36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
05.02.2009 р. Справа № 19/78
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазифікація Південь", вул. Ільфа і Петрова, 18-А, м.Одеса ,65000
до Головного управління житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації, вул. Козака, 1а, м.Полтава,36020
про стягнення 907340,80 грн.
Суддя Безрук Т.М.
Представники:
від позивача: Колотій С.Н., дов. б/н від 23.12.2008р.
від відповідача: Тонков О.М., дов.№ 06-44/80 від 16.01.2009р., Супрун А.Г., дов. № 06-44/80 від 16.01.2009р.
Розглядається позовна заява про стягнення 907340,80 грн. матеріальної шкоди, понесеної внаслідок прийняття участі в проведенні тендерних торгах з закупівлі будівельно-монтажних робіт по «Реконструкції напірного трубопроводу від СП 17 до каналізаційних очисних споруд у м. Кременчук -перший пусковий комплекс».
Відповідач у відзиві позовні вимоги не визнав, посилаючись на їх безпідставність; повідомив, що ним як замовником проведено тендерні торги з закупівлі будівельно-монтажних робіт по «Реконструкції напірного трубопроводу від СП 17 до каналізаційних очисних споруд у м. Кременчук -перший пусковий комплекс»; переможцем в торгах визнано ДП БМУ № 616 ВАТ «Південспецбуд»; рішення суду результати цих торгів були визнані недійними, але вимоги про стягнення матеріальної шкоди є необгрунтованими.
В судовому засіданні 05.02.2009р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Головним управлінням житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації на підставі Закону України «Про закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти»у вересні 2007р. проведені торги на закупівлю робіт по «Реконструкції напірного трубопроводу від СП 17 до каналізаційних очисних споруд у м. Кременчук -перший пусковий комплекс». На тендер були подані пропозиції трьох учасників -ТОВ «Укргазифікація південь», ДП БМУ № 616 ВАТ «Південспецбуд»та ТОВ «Євродім». Відповідно до протоколу № 37 від 01.10.2007р. переможцем торгів визначено ДП БМУ № 616 ВАТ «Південспецбуд».
Вказані факти встановлені в рішенні господарського суду Полтавської області від 08.07.2008р. та постанові Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.11.2008р. по справі № 16/136 між тими ж сторонами, які набрали законної сили.
Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Позивач, не погодившись з результатом торгів, оскаржив їх до суду. Рішенням господарського суду Полтавської області від 08.07.2008р. по справі № 16/136 визнано недійсними результати торгів по закупівлі будівельно-монтажних робіт по «Реконструкції напірного трубопроводу від СП 17 до каналізаційних очисних споруд у м. Кременчук -перший пусковий комплекс».
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.11.2008р. рішення господарського суду Полтавської області від 08.07.2008р. по справі № 16/136 залишено без змін. До касаційної інстанції вказані судові рішення сторонами не оскаржувалися. На даний час ці рішення набрали законної сили.
Позивач, посилаючись на те, що проведені торги були незаконними, прохає стягнути з відповідача 907340,80 грн. матеріальної шкоди, до складу якої включено:
- 1950,80 грн. - витрати на відрядження працівників для переговорів з приводу тендерних торгів та участі у них;
- 500,00 грн. - витрати на отримання інформації з каталогу для участі у тендерних торгах;
- 3187,00 грн. -оплата консалтингових послуг ТОВ «Порука»як надання забезпечення виконання учасником торгів своїх зобов'язань;
- 11000,00 грн. -оплата підготовки тендерної документації;
- 406,00 грн. витрати на сплату державного мита по оскарженню результатів торгів;
- 7500,00 грн. -витрати з одержання правової допомоги під час розгляду справи №16/136;
- 10400,00 грн. витрати на відрядження у судові засідання під час розгляду справи № 16/136;
- 95610,00 грн. неодержаний прибуток, який би отримало товариство після виконання робіт;
- 738000,00грн. неодержаний прибуток від виробництва труб.
Вказані вимоги заявлені позивачем на підставі ч.1 та ч.2 ст. 22 ЦК України та ч.2 п.90 Тимчасового положення про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2008р. № 274, яке діяло на час прийняття судового рішення по справі № 16/136.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 7500,00 грн. відшкодування витрат на одержання правової допомоги під час розгляду справи №16/136, понесених відповідно до договору на надання правової допомоги від 12.11.2007р., не підтверджені належними доказами. Надана копія платіжного доручення № 540 від 20.11.2008р. про сплату СПД Чумак А.В. 7500грн. не є підтвердженням вказаних витрат, оскільки 1) дана копія не посвідчена належним чином відповідно до вимог ст. 36 ГПК України і тому не є належним письмовим доказом по справі; 2) на вказаній копії відсутня відмітка банку про проведення платежу відповідно вимог ст.27 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в України"; 3) в призначенні платежу зазначено «за юридичні послуги згідно угоди № 08/08 від 16.07.08р.», а позовні вимоги заявлені на підставі договору на надання правової допомоги від 12.11.2007р. Наявність договору на надання правової допомоги не є достатнім доказом фактичного понесення вказаних витрат (а.с.49-50, 87).
Також, позивачем безпідставно заявлено вимоги про стягнення як матеріальної шкоди судових витрат на суму 406 грн., понесених у справі по оскарженню результатів проведення торгів.
