01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
10.03.2009 № 36/441
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Гончаренко В. В. (за дов.),
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Зразковий завод пакувальних матеріалів"
на рішення Господарського суду м.Києва від 01.12.2008
у справі № 36/441 (суддя
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак"
до Приватного підприємства "Зразковий завод пакувальних матеріалів"
про стягнення 344 234,68 грн.
03.10.2008 ТОВ «Асканія - Пак» звернулось до Господарського суду м.Києва з позовом до ПП «Зразковий завод пакувальних матеріалів» про стягнення 344 234, 68 грн., з яких: 299 059, 78 грн. боргу за поставлений товар, 29 126, 34 грн. - пені, 16 057, 56 грн. - 18% річних.
01.12.2008 позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 29 942, 61 грн. пені та 18 861, 05 грн. - 18% річних.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.12.2008 у справі № 36/441 позов ТОВ «Асканія - Пак» до ПП «Зразковий завод пакувальних матеріалів» про стягнення 344 234, 68 грн. задоволено частково.
Присуджено до стягнення з ПП «Зразковий завод пакувальних матеріалів» на користь ТОВ «Асканія - Пак» 29 942, 61 грн. - пені за прострочку платежу, 18 861, 05 грн. - 18% річних від простроченої суми заборгованості, 1 728, 49 грн. -витрат по сплаті державного мита та 118, 00 грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
В частині стягнення 175 000, 00 грн. - основного боргу - в позові відмовлено. В частині стягнення 124 045, 41 грн. - основного боргу - провадження у справі припинено на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України..
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення.
23.12.2008 від ПП «Зразковий завод пакувальних матеріалів» надійшла письмова заява про уточнення до апеляційної скарги, в якій відповідач просить скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення пені, 18%річних та прийняти нове, яким відмовити позивачу в стягненні пені та 18% річних.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Господарський суд м. Києва з'ясував обставини справи не в повному обсязі, не дослідив всі докази, що призвело до прийняття рішення з порушенням норм процесуального права і яке за своїм змістом не відповідає обставинам справи.
Скаржник зазначає, що позивач не звертався до відповідача з претензіями, які б стосувались строків оплати за поставлений товар, що свідчить про згоду позивача зі строками оплати за поставлений товар.
У відзиві ТОВ «Асканія - Пак» зазначає, що рішення Господарського суду м. Києва є законним, тому просить суд залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.12.2008 у справі №36/441 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 10.02.2009.
В судове засідання від 10.02.2009 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Розгляд справи було відкладено на 10.03.2009.
В судове засідання від 10.03.2009 представник відповідача знову не з'явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення за №№ 607189, 607190, які отримані представником відповідача за довіреністю «Кравченко» 04.03.2009. Клопотань від відповідача про відкладення розгляду справи не надходило.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія розглянула апеляційну скаргу за наявними в справі матеріалами у відсутності представника відповідача.
Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, колегією суддів встановлено наступне:
04.01.2008 між ТОВ «Асканія - Пак» (постачальник) та ПП «Зразковий завод пакувальних матеріалів» (покупець) було укладено Договір поставки № 13М/08 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити пакувальний матеріал (далі - товар) у кількості, за номенклатурою, ціною, строками та умовами поставки відповідно умовам даного Договору на підставі Специфікації та накладних, які є невід'ємними частинами даного Договору (пункт 1.1.).
Відповідно до пунктів 4.1.-4.3. Договору орієнтовна ціна Договору становить 5 000 000, 00 грн. Ціна Договору складається із усіх сум накладних на товар, який постачається за даним Договором окремими партіями. Ціна кожної окремої партії товару зазначається у накладній.
На виконання умов договору позивачем було поставлено товару на загальну суму 3 188 974, 49 грн. за накладними: № 0423 від 08.02.2008 на суму 108 633, 92 грн., № 0477 від 13.02.2008 на суму 62 035, 03 грн., № 0508 від 15.02.2008 на суму 13 978, 21 грн., № 0588 від 21.02.2008 на суму 46 569, 49 грн., № 0601 від 22.02.2008 на суму 127 265, 99 грн., № 0673 від 29.02.2008 на суму 72 963, 70 грн., № 0789 від 07.03.2008 на суму 118 099, 15 грн., № 0794 від 11.03.2008 на суму 70 883, 49 грн., № 0832 від 14.03.2008 на суму 60 777, 09 грн., № 0894 від 19.03.2008 на суму 70 258, 79 грн., № 0911 від 20.03.2008 на суму 115 738, 06 грн., № 0913 від 20.03.2008 на суму 44 976, 87 грн., № 0940 від 21.03.2008 на суму 54 815, 58 грн., № 0954 від 24.03.2008 на суму 93 202, 94 грн., № 0970 від 25.03.2008 на суму 56 447, 13 грн., № 1140 від 04.04.2008 на суму 56 251, 92 грн., № 1157/1 від 08.04.2008 на суму 47 647, 07 грн., № 1260 від 16.04.2008 на суму 128 789, 56 грн., № 1411 від 25.04.2008 на суму 24 659, 83 грн., № 1406 від 25.04.2008 на суму 108 121, 10 грн., № 1507 від 08.05.2008 на суму 239 894, 54 грн., № 1521 від 12.05.2008 на суму 56 290, 94 грн., № 1621 від 19.05.2008 на суму 192 940, 22 грн., № 1693 від 22.05.2008 на суму 329 740, 78 грн., № 1698 від 23.05.2008 на суму 4 751, 43 грн., № 1737 від 27.05.2008 на суму 111 225, 42 грн., № 1795 від 30.05.2008 на суму 144 722, 86 грн., №1925 від 11.06.2008 на суму 95 673, 56 грн., № 1949 від 13.06.2008 на суму 26 985, 40 грн., № 1998 від 19.06.2008 на суму 26 464, 76 грн., № 2024/1 від 20.06.2008 на суму 77 807, 67 грн., № 2177 від 27.06.2008 на суму 266 614, 29 грн., № 2284 від 08.07.2008 на суму 133 747, 70 грн.
Відповідно до пункту 4.5. Договору покупець зобов'язаний здійснити оплату товару не пізніше 21 (двадцяти одного) календарного дня з дати приймання товару покупцем, що вказана в накладній.
Як зазначає позивач в позовній заяві, за отриманий товар відповідач розрахувався частково, в сумі 2 889 914, 71 грн. і на момент пред'явлення позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 299 059, 78 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Наявність боргу відповідача перед позивачем підтверджується матеріалами справи.
Проте, в матеріалах справи міститься банківська виписка про рух коштів по рахунку позивача за період з 04.09.2008 по 24.10.2008, з якої вбачається, що частина основного боргу в сумі 175 000, 00 грн. була сплачена відповідачем в період з 04.09.2008 по 26.09.2008, тобто до подачі позову, який позивачем було пред'явлено 03.10.2008 і, отже, зазначена сума боргу була пред'явлена позивачем не обґрунтовано.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог в частини стягнення з відповідача 175 000, 00 грн. основного боргу.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, після подання позову, а саме в період з 03.10.2008 по 24.11.2008, відповідач перерахував позивачу грошові кошти в сумі 76 561, 79 грн., що підтверджується банківською випискою про рух коштів по особовому рахунку позивача за період з 04.09.2008 по 24.10.2008 та платіжним дорученням № 879 від 24.11.2008 на суму 30 561, 79 грн., яке надав суду відповідач.
Також в матеріалах справи знаходиться видаткова накладна (повернення) № ПП-0000025 від 31.10.2008, за якою відповідач повернув позивачу товар на суму 47 483, 62 грн.
Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Суд першої інстанції правомірно припинив провадження у справі в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 124 045, 41 грн., який був погашений відповідачем після пред'явлення позову.
Позивач також правомірно просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 29 942, 61 грн. та 18% річних в сумі 18 861, 05 грн., у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно частини 1 статті 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України).
Пунктом 7.2. Договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати товару покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника суму боргу з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період заборгованості, за кожен день прострочення платежу. У випадку затримки оплати більше ніж на 5 (п'ять) календарних днів понад встановлене даним Договором відстрочення платежу, покупець сплачує на користь постачальника додатково 18% річних від простроченої суми заборгованості.
Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, вимоги щодо стягнення пені в сумі 29 942, 61 грн. та 18% річних в сумі 18 861, 05 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача.
Судова колегія критично ставиться до посилань скаржника на те, що позивач не звертався до відповідача з претензіями, які б стосувались строків оплати за поставлений товар, що свідчить про згоду позивача зі строками оплати за поставлений товар, з огляду на наступне:
Договором, а саме, пунктом 4.5. сторони передбачили, що покупець зобов'язаний здійснити оплату товару не пізніше 21 (двадцяти одного) календарного дня з дати приймання товару покупцем, що вказана в накладній. Отже, оплата повинна здійснюватись у встановлений Договором строк.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладене, судова колегія прийшла до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 01.12.2008 по справі № 36/441 є обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Зразковий завод пакувальних матеріалів» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м .Києва від 01.12.2008 у справі №36/441 - без змін.
Матеріали справи № 36/441 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді