вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
21 травня 2013 р. Справа №801/4810/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю. С., за участю секретаря судового засідання Магері М.В., представника позивачів - Соломко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Центру зайнятості Автономної Республіки Крим, Сімферопольського міського центру зайнятості
до ОСОБА_2
про стягнення,
Центр зайнятості АР Крим та Сімферопольський міський центр зайнятості звернулись до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом, в якому просять стягнути з ОСОБА_2 витрати на професійне навчання в сумі 183,15 гривень та матеріальну допомогу, виплачену у період професійного навчання у розмірі 508,58 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2, перебуваючи на обліку в Сімферопольському міському центрі зайнятості як безробітна, направлена на професійне навчання за рахунок коштів Фонду, проте у зв'язку з відмовою від навчання без поважних причин була відрахована зі складу слухачів навчального закладу.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, але направлена на її адресу повістка була повернена до суду з відміткою про невручення. Відповідно до п.11 ст.35 КАС України особа, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю врегульовані Законом України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 року №803-ХІІ (далі - Закон № 803), який був чинним на час спірних правовідносин.
Згідно з ст.25 Закону №803 держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій: надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій; виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації; виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.
Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (далі - Закон № 1533).
Згідно з ст.7 Закону № 1533 видами соціальних послуг за цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення" є: професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях; профорієнтація; пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних; фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.
Відповідно до ч.2 ст.7 Закону №1533 у разі необхідності для проходження професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації особа: направляється до закладів охорони здоров'я для проходження попереднього медичного та наркологічного огляду відповідно до законодавства; забезпечується місцем проживання на період проходження професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації та їй компенсуються витрати на проїзд до місця проходження навчання та у зворотному напрямку в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погодженням з правлінням Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Судом встановлено, що 08.11.2011 року ОСОБА_2 звернулась до Сімферопольського міського центру зайнятості з метою сприяння у працевлаштуванні (а.с.7).
Наказом від 15.11.2011 року №НТ111115 ОСОБА_2 надано статус безробітного, про що свідчіть витяг з наказу від 12.07.2012 року (а.с.8-9).
20.06.2012 року між відповідачем та Сімферопольським міським центром зайнятості був укладений договір №015012062000005, відповідно до умов якого відповідач направлений на професійну підготовку за рахунок коштів Фонду до Приватного Підприємства «Навчально-інформаційний центр «Кримресурс плюс» за професією «оператор котельні» (а.с.10).
На період професійного навчання ОСОБА_2, на підставі Наказу Сімферопольського міського центру зайнятості №НТ120620 від 20.06.2012 року призначена матеріальна допомога, про що свідчіть витяг з наказу від 12.07.2012 року (а.с.8-9).
Оплата вартості професійного навчання здійснювалась центром зайнятості АР Крим.
Згідно з ч.3 ст.36 Закону №1533, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.
Судом встановлено, що 02.07.2012 року у зв'язку з заявою слухача, на підставі наказу від 02.07.2012 року №7-о ОСОБА_2,. відраховано зі складу слухачів за власним бажанням у зв'язку з сімейними обставинами (а.с.12). Будь-яких доказів на підтвердження обгрунтованої неможливості продовження відповідачем навчання суду не надано.
Таким чином, відповідач припинив професійну перепідготовку за направленням державної служби зайнятості без поважних причин, чим порушив ч.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а також умови укладеного нею договору.
Судом встановлено, що розмір витрат, здійснених центром зайнятості АР Крим на професійне навчання становить 183,15 грн. та виплати Сімферопольського міського центру зайнятості на матеріальну допомогу під час професійного навчання становлять 508,58 грн., про що свідчать розрахунки позивача (а.с.13,14).
Як свідчать матеріали справи, 29.12.2012 року позивачем рекомендованою кореспонденцією з повідомленням був надісланий ОСОБА_2 лист вих. №03-7179 з пропозицією з'явитися до центру зайнятості з метою вирішення питання щодо компенсації службі зайнятості витрат на професійне навчання (а.с.15).
Зазначений лист направлений відповідачу 04.01.2013 року та отриманий останнім 25.01.2013 року, про що свідчіть наявна у матеріалах справи копія повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.16).
Проте, доказів сплати зазначеної заборгованості в сумі 691,73 грн. відповідачем суду не надано.
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача складає 691,73 грн.
Можливість вирішення спорів, які виникають у зв'язку зі застосуванням Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" саме у судовому порядку, визначена статтею 39 зазначеного Закону.
Відповідно до ч.1 та 4 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідач не надав до суду жодних доказів та не спростував позицію позивача щодо заявлених позовних вимог.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
В судовому засіданні 21.05.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У повному обсязі постанову складено 22.05.2013 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.158-163,ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Центру зайнятості Автономної Республіки Крим витрати на професійне навчання в сумі 183,15 грн. (сто вісімдесят три гривні, п'ятнадцять копійок) на р/р37179300901202 в ГУ ДКСУ в АР Крим, м.Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 03491168.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Сімферопольського міського центру зайнятості матеріальну допомогу, виплачену в період професійного навчання у розмірі 508,58 грн. (п'ятсот вісім гривень, п'ятдесят вісім копійок) на р/р37174130201100 в ГУ ДКСУ в АР Крим, м.Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 20708706.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ю.С. Кононова