Справа № 815/2598/13-а
м. Одеса
23 травня 2013 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Павлюк К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житлової комісії Військової частини А-1495, Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси про визнання неправомірним дій з виключення із черги на отримання житла та зобов'язання вчинити певні дії, -
З позовом до Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Житлової комісії Військової частини А-1495, Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
В судовому засіданні 23.05.2013 року позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, обґрунтувавши їх наявним у нього правом на перебування у пільговій черзі на отримання житла, відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки у нього має строк вислуги понад 20 років. Представник відповідача Житлової комісії Військової частини А-1495 та представник відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси заперечили проти задоволення позовних вимог, пославшись на те, що хоча позивач і має право на отримання житла від держави, як військовослужбовець який має вислугу понад 20 років, але на час його звільнення згідно п. 3.10 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.10.2006 року №577 він не мав права продовжувати перебувати у черзі на отримання житла Військової частини А-1495.
Заслухавши пояснення позивача, представників позивача, відповідачів та дослідивши наявні в справі письмові докази суд доходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог з наступних підстав:
Позивач проходить військову службу в Збройних силах України, що згідно положень п.п.15 ч.1 ст.3 КАС України відноситься до поняття публічної служби, спори щодо проходження якої, у тому числі й спори щодо отримання відповідних компенсацій, пов'язаних з її проходженням згідно п.2 ч.2 ст.17, ст.104 КАС України віднесені до компетенції адміністративних судів та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.
Позивач проходив військову службу в Збройних силах України у тому числі й в останньому місці служби Одеській національній морській академії та перебував на забезпеченні та у черзі на отримання жила у Військовій частині А-1495.
Наказом Міністра оборони України від 25.01.2011 року №50 (пункт 245) позивача було звільнено з військової служби у запас у зв'язку із закінченням строку контракту, що підтверджується наказом Одеської національної морської академії від 31.01.2011 року №44 (а.с.6).
30.08.2012 року на засіданні Житлової комісії Військової частини А-1495 позивача було виключено із пільгової черги на отримання житла, в зв'язку із тим, що він був звільнений на підставі закінчення контракту, що згідно п.3.10 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.10.2006 року №577 не давало йому права залишатись в черзі на отримання житла. Аналогічне рішення було прийняте Житловою комісією Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси.
Суд не погоджується з підставами правомірністю дій щодо виключення позивача з пільгової черги на отримання житла з наступних підстав:
Відповідно до положень ч.2 ст.17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які знаходяться на службі в Збройних силах України і інших військових формуваннях, а також членів їх сімей. Згідно ст.16 Закону України «Про Збройні сили України» та ст.12 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці одержують за рахунок держави забезпечення, в тому числі житлом відповідно до норм діючого законодавства.
Позивача рішенням Житлової комісії Військової частини А-0716 з 29.06.1993 року було поставлено на квартирний облік для отримання житла, що підтверджується випискою з протоколу №37 (а.с.7).
Після звільнення з військової служби рішенням Житлової комісії Військової частини А-1495 від 25.08.2011 року позивача було включено у чергу на пільгове отримання житла.
Вчиняючи дії щодо виключення позивача з черги на отримання житла 20.08.2012 року Житлова комісія Військової частини А-1495 виходила з положень п.3.10 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.10.2006 року №577, яка на час звільнення позивача не передбачала можливості подальшого перебування його у черзі на отримання житла, оскільки він був звільнений у зв'язку із закінченням строку дії контракту.
При цьому не було враховано того, що на час звільнення позивача з військової служби 31.01.2011 року він мав вислугу 21 календарний рік.
Відповідно до абзацу 4 ч.1 ст.12 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація.
Представниками відповідачів не надано доказів того, що позивач скористався своїм правом на отримання грошової компенсації, а тому він мав право після звільнення з військової служби, маючи загальну вислугу 21 календарний рік, отримати від держави житлове приміщення для постійного проживання разом із родиною.
Вказана гарантія для військовослужбовців виключає можливість виключення військовослужбовця та членів його родини з черги на отримання житла за будь-якою формальною підставою, в тому числі й на підставі вищезазначеного положення підзаконного нормативного акту Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.10.2006 року №577.
