17 травня 2013 року 810/1838/13-а
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І.,
за участю секретаря судового засідання Маковецької І.М.,
позивача - не з'явився ,
представника відповідача - Кисленко Н.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_2
доОбухівської районної державної адміністрації Київської області
провизнання протиправною бездіяльності,-
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 з позовом до Обухівської районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо несвоєчасної відповіді на клопотання позивача від 11.02.2013 (з урахуванням змінених позовних вимог).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він звернувся до відповідача з клопотанням про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, проте, відповідач, в порушення місячного терміну розгляду клопотань, встановленого статтею 118 Земельного кодексу, своєчасно не надав ОСОБА_2 відповідь на зазначене клопотання, чим порушив його право на своєчасний розгляд звернення та одержання відповіді на нього.
Відповідач проти позову заперечував з мотивів, викладених у письмових запереченнях. Зазначив, що вищезазначене клопотання позивача була розглянуто відповідачем у строк, встановлений Законом України «Про звернення громадян». Просив суд у задоволенні позову відмовити.
У судове засідання 17.05.2013 з'явився представник відповідача.
Позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, у судове засідання не з'явився.
Водночас від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно із частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
За таких обставин, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності позивача.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів справи, 11.02.2013 позивач звернувся до Обухівської районної державної адміністрації з клопотанням про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва. Відповідач отримав вказане клопотання 20.02.2013.
21 березня 2013 року відповідачем на адресу позивача надіслано лист, у якому зазначено, що його звернення направлене на розгляд до управління Держземагенства в Обухівському районі, та роз'яснено, що про остаточний розгляд клопотання його буде повідомлено додатково.
04 квітня 2013 року відповідачем було розглянуто звернення позивача та відмовлено йому у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва. Відповідь, оформлену листом від 04.04.2013 № Ж 58.2/16-04, направлено на адресу позивача.
У своїй позовній заяві позивач посилається на те, що відповідачем порушено місячний строк розгляду його звернення, передбачений статтею 118 Земельного кодексу, а сама відповідь від 04.04.2013 направлена на адресу позивача лише 23.04.2013, тобто, через 19 днів після її складення.
Вважаючи такі дії та бездіяльність відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі-Закон України «Про звернення громадян») та Земельним кодексом України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно із статтею 3 Закону України «Про звернення громадян», під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Статтею 12 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про доступ до судових рішень", Кодексом адміністративного судочинства України".
Оскільки земельні відносини не входять до переліку, встановленого статтею 12 Закону України «Про звернення громадян», то в даних спірних правовідносинах, окрім іншого, слід застосовувати норми Закону України «Про звернення громадян».
Згідно із частиною сьомої статті 118 Земельного кодексу України, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
У той же час, відповідно до статті 20 Закону України «Про звернення громадян», звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Це означає, що у випадках коли звернення громадян потребують додаткового вивчення, посадові особи уповноваженого органу мають право вийти за загальний місячний строк розгляду звернення, повідомивши про це особу, яка подала таке звернення.
Як пояснив у судовому засіданні представник відповідача, клопотання позивача про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва надійшло на адресу Обухівської РДА 20.02.2013, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням (а.с.7).
21 березня 2013 року (тобто в межах загального місячного строку, встановленого статтею 20 Закону України «Про звернення громадян») відповідачем на адресу позивача надіслана відповідь про те, що його звернення направлене на розгляд до управління Держземагенства в Обухівському районі, та роз'яснено, що про остаточний розгляд звернення його буде повідомлено додатково.
04 квітня 2013 року (тобто в межах спеціального сорока п'яти денного терміну, встановленого статтею 20 Закону України «Про звернення громадян») відповідачем було розглянуто звернення позивача та відмовлено йому у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва. Відповідь, оформлену листом від 04.04.2013 № Ж 58.2/16-04, направлено на адресу позивача.
Наведене свідчить, що відповідь на звернення позивача від 11.02.2013 надано відповідачем у строки, встановленні чинним законодавством.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що твердження позивача про порушення його права на своєчасний розгляд звернення та одержання відповіді на нього не відповідають фактичним обставинам справи.
Щодо посилання позивача на несвоєчасне направлення йому відповіді, оформленої листом від 04.04.2013 № Ж 58.2/16-04, суд зазначає, що сам по собі факт надсилання позивачу відповіді на його звернення лише 23.04.2013 (хоча вона і прийнята 04.04.2013) не призводить до суттєвих порушень прав позивача, а відтак, і не є підставою для визнання протиправною бездіяльності відповідача.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною другою статті 71 цього Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, враховуючи той факт, що судом не встановлено порушень законодавства зі сторони відповідача щодо термінів розгляду звернення позивача про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Оскільки у суду відсутні будь-які докази понесення відповідачем витрат пов'язаних з розглядом даної адміністративної справи і відповідач не звертався до суду з клопотанням про їх відшкодування, такі витрати стягненню з позивача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Лисенко В.І.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 21 травня 2013 р.