Головуючий у 1 інстанції - Жарова Ю.І.
Суддя-доповідач - Яковенко М.М.
22 травня 2013 року справа №242/865/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючий суддя: Яковенко М.М.
судді: Ханова Р.Ф., Гайдар А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 25 березня 2013 року у справі № 242/865/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання неправомірними дії, бездіяльність відповідача та зобов'язання зробити перерахунок пенсії, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області, в якому вказав, що 08.02.2001 року йому була призначена первинна пенсія в сумі 136 грн. 00 коп. На момент призначення пенсії загальний трудовий стаж складав 26 років 03 місяців 17 днів, з них по списку № 1 приблизно 21 роки 06 місяців(включно військова служба 02 роки 11 днів). На 01.12.2012 р. його загальний страховий стаж склав приблизно 34 роки, а за списком № 1 - приблизно 26 років.
За період з 08.02.2001 р. по 31.12.2003 р. щомісячно пенсія йому сплачувалась в меншому розмірі: в 2001 р. при щомісячному прожитковому мінімумі 311,3 грн. пенсія складала 136 грн.; при щомісячному прожитковому мінімумі 342 грн. 00 коп. в 2002 р.-2003 р. пенсія складала від 156 грн. до 275 грн. щомісячно, замість 4 кратного розміру реального прожиткового мінімуму.
Відповідач сплачував йому максимальний розмір пенсії 4 мінімальних пенсії, приймаючі до уваги свій розрахунок мінімальної пенсії 34 грн. щомісячно замість 311,3 грн. в 2001 році, що як він вважає є порушенням закону, а саме ст..46 Конституції України.
З 01.01.2004 року на момент введення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-4 від 09.07.2003 р. відповідач здійснив йому перерахунок пенсії із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України в 2002 р. в розмірі 306 грн. 45 коп., що є порушенням закону.
Він звернувся до відповідача щодо поновлення його порушених прав, на що отримав відповідь листом № 216/П-02-01-01 від 10.12.2012 р., в якому зазначено, що розмір його пенсії нараховано та сплачено йому правильно, згідно діючого пенсійного законодавства.
Вважає, що відповідачем було порушено ст..46 Конституції України, оскільки йому виплачувалась пенсія в менших розмірах.
Крім того, вважає, що відповідач порушує ст..8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці», оскільки його пенсія не відповідає 80% справжньої середньої заробітній платі шахтаря - прохідника 5 розряду ВП «шахта Росія» ДП «Селидіввугілля», за якою йому призначалась пенсія.
Вважає дії відповідача неправомірними та просив суд:
Визнати неправомірними дії УПФУ в м.Селидове Донецької області щодо призначення йому, перерахунку та виплати пенсії, зобов'язати здійснити перерахунок та доплату пенсії з 08.02.2001 р., виходячи з 4 кратного розміру мінімальної пенсії за 2001 р. - 311,3 грн., за 2002 рік - 342 грн., за 2003 рік - 342 грн.(1368 грн. в місяць) з урахуванням ст..8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» по теперішній час.
Визнати неправомірними дії УПФУ в м.Селидове Донецької області щодо перерахунку пенсії та сплати йому пенсії зі застосуванням середньомісячної заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки України за 1992-2002 р.р., ухваленої Постановою Кабінету Міністрів України № 1783 від 20.11.2003 р. і за 2002 р., що складає 376 грн. 38 коп. з 01.01.2004 р. замість 306 грн.45 коп. по теперішній час.
Зобов'язати УПФУ в м.Селидове Донецької області здійснити йому перерахунок та доплату пенсії з подальшими перерахунками із застосуванням середньомісячної заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки України за 1992-2002 р., і за 2002 р., виходячи з її показника 376 грн.38 коп. замість 306 грн. 45 коп. за період з 01.01.2004 р. по теперішній час з урахуванням ст..8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Визнати неправомірним бездіяльність УПФУ в м.Селидове Донецької області щодо відмови йому в перерахунку пенсії з 16.09.2008 р. по теперішній час із застосуванням середньомісячної його заробітної плати шахтаря прохідника 5 розряду ВП «шахта Росія» ДП «Селидіввугілля» з урахуванням середньої заробітної плати з вигляду економічній діяльності "Видобуток кам'яного вугілля, лігніту і торфу", в її доплаті до теперішнього часу, у встановленні правильного розміру його пенсії поетапно і в даний час з урахуванням ст..8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Зобов'язати УПФУ в м.Селидове Донецької області здійснити перерахунок та сплатити пенсію з 16.09.2008 р. з подальшими перерахунками із застосуванням середньомісячної заробітної плати шахтаря прохідника 5 розряду ВП «шахта Росія» ДП «Селидіввугілля», але не менше середньої заробітної плати з вигляду економічній діяльності "Видобуток кам'яного вугілля, лігніту і торфу", здійснити доплату пенсії з 16.09.2008 р. по теперішній час, встановити правильний розмір його пенсії не менше 5500 грн. щомісячно з урахуванням ст..8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 25 березня 2013 року у справі № 242/865/13-а у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі (а.с.54-55), з огляду на відсутність правових підстав та безпідставність вимог.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, яка прийнята з порушенням норм матеріального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі (а.с.57-60).
Розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, з урахуванням п.2 ч.1 ст.197 КАС України. Неявка сторін не є перешкодою до розгляду справи та вирішення спору за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій, встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФУ в м. Селидове Донецької області, з 08.02.2001 року є пенсіонером за віком та отримує пільгову пенсію.
Згідно доданих документів до пенсійної справи ОСОБА_2 було призначено пенсію згідно ст..14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з 08.02.2001 р. на підставі заяви від 05.02.2001 р. № 143. На момент призначення пенсії страховий стаж складав 26 років 03 місяця 17 днів, в тому числі стаж підземної роботи 21 роки 06 місяців, в т.ч. військова служба - 02 роки 11 днів. Середньомісячний заробіток для обчислення розміру пенсії склав 456,89 грн. Заробітну плату для розрахунку пенсії обчислено за 24 місяці з 01.02.1999 р. по 31.01.2001р.
Мінімальний розмір пенсії визначався постановами КМУ від: 19.03.1996 р. № 342, від 26.07.1996 р. № 831; від 10.11.2000 р. № 1686, від 14.03.2001 р. №227; від 27.06.2001 р. № 741; від 20.11.2001 р. № 1563; від 19.12.2001 р. № 1706; від 13.03.2002 р. № 279; від 15.04.2003 р. № 544.
Пунктом 2 ст.43 передбачено, що для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата, з якої було раніше призначено пенсію за документами, наявними в пенсійній справі. При цьому заробітна плата для обчислення пенсії визначається відповідно до частини 2 статті 40 Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.
Пунктом 2 Постанови КМУ від 20.11.2003 р. № 1783 «Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян» передбачено під час перерахунку пенсій відповідно до ст..43 Закону, застосовувати показник середньої заробітної плати за 2002 рік на рівні 306,45 грн.
З 16.09.2008 р. ОСОБА_2 проведено перерахунок пенсії відповідно до ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» та встановлено розмір пенсії 80% від заробітку шахтаря, але не менше, ніж три прожиткових мінімуму для непрацездатних осіб.
Відповідно до заяви позивача від 06.05.2011 р. № 1047, ОСОБА_2 з 01.05.2011 р. проведено перерахунок пенсії по заробітку згідно ст..40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Середньомісячний заробіток розраховано (2339,42 грн.) із заробітної плати за період з 01.06.1984 р. по 31.05.1989 р. та з 01.07.2000 р. по 19.08.2005 р. із застосуванням показника середньомісячної заробітної плати на одну застраховану особу в цілому по Україні 928,81 грн.( за 2006 р.).
Оскільки позивач не працював з 01.07.2010 р., розмір його пенсії підвищувався у зв'язку із зростанням прожиткового мінімуму.
З 01.05.2012 р. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 р. № 327 «Про підвищення рівня соціального захисту населення» проводились перерахунки пенсій, призначених до 2008 року із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2006 рік(із 928,81 грн.). Пенсії підвищувалися таким чином, щоб розмір підвищення з урахуванням осучаснення заробітної плати становив не менше 100,00 грн. для осіб, у яких страхового стажу 20 років у жінок та 25 років у чоловіків.
Пенсію ОСОБА_2 було перераховано із застосуванням показника заробітної плати за 2007 рік(1197,91 грн.). Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії склав 3017,21 грн.(1197,91 грн. х 2,51873). Загальний розмір пенсії склав 2614,00 грн.
При осучасненні заробітної плати з 01.05.2012 р. доплата підвищення за ст..42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.03.2008 р. в розмірі 54,20 грн. припинено.
При перерахунку пенсії з 01.12.2012 року, загальний розмір пенсії ОСОБА_2 склав 2752,00 грн.
Колегія суддів звертає увагу, що за ухвалою суду першої інстанції під час розгляду справи, 25.03.2013 року (арк..справи 53) позовні вимоги позивача, в частині періоду з 08.02.2001 року по 27.08.2012 року залишені без розгляду в зв'язку з пропуском строку звернення до суду. Зазначена ухвала суду не є предметом апеляційного перегляду в межах даної справи, предметом оскарження є саме постанова суду. Внаслідок чого, з урахуванням положень ст.195 КАС України, судом апеляційної інстанції надається оцінка в межах розглянутих вимог та ухваленого за постановою.
16 вересня 2008 року вступив в дію Закон України від 02.09.2008 № 345-VI "Про підвищення престижності шахтарської праці" (далі - Закон № 345).
Відповідно до ст. 8 Закону № 345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 % середньої заробітної плати шахтаря, але не менш, як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсії за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Статтею 10 Закону №345 встановлено, що дія статті 8 цього закону поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом. Фінансування додаткових витрат на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до статті 8 цього Закону здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Колегія суддів зазначає, що відповідач при перерахунку пенсії позивачу діяв в межах своєї компетенції та згідно норм чинного законодавства, тому вимоги позивача про перерахунок пенсії згідно показника середньої заробітної плати шахтаря по Україні є безпідставними. Даний показник не встановлювався Державним комітетом статистики України або іншим державними органами.
Колегія суддів зазначає, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог, які залишились предметом судового перегляду після залишення частини вимог без розгляду, прийшов до обґрунтованого та законного висновку.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Доводи апеляційної скарги не спростовують законності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Селидівського міського суду Донецької області від 25 березня 2013 року у справі № 242/865/13-а - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: М.М. Яковенко
Судді Р.Ф. Ханова
А.В. Гайдар