Відповідно до ч.2 ст.3 Конституції України права та їх гарантії визначають зміст діяльності держави.
Згідно ч.1 ст.8 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти повинні відповідати Конституції України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами. Згідно ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції та законами України, суд застосовує акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, при вирішенні цієї справи суд виходить з того, що гарантії прав військовослужбовця, який має вислугу понад 20 років на отримання від держави житла, визначені у абзаці 4 ч.1 ст.12 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не можуть бути звужені або зведені на спустошені нормативно-правовим актом нижчою юридичної сили, а саме положеннями п.3.10 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.10.2006 року №577, враховуючи те, що представниками відповідачів не надано зрозумілих пояснень відносно того, яким саме чином держава зможе забезпечити позивача житлом на яке він має право, якщо його буде знято з черги на його отримання у Військовій частині А-1495.
Це свідчить про те, що дії Житловою комісії Військової частини А-1495 спрямовані на позбавлення позивача та членів його гарантованого державою права на отримання житла за формальних обставин, а це не відповідає правовій поведінці представників держави, яка викладена у ч.2 ст.3 Конституції України.
При цьому, суд вважає, що клопотання представника КЕВ у м.Одесі про залишення позовних вимог без розгляду в зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду не підлягає задоволенню, адже відповідно до ч.3 ст.99 КАС України встановлений шестимісячний строк на звернення до суду з питань проходження публічної служби, який обраховується з дати коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права.
Згідно пояснень позивача він отримав виписку із протоколу засідання Житловою комісії Військової частини А-1495 від 30.08.2012 року лише наприкінці жовтня 2012 року.
30.11.2012 року, у строки визначені законом, позивач звернувся з позовною заявою до Приморського районного суду м.Одеси, але у відкритті провадження за його позовом було відмовлено, одночасно роз'яснено позивачу право звернутись з цим позовом саме до Одеського окружного адміністративного суду, що підтверджується ухвалою суду від 05.12.2012 року по справі №1522/27953/12.
Таким чином, позивач вперше звернувся до суду у строки визначені ч.3 ст.99 КАС України.
На час звернення до Одеського окружного адміністративного суду 01.04.2013 року позивач пропустив строк звернення до суду, але суд вважає, що він був пропущений з поважних причин, оскільки існує неоднозначна практика підвідомчості вказаних спорів судам різної юрисдикції, в зв'язку із чим, звернення позивача у строки визначені законом до некомпетентного суду суд вважає поважною причиною пропуску строку на звернення до адміністративного суду, а тому строк позивачу підлягає поновленню строк звернення до суду на підставі положень ст.102 КАС України.
При оцінці дій відповідачів суд керувався положеннями ч.3 ст.2 КАС України та вважає дії з виключення позивача з черги на отримання житла такими, що не відповідають законові, а тому, на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України позовні вимоги підлягають задоволенню повністю у формі визнання таких дій протиправними та зобов'язання відповідачів поновити житлові права позивача та членів його родини шляхом поновлення його у черзі на отримання житла у Військовій частині А-1495 та у гарнізонній черзі з урахуванням дати попереднього перебування його на квартирному обліку.
Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.94 КАС України.
Керуючись ст.ст.94,102,158-163 КАС України, суд, -
1. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду за адміністративним позовом до Житлової комісії Військової частини А-1495, Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси про визнання неправомірним дій з виключення із черги на отримання житла та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Позовні вимоги задовольнити повністю.
3. Визнати протиправними дії Житлової комісії Військової частини А-1495 щодо виключення ОСОБА_1 із черги на отримання житла.
4. Зобов'язати Житлову комісію Військової частини А-1495 (65009, м.Одеса, вул..Армійська 10а та Квартирно-експлуатаційний відділ м.Одеси (65014, м.Одеса, вул.Єврейська 13) поновити ОСОБА_1 в черзі на отримання в списках Військової частини А-1495 та в гарнізонній черзі з урахуванням попереднього часу його перебування на квартирному обліку.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови суду.
Суддя Єфіменко К.С.
23 травня 2013 року.
.