Запорізької області
16.02.09 Справа № 18/33/09
Суддя Носівець В.В.
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація “Агросинтез» (69035, м.Запоріжжя, пр. Маяковського, 3)
до товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Простір Плюс» (71310, Запорізька область, Кам'янсько-Дніпровський р-н., с. Водяне, пров. Червоноармійський, 2А)
про стягнення 95 911,31 грн.,
Суддя Носівець В.В.
Представники сторін:
від позивача: Замирайло А.О. - довіреність № 05/09 від 05.01.2009 р. паспорт СВ 627925 від 29.05.2002 р.
від відповідача: не прибув;
До господарського суду Запорізької області 16.12.2008 року звернувся позивач - товариство з обмеженою відповідальністю “Корпорація “Агросинтез» з позовною заявою до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Простір Плюс» про стягнення 95911,31 грн., а саме: 58298,08 грн. - основного боргу, 1513,24 грн. - пені, 34978,84 грн. -штрафу, 189,14 грн. -3 % річних, 932,01 грн. - втрат від інфляції, на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК150408/1 від 15.04.2008 р. та ст.ст. 15, 16, 509, 525, 526, 549, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 199, 230 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Ухвалою суду від 22.12.2008 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 18/33/09, судове засідання призначено на 16.02.2009 р.
У судовому засіданні 16.02.2009 р. представник позивача підтримав позовні вимоги. Надав пояснення, в порядку ст. 22 ГПК України, які прийняті судом. Відповідач у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, повноважного представника у судові засідання не направив. Про час і місце судового засідання був попереджений належним чином.
Згідно п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвали суду, які направлялися відповідачу за вказаною в позовній заяві адресою, не поверталися до суду, таким чином відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом.
Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд, -
15.04.2008 р. товариство з обмеженою відповідальністю “Корпорація “Агросинтез» (надалі - постачальник, позивач) та товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Простір Плюс» (надалі - покупець, відповідач) уклали договір поставки на умовах товарного кредиту № ТК150408/1, відповідно до якого, постачальник передає у власність покупця товар (Доминатор 360 в.р., Вантекс 60 мк.с., насіння гибр. соняш. “Тейде».), інформація про який вказана у п. 1.2. договору, а покупець приймає та оплачує його вартість і відсотки за користування товарним кредитом в сумі та на умовах передбачених у договорі.
Вартість договору складає сума товару та сума відсотків за користування товарним кредитом (п. 2.4. договору). Оплата за товар здійснюється в українських гривнях у безготівковому порядку шляхом перерахування платіжним дорученням грошових коштів на поточний рахунок позивача, у строки відповідно додатку № 1 (п. 2.5. договору).
Згідно зі п. 4.1. договору позивач зобов'язався повністю передати відповідачу товар не пізніше 04.06.2008 р.
Відповідач зобов'язався, відповідно до п. 4.2.1. договору, з'явитися на місце передачі, прийняти товар від позивача та передати його, в обмін, на належним чином, оформлену довіреність, на отримання товарно-матеріальних цінностей.
Позивач, згідно умов договору, поставив відповідачу товар на загальну суму 58008,04грн., що підтверджується: видатковою накладною № А-00000456 від 15.04.2008 р. на суму 21576,00 грн.; видатковою накладною № А-00000565 від 22.04.2008 р. на суму 3236,40 грн.; видатковою накладною № А-00000848 від 30.05.2008 р. на суму 5181,30 грн.; видатковою накладною № А-00000872 від 04.06.2008 р. на суму 9338,11 грн.; видатковою накладною № А-00000881 від 06.06.2008 р. на суму 18676,23 грн.
Факт отримання відповідачем товару на загальну суму 58008,04 грн., підтверджується: довіреністю серії ЯЗС № 970090 від 15.04.2008 р., довіреністю серії ЯОХ № 959453 від 22.04.2008 р., довіреністю серії ЯОХ № 959457 від 29.05.2008 р., довіреністю серії ЯОХ №959459 від 03.06.2008 р. та довіреністю серії ЯОХ № 959460 від 06.06.2008 р., які видані на ім'я Ізбенка І.В. та Романенка Г.В. на отримання цінностей від позивача.
Відповідно до умов договору (додатку № 1 до договору) відповідач повинен був перерахувати першій платіж в сумі 29 125,83 грн. до 30.09.2008 р., заключний платіж в сумі 29172,24 грн. до 28.11.2008 р., а всього - 58 298,08 грн. із врахуванням нарахованих відсотків за користування товарним кредитом, а саме - 290,04 грн. (відповідно до п. 2.4. договору).
Таким чином, відповідач прийняв товар від позивача, але не сплатив вартість поставленого товару на суму 58298,08 грн. заборгованість з боку відповідача залишається несплаченою, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між сторонами станом на 22.10.2008 р.
Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 58298,08 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню
Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму...
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).
Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України ...
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до норм ст. 610 ЦК України визначено, що: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, доведений представником позивача у судовому засіданні.
Таким чином, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 58298,08грн. основного боргу, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1513,24 грн. пені за період часу з 01.10.2008 р. по 08.12.2008 р. та 34978,84 грн. штрафу.
Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: …, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Сторони у договорі визначили, що за порушення строку оплати по договору (п. 5.3.1. договору) відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,25 %, але не більше розміру, визначеного законодавством, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, а також додатково штраф у розмірі 30 % вартості договору за кожен факт порушення строку платежу.
Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Наданий позивачем розрахунок суми пені суд вважає обґрунтованим, а вимогу про стягнення цієї суми із відповідача такою, що підлягає задоволенню.
Розрахунок позивача суми штрафу є вірним, а вимога позивача про стягнення з відповідача 30 % штрафу, у розмірі 34978,84 грн., є обґрунтованою.
Однак, згідно з п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню з боку сторони, що порушила зобов'язання.
У відповідності зі ст. 233 ГК України, якщо підлягаюча сплаті неустойка (штраф, пеня) надмірно велика в порівнянні зі збитками кредитора, суд вправі зменшити неустойку (штраф, пеню). При цьому, судом повинні бути прийняті до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майнове положення сторін, що беруть участь у зобов'язанні; не тільки майнові, але й інші інтереси сторін ...
Приймаючи до уваги вищезазначене, в тому числі те, що відповідач визнав свою заборгованість перед позивачем (акт звірки взаємних розрахунків між сторонами станом на 22.10.2008 р. двосторонньо підписаний), підлягаючий сплаті штраф надмірно великий у порівнянні із збитками кредитора, складне економічне становище у державі, суд визнав за можливе зменшити розмір штрафу до 4978,84 грн.
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 189,14 грн. за період часу з 01.10.2008 р. по 08.12.2008 р., а також 932,01 грн. втрат від інфляції за жовтень і листопад 2008 р.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наданий позивачем розрахунок суми 3 % річних та розрахунок суми втрат від інфляції, суд вважає обґрунтованим, а вимоги про стягнення цих сум із відповідача такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Простір Плюс» (71310, Запорізька область, Кам'янсько-Дніпровський район., с. Водяне, пров. Червоноармійський, 2-А, р/р № 26009134364 банк Запорізька обласна дирекція “Райффайзен Банк Аваль», МФО 313827, код ЄДРПОУ 32905011) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація “Агросинтез» (69035, м.Запоріжжя, пр. Маяковського, 3, р/р № 26008976712744 в Запорізькій філії “Перший Український міжнародний банк», МФО 313623, код ЄДРПОУ 30345439) 58 298 (п'ятдесят вісім тисяч двісті дев'ятсот вісім) грн. 08 коп. основного боргу, 1513 (одну тисячу п'ятсот тринадцять) грн. 24 коп. - пені, 4978 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят вісім) грн. 84 коп. - штрафу, 189 (сто вісімдесят дев'ять) грн. 14коп. - 3% річних та 932 (дев'ятсот тридцять дві) грн. 01 коп. - втрат від інфляції. Видати наказ.
3. В іншій частині позову -відмовити.
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Простір Плюс» (71310, Запорізька область, Кам'янсько-Дніпровський район., с. Водяне, пров. Червоноармійський, 2-А, р/р № 26009134364 банк Запорізька обласна дирекція “Райффайзен Банк Аваль», МФО 313827, код ЄДРПОУ 32905011) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація “Агросинтез» (69035, м.Запоріжжя, пр. Маяковського, 3, р/р № 26008976712744 в Запорізькій філії “Перший Український міжнародний банк», МФО 313623, код ЄДРПОУ 30345439) 959 (дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 11 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Суддя В.В. Носівець
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 17.02.2009 р.