Справа № 408/2-470/11 22-ц/774/1276/К/13
Справа № 0408/2-470/11 Головуючий в 1 -й інстанції
Провадження № 22-ц/774/1276/К/13 суддя Сільченко В.Є.
Категорія - 27 ( ІІІ ) Суддя-доповідач - Зубакова В.П.
21 травня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Зубакової В.П.
суддів: Барильської А.П., Митрофанової Л.В.
при секретарі: Бондаренко І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 21 липня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", треті особи - Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради, про визнання незаконними дій Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" та стягнення матеріальної і моральної шкоди.
Особи, що беруть участь у розгляді справи:
представник відповідача Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" - Бродько Анатолій Іванович, -
У листопаді 2010 року ОСОБА_4 звернулась з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк») та, з урахуванням уточнень позовних вимог, просила визнати незаконними дії ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо перерахування з карткового рахунку НОМЕР_1 відкритого в ПАТ КБ «ПриватБанк» на її ім'я грошових коштів у розмірі 10 219,68 грн. на рахунок ЗАТ «Акцент-Банк»; визнати незаконними дії ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо відкриття ЗАТ «Акцент-Банк» інформації, що є банківською таємницею, а саме: наявність в ПАТ КБ «ПриватБанк» рахунку на її ім'я та відомості про його стан; стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на її користь 10 219,68 грн., в якості відшкодування матеріальної шкоди, 20 тис. грн відшкодування моральної шкоди, 110,70 грн. витрати зі сплати судового збору, 120 грн. витрати зі сплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та 1900 грн. витрати на правову допомогу.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 21 липня 2011 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Визнано незаконними дії ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо перерахування з карткового рахунку НОМЕР_1, відкритого у ПАТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_4, грошових коштів у розмірі 10 219,68 грн. на рахунок ЗАТ «Акцент-Банк».
Визнано незаконними дії ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо відкриття ЗАТ «Акцент-Банк» інформації, що є банківською таємницею, а саме: наявність у ПАТ КБ «ПриватБанк» рахунку на ім'я ОСОБА_4 та відомості про його стан.
Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_4 10 219 грн. 68 коп. матеріальної шкоди, 5 тис. грн 68 коп. моральної шкоди, судовий збір у розмірі 110 грн. 70 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1500 грн.
В інший частині позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2012 року рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 21 липня 2011 року в частині стягнення з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_4 моральної шкоди змінено, зменшено розмір стягнутої моральної шкоди з 5 тис. грн. 68 коп. до 1000 грн.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2012 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення моральної шкоди скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В іншій частині рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2012 року залишено без змін.
В апеляційній скарзі ПАТ "КБ ПриватБанк" просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволені позову посилаючись на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, при ухваленні рішення не доведені обставини, що мають значення, висновки суду не відповідають обставинам справи. Судом при ухвалені рішення належним чином не досліджено умови кредитного договору, згідно якого ПАТ "КБ ПриватБанк" не заборонено здійснювати договірне списання для погашення заборгованості за кредитом із поточного рахунку клієнта. При ухвалені рішення судом не враховано, що позивачем не надано доказів спричинення діями відповідача їй моральної шкоди. Крім того, позивачем не надано доказів понесених нею витрат на правову допомогу, не надано розрахунок вартості годин на надання правової допомоги.
В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_6 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, вважаючи його законним і таким що відповідає вимогам матеріального і процесуального права.
Відповідність нормам матеріального та процесуального права рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 щодо визнання дій відповідача незаконними, стягнення матеріальної шкоди та судових витрат перевірено судом апеляційної (рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2012 року) та касаційної інстанції ( ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 лютого 2013 року), а тому не перевіряється колегією суддів.
В судове засідання позивач ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_6 не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить зворотнє поштове повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_6, що згідно ч. 5 ст. 76 ЦПК України вважається врученням й самій позивачці ОСОБА_4. До початку судового засідання (11 год. 45 хв. 21 травня 2013 року) до апеляційного суду Дніпропетровської області ані від позивача ОСОБА_4, ані від її представника ОСОБА_6 клопотання про відкладення розгляду справи не надійшло.
Треті особи: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу та Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради у судове засідання не з'явились, надавши заяви про розгляд справи у відсутність їх представників. При цьому, представник виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради просить при ухваленні рішення в частині стягнення моральної шкоди врахувати інтереси неповнолітньої дитини.
Згідно ч. 2 ст. 205 ЦПК України неявка сторін, або осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги і заперечень на неї, висновків і мотивів, викладених в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 лютого 2013 року, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 26 лютого 2008 року позивач отримала в ЗАТ «Акцент-Банк» строковий кредит у розмірі 19 880,81 грн на строк 36 місяців з 26 лютого 2008 по 25 лютого 2011 року. Кожного місяця позивач повинна була сплачувати ЗАТ «Акцент-Банк» грошові кошти у сумі 1019,76 грн для погашення заборгованості, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, а також інших витрат.
У квітні 2010 року позивач відкрила на своє ім'я у ПАТ КБ «ПриватБанк» картковий рахунок з метою перерахування Управлінням праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті ради м.Кривого Рогу грошової допомоги на доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.
13 липня 2010 року грошові кошти, що містились на рахунку НОМЕР_1 ПАТ КБ «ПриватБанк», у сумі 10 219,68 грн. були переведені на рахунок іншого банку, а саме, ЗАТ «Акцент-Банк», в якості погашення існуючої у позивача в ЗАТ «Акцент-Банк» кредитної заборгованості.
Задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягнення з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_4 моральної шкоди, суд першої інстанції, виходив з того, що ПАТ КБ «ПриватБанк» не мало підстав для розкриття ЗАТ «Акцент-Банк» банківської таємниці стосовно банківського рахунку, відкритого ОСОБА_4 у ПАТ КБ «ПриватБанк», і його дії щодо переведення на рахунок іншого банку ЗАТ «Акцент-Банк», в якості погашення існуючої у неї в ЗАТ «Акцент-Банк» кредитної заборгованості 10 219 грн. 68 коп. є незаконними.
Колегія суддів не може повністю погодитись з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банки зобов'язані забезпечити збереження банківської таємниці.
Інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту, є банківською таємницею.
Банківською таємницею, зокрема, є: 1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; 2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; 3) фінансово-економічний стан клієнтів; 4) системи охорони банку та клієнтів; 5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності; 6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; 7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; 8) коди, що використовуються банками для захисту інформації.
Отже, відомості щодо банківського рахунку, відкритого позивачем у ПАТ КБ «ПриватБанк», є банківською таємницею.
Згідно з ч. 5 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк має право надавати інформацію, що становить банківську таємницю, іншим банкам та Національному банку України в обсягах необхідних при наданні кредитів, банківських гарантій. На момент перерахування ПАТ КБ «ПриватБанк» грошових коштів у сумі 10 219,68 грн. із рахунку (картки) позивача ОСОБА_4 на користь ЗАТ «Акцент-Банк» останнім не надавався кредит та не вирішувалося питання про банківські гарантії позивача, а вчинялися дії з погашення заборгованості за вже раніше виданим кредитом, отже у ПАТ КБ «ПриватБанк» відсутні підстави для розкриття банківської таємниці.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність у ПАТ КБ «ПриватБанк» підстав для розкриття ЗАТ «Акцент-Банк» банківської таємниці стосовно банківського рахунку, відкритого позивачем у ПАТ КБ «ПриватБанк».
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема моральна шкода.
Як убачається з матеріалів справи, при відкритті карткового рахунку на ім'я ОСОБА_4 сторони погодились, що їх взаємовідносини регулюються заявою клієнта, Пам'яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами на надання банківських послуг (а.с. 84, 85 - 89).
При цьому, Умовами та Правилами надання банківських послуг передбачено обов'язок банку зберігати банківську таємницю по операціям Клієнта у відповідності з вимогами діючого законодавства ( п. 4.1.) та звільнено Банк від відповідальності перед Клієнтом за виникнення конфліктних ситуацій поза межами його контролю, пов'язаних зі збоями у роботі системи оплати, розрахунків, обробки і передачі даних, а також, якщо карта не була прийнята до оплати іншими особами (п. 81.1.) та у разі неможливості виконання своїх зобов'язань через форс-мажорні обставини (п. 9.10).
Порядок та розмір відшкодування ПАТ КБ «ПриватБанк» шкоди спричиненої клієнту невиконанням або неналежним виконанням Умов та Правил надання банківських послуг сторонами при укладення договору про обслуговування карткового рахунку не погоджено.
Отже, сторони у встановленому законом порядку, діючи на власний розсуд, дійшли згоди щодо випадків звільнення ПАТ КБ «ПриватБанк» від відповідальності за порушення або неналежне виконання обслуговування карткового рахунку, до яких не відноситься порушення банком прав клієнта розголошенням банківської таємниці.
З огляду на те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України) та, враховуючи відсутність в Умовах та Правилах надання банківських послуг як порядку відшкодування моральної шкоди так і застереження щодо звільнення від відшкодування такої шкоди, а також обов'язок Банку щодо збереження банківської таємниці по операціям Клієнта у відповідності з вимогами діючого законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що питання відшкодування завданої ОСОБА_4 шкоди повинно вирішуватись у відповідності зо вимог закону.
Згідно ст. 1076 ЦК України банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.
У разі розголошення банком відомостей, що становлять банківську таємницю, клієнт має право вимагати від банку відшкодування завданих збитків та моральної шкоди.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для відшкодування моральної шкоди, завданої розкриттям банківської таємниці, і доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.
Однак, колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом без урахування роз'яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03. 1995 року, з подальшими змінами "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, істотність вимушених змін у її життєвих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили. Суд при ухваленні рішення не в повній мірі врахував тяжкість фізичних і моральних страждань позивача, їх тривалість, істотність вимушених змін у її життєвих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.
На підставі наведеного, колегія суддів, беручи до уваги конкретні обставини по справі, характер і тривалість моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у її життєвих стосунках, і наслідків що наступили, вважає необхідним змінити рішення суду в частині стягнення моральної шкоди, зменшивши розмір стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь позивача з 5000 грн. 68 коп. до 1000 грн.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні на підставі п. 3 ч.1 ст. 309 ЦПК України в частині розміру стягнутої з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_4 моральної шкоди.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 3 ч.1 ст. 309, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 21 липня 2011 року в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" на користь ОСОБА_4 моральної шкоди змінити, зменшивши розмір стягнутої моральної шкоди з 5 000 (п'яти тисяч) гривень 68 копійок до 1 000 (однієї тисячі) гривень
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: