Постанова від 17.05.2013 по справі 804/3952/13-а

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2013 р. Справа № 804/3952/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіРябчук О.С.

при секретаріСвітка Н.В.

за участю:

позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до начальника Баглійського районного відділу в м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Агеєва В.Г., провідного спеціаліста Баглійського районного відділу в м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Антощак В.О., Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2013 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 (далі - позивач) з адміністративним позовом до начальника Баглійського районного відділу в м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Агеєва В.Г., провідного спеціаліста Баглійського районного відділу в м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Антощак В.О., Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (далі - відповідачі) з вимогами з урахуванням уточнень про:

- визнання дій з надання недостовірної, неточної, неповної інформації провідного спеціаліста Баглійського районного відділу в м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Антощак В.О. протиправними;

- визнання бездіяльності начальника Баглійського районного відділу в м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Агеєва В.Г. щодо вжиття заходів по усуненню порушень, допущених його підлеглою Антощак В.О., щодо оприлюднення переліку документів, форм і зразків, правил їх заповнення, умов послуг, що надаються а також його вимоги про оплату коштів за ненадані послуги протиправними;

- зобов'язання Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області повернути сплачені ОСОБА_3 кошти в сумі 44,85 грн.;

- постановлення окремої ухвали про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтуванні позовних вимог зазначив наступне. На усний запит позивача про оформлення документів на продовження терміну перебування в Україні ОСОБА_6 - громадянки Російської Федерації, провідним спеціалістом Баглійського районного відділу в м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Антощак В.О. були надані перелік документів та банківські реквізити на оплату послуг, які не передбачені чинним законодавством, що регламентує порядок оформлення документів на продовження терміну перебування в Україні, а саме: 340 грн. - за страхування, 44,85 грн. - за продовження терміну перебування в Україні іноземця та ОБГ, 34,00 грн. - державне мито.

Не погодившись з указаними протиправними діями, позивач звернувся до начальника Баглійського районного відділу в м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Агеєва В.Г. з проханням прийняти документи, оформлені відповідно до вимог чинного законодавства. Проте, ОСОБА_3 отримав відмову в прийняття зазначених документів на підставі не надання ним квитанції про оплату адміністративних послуг на суму 44,85 грн.

Не погодившись з даною вимогою позивач звернувся з заявою про прийняття документів до начальника Баглійського районного відділу в м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Агеєва В.Г., на яку отримав письмову відмову, вмотивовану необхідністю оплати адміністративних послуг.

З метою уникнення ускладнень, пов'язаних з перебуванням матері позивача в Україні без оформлення документів на продовження терміну перебування, позивач, хоча і не погоджувався з обов'язковістю сплати за адміністративні послуги коштів в розмірі 44,85 грн., здійснив оплату таких послуг.

Враховуючи зазначене, викладені дії відповідачів та бездіяльність начальника Баглійського районного відділу в м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Агеєва В.Г. щодо вжиття заходів по усуненню допущених співробітником порушень суперечать вимогам чинного законодавства, а сплачені за ненадані адміністративні послуги кошти підлягають поверненню.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд приходить до наступного висновку.

ОСОБА_3 звернувся до Баглійського районного відділу в м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області для оформлення документів на продовження терміну перебування в Україні громадянки Російської Федерації ОСОБА_6.

Від провідного спеціаліста Баглійського районного відділу в м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Антощак В.О. позивач отримав перелік документів, необхідних для продовження реєстрації іноземних громадян та осіб без громадянства, в якому, зокрема, зазначені наступні документи: страхування (квитанція та ксерокопія договору), оплати (а.с. 25).

Крім того, вказаною посадовою особою були надані позивачу банківські реквізити з призначенням платежу за страхування в розмірі 340,00 грн. та державне мито - 34,00 грн. (а.с. 25).

29.01.2013 р. ОСОБА_3 звернувся до начальника Баглійського районного відділу в м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Агеєва В.Г. з заявою про прийняття документів на продовження терміну перебування в Україні громадянки Російської Федерації з зазначенням, що надання адміністративних послуг позивач не потребує (а.с. 15).

В листі № С-1 від 31.01.2013 р. начальник Баглійського районного відділу в м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Агеєв В.Г. повідомив ОСОБА_3 про необхідність надання квитанції про сплату адміністративної послуги у розмірі 44,85 грн. (а.с. 16-17).

