Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "22" травня 2013 р. Справа № 906/398/13
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Гансецького В.П.
за участю представників сторін:
від позивача: Борушевська А.А., дов. від 09.01.13р. № 101/16
від відповідача - 1: Ширма Ю.В., дов. від 14.01.13р. № 04/58
від відповідача - 2: Панченко О.С., дов. від 19.02.13р. № 26/183
від відповідача - 3: Іванчук В.М., дов. від 25.12.12р. № 3521-19
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу
за позовом Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (м.Житомир)
до 1) Житомирського орендного підприємства теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" (м.Житомир),
2) Житомирської міської ради (м.Житомир),
3) Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" (м.Луцьк)
про визнання договорів недійсними
Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним кредитного договору від 30.08.07р. № 300807/2063-192, укладеного між КБ "Західінкомбанк" ТОВ в особі Житомирської філії КБ "Західінкомбанк" ТОВ та Житомирським орендним підприємством теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго".
Також позивач просить визнати недійсними: договір іпотеки від 30.08.07р. № 192 та договір застави від 30.08.07р. № 192/1, укладені між КБ "Західінкомбанк" ТОВ в особі Житомирської філії КБ "Західінкомбанк" ТОВ, Житомирським орендним підприємством теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" та Житомирською міською радою.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та письмових обгрунтуваннях позовних вимог від 22.05.13р. Зокрема, вказала, що укладення оспорюваних договорів тягне за собою ряд наслідків, що порушують права позивача, а саме на можливість звернення стягнення на предмет іпотеки та застави у разі порушення умов даних договорів.
Відповідач - Житомирське орендне підприємство теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" в письмових поясненнях від 22.05.13р. № 04/303 та його представник в судовому засіданні позовні вимоги визнали у повному обсязі (а.с.103).
Відповідач 2 - Житомирська міська рада в заяві від 22.05.13р. № 21/4036 та її представник в судовому засіданні позовні вимоги визнали у повному обсязі (а.с.102).
Відповідач 3 - Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк" у відзиві від 01.04.13р. на позовну заяву та його представник в судовому засіданні проти позову заперечили, просили відмовити в його задоволенні. Зокрема зазначили, що постановою Вищого адміністративного суду України від 05.02.13р. у справі № К/991/9359/12 про той же предмет і з тих же підстав, яка набрала законної сили, було визнано законним рішення Житомирської міської ради від 17.08.07р. № 343 "Про надання дозволу та отримання кредиту" на підставі якого було укладено кредитний договір від 30.08.07р. № 300807/2063-192. Також вказали, що постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.02.13р. у справі № 17/5007/1158/12 про той же предмет і з тих же підстав, яка набрала законної сили, було визнано законними договір іпотеки від 30.08.07р. № 192 та договір застави від 30.08.07р. № 192/1, укладені між КБ "Західінкомбанк" ТОВ в особі Житомирської філії КБ "Західінкомбанк" ТОВ, Житомирським орендним підприємством теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" та Житомирською міською радою (а.с.71,72).
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-
Рішенням Житомирської міської ради від 17.08.07р. № 343 "Про надання дозволу та отримання кредиту" надано дозвіл на відкриття кредитної лінії в сумі 10,0 млн. грн. терміном на 5 років Орендному підприємству теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" в установі банку, яка запропонує найвигідніші умови кредитування із заставою майна комунальної власності міста, а також визначено надати в забезпечення даної кредитної лінії котельню за адресою по вул.Жуйко 12 балансовою вартістю 14,728 млн. грн. (а.с.28).
Відповідно до укладеного між КБ "Західінкомбанк" ТОВ в особі керуючого Житомирською філією КБ "Західінкомбанк" ТОВ (відповідач-3/кредитор) та Житомирським орендним підприємством теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" (відповідач-1/позичальник) кредитного договору № 300807/2063-192 від 30.08.07р., відповідач 3 надав відповідачу 1 довгостроковий кредит у вигляді відкриття відкличної поновлювальної кредитної лінії на поповнення обігових коштів для здійснення господарської діяльності, на виплату заробітної плати та сплати обов'язкових платежів, з максимальним лімітом лінії у розмірі 10000000,00 грн. з кінцевим терміном повернення кредиту і процентів за ним - не пізніше 29.08.12р. (а.с.22,23).
З Статуту відповідача-3 - Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" вбачається, що ПАТ "Західінкомбанк" є повним правонаступником всіх прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку "Західінкомбанк" у зв'язку з реорганізацією (а.с.79).
В забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № 300807/2063-192 від 30.08.07р. (пп.2.1 даного договору), між КБ "Західінкомбанк" ТОВ в особі керуючого Житомирською філією КБ "Західінкомбанк" ТОВ (іпотекодержателем) та Територіальною громадою м.Житомира в особі Житомирської міської ради (відповідачем-2/іпотекодавцем), яка виступила майновим поручителем Житомирського орендного підприємства теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго", укладено договір іпотеки № 192 від 30.08.07р. (а.с.24,25).
Предметом іпотеки за цим договором є наступне майно: котельня з насосною та склад солі, що розташовані за адресою: м.Житомир, вул.Жуйка 12.
Згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 15649067 від 20.08.07р. до складу предмету іпотеки входить: котельня (літ."А") загальною площею 1103,10 кв.м.; насосна (літ."X") загальною площею 578,10 кв.м; склад солі (літ."Щ")(пп.пп.3.1-3.3 договору іпотеки).
Згідно з пп.3.4 договору іпотеки, ринкова вартість предмету іпотеки згідно звіту №2866 про незалежну оцінку, яка проведена 20.08.07р. Житомирською торгово-промисловою палатою, становить 12342367,00 грн., з урахуванням ПДВ.
В забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № 00807/2063-192 від 30.08.07р. між цими ж сторонами також було укладено договір застави № 192/1 від 30.08.07р., згідно якого Житомирська міська рада (заставодавець) надала в заставу основні засоби, тобто обладнання котельної в м.Житомирі по вул.Жуйко 12 згідно зазначеного переліку в пп.2.2 даного договору застави (а.с.26,27).
Відповідно до пп.2.3 договору застави, ринкова вартість предмету застави згідно звіту № 2866 про незалежну оцінку, яка проведена 20.08.07р. Житомирською торгово-промисловою палатою, становить 2844063,00 грн. з урахуванням ПДВ.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 01.10.09р. № 668 на Комунальне підприємство "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (позивача) було покладено з 01.10.09р. функції щодо теплозабезпечення споживачів м.Житомира (а.с.29).
Крім того, даним рішенням було затверджено акт приймання-передачі майна від 30.09.09р. № 1 з балансу Житомирського орендного підприємства теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" на баланс КП "Житомиртеплокомуненерго".
Позивач, звернувшись з даним позовом вважає, що вищевказані договори були укладені з порушенням норм чинного законодавства.
Зокрема, позивач вважає, що директор Житомирського орендного підприємства теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" - Гармаш В.П. перевищив свої повноваження, підписуючи оспорювані договори, оскільки ним не було отримано погодження виконавчо-розпорядчого органу підприємства - Ради орендарів ЖОПТМ "Житомиртеплокомуненерго" на укладення кредитного договору № 300807/2063-192 від 30.08.07р.
На думку позивача, з боку Житомирської міської ради було здійснено порушення чинного законодавства, а саме ч.2 ст.14 Закону України "Про іпотеку", згідно якого забороняється передача в іпотеку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, а також ч.2 ст.14 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" згідно якого встановлено, що у 2007 році надання гарантій Ради міністрів Автономної Республіки Крим та гарантій органів місцевого самоврядування (крім гарантій за кредитами, які надаються міжнародними фінансовими організаціями або на умовах співфінансування разом із міжнародними фінансовими організаціями) не здійснюється.
Позивач вважає, що укладення оспорюваних договорів потягло за собою ряд наслідків, що порушують його права, зокрема, вказав, що КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради є балансоутримувачем котельні по вул.Жуйка 12 та вживає всіх можливих заходів щодо її утримання в належному технічному стані, проводить реконструкції, капітальні і поточні ремонти та відповідно несе значні затрати на виконання даних робіт. За період своєї господарської діяльності з 01.10.09р. - 01.01.13р. позивачем в даний об'єкт затрачено власних капіталовкладень на суму 3542,0 тис. грн.
Також позивач вказав, що ним укладено ряд договорів як з фізичними так і з юридичними особами про надання послуг з теплопостачання та постачання гарячої води та що КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради на сьогоднішній день в м.Житомирі є монополістом в сфері послуг теплопостачання та єдине в місті підприємство яке має ліцензії на даний вид діяльності, при цьому жодна інша організація на разі не зможе забезпечити споживачів послугами. Тому у випадку невиконання підприємством своїх договірних зобов'язань, згідно укладених договорів з споживачами, підприємство буде нести відповідальність.
Позивач зазначив, що 20.02.13р. від Житомирської міської ради до нього надійшла вимога ПАТ "Західінкомбанк" на суму 16167786,81 грн. про усунення міськрадою порушення у строк до 18.03.13р. (а.с.50).
Таким чином, на думку позивача, у разі звернення стягнення на предмет іпотеки та застави існує небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам, як КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради так і територіальній громаді міста Житомира.
Відповідач 3 - ПАТ "Західінкомбанк" заперечуючи проти позову зазначив, що законність оспорюваних договорів не потребує доказування, оскільки постановою Вищого адміністративного суду України від 05.02.13р. у справі № К/991/9359/12 про той же предмет і з тих же підстав, яка набрала законної сили, було визнано законним рішення Житомирської міської ради від 17.08.07р. № 343 "Про надання дозволу та отримання кредиту" на підставі якого було укладено кредитний договір від 30.08.07р. № 300807/2063-192. А постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.02.13р. у справі № 17/5007/1158/12 про той же предмет і з тих же підстав, яка набрала законної сили, було визнано законними договір іпотеки від 30.08.07р. № 192 та договір застави від 30.08.07р. № 192/1, укладені між КБ "Західінкомбанк" ТОВ в особі Житомирської філії КБ "Західінкомбанк" ТОВ, Житомирським орендним підприємством теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" та Житомирською міською радою (а.с.71,72).
Господарський суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Як вбачається з постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 11.02.13р. у справі № 17/5007/1158/12 за позовом Житомирської міської ради за участю прокурора до ПАТ "Західінкомбанк" в особі Житомирської філії ПАТ "Західінкомбанк", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ЖОПТМ "Житомиртеплокомуненерго" про визнання недійсними договору іпотеки від 30.08.07р. № 192 та договору застави від 30.08.07р. № 192/1 було скасовано рішення господарського суду Житомирської області від 22.11.12р. та прийнято нове, згідно якого у позові відмовлено (а.с.76-78).
У вказаній постанові апеляційна інстанція дійшла висновку, що позивачем не доведено обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочину, адже на момент укладення оспорюваних договорів, останні не суперечили актам цивільного законодавства та були укладені на виконання рішення Житомирської міської ради. При цьому зазначила, що відповідач на момент укладення спірних договорів не знав та не міг знати про те, що в подальшому рішення міської ради буде визнано протиправним та скасовано.
Крім того, вказала, що постановою Вищого адміністративного суду України від 05.02.13р. у справі № К/9991/9359/12 касаційну скаргу ПАТ "Західінкомбанк" задоволено; постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 07.09.11р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.01.12р. скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов в.о. прокурора міста Житомира про визнання протиправним та скасування рішення Житомирської міської ради № 343 від 17.08.07р. залишено без задоволення (а.с.73-75).
За таких обставин, апеляційна інстанція не знайшла підстав для визнання договорів іпотеки та застави недійсними.
Вказана постанова Рівненського апеляційного господарського суду набрала законної сили з моменту її прийняття.
Таким чином, постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 11.02.13р. у справі № 17/5007/1158/12 має преюдиціальне значення для вирішення спору у даній справі.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.638 ЦК україни, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
На момент укладення оспорюваних договорів - 30.08.07р. котельня по вул.Жуйка 12 у м.Житомирі та інше заставне майно були на балансі Житомирського орендного підприємства теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго", а не Комунального підприємства "Житомиртеплокомун-енерго", якому спірне майно було передане на баланс згідно рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 01.10.09р. № 668 (а.с.29).
Таким чином, оспорювані договори в першу чергу стосуються прав та обов'язків власника спірного майна - Житомирської міської ради, позичальника та кредитора, які повинні виконувати прийняті на себе зобов'язання згідно укладених договорів, а позивач не є стороною цих правочинів, а тому позбавлений права ставити вимоги про визнання їх недійсними.
Суд також зазначає про безпідставність тверджень позивача про те, що згідно Статуту ОПТМ "Житомиртеплокомуненерго" його директор при укладенні кредитного договору на суму 10000000 грн. мав отримати відповідне погодження виконавчо - розпорядчого органу підприємства - Ради орендарів ОПТМ "Житомиртеплокомуненерго", оскільки в Статуті цього підприємства відсутні такі обмеження директора (а.с.32-36).
Всі інші підстави, зазначені позивачем в обгрунтування позовних вимог, спростовуються вищезазначеними преюдиціальними фактами, а тому не беруться судом до уваги.
На підставі викладеного, господарський суд не вбачає підстав для визнання оспорюваних договорів недійсними, а тому в позові відмовляє.
При відмові в позові судовий збір, згідно ст.49 ГПК України, покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 23.05.13
Суддя Гансецький В.П.
Друк.: 1 прим. у справу.