вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
21 травня 2013 р. (о 15:12) Справа №801/3466/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., за участю секретаря Цатурян С.О.,
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1, довіреність б/н від 22.04.2013 року,
від відповідача - Чайковський І.Г., посвідчення № 12, довіреність № 71-188 від 10.01.2013 року;
прокурор - Іслямова М.В., посвідчення № 015164,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_3
до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АРК
за участю прокурора Автономної Республіки Крим
про визнання протиправним та скасування наказу № 18-а від 14.03.2013 року,
Суть спору: ОСОБА_3 (далі-позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АРК про визнання протиправним та скасування наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим № 18-а від 14.03.2013 року.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.04.2013 року відкрито провадження по справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.05.2013 року до ухвали Окружного адміністративного суду АР Крим про відкриття провадження в адміністративній справі від 03.04.2013 року, ухвали Окружного адміністративного суду АР Крим про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду від 03.04.2013 року, ухвали Окружного адміністративного суду АР Крим про витребування доказів від 25.04.2012 року у справі № 801/3466/13-а внесено виправлення в частині імені позивача, а саме вказано ім'я позивача Гюльжаган.
Представник позивача у судовому засіданні 21.05.2013 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 21.05.2013 року проти позовних вимог заперечував.
Прокурор у судовому засіданні 21.05.2013 року проти задоволення позову заперечував.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників позивача та відповідача, прокурора, суд
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року N 439/2011, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.
Указом Президента України від 8 квітня 2011 року N 439/2011 передбачено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України є правонаступником прав та обов'язків Державної архітектурно-будівельної інспекції - урядового органу, що діяв у системі Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, Державної житлово-комунальної інспекції - урядового органу, що діяв у системі Міністерства житлово-комунального господарства України, з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства
Відповідно до п. 1 Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку і будівництва України від 19.11.2007 р. №317 (далі - положення про інспекції) Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю) є територіальними органами Державної архітектурно-будівельної інспекції (далі - Держархбудінспекція), входять до сфери її управління, підзвітні і підконтрольні їй.
Отже, Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю в АР Крим у відносинах з фізичними та юридичними особами під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.
Враховуючи суб'єктний склад сторін та правову природу спірних правовідносин, а також те, що спір, який виник між сторонами по справі, є публічно-правовим, інший порядок судового оскарження спірного рішення для позивача законодавством не передбачений, справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.
Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача, суд зобов'язаний перевірити, чи здійснено такі дії на підставі закону в межах повноважень, безсторонньо та добросовісно.
Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи, а також з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З матеріалів справи судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_3, є власником земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, східніше нижньої станції канатної дороги «Місхор - Ай-Петрі» та має цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель та споруджень на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії КМ № 115010, якій був виданий Ялтинським міським управлінням земельних ресурсів 02 липня 2005 року (а.с.9).
07.02.2012 року позивачем до Інспекції ДАБК в АР Крим було подано заяву про прийняття до експлуатації об'єктів житлових будинків з господарськими будівлями: що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, побудованих без дозволу на виконання будівельних робіт до якої додані документи: два примірника заповненої декларації, звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта, копія державного акту на право власності на земельну ділянку, копія технічного паспорту, виготовленого станом на 23.11.2011 року (а.с. 39).
Заява була прийнята Інспекцією ДАБК в АР Крим 07.02.2012 року за № 7/1-91-573.
Декларація про готовність об'єкта до експлуатації, а саме: житлових будинків з господарськими будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, код об'єкта згідно з ДК - 1110.3. зареєстрована Інспекцією ДАБК в АР Крим 07 лютого 2012 року за № КР 1821201970 (а.с.7-9).
17.04.2012 року на підставі рішення Виконавчого комітету Кореїзької селищної ради від 12.04.2012 року № 57 за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, про що видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно Серії САС № 483863 (а.с. 79).
18.06.2012 року Ялтинським бюро технічної інвентаризації виготовлено технічний паспорт на домоволодіння будинок АДРЕСА_2 (а.с. 10-17).
Рішенням Виконавчого комітету Кореїзької селищної ради АРК № 140 від 14.08.2012 року затверджено рішення МВК від 09.08.2012 року за № 122, дозволено ОСОБА_3 переведення в жилі та придатні для постійного проживання та експлуатації з присвоєнням номерів квартир приміщення за адресою смт. Кореїз, Алупкінське шосе, 58, зобов'язано начальника КП ЯМР «БТІ» провести правову реєстрацію та видати на ім'я ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на квартири за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 18).
06.03.2013 року вих. № 05/3-383вих. Прокуратурою Автономної Республіки Крим до Інспекції ДАБК в АР Крим було внесено Подання щодо усунення порушень вимог Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (а.с. 27).
