21 травня 2013 р. Справа № 902/573/13
Провадження № 16/902/35/13
за позовом міського комунального підприємства "Енергоресурс", м.Жмеринка Вінницької області
до державного закладу "Відділкова лікарня станції Жмеринка Південно-Західної залізниці", м.Жмеринка Вінницької області
про стягнення 1211906,01 грн. заборгованості за послуги з централізованого теплопостачання
Головуючий суддя Нешик О.С.
Секретар судового засідання Василишена Н.О.
Представники сторін:
позивача - Півнюк О.В. (довіреність №1 від 07.05.13 року, паспорт АВ №227372);
відповідача - Світлак С.Д. (довіреність №2 від 20.05.13 року, паспорт АВ №494591)
Міським комунальним підприємством "Енергоресурс" заявлено позов про стягнення з державного закладу "Відділкова лікарня станції Жмеринка Південно-Західної залізниці" 1211906,01 грн. заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.03.2012 року між позивачем та відповідачем укладено договір №7/28 про надання послуг з постачання пари та гарячої води. 21.03.2012 року між сторонами укладено договір №17/22 про надання послуг з постачання пари та гарячої води. Позивач взяв на себе зобов'язання надавати послуги централізованого постачання теплової енергії, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни передбачені договором. Визначені договором зобов'язання позивачем виконувались належним чином, проте відповідач за період з 15 жовтня 2012 року по 15.04.2013 року не провів розрахунків за послуги теплопостачання в розмірі 1211906,01 грн.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 17.04.2013 року порушено провадження у справі № 902/573/13 з призначенням судового засідання на 21.05.2013 року.
Присутній в судовому засіданні 21.05.2013 року представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві. Представник відповідача позовні вимоги визнав, про що також зазначено у відзиві №984 від 14.05.2013 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши надані в судовому засіданні пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно і в сукупності дослідивши подані в справу докази, оглянувши їх оригінали, судом встановлено наступне.
15 березня 2012 року між міським комунальним підприємством «Енергоресурс» (за договором Постачальник) і державним закладом "Відділкова лікарня станції Жмеринка Південно-Західної залізниці" (за договором Споживач) укладено договір про надання послуг з постачання водяної пари та гарячої води №7/28.
21 березня 2013 року між міським комунальним підприємством «Енергоресурс» (за договором Постачальник) і державним закладом "Відділкова лікарня станції Жмеринка Південно-Західної залізниці" (за договором Споживач) укладено договір про надання послуг постачання пари та гарячої води №17/22.
Відповідно до п.2.1. Договорів передбачено, що сторони здійснюють свої взаємовідносини на підставі "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення".
Згідно з предметом даних договорів Постачальник бере на себе обов'язок забезпечувати постачання пари та гарячої води Споживачу в обсягах та якості згідно з договором, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги згідно з умовами даних договорів (п.п. 1.1 договорів).
Оплата вартості послуг з постачання теплової енергії проводиться у безготівковій формі у відповідності до виставлених постачальником рахунків за спожитий обсяг Гкал. згідно показників засобів обліку теплової енергії, а у випадку відсутності засобів обліку - у розрахунку за опалювальну площу 11791 м.кв. (п.п.5.1 договору №7/28 від 15.03.2012 року).
Оплата вартості послуг з постачання пари та гарячої води проводиться у безготівковій формі у відповідності до виставлених постачальником рахунків за спожитий обсяг Гкал. згідно показників засобів обліку теплової енергії, а у випадку відсутності засобів обліку - у розрахунку за опалювальну площу (п.п.5.1 договору №17/22 від 21.03.2013 року).
Згідно п.5.2 договорів споживач зобов'язаний щомісячно, до 5 числа розрахункового місяця, провести попередню оплату за послуги теплопостачання в розмірі 50 % від вартості очікуваних послуг.
Для проведення остаточних розрахунків постачальник зобов'язаний 25 числа розрахункового місяця, надати споживачу рахунок на оплату за теплову енергію. Споживач зобов'язаний отримати рахунок та провести кінцевий розрахунок не пізніше 30 числа розрахункового місяця. До рахунку додається акт виконаних робіт (п. 5.3 договорів).
Оплата за надану теплову енергію проводиться по тарифу, затвердженому рішенням виконавчого комітету Жмеринської міської ради (п. 5.4. договорів).
Позивачем кожного звітного місяця надавались відповідачу рахунки, із зазначенням сум, необхідних до оплати за спожиті послуги теплопостачання, що виписані на підставі актів зняття показників теплового лічильника. У період з 15 жовтня 2012 року по 12 квітня 2013 року позивачем згідно рахунків - фактур, виписаних на підставі актів зняття показників теплолічильника, надано послуг на суму 1211906,01 грн. Відповідачем, за вказаний період за надані послуги оплата не проводилась. Станом на день подання позову, в результаті порушення відповідачем умов договорів борг останнього перед позивачем становить 1211906,01 грн.
Наведене стверджується
- договором про надання послуг з постачання водяної пари та гарячої води №7/28 від 15.03.2012 року;
- договором про надання послуг постачання пари та гарячої води №17/22 від 21.03.2013 року;
- рішенням виконкому Жмеринської міської ради №246 від 26.10.2011 року;
- актами зняття показників теплолічильника;
- рахунками-фактури;
- актом звірки розрахунків станом на 16.04.2013 року;
- розрахунком ціни позову;
- іншими матеріалами справи.
Таким чином, неоплаченою залишилась поставлена теплова енергія в сумі 1211906,01 грн.
В результаті неналежного виконання умов договору щодо оплати отриманих послуг, позивачем відповідачеві неодноразово були надіслані повідомлення про необхідність оплати боргу за отримані послуги та про вимушене обмеження теплової енергії, а також щодо необхідності сприяння у вирішенні питання.
05.02.2013 року за вих.№47 позивачем відповідачеві направлено претензію на суму 928000,13 грн. у відповіді на претензію відповідач зазначив, що вимоги визнає в повному обсязі.
Беручи до уваги встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Беручи до уваги встановлені обставини та наведені вище приписи законодавчих норм, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 1 211 906,01 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі як обґрунтовані та правомірні.
В силу ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Зважаючи на наведене, позов підлягає задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 43, 45, 32, 33, 34 ,43, 49, 82, 85, 115, 116 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з державного закладу "Відділкова лікарня станції Жмеринка Південно-Західної залізниці" (ідентифікаційний код 20097349; місцезнаходження: 23100, Вінницька обл., м.Жмеринка, вул.Добролюбова, буд.2) на користь міського комунального підприємства "Енергоресурс" (ідентифікаційний код 32644469; місцезнаходження юридичної особи: 23100, Вінницька обл., м.Жмеринка, вул.Леніна, буд.41, розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання - 260393003583, ВАТ "Державний ощадний банк України" м.Вінниця, МФО 302076) - 1211906,01 грн. боргу та 24238,12 грн. витрат на оплату судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Копії рішення направити сторонам у справі рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Повне рішення складено 24 травня 2013 р.
Суддя Нешик О.С.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу - МКП "Енергоресурс" (23100, Вінницька область, м.Жмеринка, вул.Леніна, 41);
3 - відповідачу - ДЗ "Відділкова лікарня станції Жмеринка Південно-Західної залізниці" (23100, Вінницька область, м.Жмеринка, вул.Добролюбова, 2)