Справа № 462/2670/13-ц
Іменем України
24 травня 2013 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді Ригіної Л.М.
при секретарі Петришин Г.Я.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за подання старшого державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2,
встановив:
Старший державний виконавець Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_1 звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2, мотивуючи своє подання тим, що на примусовому виконанні у Залізничному відділі державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа виданого Залізничним районним судом м.Львова №2-286/11 року від 19.04.2011 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь АКІБ «УкрСиббанк» заборгованості в сумі 1311821 грн. 49 коп. 26.03.2012 року було відкрито виконавче порвадження та запропоновано боржнику виконати виконавчий документ, проте в добровільному порядку рішення суду ОСОБА_2 не виконує.
В судове засідання державний виконавець не з'явився, будучи належним чоном повідомленим про час та місце розгляду подання, про що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення, тому суд вважає за можливе розглянути подання у його відсутності.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоч був повідомлений про час та місце слухання справи належним чином, тому суд вважає за можливе розглянути подання у його відсутності.
Вивчивши подання, суд прийшов до висновку, що подання до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 33 Конституції України, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
З огляду на дану норму Конституції України, слід прийти до висновку, що обмеження свободи права вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом, є обмеженням її конституційного права на свободу пересування, гарантованого державою.
Згідно вимог п.18 ч.2 ст. 11 Закону України “Про виконавче провадження”, державний виконавець в процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням томчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Разом з тим, згідно вимог ч. 1 ст.11 Закону України “Про виконавче провадження”, державний виконавець зобов'язаний вжити передбачених цим Законом заходів примусового викоання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
У відповідності до вимог ст. 32 Закону України “Про виконавче провадження”, заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, степендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
Згідно ч.2 ст.6 Закону України “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України”, громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладенених на нього судовими рішеннями, рішеннями іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.
Як вбачається із подання, державний виконавець 26.03.2012 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа виданого Залізничним районним судом м.Львова від 19.04.2012 про стягнення з ОСОБА_2 на користь АКІБ «УкрСиббанк» заборгованості в сумі 1311821 грн. 49 коп.
Між тим, подання не містить будь-яких відомостей про прийняття державним виконавцем заходів щодо виконання судового наказу, не зазначено, які обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_2 має намір виїхати за кордон, не зазначено, якими доказами підтверджуються такі обставини, і яка є необхідність в тимчасовому обмеженні ОСОБА_2 права виїзду за кордон.
Крім того, суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що боржнику відомо про відкрите виконавче провадження, чи мали місце виклики боржника державним виконавцем до відділу ДАС і доказів того, що боржник не з'являється без поважних причин до відділу ДВС на такі виклики, а також доказів, які б давали підстави вважати, що боржник може виїхати за кордон на постійне місце проживання, не виконавши зобов'язань.
Зважаючи на викладене вище, суд прийшов до висновку про відсутність підстав вважати, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішення, рішенням іншого органу (посадової особи), а вжиті державним виконавцем заходи по примусовому виконанню цих зобов'язань вичерпані та не принесли позитивного результату.
За таких обставин обмеження ОСОБА_2 у праві вільно залишити територію України позбавлене законних підстав та є прямим порушенням його конституційного права.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що подання є необгрунтованим, а тому в поданні слід відмовити.
Керуючись ст.377-1 ЦПК України, ст. 33 Конституції України, ст.ст.11, 32 Закону України “Про виконавче провадження”, ст. 6 Закону України “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України”, суд,
ухвалив:
У задоволенні подання старшого державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області протягом п'яти днів з моменту її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя:
Ухвала є оригіналом.