Відповідно до ст. 44 ГПК України витрати на оплату державного мита та витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відносяться до судових витрат. Питання про відшкодування даних витрат вирішується судом при прийнятті рішення згідно ст. 49 ГПК України.
Отже, якщо витрати, понесені стороною у зв'язку з реалізацією процесуальних прав у розгляді справи в господарському суді, відносяться до судових витрат, то вони відшкодовуються згідно зі статтею 49 ГПК України, і їх не може бути стягнуто за позовною заявою про відшкодування шкоди. Така ж правова позиція викладена і в абзаці другому п. 29 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008 р. № 01-8/164 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році».
Вимоги про відшкодування 10400грн. витрат на відрядження представників у судові засідання не підтверджені жодними доказами. Надані залізничні квитки, звіти про використання коштів свідчать про здійснені поїздки у вересні 2007р. -січні 2008р., тобто до початку порушення провадження у справі № 16/136 (ухвала про порушення провадження від 02.06.2008р. -залучена до справи), а на посвідченнях про відрядження відсутні відмітки суду про прибуття представника позивача (а.с.22-37). Інших доказів позивач суду не надав.
Вимоги про стягнення 95610,00 грн. неодержаного прибутку, який би отримало товариство після виконання робіт, та 738000,00грн. неодержаного прибутку від виробництва труб також не підтверджені жодними доказами та детальними розрахунками. Посилання позивача на неможливість подання цих доказів в зв'язку з тим, що відповідні документи знаходяться у відповідача, не підтвердилися під час судового засідання. На клопотання позивача суд ухвалою від 20.01.2009р. витребував у відповідача вказані докази. Але відповідач повідомив, що він надавав позивачу тендерну документацію в повному обсязі (в тому числі й проектно-кошторисну документацію) під час підготовки до проведення торгів. Зазначене підтверджується також реєстром видачі тендерної документації від 13.09.2007р.
Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Ухвалою суду від 18.12.2008р. по даній справі на підставі ч.1 ст. 38 ГПК України суд зобов'язував у позивача надати всі наявні документи, що підтверджують понесені збитки. Надані позивачем додаткові докази (а.с.69-89) не спростовують вищенаведених обставин та не містять доказів понесення вищевказаних витрат.
Отже, вказані позовні вимоги позивачем не доведені та документально не підтверджені під час судового розгляду справи.
Позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди, до якої позивачем віднесено 1950,80 грн. витрат на відрядження працівників для переговорів з приводу тендерних торгів та участі у них; 500,00 грн. витрати на отримання інформації з каталогу для участі у тендерних торгах; 3187,00 грн. оплати консалтингових послуг ТОВ «Порука»як надання забезпечення виконання учасником торгів своїх зобов'язань; 11000,00 грн. оплата підготовки тендерної документації, підлягають відхиленню з наступного.
Позивач в обґрунтування позову посилається на ч.2 п.90 Тимчасового положення про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2008р. № 274, якою передбачено, що рішення уповноваженого органу про визнання результатів торгів недійсними є обов'язковим як для замовника, так і для учасників і є підставою для звернення до суду з приводу відшкодування витрат, пов'язаних з участю у торгах.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Статтею 5 Цивільного кодексу України встановлено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли до набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулюються актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Таким чином, посилання позивача на положення ч.2 п.90 Тимчасового положення про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2008р. № 274, є необґрунтованим, оскільки дане Тимчасове положення на час проведення спірних торгів (вересень-жовтень 2007р.) не діяло. Крім того, на час звернення позивача з позовом до суду вказане Тимчасове положення постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2008р. № 1017 було викладено в новій редакції, де норма, на яку посилається позивач, відсутня.
Отже, до спірних правовідносин слід застосовувати норми Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»від 22.02.2000р. № 1490-ІІІ (зі змінами та доповненнями), що діяв на час проведення торгів.
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»від 22.02.2000р. № 1490-ІІІ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і свобод у сфері закупівель будь-який учасник або інша особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність замовника до комісії, або до суду згідно з цим Законом. Об'єктом оскарження не можуть бути, зокрема, будь-які витрати, понесені учасником у процесі здійснення процедури закупівлі та укладення договору про закупівлю.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 ГПК України). Виходячи з цього, відповідно до статті 1172 ЦК України позивач повинен довести, що шкода заподіяна працівником відповідача саме під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди і розмір відшкодування.
При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
Як свідчать матеріали справи, позивач брав участь у тендерних торгах на добровільній основі, заявлені до відшкодування витрати були понесені позивачем протягом підготовки документації, тобто до проведення торгів, до засідання тендерного комітету з визначення переможця, оформленого протоколом № 37 від 01.10.2007р., тому не можуть бути визнані наслідком поведінки відповідача.
Таким чином, позивачем не доведено безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди, документально не підтверджено заявлений до стягнення розмір відшкодування.
Крім того, позивачем у резолютивній частині позову заявлено до стягнення 907340,80 грн. шкоди, а в мотивувальній частині позову визначено витрати на загальну суму 868553,80 грн. Які витрати віднесено до різниці вказаних сум у розмірі 38787,00грн. позивачем у позові не зазначено та під час судового розгляду не уточнено, документальних доказів їх понесення не надано.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У позові відмовити повністю.
Суддя Безрук Т.М.
Рішення підписано: