Справа № 466/1687/13-ц
іменем України
“23“ травня 2013 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі:
головуючої - судді ЛУЦІВ-ШУМСЬКОЇ Н.Л.
при секретарі ТИМКОВИЧ С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 05.03.2013р. звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позову покликається на те, що він з відповідачкою зареєстрував шлюб 29 травня 1993 року у Ізяславському райвідділі ЗАГСу Хмельницької області, актовий запис № 56. Від шлюбу у них є двоє дітей - ОСОБА_3 08.11.1993р.н., та ОСОБА_4, 12.12.2004р.н. Коли діти стали дорослішими, між ними часто почали виникати сварки і непорозуміння з різних побутових причин. Останні два роки вони припинили подружні відносини та ведення спільного господарства. Таким чином, їх шлюб існує лише формально і вони вирішили його розірвати. Спору щодо місця проживання дітей немає.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги про розірвання шлюбу підтримав, покликаючись на вказані в позовній заяві обставини, вважає, що примирення та відновлення шлюбу є неможливими. Просить позов задовольнити.
Відповідачка в судовому засіданні проти позову не заперечила, пояснила, що дійсно шлюб з позивачем розпався. В разі розірвання шлюбу бажає залишити прізвище чоловіка.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши представлені докази, з'ясувавши дійсні обставини справи та взаємини подружжя, суд дійшов висновку про можливість постановлення рішення про задоволення позову таких мотивів.
Сторони зареєстрували шлюб 29 травня 1993 року у Ізяславському райвідділі ЗАГСу Хмельницької області, актовий запис № 56. Це перший їх шлюб.
Сторони мають двох дітей спільну дитину ОСОБА_3 08.11.1993р.н., та ОСОБА_4, 12.12.2004р.н., які проживають разом з відповідачкою.
Сімейне життя у сторін не складалося, між ними виникали сварки, конфлікти. Сторони останні два роки не ведуть спільного господарства, не підтримують подружніх стосунків та проживають окремо.
Суд вважає, що спроби примирення сторін неможливі. Суд приходить до висновку, що конфлікт між сторонами носить стійкий характер, їх шлюб розпався, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторі, цей шлюб слід розірвати.
Майнового спору між сторонами та спору про місце проживання дітей не заявлено.
В судовому засіданні позивач пояснив, що надає позивачці кошти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1000грн. на місяць. Цієї обставини відповідачка не заперечила.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд робить висновок, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.8,10,57,58,60,208,209,212,215 ЦПК України, ст.ст.110,111,112,113 Сімейного кодексу України, суд,-
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 29 травня 1993 року у Ізяславському районним відділом ЗАГС Хмельницької області, актовий запис № 56.
Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_2 не змінюється.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м.Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя:
ОСОБА_5