Запорізької області
16.02.09 Справа № 7/25/09
Суддя Кутищева Н.С.
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерпромбуд», м. Запоріжжя
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Строитель», м.Запоріжжя
про стягнення 244000,00 грн.
Суддя Кутіщева Н.С.
Представники:
Від позивача: Пахомова О.Є., дов. б/н від 13.02.2009р.
Від відповідача: Чесняк Ф.Ф., дов. № 121 від 01.09.2008р.
Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача на користь позивача 244000 грн.00 коп. штрафних санкцій.
Позивач обґрунтував свої вимоги обставинами, що викладені в позовній заяві, листі № 118 від 13.02.2009 року, як на нормативне та документальне обґрунтування позовних вимог посилається на ст. ст. 526, 549, 610, 612 ЦК України, ст.ст.193,217,230-232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1,2,12,22,54-57 ГПК України.
Ухвалою суду від 22.12.2008р. позовна заява прийнята до провадження, судове засідання призначено на 16.02.2009р.
За усним клопотання представників сторін судовий процес ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Судовий процес завершено 16.02.2009р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення по узгодженню з представниками сторін.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Між позивачем ТОВ “Інтерпромбуд» (генеральний підрядник) та ТОВ фірма “Строитель» (субпідрядник) був укладений договір № 38 від 22.05.2007 року (далі за текстом-договір).Згідно із п.1.1 договору, субпідрядник взяв на себе зобов'язання виконувати власними та залученими силами роботи на об'єкті ВАТ ПБК “Славутич» (замовник)- виготовлення металоконструкцій пішохідної галереї за адресою: м.Запоріжжя, вул.Георгія Сапожнікова, 6. Пунктом 1.3 договору визначено, що субпідрядник виконує роботи відповідно до проектної документації (додаток № 1), яка надається генеральним підрядником. У відповідності із п.2.1 договору, вартість та склад робіт, матеріалів за договором визначається розрахунком договірної ціни (додаток № 2) та становить орієнтовно на момент укладення договору 177479 грн. 34 коп., в тому числі ПДВ-29579,89 грн. Договірна ціна є динамічною та підтверджується актами фактично виконаних робіт. При цьому вартість робіт може бути змінена у випадках, визначених п.2.2 договору. У відповідності із п.3.1 договору, генеральний підрядник здійснює авансування вартості матеріалів субпідряднику в розмірі 90902 грн. 40 коп. протягом 10 банківських днів з моменту підписання договору. Згідно із п.3.2 договору, розрахунки генерального підрядника перед субпідрядником за фактично виконані роботи здійснюються протягом 10 банківських днів з моменту приймання субпідрядних робіт за актом замовником у генерального підрядника та оплати їх замовником. Генеральний підрядник має право затримати розрахунки до усунення недоробок та дефектів, які виявлені при здачі-прийманні робіт субпідрядником. Розділом 7 договору визначено, що початком виконання робіт є авансування матеріалів згідно із п.3.1 договору. Період виконання підрядних робіт становить 37 календарних днів відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток № 3), який розроблений субпідрядником та затверджений генеральним підрядником.
Господарським судом встановлено, що у відповідності із п.3.1 договору, генеральний підрядник платіжним дорученням № 2337 від 23.05.2007 року сплатив 90902 грн. 40 коп. в якості авансування вартості матеріалів субпідряднику. Таким чином, у відповідності із п.7.1 договору, початком виконання робіт слід вважати 23.05.2007 року. При цьому календарним графіком виконання робіт, який затверджений сторонами договору, визначений кінцевий термін виконання субпідрядником робіт-28.06.2007 року.
Із матеріалів справи вбачається, що в передбачений договором строк субпідрядником роботи не були виконані в повному обсязі. У зв'язку із цим генеральним підрядником на адресу ТОВ фірма “Строитель» спрямовано 26.07.2007 року телеграму з проханням забезпечити явку уповноваженого представника 27.07.2007 року на об'єкт ВАТ “ПБК»Славутич» для складання дефектного акту з переліком недоробок та визначенням строків іх усунення. Субпідрядник у визначений строк свого представника не направив, тому відповідний акт огляду металоконструкцій 30.07.2007 року було складено за участю представників позивача (копія акту міститься в матеріалах справи).
У відповідності із додатковою угодою № 1 до договору від 31.07.2007 року встановлена нова орієнтовна вартість робіт за цим договором -200000 грн.; в іншому сторони зобов'язалися керуватися умовами договору № 38 від 22.05.2007 року.
Господарським судом з'ясовано, що листом № 78 від 14.08.2007 року відповідач повідомив ТОВ “Інтерпромбуд» про продовження здійснення ним монтажу металоконструкцій з 17 по 27 серпня 2007 року. За поясненнями сторін, в такий спосіб вони обумовили новий кінцевий термін виконання субпідрядником робіт-27.08.2007 року.
Згідно із ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.
Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічну норму містить ст. 526 ЦК України.
Матеріалами справи підтверджується часткове виконання відповідачем в серпні 2007 року, передбачених договором робіт, на загальну суму 81742 грн.83 коп. (копії двох актів здачі-приймання робіт містяться в матеріалах справи). Остаточне виконання всіх робіт було здійснено відповідачем 28.12.2007 року, тобто з порушенням строку, який обумовлено сторонами (копії двох актів здачі-приймання робіт за грудень 2007 року від 31.12.2007 року містяться в матеріалах справи).
На підставі п.10.2 договору позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції (пеню) у розмірі 244000 грн.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовується в розмірі , передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язань або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.
Згідно із ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до п.10.2 договору, за порушення строків виконання робіт субпідрядник сплачує генеральному підряднику пеню у розмірі 1% за період, за який нараховується пеня від договірної вартості робіт, яка зазначена в розрахунку договірної ціни, за кожен день прострочки.
Здійснивши перерахунок суми пені, згідно до п. 10.2 договору, суд дійшов висновку, що розрахунок позивача є невірним; за період прострочення виконання зобов'язання підлягає нарахуванню пеня у сумі 66301 грн. 37 коп.
Згідно із п.3 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Господарським судом встановлено, що матеріалами справи підтверджується невиконання позивачем своїх обов'язків, передбачених п.3.2 договору, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед ТОВ “Інтерпромбуд» на суму 43034 грн. 94 коп. При цьому слід підкреслити, що позивачем не надано суду доказів заподіяння йому будь-яких збитків несвоєчасним виконанням відповідачем робіт, передбачених договором.
Згідно зі ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Згідно зі ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого
обов'язку.
Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу.
Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання.
Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.
Згідно зі ст. 616 ЦК України, якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд
відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника.
Суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне, на підставі п.3 ст.83 ГПК України, зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача до 33150 грн. 68 коп.
Таким чином, позов слід задовольнити частково.
Судові витрати, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України, в частині задоволених вимог, слід покласти на відповідача, так як з його вини спір доведено до судового розгляду.
Керуючись ст. 526, 549, 837, 838 Цивільного кодексу України, ст. ст. 230, 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82, п.3 ст. 83, ст.ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Строитель» (69001, м.Запоріжжя, б-р Шевченко, буд.24, код ЄДРПОУ 13615559; п/р 26001301155588 у ФЗЦВ “Промінвестбанк» м.Запоріжжя, МФО 313355) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерпромбуд» (69035, м.Запоріжжя, вул.40 років Радянської України, 66; п/р 26002319115161 в ЗОФ АКБ “Укрсоцбанк», м.Запоріжжя, МФО 313010) 33150 грн. 68 коп. пені, 663 грн. 01 коп. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В решті позову відмовити.
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.
Підписано рішення “20» лютого 2009 року.
Суддя Н.С. Кутіщева