18.04.13р. Справа № 904/1543/13-г
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МГП Спецавтоматика", м. Дніпропетровськ
до Публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат", м. Орджонікідзе Дніпропетровської області
про стягнення 113 261 грн. 04 коп.
Суддя Рудь І.А.
Представники:
від позивача: Бузаєв Ю.В., дов. б/н від 01.02.13р.;
від відповідача: Касьянов О.О., дов. № 44 від 29.12.12р..
Товариство з обмеженою відповідальністю "МГП Спецавтоматика" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" заборгованість за надані послуги у розмірі 113 261 грн. 04 коп., з яких: 100 000 грн. 00 коп. - основний борг, 2 289 грн. 04 коп. - 3% річних, 11 137 грн. 00 коп. - пеня, відповідно до умов Договору на виконання робіт по коригуванню проекту, поставці обладнання, монтажу та вводу в промислову експлуатацію автоматичної системи пожежегасіння кабельних напівпідвалів ПСУ-64, ПСУ-117 Чкаловської збагачувальної фабрики ПАТ ОГЗК № У591/03 від 21.05.2012р.
Заявою від 11.04.13р. позивач уточнив позовні вимоги, у зв'язку зі сплатою відповідачем основного боргу, та просив суд, з урахуванням розрахунку від 17.04.13р., стягнути з відповідача 8 067 грн. 12 коп., з яких: 6 472 грн. 60 коп. пені, 300 грн. 00 коп. інфляційних втрат, 1 294 грн. 52 коп. 3% річних.
Відповідач позовні вимоги не визнав, у відзиві на позов зазначив, що в порушення п. 2.5 Договору позивач не передав відповідачу рахунок та податкову накладну на фактично виконані роботи, у зв'язку із чим, у відповідача не виник обов'язок по оплаті вказаних робіт, що унеможливлює прострочення оплати. Вказує, що позивачем не доведений факт прострочення відповідачем виконання зобов'язань за договором, у зв'язку із чим у позивача відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій. Просив в позові відмовити.
Відповідно до ст. 77 ГПК України, у судовому засіданні оголошувалися перерви з 28.03.13р. по 16.04.13р., з 16.04.13р. по 18.04.13р.
В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
встановив:
21.05.12р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір № У591/03 (надалі - Договір), відповідно до умов якого, виконавець зобов'язався провести роботи по корегуванню проекту, поставці обладнання, монтажу під ключ та вводу в промислову експлуатацію автоматичної системи пожежегасіння напівпідвалів ПСУ-64, ПСУ-117 Чкаловської збагачувальної фабрики ПАТ ОГЗК (надалі - роботи), а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи по акту здачі-приймання виконаних робіт, згідно Договору (п.1.1 Договору).
Загальна вартість робіт за Договором визначається Протоколом угоди про договірну ціну (Додаток №1) і становить всього з ПДВ 150 000 грн. 00 коп. (п. 2.1 Договору).
Договірна ціна є твердою і перегляду в сторону підвищення не підлягає протягом всього терміну дії договору (п. 2.3 Договору).
Відповідно до умов п. 2.5 Договору замовник здійснює оплату за фактом виконання робіт протягом 5-ти календарних днів після підписання акту виконаних робіт і надання рахунку та податкової накладної, на рахунок в ПриватБанку.
У липні 2012р. на виконання умов Договору позивачем надані відповідні послуги відповідачу на загальну суму 150 000 грн. 00 коп., про що сторонами складений та підписаний акти приймання виконаних будівельних робіт (т.1, а.с. 15-21).
У зв'язку із тим, що відповідач у встановлені Договором строки оплату виконаних робіт не здійснив, позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 15/10-12 від 15.10.12р. про сплату заборгованості за Договором від 21.05.2012р.та штрафних санкцій (т. 1, а.с. 25-27), яка отримана відповідачем 22.10.2012р., про що зазначено в повідомленні про вручення поштового відправлення (т. 1, а.с. 28).
Як зазначає позивач, в порушення умов Договору, відповідач свої зобов'язання по оплаті будівельних робіт виконав несвоєчасно, сплативши 30.11.12р. на рахунок позивача 50 000 грн. 00 коп., про що свідчить банківська виписка від 30.11.12р. (т.1, а.с. 137-139) та 21.03.13р. після звернення позивача із даним позовом до господарського суду - 100 000 грн. 00 коп., про що свідчить платіжне доручення № D0321UBRMU ВІД 21.03.13р. (т. 1, а.с. 140).
Відповідно до п. 7.4 Договору у разі порушення термінів оплати згідно даного Договору більше 10 календарних днів, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,5% від вартості робіт, з яких допущено прострочення за кожен день прострочення, починаючи з 11 календарного дня прострочення.
Згідно розрахунку позивача від 17.04.13р., на підставі п. 7.4 Договору, позивач нарахував до сплати відповідачу пеню за період з 30.10.12р. (дати отримання вказаної вище претензії з урахуванням семиденного терміну, встановленого ст. 530 ЦК України) по 29.11.12р. (дату часткової оплати відповідачем заборгованості на суму 50 000 грн. 00 коп.) в розмірі 1 910 грн. 96 коп.; з 30.11.12р. по 20.03.13р. (дату повної сплати заборгованості) в розмірі 4 561 грн. 64 коп., на загальну суму 6 472 грн. 60 коп.
На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував та вимагає стягнути з відповідача суму 300 грн. 00 коп., на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляції за період з грудня 2012р. по лютий 2013р. та 3% річних за період з 30.10.12р. по 29.11.12р. в сумі 382 грн. 19 коп., за період з 30.11.12р. по 20.03.13р. в розмірі 912 грн. 33 коп., на загальну суму 1 294 грн. 52 коп.
На час розгляду справи, доказів сплати відповідачем нарахованих позивачем штрафних санкцій в сумі 8 067 грн. 12 коп. не надано
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Вищевказаний договір за своїм змістом є договором про надання послуг.
За умовами ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як зазначалось, сторони за Договором в п. 2.5 Договору узгодили, що замовник здійснює оплату за фактом виконання робіт протягом 5-ти календарних днів після підписання акту виконаних робіт і надання рахунку та податкової накладної, на рахунок в ПриватБанку.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів виконання позивачем умов Договору щодо надання відповідачу рахунку та податкової накладної, з огляду на що право позивача на отримання відповідних грошових коштів порушене не було, у зв'язку із чим у позивача відсутні правові підстави для нарахування пені, 3% річних та індексу інфляції за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем.
За умовами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає позовні вимоги ТОВ „МГП Спецавтоматика" про стягнення з ПАТ „Орджонікідзевський ГЗК" 6 472 грн. 60 коп. пені, 300 грн. 00 коп. інфляційних втрат, 1 294 грн. 52 коп. 3% річних, необґрунтованими, не підтвердженими належними доказами та такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Водночас, суд не задовольняє вимоги позивача вжити заходів щодо забезпечення позову, оскільки позивачем не доведено, що невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя І.А. Рудь
Повне рішення складено - 22.04.13р.