Справа № 344/1608/13-п
Провадження № 33/779/123/13
Категорія ч. 1ст. 130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Пастернак І.А.
Суддя-доповідач Вилка С.С.
22 травня 2013 року м. Івано-Франківськ
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області Вилка С.С., з участю апелянта ОСОБА_2, розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Івано-Франківського міського суду від 14 лютого 2013 року, -
Вказаною постановою ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, житель АДРЕСА_1, пенсіонер, -
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 2 550 грн.
З постанови судді вбачається, що 25 січня 2013 року ОСОБА_2 передав керування транспортним засобом марки ''ВАЗ 2101'', державний номерний знак НОМЕР_1, громадянину ОСОБА_3, який перебував в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9. Правил дорожнього руху України.
Не погодившись з вказаною постановою ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій вважає постанову суду незаконною, мотивуючи свою позицію тим, що повістку про виклик до суду він не отримував, справу було розглянуто без його участі, внаслідок чого він був позбавлений моживості захистити свої права в суді. Стверджує, що транспортний засіб він не передавав ОСОБА_3, оскільки вони з сином проживають однією сім'єю і син має вільний доступ до цієї автомашини. Покликається на те, що суд при обранні виду адміністративного стягнення не врахував особу правопорушника, його майновий стан, пом'якшуючі обставини. Вважає, що в діях працівників ДАІ є ознаки службового підроблення, оскільки протокол про адміністративне правопорушення від 31 січня 2013 року він підписав 25 січня 2013 року.
Просить поновити йому строк на апеляційне оскарження та постанову суду скасувати.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 свої вимоги підтримав повністю і пояснив, що його син ОСОБА_3 проживає разом із ним однією сімєю, що син разом із ним користується їхньою тоді коли йому треба без його відому. Того дня біля 16 години він із сином їхали по справах на їхній автомашині. Керував автомашиною син, а він сидів на місці пасажира. Тому ніякого керування автомашиною синові тоді віе не передавав. Тому вважає, що в його діях відсутній склад даного правопорушення.
Просив поновити йому строк на апеляційне оскарження та постанову суду скасувати із закриттям провадження в цій справі у звязку із відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення апелянта, який доводи поданої апеляційної скрги підтримав, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляції, вважаю, що клопотання про поновлення строку на оскарження постанови суду підлягає до задоволення.
За змістом ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Однак, зазначених вимог закону суд не виконав, справу розглянув у відсутності ОСОБА_2, чим позбавив його можливості захистити свої права в суді.
Разом із цим у матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що ОСОБА_2 було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи. В протоколі про адмінправопорушення (а.с.1) зазначено, що розгляд справи відбудеться 28 лютого 2013 року, а в дійсності розгляд справи відбувся 14 лютого 2013 року і повідомлення про розгляд справи ОСОБА_2 судом не надсилалось.
Також відсутні відомості про вручення або направлення апелянту копії постанови, як цього вимагає ст. 285 КУпАП.
В зв'язку з цим, ОСОБА_2 слід поновити строк для подачі апеляційної скарги.
Що стосується апеляційної скарги, то вона підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Як вбачається із матеріалів справи, ці вимоги закону судом не дотримано.
Приймаючи рішення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та розглянувши справу у його відсутність, суд допустив неповноту при з'ясуванні обставин справи, а також однобічність у дослідженні доказів по справі.
Зокрема в матеріалах справи відсутні докази про те, що ОСОБА_2 передавав ОСОБА_3 керування автомашиною марки ''ВАЗ 2101'', державний номерний знак НОМЕР_1.
Твердження ОСОБА_2, що він із сином проживають однією сім'єю, що син має вільний доступ до цієї автомашини, що в будь-який час він без його відома бере собі цю автомашину і може їхати нею по своїх справах, що так було і цього дня, що на прохання сина він сів в автомашину і вони двоє поїхали по своїх справах, що керування цією автомашиною синові він не передавав заслуговують на увагу і нічим не спростовані.
Крім того, у даному протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено жодних свідків вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не вказано місце вчинення цього правопорушення та хто є власником цієї автомашини.
Наведені обставини залишились поза увагою суду першої інстанції, який в порушення вимог ст. 280 КУпАП не з'ясував чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, не з'ясував інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, тому висновок суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного правопорушення не ґрунтується на зібраних матеріалах справи про адміністративне правопорушення.
Оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази вини ОСОБА_2 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, тому провадження у справі слід закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Твердження ОСОБА_2, що в діях працівників ДАІ є ознаки службового підроблення, оскільки протокол про адміністративне правопорушення від 31 січня 2013 року він підписав 25 січня 2013 року не заслуговують на увагу тому, так як ч. 2 ст. 38 КУпАП передбачає, що адміністративне стягнення за дане правопорушення може бути накладено суддею не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 247 ч. 1, 294 КУпАП, -
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Івано-Франківського міського суду від 14 лютого 2013 року - скасувати, а провадження у справі відносно ОСОБА_2 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Івано-Франківської області С.С. Вилка
Згідно з оригіналом
Суддя Апеляційного суду
Івано-Франківської області С.С. Вилка