Постанова від 22.05.2013 по справі 2а-8503/09/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2013 року № 2а-8503/09/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого - судді Гулкевич І.З.,

за участю секретаря - Капустинської Н.М.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Пилип»юка А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області ДПС про визнання незаконним та скасування рішення №0004502352/0 від 15.12.2009 року про застосування фінансових санкцій.,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області ДПС про визнання незаконним та скасування рішення №0004502352/0 від 15.12.2009 року про застосування фінансових санкцій в сумі 80 грн. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що перевірка проводилась податковим органом з грубим порушенням вимог Закону України «Про державну податкову службу України»- без надання позивачу направлення на проведення перевірки, акт перевірки, на підставі якого винесене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, містить недостовірні дані, а податковим органом зроблено не правильні висновки.

В судовому засіданні позивач та представник позивача повністю підтримали позовні вимоги, надали пояснення аналогічно викладеним в позовній заяві, просили задоволити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив повністю з підстав викладених у письмових запереченнях, надав аналогічні пояснення викладені в запереченнях.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 01 грудня 2009 року головними державними податковими ревізорами-інспекторами ДПА у Львівській області Горун І.С., та Поворозником Р.С. відповідно до плану перевірок відділу контролю за суб»єктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі управління податкового контролю юридичних осіб ДПА у Львівській області на грудень місяць 2009 року, затвердженою головою ДПА у Львівській області 30 листопада 2009 року та на підставі направлення №3695 від 01 грудня 2009 року здійснено виїзну планову перевірку з питань дотримання суб»єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», Закону України «Про ліцензування деяких видів господарської діяльності», Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні». Перевірка проводилась в магазині, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в присутності позивача ОСОБА_1.

За результатами проведеної перевірки складено акт №469/13/25/23/НОМЕР_1 від 01.12.2009 року, яким встановлено порушення суб»єктом підприємницької-діяльності приватним підприємцем ОСОБА_1 порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а саме не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів зазначеній в денному звіті (Х-звіт) РРО, надлишок готівкових коштів в сумі 200,0 грн; порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме в реалізації знаходяться алкогольні напої на загальну суму 4 276,25 грн, накладні на дану продукцію відсутні; порушення використання торгового патента, а саме торговий патент не знаходиться на торговому місці та доступному для візуального огляду місці, а був представлений підприємцем в ході перевірки.

15.12.2009 року на підставі вказаного акту прийнято рішення №0004502352/10 на суму 80,00 грн, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію за вказані вище порушення.

Відповідно до акта перевірки до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого ч.1 ст. 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності » (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), застосовано штраф у розмірі вартості торгового патенту за один календарний місяць -80,0 грн.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з матеріалами справи відповідачем проводилась планова виїзна перевірка. Відповідно до ч.4 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Відповідач не навів доказів, що таке направлення надсилалося позивачу завчасно. Таким чином, вимоги зазначеної вище норми закону відповідачем порушені. За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач не набув право на проведення планової виїзної перевірки платника податків ПП ОСОБА_1.

Також згідно ч. 1 ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

В даному випадку, доказів того, що посадові особи пред»явили приватному підприємцю ОСОБА_1 направлення на перевірку немає.

Як пояснила приватний підприємець в судовому засіданні, вона не допустила посадових осіб до проведення перевірки, направлення на перевірку не пред»явилось, жодної перевірки інспектори не проводили та документів для огляду не вимагали. В журналі реєстрації перевірок посадові особи ДПА не робили запис про перевірку. Натомість, такі склали акт про проведення перевірки, який позивач відмовилася підписати, оскільки з порушенням вказаним у ньому не погоджується, після складання акту посадові особи пред»явили направлення на перевірку.

Таким чином, оскільки приватний підприємець в даному випадку в направленні на перевірку не підписався, журнал реєстрації перевірок не був наданий, також, жодних документів перевіряючим посадовим особам позивач не надавав, суд дійшов до висновку про те, що посадових осіб не допустили до проведення перевірки.

У разі, якщо суб'єкт господарювання відмовляється від проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених законами України, посадовими особами податкового органу складається акт відмови від допуску до перевірки. При цьому в акті зазначається про ознайомлення та вручення під розписку (чи відмову від ознайомлення та отримання) керівнику суб'єкта господарювання направлення на перевірку. Такі дії передбачені п.1.11 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 10.08.2005 № 327, п. 1.16 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27 травня 2008 р. №355.

Слід звернути увагу на той факт, що посадовими особами податкового органу, акт відмови від допуску перевірки не складався.

Проаналізувавши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання незаконним рішення про застосування штрафних санкцій підлягають задоволенню, оскільки матеріалами перевірки факт порушення позивачем законодавства про РРО та інших нормативно-правових актів, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби не доведений.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд вважає, що відповідачем був порушений порядок прийняття рішень про застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним рішень.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задоволити повністю.

Скасувати Рішення про застосування фінансових санкцій № 0004502352/0 від 15.12.2009 року винесене Державною податковою інспекцією у Пустомитівському районі Львівської області ДПС про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений 24 травня 2013 року.

Суддя Гулкевич І.З.

Попередній документ
31390594
Наступний документ
31390596
Інформація про рішення:
№ рішення: 31390595
№ справи: 2а-8503/09/1370
Дата рішення: 22.05.2013
Дата публікації: 27.05.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: