Іменем України
19 грудня 2012 р. Справа № 2а/0470/8199/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Потолової Г.В.
при секретарі - Савчук Р.В.
за участю: представника позивача - Кривошеїної І.О.
представника відповідача - Каціонової О.В.
представника третьої особи - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЄвразРесурс» Україна» до Дніпропетровської митниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, про визнання протиправними і скасування картки-відмови, рішення та стягнення надмірно сплаченої суми,
ТОВ «Торговий Дім «Євразресурс» Україна» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про: визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №110010000/2/00989 від 03.07.2012р., №110010000/2/01005 від 05.07.2012р., №110010000/2/01006 від 05.07.2012р., №110010000/2/01019 від 09.07.2012р., №110010000/2/01020 від 09.07.2012р.; визнання протиправними та скасування рішень Дніпропетровської митниці про коригування заявленої митної вартості товарів №110010000/2012/600681/1 від 03.07.2012р., №110010000/2012/600698/1 від 05.07.2012р., №110010000/2012/600699/1 від 05.07.2012р., №110010000/2012/600705/1 від 09.07.2012р., №110010000/2012/600707/1 від 09.07.2012р.; зобов'язання відповідача надати висновок до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про повернення позивачу надмірно сплаченої суми ПДВ у розмірі 120294грн.47коп.; стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судового збору.
10.08.2012р. позивачем подано по справі надав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить: визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №110010000/2/00989 від 03.07.2012р., №110010000/2/01005 від 05.07.2012р., №110010000/2/01006 від 05.07.2012р., №110010000/2/01019 від 09.07.2012р., №110010000/2/01020 від 09.07.2012р., №110010000/2/01036 від 13.07.2012р., №110010000/2/01037 від 13.07.2012р., №110010000/2/01060 від 19.07.2012р., №110010000/2/01074 від 20.07.2012р., №110010000/2/01082 від 23.07.2012р., №110010000/2/01103 від 24.07.2012р., №110010000/2/01106 від 25.07.2012р., №110010000/2/01107 від 25.07.2012р., №110010000/2/01120 від 27.07.2012р., №110010000/2/01133 від 31.07.2012р.; визнати протиправними та скасувати рішення Дніпропетровської митниці про коригування заявленої митної вартості товарів №110010000/2012/600681/1 від 03.07.2012р., №110010000/2012/600698/1 від 05.07.2012р., №110010000/2012/600699/1 від 05.07.2012р., №110010000/2012/600705/1 від 09.07.2012р., №110010000/2012/600707/1 від 09.07.2012р., №110010000/2012/600718/1 від 13.07.2012р., №110010000/2012/600719/1 від 13.07.2012р., №110010000/2012/600734/1 від 19.07.2012р., №110010000/2012/600742/1 від 20.07.2012р., №110010000/2012/600746/1 від 23.07.2012р., №110010000/2012/600768/1 від 24.07.2012р., №110010000/2012/600770/1 від 25.07.2012р., №110010000/2012/600771/1 від 25.07.2012р., №110010000/2012/600783/1 від 27.07.2012р., №110010000/2012/600796/1 від 31.07.2012р.; зобов'язати відповідача надати висновок до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про повернення позивачу надмірно сплаченої суми ПДВ у розмірі 709035грн.46коп.; зобов'язати відповідача здійснити митне оформлення вантажу за ціною контракту; стягнутиз Державного бюджету України на користь позивача судового збору.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просить суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, посилаючись на законодавчі підстави своїх дій, діяльність в межах закону та наданих повноважень, у зв'язку з чим просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Третя особа не забезпечила участь повноважного представника у судовому засіданні, будучи належним чином повідомлена про дату, час і місце його проведення (т.2 а.с.6-7, 14, 37, 41, 80). Надала клопотання про розгляд справи без її участі (т.2 а.с.11, 76) та письмові заперечення проти позову, згідно яких просить у задоволенні позовних вимог відмовити (долучені до матеріалів справи - т.2 а.с.8-9).
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.06.2008р. між Компанією «Carbo Chemicals Group GmbH» (Німеччина) в особі Голови правління Молочка П.В., який діє на підставі Уставу (Постачальник), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ЄвразРесурс» Україна»(Дніпропетровськ, Україна) в особі комерційного директора Матвієнка П.В., який діє на підставі довіреності №27/08 від 29.04.2008р., (Покупець), було укладено контракт №83/08 на купівлю-продаж коксуючого вугілля. Згідно з п.2.1 Контракту ціна товару приймається на умовах DAF Польсько-Український кордон прикордонного переходу Хрубещів/Ізов станція Ізов, відповідно до правил тлумачення міжнародних комерційних термінів - «Incoterms 2000», визначається в додатках до даного контракту в Євро за одну метричну тону товару.
У відповідності до Додатку №26 від 12.06.2012р., який є невід'ємною частиною контракту № 83/08 від 16.06.2008р. ціна на товар встановлена за одну метричну тонну - 133,00 євро, згідно з чим у липні 2012р. Компанія «Carbo Chemicals Group GmbH» здійснила поставку вугілля до Польсько-Українського кордону Хрубещів/Ізов станція Ізов.
ТОВ «Торговий дім «ЄвразРесурс» Україна» звернулось до Дніпропетровської митниці для митного оформлення вантажу, шляхом подачі вантажно-митних декларацій: №110010000/2012/005363 від 02.07.2012р., №110010000/2012/005525 від 05.07.2012р., №110010000/2012/005531 від 05.07.2012р., №110010000/2012/005600 від 09.07.2012р., №110010000/2012/005602 від 09.07.2012р., №110010000/2012/005747 від 13.07.2012р. , № 110010000/2012/005757 від 13.07.2012р., №110010000/2012/005959 від 19.07.2012р., №110010000/2012/006004 від 23.07.2012р., № 110010000/2012/006056 від 23.07.2012р., №110010000/2012/006120 від 24.07.2012р., № 110010000/2012/006165 від 25.07.2012р., №110010000/2012/006166 від 25.07.2012р., №110010000/2012/006272 від 27.07.2012р., №110010000/2012/006313 від 30.07.2012р.
Позивач зазначає, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару, разом з вищезазначеними вантажно-митними деклараціями,ним було надано документи, вказані в графі 44 ВМД, а саме: облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності від 13.10.2010 № 11000/1/10/115503; внутрішні транзитні документи; накладні ЦІМ/УМВС; інвойси; зовнішньоекономічний договір від 16.06.2008 № 83/08; доповнення до зовнішньоекономічного договору №26 від 12.06.2012р.; доповнення до зовнішньоекономічного договору №8 від 28.09.2011р.; внутрішній договір (контракт) доручення від 01.02.2008 № 2008/02-28; довідка про декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами від 13.04.2012р.; відомості про дотримання вимог законодавства щодо здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару від 16.12.2010р.; відбиток штампа територіальних органів Державної екологічної інспекції України від 23.06.2012р.; сертифікат про походження товару невизначеної форми від 23.06.2012р. №PL/MF/AG0176459; інші некласифіковані документи від 22.06.2012р. №1768/2012/1/STA; копії вантажних митних декларацій іноземної країни.
Під час перевірки інформації імпортера щодо визначення митної вартості товару Дніпропетровською митницею встановлено порушення ТОВ «Торговий Дім «Євразресурс» Україна» ч.3ст.53 Митного кодексу України, а саме: визначено, що надані документи не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, неможливо перевірити виконання вимог, передбачених п.1 ст.58 Митного кодексу України. Також, згідно п.3 ст.337 МКУ проведений контроль співставлення, порівняна заявлена митна вартість з даними, які містять в електронній копії ВМД (ВМД 110010000/2012/003201 від 20.04.2012 0 0,197 EUR/кг), виявлені розбіжності: заявлена митна вартість, згідно даних документів нижча, ніж в електронних документах, пов'язаних з перевіркою даних за ВМД. Враховуючи положення ст.61 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості товарів неможливо було застосувати методи (2а) згідно ст. 59 Кодексу.
У зв'язку з чим, посадова особа підрозділу митного оформлення відповідно до Порядку заповнення декларації митної вартості, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.03.2012р. №416, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 12.04.2012р. за №563/20876, на аркуші №1 ДМВ вчинила записи: «за результатами проведення контролю відповідно до ст. 337 МКУ шляхом проведення співставлення та контролю із застосуванням системи управління ризиками встановлено, що документи подані відповідно до п.2 ст. 53 МКУ, що підтверджують митну вартість, містять розбіжності відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, а саме: відповідно до п.3 ст.53 МКУ, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи:рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини».
Позивач ознайомлений з цим записом у той же день під підпис та вчинив запис: «Ознайомлений. Надати інші додаткові документи немає можливості. Проведено консультацію» (т.1 а.с.22,57,74,89,127,166,183,201,222,238,256,273,288).
Проте, Дніпропетровська митниця з визначенням митної вартості товару у вищевказаних вантажно-митних деклараціях не погодилась та з урахуванням позиції підприємства, відсутності додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, посадовою особою митного органу, відповідно до ст.60 Митного кодексу України скориговано митну вартість товару із застосуванням методу (3)і відповідно до ст.55 Кодексу винесені рішення про визначення митної вартості товару, а саме: №110010000/2012/600681/1 від 03.07.2012р., №110010000/2012/600698/1 від 05.07.2012р., №110010000/2012/600699/1 від 05.07.2012р., №110010000/2012/600705/1 від 09.07.2012р., №110010000/2012/600707/1 від 09.07.2012р., №110010000/2012/600718/1 від 13.07.2012р., №110010000/2012/600719/1 від 13.07.2012р., №110010000/2012/600734/1 від 19.07.2012р., №110010000/2012/600742/1 від 20.07.2012р., №110010000/2012/600746/1 від 23.07.2012р., №110010000/2012/600768/1 від 24.07.2012р., №110010000/2012/600770/1 від 25.07.2012р., №110010000/2012/600771/1 від 25.07.2012р., №110010000/2012/600783/1 від 27.07.2012р., №110010000/2012/600796/1 від 31.07.2012р. (т.1 а.с.21,39,56,73,88,122,144,162,179,195,217-218,233,252,268,284), якими визначена ціна товару - 197,00 євро за тону, у зв'язку з чим ПДВ по митній вартості збільшився на суму 709035,46грн.
У зв'язку з прийняттям митницею рішень про визначення митної вартості товару, за вантажними митними деклараціями були видані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, а саме: №110010000/2/00989 від 03.07.2012р., №110010000/2/01005 від 05.07.2012р., №110010000/2/01006 від 05.07.2012р., №110010000/2/01019 від 09.07.2012р., №110010000/2/01020 від 09.07.2012р., №11001000082/01036 від 13.07.2012р., №110010000/2/01037 від 13.07.2012р., №110010000/2/01060 від 19.07.2012р., №110010000/2/01074 від 20.07.2012р., №110010000/2/01082 від 23.07.2012р., №110010000/2/01103 від 24.07.2012р., №110010000/2/01106 від 25.07.2012р., №110010000/2/01107 від 25.07.2012р., №110010000/2/01120 від 27.07.2012р., №110010000/2/01133 від 31.07.2012р. (т.1 а.с.19,37,53,71,86,120,141,160,177,191-192,213-214,231,249,265,282).
Також, картками відмови визначено, що митне оформлення може бути здійснено за умов коригування митної вартості товару, згідно митної оцінки відділу контролю митної вартості.
Таким чином, митним органом винесено рішення про визначення митної вартості заявленого позивачем товару за методом (3) та оформленими картками відмови відкоригував ціну товару - 197,00 євро, внаслідок чого ПДВ по митній вартості збільшився на 709035грн.46коп.
ТОВ «Торговий Дім «ЄвразРесурс» Україна», для уникнення простою вагонів та накладення штрафу за простої вагонів, здійснив оформлення нових вантажно-митних декларацій, відповідно до Наказу Державної митної служби України №230 від 03.11.2011р.,а саме: №110010000/2012005493 від 04.07.2012р., №110010000/212/005574 від 06.07.2012р., №110010000/212/005574 від 06.07.2012р., №110010000/212/005674 від 10.07.2012р., №110010000/212/005667 від 100.07.2012р., №110010000/212/005785 від 13.07.2012р., №110010000/212/005799 від 13.07.2012р., №110010000/212/006025 від 20.07.2012р., №110010000/212/006080 від 23.07.2012р., №110010000/212/006131 від 24.07.2012р., №110010000/212/006192 від 25.07.2012р., №110010000/212/006252 від 27.07.2012р., №110010000/212/006262 від 27.07.2012р., №110010000/212/006338 від 30.07.2012р., №110010000/212/006379 від 31.07.2012р.
Не погодившись з такими діями та рішеннями відповідача, позивач звернувся з відповідною позовною заявою до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що при переміщенні товару через митний кордон було задекларовано його митну вартість виходячи із ціни товару, прийняту сторонами та визначену додатком №26 від 12.06.2012р.,який є невід'ємною частиною контракту №83/08 від 16.06.2008р., та в поданих ВМД зазначено перший метод визначення митної вартості товару.
Крім того, позивач вважає, що були подані всі необхідні документи, які повністю підтверджують застосування першого методу за ціною контракту для митного оформлення імпортованого за вищезазначеним зовнішньоекономічним контрактом, передбачені пунктами 8,9,10,11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. №1766, які затверджені у графі 44 ВМД, а саме: контракт №83/08 від 16.06.2008р., додаток №26 від 12.06.2012р., додаткова угода №8 від 28.09.2011р., облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності №11000/1/10/115503 від 13.10.2010р., залізничні накладні в кількості, транзитні декларації, інвойси, договір №2008/02-28 від 01.02.2008р. про надання брокерських послуг, довідка декларування валютних цінностей від 13.04.2012р., яка видана СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську, сертифікати походження товару, сертифікати якості, копії ВМД іноземної країни, висновок експерта №ДИ-285 від 03.07.2012р.
За твердженням позивача, відповідачем порушено ст.58 Митного кодексу України, оскільки з 01.06.2012 р. (набрав чинності Митний кодекс України) перелік обмежень щодо застосування першого методу є вичерпним з огляду на зміст ч.1 ст.51 цього Кодексу.
Висновок про більш високий рівень ціни на подібні товари, на думку позивача, ні в якому разі не може бути підставою для незгоди з задекларованою митною вартістю, тому що ця підстава не відноситься до вичерпного переліку умов, що перешкоджають застосуванню методу (1), встановленому ст.58 Митного кодексу України, отже здійснення Дніпропетровською митницею коригування митної вартості товару з урахуванням цінової інформації бази даних ЄАІС ДМСУ є необґрунтованими, оскільки така підстава для коригування митної вартості не передбачена чинним законодавством.
Крім того, позивач звертає увагу, що Дніпропетровською митницею порушено норми ст.2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», якою встановлено принцип верховенства закону, що полягає у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України та в забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України.
Позивач стверджує, що застосувавши метод (3) при визначенні митної вартості товару, Дніпропетровська митниця відкоригувала ціну товару з урахуванням даних, які містяться в електронній базі ДМСУ, внаслідок чого ПДВ по митній вартості збільшився на суму 709035,46грн.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994р. за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).
Відповідно до статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.
Відповідач зазначає, що згідно контракту від 16.06.2008 № 83/08 продавцем товару є Компанія «Carbo Chemicals Group GmbH» (Німеччина), покупцем - ТОВ «Торговий дім «ЄвразРесурс» Україна», а у графі 31 ВМД позивачем зазначений товар - «вугілля кам'яне бітумінозне для коксування, країна виробництва Чехія».
Отже, за твердженням відповідача, позивач повинен був надати до Дніпропетровської митниці договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, однак, як зазначає відповідач, свого обов'язку не виконав.
Так, відповідач зазначає, що відповідно до правил тлумачення міжнародних комерційних термінів «Incoterms 2010» на умовах DAF продавець зобов'язаний забезпечити перевезення товару до погодженого сторонами місця, не розвантажуючи товар з транспортного засобу. Також, продавець зобов'язаний укласти за свій рахунок на звичайних умовах договір перевезення товару до кордону. При цьому продавець зобов'язаний надати покупцю звичайний документ, який підтверджує факт поставки товару в місце на кордоні. Таким чином позивач повинен був підтвердити факт поставки товару в місце на кордоні для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.
Як зазначає відповідач,під час порівняння заявленої митної вартості товарів було встановлено її заниження згідно інформації бази даних митного органу.
Внаслідок чого, у митного органу виникла необхідність здійснити перевірку даних, зазначених у декларації митної вартості та їх уточненні. У зв'язку з чим, відповідно до Порядку заповнення декларації митної вартості, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.03.2012р. №416 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2012р. за №563/20876, посадова особа митниці на першому аркуші ДМВ вчинила відповідний запис, з яким позивач ознайомлений під підпис та вчинив також відповідний запис.
Відповідач зазначає, що у зв'язку з тим, що позивачем не підтверджені заявлені відомості про митну вартість товарів, митниця не мала достатніх підстав для застосування першого методу визначення митної вартості, на якому наполягає позивач.
Також відповідач пояснює, що у зв'язку із неможливістю застосування першого методу визначення митної вартості товарів посадовою особою Дніпропетровської митниці було послідовно перейдено до наступного методу визначення митної вартості. Відповідно до ст.59 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті, за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами (другий метод), які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Відповідач стверджує, що відсутність інформації про продаж ідентичних товарів унеможливила застосування цього методу для визначення митної вартості товару, тому відповідно до ст.60 Митного кодексу України застосований метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів), тобто метод (3), де під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.
Тому, на підставі наявних документів позивача та за наявності інформації про продаж подібних (аналогічних) товарів, яка обумовила застосування Дніпропетровською митницею саме методу (3), останньою винесені рішення про визначення митної вартості товару, відповідно до яких скоригована вартість товару до 0,197 євро/кг та, внаслідок чого відмовлено позивачу у митному оформленні товару, визначеному в митних деклараціях та видані картки відмови.
Представник третьої особи у запереченнях проти позову зазначає, що повернення позивачу надмірно сплаченої суми ПДВ у розмірі 709035грн. 46коп., перерахованої за митне оформлення, здійснюється шляхом її зарахування на поточний рахунок позивача на підставі висновку митниці, що є неможливим і не підлягає задоволенню, оскільки до Головного управління такого висновку не надходило.
Тобто третя особа зазначає, що вимога позивача про захист порушеного права та стягнення коштів заявлена з порушенням статей Бюджетного кодексу України, з недотриманням Порядку від 20.07.2007р. за №611/147, як така, що подана заздалегідь, оскільки суми митних та інших платежів повертаються органам Казначейства за умови надання висновку митним органом або щодо яких винесено рішення суду про повернення коштів. У зв'язку з чим просить в задоволенні позовних вимог відмовити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно ст.ст.67,68 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку та в розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції та законів України.
Відповідно до ч.1 ст.266 Митного кодексу України декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.
Частинами 1-3,5 статті 264 Митного кодексу України визначено, що митна декларація реєструється та приймається митним органом у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Дата та час подання митної декларації фіксується митним органом шляхом її реєстрації, у тому числі з використанням інформаційних технологій. Митний орган не має права відмовити в реєстрації митної декларації. З метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації.
Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, здійснюється у відповідності до розділу ІІI Митного кодексу України.
Згідно зі ст.49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Статтею 50 Кодексу встановлено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів, застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України, ведення митної статистики, розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно ст.52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 8. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
На спростування заперечень відповідача, позивач посилається на висновок експерта Дніпродзержинського бюро Дніпропетровської торгово-промислової палати України № ДН-285 від 03.07.2012 р., яким визначено, що вартість партії вугілля кам'яного (вугільний концентрат), відповідно до контракту № 83/8 від 16.06.2008 р., додатку № 26 від 12.06.2012 р. та додаткової угоди № 8 від 28.09.2009 р. може складати 98,79 Євро.
При цьому, представник позивача у судовому засіданні зазначив, що митному органу відомо про вказані документи, які надавалися відповідачу при розмитненні товару.
Однак, такі доводи позивача спростовані поясненнями представника відповідача у судовому засіданні та матеріалами справи.
Так, Правила заповнення декларації митної вартості, затверджені Наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 № 599 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 р. за № 984/21296, визначають порядок заповнення декларації митної вартості.
За Правилами заповнення граф ДМВ декларантом або уповноваженою ним особою в графі 4 зазначаються код згідно з класифікатором документів , номер, дата укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), у тому числі змін до нього (за наявності), або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), рахунків-фактур (інвойсів), виставлених продавцем покупцеві, або рахунків-проформ та інших документів, що підтверджують відомості про заявлену митну вартість. Відомості зазначаються в порядку, встановленому для заповнення графи 44 митної декларації при декларуванні товарів у митний режим імпорту.
Згідно Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої Наказом Державної митної служби України 09.07.1997 № 307 (у редакції наказу Держмитслужби від 07.11.2007 № 933) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 вересня 1997 р. за № 443/2247, яка втратила чинність з 30.09.2012 р., у графі 44 "Додаткова інформація / Подані документи / Сертифікати і дозволи" зазначаються коди згідно з Класифікатором документів і реквізити документів, поданих при декларуванні. Відомості щодо кожного документа починаються з нового рядка за схемою:
код документа згідно з Класифікатором документів;
номер документа, дата та (за наявності даних) кінцевий термін його дії.
Якщо документові відповідає код некласифікованого документа, то перед номером документа зазначається його скорочена назва, яка повинна дозволяти ідентифікувати документ.
Якщо поданий декларантом документ відсутній у відповідному розділі Класифікатора документів, то в декларації зазначається код некласифікованого документа відповідного розділу.
У разі використання при декларуванні додаткових аркушів форми МД-3 реквізити документів, які подані при декларуванні та стосуються всіх товарів, що декларуються в цій ВМД, наводяться в цій графі тільки в основному аркуші ВМД і в додаткових аркушах цієї ВМД не дублюються. При цьому після коду кожного документа, який стосується всіх задекларованих товарів, проставляється символ "*".
При декларуванні товарів за загальною ВМД, періодичною митною декларацією та при ордерних поставках у графі зазначаються відомості тільки про ті документи, що можуть бути представлені суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на момент подання декларації. При цьому обов'язково зазначаються документи, що свідчать про дотримання вимог, передбачених законодавством щодо застосування заходів нетарифного регулювання.
Якщо до моменту митного оформлення номер залізничної накладної невідомий, то відомості про такий документ до графи не вносяться.
Відомості про документи, наведені в графі 40 ВМД, у графу 44 цієї ВМД не вносяться.
Графа не заповнюється:
при декларуванні товарів, проданих у магазині безмитної торгівлі протягом календарного місяця;
при заповненні окремої митної декларації.
Постанова Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.2006«Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження» (на яку посилається позивач) втратила чинність 01.06.2012 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 444 від 21.05.2012 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України». Тобто, була нечинною на момент подачі позивачем вантажно-митних декларацій.
31.08.2012 р. Набрав чинності Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 651 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 р. за № 1372/21684 визначає правила заповнення граф митних декларацій на бланках єдиного адміністративного документа форми МД-2, додаткових аркушів до нього форми МД-3, специфікації форми МД-8, порядок унесення відомостей до доповнення форми МД-6, випадки застосування специфікації, а також порядок оформлення, розподілу та використання аркушів МД форм МД-2, МД-3, МД-6, МД-8.
Відповідно до цього Порядку Графа 44 - "Додаткова інформація / Подані документи / Сертифікати і дозволи".
У графі зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи:
рахунок або інший документ, що визначає вартість товару;
визначені пунктами 7-9 частини восьмої статті 257 Митного кодексу України;
визначені пунктами 1-11 частини третьої статті 335 Митного кодексу України;
попередні рішення відповідно до частини четвертої статті 23 Митного кодексу України;
документи про походження товару відповідно до частини другої статті 43 Митного кодексу України;
попередні МД, за якими не здійснено випуску товарів.
Відомості щодо кожного документа зазначаються з нового рядка за такою схемою: код документа згідно з класифікатором документів, через пробіл - номер документа, дата та (за наявності даних) кінцевий термін його дії.
Якщо документ відсутній у відповідному розділі класифікатора документів, то в декларації зазначається код некласифікованого документа відповідного розділу.
Якщо документу відповідає код некласифікованого документа, то перед номером документа зазначається його скорочена назва, яка повинна дозволяти ідентифікувати документ.
У разі використання при декларуванні додаткових аркушів реквізити документів, які стосуються всіх товарів, що декларуються в цій МД, наводяться в цій графі тільки в основному аркуші МД і в додаткових аркушах цієї МД не дублюються. При цьому після коду кожного документа, який стосується всіх задекларованих товарів, проставляється символ "*".
При внесенні до графи відомостей про документи, які відповідно до Митного кодексу України не подаються митному органу одночасно з МД та зберігаються Декларантом, перед кодом документа проставляється символ "d".
При внесенні до графи відомостей про документ, який надавався митному органу в попередніх випадках митного оформлення товарів із застосуванням МД, перед кодом такого документа проставляється символ "m".
При поданні МД на товари, митне оформлення яких за раніше поданою до оформлення МД не було завершено з наданням відмови в прийнятті митної декларації або митному оформленні, в графі зазначаються відомості про відповідну картку відмови.
Відомості про декларації митної вартості, ліцензії на право здійснення митної брокерської діяльності, документ, що підтверджує повноваження на декларування агента з митного оформлення, який склав МД, та його паспортні документи, а також документи, відомості про які наведено в графі 40 МД, до графи не вносяться.
У періодичній МД зазначаються відомості тільки про такі документи щодо дотримання вимог законодавства з питань застосування заходів нетарифного регулювання, які повинні бути дотримані до початку переміщення товарів через митний кордон України.
У тимчасовій МД зазначаються відомості тільки про ті документи, що можуть бути представлені Декларантом на момент подання МД, при цьому обов'язково зазначаються відомості про документи, які підтверджують дотримання вимог законодавства щодо заходів нетарифного регулювання.
При митному оформленні товарiв, що пiдлягають видам державного контролю, здiйснення яких засвідчується вiдбитками штампiв на товаросупровiдних (товарно-транспортних) документах, у разiнаявностi на момент подання МД до митного оформлення на товаросупровiдних (товарно-транспортних) документах вiдбитка штампа, якому присвоєний окремий код згiдно з класифікатором документiв, у графi зазначаються:
код документа - код згiдно з класифiкаторомдокументiввiдбитка такого штампа;
вiдомості про документ - код згiдно з класифiкаторомдокументiв документа, у якому цей вiдбиток проставлено (якщо подаються декiлькадокументiв, на яких проставлений вiдбиток штампа контролюючого органу, то запис у графi про проведення вiдповiдного контролю проводиться тiльки один раз);
дата документа - дата документа (одного з документiв за вiдповiдним кодом), у якому цей вiдбиток проставлено.
Відповідно до ч.4 ст.52, ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості. Також, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною 2 статті 53 Митного кодексу України визначені документи, які підтверджують митну вартість товарів, якими є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, що визначено ст.54 Митного кодексу України.
Отже, в графі 44 ДМВ позивача (т.1 а.с.20, 24) за кодами наведено перелік документів, поданих позивачем до митного органу при розмитненні товару, серед яких відсутні додаткові угоди № 1 від 28.09.2009 р., № 2 від 26.10.2009 р. та додатки № 5 від 15.07.2010 р., № 6 від 17.08.2010 р., № 7 від 14.09.2010 р., № 8 від 08.11.2010 р.
Зокрема, саме на додаткову угоду № 8 від 28.09.2009 р. (яка відсутня в переліку наданих документів) посилається у своєму висновку № ДН-285 від 03.07.2012 р. експерт Дніпродзержинського бюро Дніпропетровської торгово-промислової палати України.
А за кодом 4103 позивачем зазначений документ № 8 від 28.09.2011 (т.1 а.с.20, 24).
Таким чином, обґрунтування позивача щодо надання всіх необхідних документів митному органу, а рівно як і підтвердження заявленої митної вартості, спростоване.
Відповідно до ч.4 ст. 54 Кодексу, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:
- здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
- надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
- надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;
- випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч.5 ст. 54 Кодексу, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
- у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
- у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
- проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
- звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
- застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно ч.6 ст.54 Кодексу, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Частиною 1 статті 57 Кодексу встановлені методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, а саме:основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Статтею 57 Кодексу, визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу
Відповідно до ч.ч.11,12 ст.264 Митного кодексу України, митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав:
- митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу;
- електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів;
- митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.
З аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України вбачається, що під час митного оформлення товарів декларант заявляє митну вартість товару, яка повинна підтверджуватися відомостями в поданих декларантом документах, одним з яких є зовнішньоекономічний договір (контракт) та додатки до нього у разі їх наявності.
У судовому засіданні знайшли підтвердження посилання відповідача на відсутність необхідних документів, які б підтверджували заявлену позивачем митну вартість товару а саме: позивачем не надано під час митного оформлення товару додаткову угоду №1 від 28.09.2009р. до контракту №83/08 від 16.06.2008р., яка також не міститься у переліку в графі 44 ВМД.
Додатковою угодою №1 від 28.09.2009р. внесені зміни до п.3.3.контракту №83/08 від 16.06.2008р., а саме: протягом 4-х (чотирьох) робочих днів з дати розвантаження партії товару постачальник надає покупцю шляхом електронного або факсимільного зв'язку наступні документи:
- сертифікати якості заводу-виробника або незалежної інспекційної компанії;
- комерційний інвойс (на російській мові) на розвантажену партію товару;
- оригінал сертифікату походження товару надається до моменту заходу товару до станції призначення.
Оскільки Дніпропетровська митниця - орган державної влади, діяльність якої ґрунтується на засадах законності, діє на підставі законів України та у межах своєї компетенції і не може виходити за її рамки, тому оскільки підчас митного оформлення товару відповідачу ТОВ «Торговий дім «ЄвразРесурс» Україна» не надало додаткової угоди №1 від 28.09.2009р. до контракту №83/08 від 16.06.2008р., тому і використовуватись як документ на підтвердження митної вартості декларованого товару не могла.
Відповідно до ч.1 ст. 256 Митного кодексу України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
Згідно ч.12 ст.264 Митного кодексу України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Тому, на підставі зазначених норм Митного кодексу України, Дніпропетровською митницею винесені рішення про коригування заявленої митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, у зв'язку з чим визначено заниження рівня митної вартості декларованого товару, внаслідок чого ПДВ по митній вартості збільшено на суму - 709035грн.46коп.
Отже, що позивач на момент митного оформлення був зобов'язаний та мав можливість надати до Дніпропетровської митниці всі необхідні документи на підтвердження заявленої ним митної вартості товару, проте цього не було зроблено. У зв'язку з тим, що позивач не надав необхідні документи, відповідач не мав достатніх підстав для застосування першого методу визначення митної вартості, на якому наполягає позивач.
Що стосується посилань позивача на те, що Дніпропетровською митницею порушено норми ст.58 Митного кодексу України, оскільки даною статтею не передбачено підстав для незастосування першого методу, суд зазначає наступне.
Дійсно частиною 1 статті 58 Кодексу визначено застосування першого методу у разі, якщо:
- немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;
- щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
- жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
- покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів
Проте частиною 2 статті 58 Кодексу визначені підстави, за яких неможливо застосувати перший метод, а саме: метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
За результатами розгляду справи, судом встановлено, що рішення про визначення митної вартості товарів та картки відмови, винесені митницею відповідно до норм чинного законодавства.
Позивачем не доведено, що під час здійснення митного оформлення товару були надані необхідні документи, які б унеможливили застосування Дніпропетровською митницею методу визначення митної вартості (3), на підставі чого було збільшено ПДВ по митній вартості на суму 709035грн.46коп.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи з наведеного дії відповідача при винесенні рішень про визначення митної вартості товару та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України є правомірними, оскільки відповідач на час спірних правовідносин діяв відповідно до встановлених та діючих норм Закону.
За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність своїх дій та рішень.
З огляду на вищевикладене, дії відповідача є правомірними, а вимоги позивача не знайшли підтвердження та спростовані матеріалами справи, а тому, не підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЄвразРесурс» Україна» до Дніпропетровської митниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, про визнання протиправними і скасування картки-відмови, рішення та стягнення надмірно сплаченої суми - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її апеляційного оскарження -з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.
Текст постанови у повному обсязі виготовлений 24.12.2012р.
Суддя Г.В. Потолова