Зі змісту вказаного подання вбачається, що проведеною Прокуратурою АР Крим перевіркою в порядку прокурорського нагляду за додержанням та застосуванням законів з питань додержання вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» під час видачі та реєстрації дозвільних документів на будівництво та введення в експлуатацію об'єкту, розташованого в АДРЕСА_2 встановлено, що Інспекцією ДАБК в АР Крим 07.02.2012 року зареєстровано декларацію № КР 1821201970 про готовність об'єкту до експлуатації (замовник - ОСОБА_3, об'єкт - житлові будинки з господарськими будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2), яка містить недостовірні відомості, а саме: відповідно до інформації Інспекції ДАБК в АР Крим (№ 7/1-1134 від 28.02.2013) будівництво об'єкту продовжується як на цей час, так і здійснювалось на протязі 2011 та 2012 років, у той час як будівництво згідно з наведеними у другому розділі декларації даними завершено у 2009 році.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст. ст. 20, 23 Закону України "Про прокуратуру" Прокуратура АР Крим внесла вказане вище подання із вимогою вирішити питання про скасування реєстрації декларації № КР 1821201970 про готовність об'єкта до експлуатації (а.с.27).
14 березня 2012 року Інспекція ДАБК в АР Крим Наказом № 18-а, у зв'язку із поданням Прокуратури АР Крим від 06.03.2013 року № 05/3-383вих. щодо усунення порушень вимог Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», на підставі ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» скасувала реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації № КР 18212019704 від 07.02.2012 року по об'єкту «Житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_2», замовник ОСОБА_3 (а.с. 19).
Відповідно до п. 3.2 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства 24.06.2011 N 91, що діяв на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядокм № 91), замовник або його уповноважена особа подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції за місцезнаходженням об'єкта заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку, до якої додаються: два примірники заповненої декларації; звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта з висновком про їх відповідність вимогам надійності і безпечної експлуатації (крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, прибудов до них загальною площею до 300 квадратних метрів включно, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них загальною площею до 100 квадратних метрів включно); засвідчені в установленому порядку копії: документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщено об'єкт; технічного паспорта, виданого бюро технічної інвентаризації. Заява про прийняття в експлуатацію об'єкта підписується також співвласниками земельної ділянки та зазначеного об'єкта (у разі їх наявності).
Судом встановлено, що ОСОБА_3 до Інспекції ДАБК в АР Крим документи для прийняття в експлуатацію житлових будинків з господарськими будівлями подані у повному обсязі відповідно до зазначеного вище Порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038 від 17.02.2011 р. в редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 3038) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3.1. Порядку № 91 прийняття в експлуатацію об'єктів (крім закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них) здійснюється безоплатно територіальними органами Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - Інспекція) за результатами технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж та за наявності документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, шляхом реєстрації поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація), яка складається за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.
Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038 від 17.02.2011 р. прийняття рішення про реєстрацію (відмову у реєстрації) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.
Відповідно до п. 3.10 Порядку № 91 датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Згідно з ч. 2 ст. 39-1 Закону України № 3038 у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що реєстрація декларації підлягає скасуванню у разі виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації саме інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю, а не іншим органом.
Декларація скасовується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та при наявності обставин, передбачених ст. 39-1 Закону України № 3038.
Згідно матеріалів справи факт наявності недостовірної інформації в декларації № КР 1821201970 про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої 07.02.2012 року Інспекцією ДАБК в АР Крим встановлено прокуратурою Автономної Республіки Крим під час проведення перевірки в порядку прокурорського нагляду за додержанням та застосуванням законів з питань додержання вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» під час видачі та реєстрації дозвільних документів на будівництво та введення в експлуатацію об'єкту, розташованого за адресою: АДРЕСА_2.
Суд не бере до уваги посилання відповідача ст. 39-1 Закону України № 3038 з огляду на те, що декларація № КР 1821201970 про готовність об'єкта до експлуатації зареєстрована 07.02.2012 року інспекцією ДАБК в АР Крим в порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, передбаченому п. 9 Розділу V Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", порядок скасування інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю реєстрації декларації на час розгляду справи Кабінетом Міністрів України не затверджено.
У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що перевірки з питань додержання містобудівного законодавства з будівництва ОСОБА_3 після отримання подання Прокуратури АР Крим № 05/3-383вих. відповідачем не проводились. Підставою для скасування реєстрації декларації № КР 1821201970 стали лише обставини, викладені у поданні прокуратури.
