Справа № 0308/20682/12 Головуючий у 1 інстанції:Філюк Т.М.
Провадження № 22-ц/773/629/13 Категорія:27 Доповідач: Бовчалюк З. А.
17 травня 2013 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі :
головуючого - судді Бовчалюк З.А.,
суддів Стрільчука В.А., Карпук А.К. ,
при секретарі Александровій С.І.,
з участю: представник позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про стягнення процентів за користування вкладом за апеляційною скаргою відповідача публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 лютого 2013 року,
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 лютого 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Ухвалено стягнути з публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» в користь ОСОБА_2 проценти за договором строкового банківського вкладу в сумі 18054, 65 Євро.
Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» в користь ОСОБА_2 три відсотки річних в сумі 2756, 23 Євро.
У решті позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідач просив скасувати зазначене рішення у зв'язку з порушенням судом норм матеріального і процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для вирішення справи і невідповідністю висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку що апеляційну скаргу відповідача публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з таких підстав.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що договором визначено нарахування процентів до списання вкладу з вкладного рахунку або його повернення, договір є обов'язковим для виконання, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за користування кредитом за період з 15 травня 2009 року по 31 грудня 2010 року підлягає до задоволення.
Такі висновку суду першої інстанції колегія суддів вважає правильними та зробленими з посиланням на норми чинного законодавства та з дослідженням всіх доказів та обставин справи в їх сукупності.
Згідно з частиною 1 статті 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Відповідно до частини 1 статті 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
За змістом частин 1, 5 статті 1061 ЦК України, банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 15 травня 2008 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір № НОМЕР_1 строкового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір» ( далі-договір), за умовами якого Банк прийняв на вкладний рахунок грошову суму в розмірі 95000, 00 Євро, під 11,6 % річних строком на 12 місяців і зобов'язався виплатити вкладнику суму вкладу і проценти на умовах та в порядку визначеному договором ( а.с.6). Внесення позивачем коштів на депозит підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією ( а.с.7).
Пунктом 3.1.2 договору передбачено право вкладника на отримання суми вкладу та нарахованих процентів відповідно до умов цього Договору.
Процента ставка по вкладу визначена в розмірі 11,6 процентів річних (п.2.3 договору).
У пунктах 3.4.5, 3.4.4, договору встановлено обов'язок Банку повернути вкладнику вклад та нараховані по ньому проценти шляхом перерахування коштів на рахунок в кінці терміну дії вкладу чи у випадках дострокового розірвання Договору.
Пунктами 4.2, 4.3 договору визначено, що проценти на вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, що передує його поверненню вкладникові або списанню з вкладного рахунку вкладника. Проценти нараховуються щомісячно. При розрахунку процентів приймається метод «факт/факт», який полягає у нарахуванні процентів за вкладом, виходячи з фактичної кількості днів перебування вкладу на зберіганні в банку і фактичної кількості днів у календарному році.
Наведене дає підстави зробити висновок, що при укладені договору сторонами було визначено та погоджено спосіб і строки сплати Банком процентів за користування вкладом і повернення суми вкладу у разі закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання, а саме «шляхом перерахування коштів на рахунок вкладника», що відповідає вимогам статей 628,1058,1060,1061 ЦК України.
За змістом статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З наведених положень законодавства вбачається, що у разі повернення банком вкладнику суми депозиту та процентів у визначений договором спосіб зобов'язання за договором банківського вкладу припиняються виконанням, проведеним належним чином, та відповідно припиняється право грошової вимоги вкладника до Банку, оскільки останнє становить зміст такого зобов'язання, тобто є одним з його елементів.
Відповідно до п. 4.7. Договору у випадку коли в день закінчення строку дії Вкладу, Вкладник не звернувся до Банку з вимогою отримання Вкладу, строк дії Вкладу, зазначений у п. 2.2. продовжується на такий самий строк, при цьому базова процентна ставка по вкладу та бонуси, що були надані на дату укладення цього Договору, встановлюється у розмірі, який визначений ставками по депозитах, що були надані на продовження вкладу. При цьому встановлення нового розміру процентної ставки по Вкладу не підпадає під випадки, зазначені у п. 4.6 цього Договору і тому вказаний пункт не може застосовуватись при продовженні строку дії Вкладу, але за Банком зберігається право переглянути встановлену після продовження дії Вкладу процентну ставку на умовах, зазначених у п. 4.6 цього Договору.
Судом встановлено, що термін дії укладеного між сторонами строкового депозитного договору закінчився 15 травня 2009 року. Доказів того , що ОСОБА_2 письмово звернувся до банку про повернення коштів банком не подано та не здобуто судом.
Таким чином, відповідно до вищенаведеного пункту договору депозитний Договір вважався продовженим зі сплатою відсотків, які ним передбачені, оскільки іншу відсоткову ставку по відсотках банком не було запропоновано.
Зі звіту по депозиту Мій вибір в валюті EUR № НОМЕР_1, відкритому в Пакеті послуг ПП Процвітання № 259218 (а.с. 14) встановлено, що переказ суми на поточний рахунок (фактично списання з вкладного рахунку вкладника) було здійснено лише 31 грудня 2010 року.
За таких обставин справи, які підтверджуються належними і допустимими доказами, та відповідно до зазначених умов договору і норм матеріального права, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано частково задовольнив позов та стягнув з відповідача на користь позивача суму процентів за користування вкладом з 15 травня 2009 року до 31 грудня 2010 року (день списання вкладу з вкладного рахунку). Також правильним є висновок місцевого суд про те, що з 01 січня 2011 року припинився обов'язок Банку нараховувати проценти за користування вкладом у передбаченому договором розмірі.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦПК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді трьох процентів річних не є санкцією - а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Отже, нарахування трьох процентів річних входить до грошового зобов'язання, у зв'язку із чим дія мораторію відповідно до статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» на дане нарахування не розповсюджується.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача 3 проценти річних за період з 01 січня 2011 року (переказ суми депозиту на поточний рахунок) по 23 грудня 2011 року (дата виплати вкладу вкладнику).
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і на законність оскаржуваного рішення не впливають, оскільки є власним тлумаченням позивачем норм чинного законодавства та обставин справи, крім цього вони предметом дослідження судом першої інстанції і суд дав їм правильну оцінку.
Рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу відповідача публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» відхилити, а рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді