УАСК АСКА» на користь позивачки суму страхового відшкодування збитків з ушкодження майна в розмірі 39 875 грн.
Суд вірно не прийняв до уваги заперечення представника ПрАТ «УАСК АСКА» з приводу того, що потерпілий не сприяв страховику в розслідуванні причин та обставин ДТП
Судом вірно взято до уваги, що сам по собі факт не сприяння позивачем в дослідженні розміру збитків чи будь-яких інших обставин не може бути підставою для відмови від здійснення страхової виплати. Висновок №84 експертного автотоварознавчого дослідження про визначення матеріального збитку страховик не заперечував і не ставив питання про призначення іншого експертного дослідження, а відсутність фото в електронному вигляді, що є зручним для страховика, не є обґрунтованою підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.
Згідно положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальність якої застраховано, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, стягнувши з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки 1000 грн. розміру франшизи, що передбачена Полісом №АВ1482366 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 7 березня 2012 року. Дана частина позовних вимог визнавалася відповідачем ОСОБА_3
В судовому засіданні представник позивачки вказував, що не повідомляв страхову компанію про спричинення шкоди здоров'ю позивачки внаслідок ДТП, оскільки є юридично необізнаним та йому не було надано консультацій зі сторони страховика. На думку представника позивача, страхова компанія повинна була здогадатися, що позивачу спричинено фізичні ушкодження внаслідок ДТП, так як вона перебувала в лікарні.
Відповідно до п.35.1. ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Згідно п.35.3. ст.35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» особа, якій подається заява про страхове відшкодування, зобов'язана надавати консультаційну допомогу заявнику під час складення заяви і на вимогу заявника зобов'язана ознайомити його з відповідними нормативно-правовими актами, порядком обчислення страхового відшкодування (регламентної виплати) та документами, на підставі яких оцінено розмір заподіяної шкоди.
Однак, як встановлено судом першої інстанції, представником позивачки не надано доказів своїх тверджень та відсутні дані про повідомлення відповідачів з приводу перебування позивачки в лікарні. А тому суд вірно вважав необгрунтованою вимогу позивачки щодо відшкодування витрат на лікування та спричинення шкоди її здоров'ю внаслідок ДТП та моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я. В підтвердження даних вимог позивачка подала виписку з медичної картки міської лікарні №2, копії чеків за придбання медичних препаратів на суму 193 грн. 14 коп. та довідку про два виклики швидкої допомоги. Так, позивачка до листопада 2012 року, тобто, до звернення до суду з даним позовом, жодного разу не повідомляла відповідачів про спричинення їй шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я. Про наявність довідок з лікарні та квитанцій за придбання медпрепаратів стало відомо під час розгляду справи судом. Представники позивача підтвердили факт відсутності досудової заяви чи вимоги до страховика чи ОСОБА_3 щодо виплати коштів в рахунок відшкодування збитків з ушкодження здоров'я і пов'язаної з цим моральної шкоди. Дані дії позивача суд розцінив, як створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.
Крім того, позивачем не надано належного доказу в підтвердження причинного зв'язку спричинення шкоди її здоров'ю внаслідок ДТП і відсутні документи медичного закладу щодо призначення саме тих ліків, які були придбані позивачкою і на які надані копії чеків на суму 193 грн. 14 коп.
Згідно ст.24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я.
Відповідно до ст.23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілому відшкодовується також моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Таким чином, судом першої інстанції вірно зазначено, що обов'язок страхової компанії по відшкодуванню моральної шкоди виникає лише у разі проведення виплати у зв'язку із заподіянням шкоди життю та здоров'я позивача внаслідок зазначеного ДТП. Отже, вимога позивача щодо стягнення з ПрАТ «УАСК АСКА» 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я позивача не підлягала до задоволення за недоведеністю.
Відповідно до ч.1ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що внаслідок даного ДТП позивачці була спричинена моральна шкода, яка полягала у душевних стражданнях, яких позивач зазнала у зв'язку з пошкодженням її майна. Дійсно, як зазначав представник позивача, внаслідок вказаної ДТП був пошкоджений автомобіль позивачки і більше півроку позивачка не мала можливості користуватися своїм майном, не отримала вчасно відшкодувань спричиненої шкоди, вимушена була звертатися до суду за захистом своїх прав, хвилювалася щодо свого майна і зазнала душевних страждань. Однак, сума 10 000 грн. в рахунок відшкодування зазначеної моральної шкоди є завищеною та необгрунтованою. Визначаючи розмір моральної шкоди, суд вірно врахував характер та ступінь діяння, особи, яка заподіяла шкоду, моральні страждання позивачки та інші наслідки даних обставин, і прийшов до правильного висновку щодо відшкодування з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки 1 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди у зв'язку з пошкодженням майна.
Представник позивача в судовому засіданні зазначав, що з вини страховика не було вчасно виплачено позивачу страхове відшкодування, а тому в даних правовідносинах діє норма щодо стягнення неустойки, тобто позивачем здійснено нарахування пені.
Відповідно до п.36.5 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діє протягом періоду за який нараховується пеня.
Суд вірно вважав, що вимога про стягнення із страхової компанії пені в сумі 1633 грн. 2 коп. за прострочення виплати страхового відшкодування є необгрунтованою та безпідставною, оскільки не можна безперечно стверджувати щодо наявності вини страховика у невиплаті відшкодувань позивачці. Страхова компанія не відмовляла позивачці у виплаті страхового відшкодування щодо спричинених збитків з ушкодження майна, зв'язувалася з нею і пропонувала сприяти щодо визначення вартості транспортного засобу після ДТП. З обставин справи вбачається, що сама позивачка не могла визначитися з розміром страхового відшкодування. Крім того, розрахунок пені здійснений з суми 39 042 грн. 37 коп., тобто з суми страхового відшкодування, про яку не було повідомлено страхову компанію.
Також не підлягали відшкодуванню з відповідача ПрАТ «УАСК АСКА» кошти за проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 740 грн.
У судовому засіданні представник позивача посилався на інші докази в підтвердження розрахунку страхового відшкодування, а також, відповідно до ст.34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження). Судом було встановлено, що позивачка 26 квітня 2012 року звернулася до страховика із заявою про страхове відшкодування і вже 30 квітня 2012 року було проведено огляд автомобіля для складання експертного висновку.
Також суд першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо безпідставності вимоги позивачки про стягнення з відповідача ОСОБА_3 сум 52 грн. 20 коп. і 15 грн. 90 коп. в рахунок вартості телеграми та поштових направлень.
Статтею 79 ЦПК України чітко передбачено що є судовими витратами, а тому телеграми і поштова переписка, не пов'язані з розглядом даної справи не можуть бути віднесені до судових витрат.
Виходячи з вищенаведеного суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, стягнувши з відповідача ПрАТ «УАСК АСКА на користь позивачки 39875 грн. страхового відшкодування в рахунок відшкодування збитків з ушкодження майна та 1000 грн. франшизи і 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди у зв'язку з пошкодженням майна позивачки.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду Київської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: Олійник В.І.
Судді: Кашперська Т.Ц.
Касьяненко Л.І.