Також, суд не бере до уваги посилання відповідача на листування Інспекції ДАБК з прокуратурою АР Крим, матеріали перевірки Південного інспекційного відділу Інспекції ДАБК в АР Крим з питань додержання містобудівного законодавства з будівництва ОСОБА_3 об'єкту - житлові будинки з господарськими будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 у зв'язку з тим, що під час перевірки протоколи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_3, акти про встановлення факту самовільних будівельних робіт об'єкту, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 у 2011 та 2012 роках не складались.
Відповідно до п. 3.4 Порядку № 91 дані, зазначені у декларації, повинні узгоджуватись з документами, які подаються разом з нею.
Замовник відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації.
З матеріалів справи встановлено, що відповідачем зареєстровано декларацію позивача про готовність об'єкта до експлуатації 07.02.2012 р. за № КР 12821201970, отже в розумінні ч. 5 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038 від 17.02.2011 р., п. 3.1 Порядку № 91 об'єкт будівництва є прийнятим в експлуатацію, тобто - перевіреним на предмет відповідності державним будівельним нормам.
В обґрунтування подання прокуратури АР Крим від 06.03.2013 року № 05/3-383вих., у зв'язку із яким відповідачем скасовано декларацію позивача про готовність об'єкта до експлуатації, покладені висновки перевірки прокуратури про встановлення факту надання в заяві та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації.
Відповідно до п. 17 Постанови КМУ № 461 від 13.04.2011 р. реєстрація декларації здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".
Відповідно до п. 3, п. 6 ч.1 ст. 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" № 2806 від 06.09.2005 р. документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.
Декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства (далі - декларація) - документ, яким суб'єкт господарювання повідомляє державного адміністратора або представника відповідного дозвільного органу про відповідність своєї матеріально-технічної бази вимогам законодавства. У такий спосіб суб'єкт господарювання набуває права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання документа дозвільного характеру.
Відповідно до ч. 7 ст. 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" № 2806 від 06.09.2005 р. в редакції на час виникнення спірних правовідносин підставами для анулювання документа дозвільного характеру є:
- звернення суб'єкта господарювання із заявою про анулювання документа дозвільного характеру;
- припинення юридичної особи (злиття, приєднання, поділ, перетворення або ліквідація);
- припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;
- встановлення факту надання в заяві та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації.
В матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують наявність підстав для скасування реєстрації декларації позивача про готовність об'єкта до експлуатації.
Відповідно до п. 6 ч. 7 ст. ст. 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" № 2806 від 06.09.2005 р. анулювання документа дозвільного характеру з підстав, не встановлених законом, що регулює відносини, пов'язані з одержанням документа дозвільного характеру, є підставою для визнання такого документа дозвільного характеру анульованим безпідставно.
Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.
"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Відповідно до п. 7 Положення № 317 інспекція державного архітектурно-будівельного контролю видає в межах своїх повноважень накази організаційно-розпорядчого характеру з питань, що належать до їх компетенції, та контролюють їх виконання.
Відповідно до п. 4, 5 Положення № 317 інспекція державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до покладених на неї завдань забезпечує: виконання нормативно-правових актів з питань, що належать до її компетенції; проводить у встановленому порядку перевірки: відповідності виконання будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням; своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт та іншої виконавчої документації; наявності у виконавця будівельних робіт у передбачених законодавством випадках сертифікатів на будівельні матеріали, вироби і конструкції та інші.; має право: в установлених законодавством випадках проводити перевірку об'єктів будівництва і підприємств, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, незалежно від форм власності щодо дотримання вимог законодавства з питань, що належать до їх компетенції; давати у межах своїх повноважень замовникам, проектним і будівельним організаціям, підприємствам, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, обов'язкові для виконання приписи щодо усунення фактів порушень вимог законодавства, державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов, затверджених проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів та інші.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень при прийнятті оскаржуваного наказу № 18-а від 14.03.2013 року «щодо скасування реєстрації декларації», згідно якого скасована реєстрація декларації про готовність об'єкта до експлуатації № КР 18212019700 від 07.02.2012 р. по об'єкту «Житловий будинок з господарськими будівлями. АДРЕСА_2», замовник ОСОБА_3, діяв всупереч вимогам ст. 19 Конституції України.
Під час розгляду справи відповідач не надав суду доказів наявності підстав для скасування реєстрації Декларації про готовність об'єкта до експлуатації № КР 1821201970.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина друга статті 71 КАС України).
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що відповідачем не надано доказів наявності правових підстав стосовно прийняття оскаржуваного наказу та скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації № КР 18212019704 від 07 лютого 2012 року по об'єкту «Житловий будинок з господарськими будівлями. АДРЕСА_2», тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
У судовому засіданні 21.05.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 23.05.2013 року.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати Наказ Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим № 18-а від 14 березня 2013 року «щодо скасування реєстрації декларації» .
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) 34,41 грн. витрат зі сплати судового збору.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кірєєв Д.В.