05.03.09р.
Справа № 35/20-09
За позовом Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державного підприємства
"Дніпропетровське лісове господарство",
м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фікус", м. Дніпропетровськ
про стягнення 289042,00 грн
Суддя Широбокова Л.П.
Представники:
від прокурора - Лукіна Н.А., пом. прокурора, посв. №103 від 15.05.2008р.
від позивача - Приходько В.О., представник, дов. № 01-28 від 02.02.2009р.
від відповідача - Уханенко Л.Д., представник, дов. від 15.09.2008р.
Балгабаєв А.Г., представник, дов. від 10.09.2008р.
Прокурор в інтересах держави в особі Позивача просить стягнути з Відповідача збитки, заподіяні державі внаслідок пошкодження зелених насаджень, - 289 042,00 грн. Свої вимоги обгрунтовує тим, що проведеною 15.08.2008р. перевіркою на території бази відпочинку встановлено, що підприємством ТОВ "Фікус" здійснено порубку лісу в кількості 169 дерев породи тополя, іва без спеціального дозволу, посилаючись на протокол про адміністративне правопорушення від 15.08.2008р., ст.ст. 58, 103, 107 Лісового кодексу України.
Прокурор та представник Позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.
Позивач додатково пояснив (лист №01-4 від 19.01.2009р.), що перевірка проводилася в межах повноважень, визначених ст.ст. 90, 91 Лісового кодексу України, якими встановлено, що посадові особи державної лісової охорони мають право складати протоколи про адміністративні порушення у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів. Розрахунок збитків здійснено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008р. «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу».
Відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на наступне: на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.06.2008р. від придбав у ВАТ "Дніпропетровський лакофарбовий завод" будівлі та споруди (база відпочинку "Сонячна"), що розташовані в м. Дніпропет-ровську, вул. Нарвська, 292); на підставі договору з ТОВ "Фірма Геосистема" було проведено дослідження ділянки рослинного покрову на предмет технічної інвентаризації зелених насаджень та оцінки його якісного стану, про що складено технічну документацію. Вказує, що після проведеного обстеження рослинний стан бази відпочинку не змінився та зазначає, що фактично 15.08.2008р. перевірка Позивачем не здійснювалася, про її дату Відповідач не повідомлявся в установленому законом порядку. Спірний протокол не містить даних про місця зростання дерев до їх знесення, їх вік, стан, нічого не сказано про наявність пнів та повалених дерев, не надано доказів замірів пнів та не зазначено приладів, за допомогою яких здійснювалися заміри, тощо. В зв'язку з чим вважає, що Позивач не довів сам факт знесення дерев в такій кількості та таких порід, противоправну поведінку Відповідача, розмір нанесених збитків та вважає позовні вимоги безпідставними.
В доповненнях до відзиву відповідач вказує, що позивач не має права здійснювати перевірку території бази відпочинку, яка знаходиться в межах м. Дніпропетровська, а, отже, і виступати позивачем у справі про відшкодування збитків. Посилається на те, що збитків, про які йде мова, відповідачем спричинено не було. Вказує, що рішенням суду від 09.12.2008р. у справі №9/337-08 з нього вже була стягнена шкода за знесені дерева та він не може бути притягнений двічі до відповідальності за одне і теж правопорушення.
За клопотанням сторін та прокурора строк вирішення спору продовжено до 10.03.2009р.
За згодою представників сторін та прокурора в судовому засіданні було оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -
Позивачем Державним підприємством "Дніпропетровське лісове господарство" було складено протокол №2 від 15.08.2008р. про адміністративне правопорушення вимог лісового господарства, який підписано лісничим Іванниковим В.П. та лісником Кравець І.І. В протоколі зазначено, що на території Ленінського лісництва Дніпропетровського лісгоспу в кварталі 14 вчинена незаконна порубка лісу. В розділі 2 цього протоколу вказано, що зрубані без належного дозволу до ступеня припинення росту дерева породи верба та іва діаметром 20-60 см, в кількості 169 штук, маса деревини 169-86 куб.м, таксова вартість деревини 203,83 грн, розмір шкоди 289 042 грн.
На підставі Постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008р. «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу»представником позивача здійснено розрахунок розміру шкоди на загальну суму 289 042 грн, в якому визначено кількість дерев кожного діаметру та відповідно розмір шкоди за цими даними.
Завдану шкоду прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташу-ванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Статтею 58 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни, яким передаються у власність або надаються в користування земельні лісові ділянки без права вирубування дерев і чагарників, зобов'язані забезпечити їх збереження і догляд за ними, використання одержаної при цьому деревини.
Обов'язок щодо охорони лісів покладено на державну лісову охорону, яка має статус правоохоронного органу та наділена повноваженнями, зокрема, безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку ліси, що перебувають у власності чи користуванні громадян і юридичних осіб; складати протоколи та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, про правопорушення у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Відповідно до Статуту Державного підприємства "Дніпропетровське лісове господарство", затвердженого наказом Держкомлісгоспу України від 15.08.2007р. (нова редакція) обов'язок з охорони лісів покладено на позивача.
Згідно зі ст. 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фікус" на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.06.2008р. придбав у ВАТ «Дніпропетровський лакофарбовий завод»будівлі та споруди (база відпочинку «Сонячна»), що знаходяться в м. Дніпропетровську по вул. Нарвська, 292. Земельна ділянка на час перевірки не знаходилася у відповідача у користування. Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 25.07.2000р. орендарем являвся ВАТ «Дніпропетровський лакофарбовий завод», в п.1.3 цього договору визначена категорія земельної ділянки -землі промисловості.
Як зазначено вище, що обов'язок щодо забезпечення збереження лісів покладається на підприємства, установи, організації і громадяни, яким передаються у власність або надаються в користування земельні лісові ділянки.
В протоколі №2 від 15.08.2008р., всупереч вимогам ст. 256 Кодексу про адміністративні правопорушення України, позивачем не визначена особа (юридична особа), яка скоїла правопорушення -вирубку дерев. Іншими доказами також не доведено, що знесення дерев здійснено саме відповідачем (пояснення посадових осіб, матеріали дослідчої перевірки, тощо). Позивачем не притягувалися до адміністративної відповідальності особи, які винні в скоєнні правопорушення. Відповідачем заперечується вина та сам факт знесення дерев у зазначеній позивачем кількості.
Відшкодування завданої шкоди здійснюється за загальними правилами, встановленими ст.ст. 1166, 1192 Цивільного кодексу України. За правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України). Тобто, за загальним правилом, відповідно до статті 1166 ЦК України, позивач повинен довести факт протиправної поведінки особи, що завдала шкоди, настання шкоди (її розмір) та причинний зв'язок між ними.
Відповідно до Роз'яснення Вищого Арбітражного суду України N02-5/744 від 27.06.2000р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» (з подальшими змінами та доповненнями ) доказами наявності зелених насаджень до їх знищення можуть бути офіційні документи підприємств та організацій, до компетенції яких віднесено здійснення реєстрації, обліку, догляду зелених насаджень У розгляді справ зі спорів про відшкодування шкоди, заподіяної зеленим насадженням їх незаконною вирубкою, господарським судам слід перевіряти, яким чином (зокрема із застосуванням яких вимірювальних засобів) проводилися заміри пнів та чи відображені ці дані у акті. За відсутності відповідних даних у господарського суду немає підстав для задоволення позову.
Позивач надав План лісонасаджень Ленінського лісництва станом на 2002р., доказів того, що на час придбання відповідачем спірної бази відпочинку всі зелені насадження, зазначені в цьому плані, були наявні, суду не надано.
З протоколу №2 від 15.08.2008р. не вбачається кількість дерев по діаметрах, які були знесені, яким чином позивач встановив ці знесені дерева, їх діаметри та породи, також не зазначено на якій саме території виявлені знесені дерева (на території бази відпочинку «Сонячна»чи за її межами).
Як встановлено рішенням суду від 09.12.2008р. у справі №9/337-08, при перевірці, що була проведена 19.09.2008р. за участю Державної екологічної інспекції, було виявлено 30 дерев пошкоджених до ступеня припинення росту, тобто слідів знесення 169 дерев не було виявлено.
Зі встановленого судом слідує, що позивачем не доведено сам факт порубки дерев в кількості 169 штук, їх розміри, територія проростання та не доведена саме вина ТОВ «Фікус»в знесенні цих дерев.
З огляду на викладене, з врахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку, що вимоги прокурора необґрунтовані та в позові слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85, 116-117, ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 105, 107 Лісового кодексу України господарський суд, -
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя
Л.П. Широбокова
Рішення підписано 06 березня 2009 р.