Справа: № 2-а-3083/11 Головуючий у 1-й інстанції: Кухаренко О.В.
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
Іменем України
16 травня 2013 року м. Київ
колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області на постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області від 19.10.2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги, -
Постановою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 19.10.2011 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано дії відповідача щодо призначення та виплати пенсії неправомірними, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком та додаткової пенсії, виходячи з розміру визначеного ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50 % мінімальних пенсій за віком за період з 25 січня 2011 року по 22 липня 2011 року з урахуванням проведених виплат. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні вимог адміністративних позовів.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справ матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої ст. 183-2 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню в частині з таких підстав.
Суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги дійшов висновку, що позивачу підлягає здійсненню перерахунок пенсії згідно з підвищенням її розміру відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 25 січня 2011 року по 22 липня 2011 року. З тексту постанови слідує, що у задоволенні позову за період з 22 грудня 2010 року по 25 січня 2011 року відмовлено.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки судом замість залишення без розгляду позовних вимог за період з 22 грудня 2010 року по 25 січня 2011 року, зроблено висновок про відмову у задоволенні позову в цій частині.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, позивач віднесений до І категорії осіб, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом ІІІ групи, перебуває на обліку в УПФУ та отримує пенсію згідно з Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У відповідності до ст. 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
За змістом ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Частиною 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Враховуючи вищевикладене позивач має право на одержання щомісячної додаткової пенсії 50% мінімальної пенсії за віком, а розмір пенсії не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік.
На момент звернення позивача до суду, нарахування пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50 % мінімальних пенсій, відповідно до положень ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачам пенсія виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на те, що Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 відповідач не правомірно виплачував пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 50, 54 зазначеного Закону.
Що стосується відмови в задоволенні позовних вимог за період з 22 грудня 2010 року по 25 січня 2011 року, то судова колегія приходить до висновку про необхідність скасування судового рішення в цій частині, з огляду на наступне.
Виходячи з положень ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав,свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Таким чином, пропуск строку звернення до суду є підставою для залишення його без розгляду, а не для відмови в задоволенні позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга - підлягає частковому задоволенню, позовні вимоги за період з 22 грудня 2010 року по 25 січня 2011 року підлягають залишенню без розгляду, а постанова суду щодо відмови в задоволенні позову в цій частині - скасуванню в зв'язку з порушенням норм процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 100, 197, 198, 201, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області - задовольнити частково.
Постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області від 19.10.2011 року - скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог за період з 22 грудня 2010 року по 25 січня 2011 року, позов в цій частині - залишити без розгляду.
В решті постанову суду - залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: Н.І. Горбань
М.В. Межевич
Головуючий суддя Земляна Г.В.
Судді: Горбань Н.І.
Межевич М.В.