08.02.2013 р. ОСОБА_3 звернувся до начальника Баглійського районного відділу в м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Агеєва В.Г. з заявою, в якій виклав свою позиції щодо відсутності передбачених чинним законодавством підстав для оплати адміністративних послуг в розмірі 44,85 грн. В заяві також зазначено про необхідність повернення безпідставно сплачених коштів та повідомлено відповідача про подання в майбутньому відповідної заяви (а.с. 18-20).

В листі № С-2 від 20.02.2013 р. начальник Баглійського районного відділу в м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Агеєв В.Г. повторно зазначив про необхідність сплати адміністративної послуги за оформлення документів на продовження строку перебування на території України на суму 44,85 грн. Крім того, позивачу роз'яснено право на подання письмової заяви про повернення коштів за ненадані послуги на підставі оригіналу платіжного документа та документа, що засвідчує особу (а.с. 21-23).

Відповідно до опису документів, залучених до справи ОСОБА_6 та копії квитанції № 1167.548.1 від 31.01.2013 р. ОСОБА_3 були сплачені кошти за адміністративні послуги в розмірі 44,85 грн. (а.с. 24, 27).

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 17 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» N 3773-VI від 22.09.2011 р. іноземцю або особі без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, може бути продовжено строк перебування (за наявності законних підстав).

Документи про продовження строку перебування в Україні оформляються на підставі письмових звернень іноземця або особи без громадянства та приймаючої сторони, які подаються не пізніш як за три робочих дні до закінчення встановленого строку їх перебування на території України.

Відповідно до п.п. 7-8 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України» N 150 від 15.02.2012 р. рішення про продовження строку перебування іноземців та осіб без громадянства на території України понад встановлені цим Порядком строки приймається керівником територіального органу або підрозділу ДМС чи його заступником у разі подання заяви про отримання дозволу на імміграцію чи набуття громадянства України та наявності підстав, які не дають змоги виїхати з України, відповідно до статті 22 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", а також Головою ДМС або його заступником в інших випадках за умови подання підтверджувальних документів.

Заяви про продовження строку перебування на території України (далі - заяви) подаються іноземцями та особами без громадянства і приймаючою стороною не раніше ніж за десять та не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення такого строку до територіальних органів або підрозділів ДМС за місцем проживання. Зразок заяви та порядок її розгляду затверджуються МВС.

Відповідно до пп. 1 п. 9 Порядку для продовження строку перебування на території України іноземець та особа без громадянства і приймаюча сторона разом із заявою подають такі документи: у разі, коли приймаючою стороною є фізична особа: паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред'явлення повертається), копію його сторінок з особистими даними, візою (за наявності) і відміткою про реєстрацію та/або копію імміграційної картки (за наявності); переклад українською мовою сторінок паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений в установленому законодавством порядку; паспортний документ фізичної особи, що є приймаючою стороною (після пред'явлення повертається), та копію його сторінок з особистими даними; копію посвідки на постійне чи тимчасове проживання або іншого документа, що підтверджує законність перебування на території України (якщо приймаючою стороною є іноземець та особа без громадянства); документ, що підтверджує наявність фінансового забезпечення для покриття витрат, пов'язаних з перебуванням іноземця та особи без громадянства на території України, чи гарантійний лист приймаючої сторони про взяття на себе зобов'язань із сплати всіх витрат, пов'язаних з перебуванням іноземця та особи без громадянства на території України та їх виїздом з України; документ про право власності або свідоцтво про державну реєстрацію права власності на житло, яке надається іноземцеві та особі без громадянства для перебування (після пред'явлення повертається), та його копію, а у разі, коли житло не належить приймаючій стороні, - письмову згоду власника (співвласника) такого житла. Якщо житло перебуває в державній або комунальній власності, замість документа про право власності подається видана організацією, яка здійснює експлуатацію житлового будинку, довідка про всіх повнолітніх осіб, місце проживання яких зареєстровано у такому житлі, та їх письмова згода на перебування іноземця та особи без громадянства; чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра; квитанція про сплату державного мита за продовження строку перебування або документ, який підтверджує наявність пільг щодо сплати.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адміністративні послуги» N 5203-VI від 06.09.2012 р. адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб'єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків такої особи відповідно до закону.

Згідно до ч.ч. 1, 4 ст. 9 вказаного Закону України адміністративні послуги надаються суб'єктами надання адміністративних послуг безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг.

Заява на отримання адміністративної послуги (далі - заява) подається в письмовій чи усній формі.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 11 Закону України «Про адміністративні послуги» при наданні адміністративних послуг у випадках, передбачених законом, справляється плата (адміністративний збір).

Плата за надання адміністративної послуги (адміністративний збір) зараховується до державного або відповідного місцевого бюджету.

Згідно п. 32 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання» N 795 від 04.06.2007 р. за надання адміністративної послуги з оформлення іноземцям та особам без громадянства продовження строку перебування на території України здійснюється сплата у розмірі 44,85 грн.

Відповідно до п.п. 2-3 Порядку надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг» N 1098 від 26.10.2011 р. послуги надаються за письмовою заявою фізичних або юридичних осіб із зазначенням їх прізвища, імені, по батькові (найменування), місця реєстрації/проживання (місцезнаходження) та виду послуги, а також за постановою (ухвалою) суду в цивільних та господарських справах (далі - замовники).

Оплата наданих послуг здійснюється шляхом перерахування замовником коштів через банки, відділення поштового зв'язку або програмно-технічні комплекси самообслуговування.

Підтвердженням оплати послуг є платіжний документ (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв'язку або коду проведеної операції.

Згідно п. 7 Порядку повернення коштів за ненадані послуги здійснюється за письмовою заявою замовника на підставі оригіналу платіжного документа та документа, що посвідчує особу.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів України Про державне мито N 7-93 від 21.01.1993 р. державне мито справляється: за видачу документів на право виїзду за кордон і про запрошення в Україну осіб з інших країн, за продовження строку їх дії та за внесення змін до цих документів; за продовження строку дії візи для в'їзду в Україну, транзитного проїзду через її територію (перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства); за видачу або продовження строку дії посвідки на проживання в Україні іноземцям та особам без громадянства; за оформлення віз для в'їзду в Україну, транзитного проїзду через її територію, а також із заяв про прийняття до громадянства України або про вихід з громадянства України.

Згідно до абз. «з» п. 6 ст. 3 Декрету ставки державного мита встановлюються в таких розмірах за продовження строку дії візи для в'їзду в Україну, транзитного проїзду через її територію перебування в Україні іноземців - 1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Згідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно до ч. 3 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до п.п. 1, 3, ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню частково в зв'язку з таким.

Судом встановлено, що провідним спеціалістом Баглійського районного відділу в м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Антощак В.О. позивачу надані перелік документів, необхідних для оформлення документів на продовження терміну перебування в Україні, в який включені документи, не передбачені чинним законодавством та реквізити для оплати не встановлених законодавством при здійсненні такого оформлення послуг та щодо сплати державного мита в завищеному розмірі: для сплати страхування в розмірі 340 грн.; за продовження терміну перебування в Україні іноземця та ОБГ - 44,85 грн.; державне мито - 34,00 грн. Зазначене суперечить положенням законодавства, котрі регулюють порядок оформлення документів на продовження терміну перебування в Україні.

Враховуючи зазначене, позовна вимога ОСОБА_3 про визнання дій провідного спеціаліста Баглійського районного відділу в м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Антощак В.О. з надання недостовірної, неточної, неповної інформації щодо оформлення документів на продовження строку перебування в Україні протиправними є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позовна вимога про визнання бездіяльності начальника Баглійського районного відділу в м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Агеєва В.Г. щодо вжиття заходів по усуненню порушень, допущених його підлеглою Антощак В.О., задоволенню не підлягає, оскільки вказані дії були вжиті відповідачем та щодо оплати послуг страхування та державного мита в подвійному розмірі права позивача порушені не були - сплату за цими реквізитами не здійснено. Що стосується бездіяльності відповідача стосовно усунення допущених підлеглою посадовою особою порушень у вигляді надання інформації про необхідність оплати адміністративних послуг в розмірі 44,85 грн., то позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх прав. Порушене право позивача щодо оплати таких послуг підлягає відновленню шляхом заявлення вимог про визнання протиправними дій відповідача та стягнення коштів.

Позовна вимога про визнання бездіяльності начальника Баглійського районного відділу в м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Агеєва В.Г. щодо оприлюднення переліку документів, форм і зразків, правил їх заповнення, умов послуг, що надаються задоволенню не підлягає, оскільки не підтверджена належними доказами про відсутність на момент оформлення позивачем документів в приміщенні Баглійського районного відділу в м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області носіїв зазначеної інформації.

Позовна вимога про визнання вимоги начальника Баглійського районного відділу в м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Агеєва В.Г. про оплату коштів за ненадані послуги протиправною задоволенню не підлягає, оскільки відповідач зазначеної вимоги позивачу не пред'являв, а лише надав інформацію про необхідність оплати адміністративних послуг в розмірі 44,85 грн. Листи відповідача, в яких останній виклав свою правову позицію по спірному питанню, не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, обов'язковими для виконання. При цьому, діями відповідача по наданню позивачу інформації про сплату зазначених послуг порушено права позивача.

При зверненні до Баглійського районного відділу в м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області ОСОБА_3 були надані всі документи для продовження строку перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, передбачені пп. 1 п. 9 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України» N 150 від 15.02.2012 р.

Відповідно до положень Закону України «Про адміністративні послуги» та Порядку надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг адміністративні послуги надаються за усною або письмовою заявою фізичної або юридичної особи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач з указаною заявою до відповідачів не звертався, а навпаки, зазначив у заяві про те, що не потребує надання адміністративних послуг.

В письмових запереченнях відповідачів не зазначено, які саме адміністративні послуги надані позивачу при оформленні документів на продовження строку перебування в Україні ОСОБА_6, не роз'яснено зміст цих послуг та не обґрунтовано їх вартість.

Крім того, позивачем, відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України» здійснено сплату державного мита за продовження строку перебування.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав,свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З метою повного захисту прав та законних інтересів позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати дії начальника Баглійського районного відділу в м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Агеєва В.Г. щодо надання інформації про необхідність оплати адміністративних послуг в розмірі 44,85 грн. протиправними.

Позовна вимога про зобов'язання Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області повернути сплачені ОСОБА_3 кошти в сумі 44,85 грн. задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до п. 7 Порядку надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг повернення коштів за ненадані послуги здійснюється за письмовою заявою замовника на підставі оригіналу платіжного документа та документа, що посвідчує особу.

В заяві, наданій начальнику Баглійського районного відділу в м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Агеєву В.Г., позивач зазначив про необхідність повернення коштів та про подання в подальшому відповідної заяви.

З матеріалів справи вбачається, що заява про повернення коштів позивачем до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області не подавалася. Таким чином, Головним управлінням Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області право позивача на повернення коштів в розмірі 44,85 грн. не порушено, тому зазначена позовна вимога є передчасною.

Позовна вимога про постановлення окремої ухвали про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними задоволенню не підлягає, оскільки винесення окремих ухвал відноситься до виключної компетенції суду, тому зазначена позовна вимога є необґрунтованою.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачу відмовлено, тому судові витрати в розмірі 17,20 грн. підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3.

Керуючись ст.ст. 2, 8, 10, 11, 69, 71, 86, 94, 128, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до начальника Баглійського районного відділу в м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Агеєва В.Г., провідного спеціаліста Баглійського районного відділу в м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Антощак В.О., Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати дії провідного спеціаліста Баглійського районного відділу в м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Антощак В.О. з надання недостовірної, неточної, неповної інформації щодо оформлення документів на продовження строку перебування в Україні протиправними.

Визнати дії начальника Баглійського районного відділу в м. Дніпродзержинську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Агеєва В.Г. щодо надання інформації про необхідність оплати адміністративних послуг в розмірі 44,85 грн. протиправними.

В решті позовних вимог - відмовити.

Судові витрати в розмірі 17,20 грн. стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_3

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова виготовлена у повному обсязі 21.05.2013 р.

Суддя О.С. Рябчук

Попередній документ
31390189
Наступний документ
31390191
Інформація про рішення:
№ рішення: 31390190
№ справи: 804/3952/13-а
Дата рішення: 17.05.2013
Дата публікації: 27.05.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо: