Справа № 1505/433/2012
рішення
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
15 травня 2013 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого - одноособово судді Боярського О.О.
при секретарі - Рачицькій І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському цивільну справу за уточненою позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ВДВС Білгород-Дністровського МРУЮ Одеської області, ТОВ «Кей Стоун», ОСОБА_3 про визнання недійсними прилюдних торгів, скасування акта про проведення прилюдних торгів та визнання недійсним свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, третя особа: Служба у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради Одеської області,
Позивачі звернулися до суду з уточненим позовом до ВДВС Білгород-Дністровського МРУЮ Одеської області, ТОВ «Кей Стоун», ОСОБА_3 про визнання недійсними прилюдних торгів, скасування акта про проведення прилюдних торгів та визнання недійсним свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, третя особа: Служба у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, відповідно до якого позивачі просять суд:
- Визнати недійсними прилюдні торги з реалізації 2/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1, що проведені Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕЙ СТОУН» за адресою: провулок Кірова, 2, м. Білгород-Дністровський Одеської області, та оформлені протоколом № ОDN 021202-1 від 27.12.2011 року.
- Скасувати акт про проведені прилюдні торги з реалізації 2/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1, складений старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області Трояновським І.О. 29.12.2011 року та затверджений начальником ВДВС Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області Куртовим В.І. 29.12.2011 року.
- Визнати недійсним свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів від 31 січня 2012 року, видане приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_3 на нерухоме майно, що складається з: 2/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити у повному обсязі.
Представник ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити у повному обсязі.
Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити у повному обсязі.
Представник ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити у повному обсязі.
Представник ВДВС Білгород-Дністровського МРУЮ Одеської області у судовому засіданні з позовом не згоден, у задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі.
Представник ТОВ «Кей Стоун» у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений, причина неявки суду не відома.
ОСОБА_3 у судовому засіданні з позовом не згоден, у задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі.
Представник ОСОБА_3 у судовому засіданні з позовом не згоден, у задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі.
Представник Служби у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради Одеської області у судовому засіданні не з'явився про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений, причина неявки суду не відома.
Вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши докази, вислухавши сторони, суд прийшов до наступного.
У судовому засіданні встановлено, що 07.09.2010 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом було прийнято рішення у цивільній справі № 2-2360 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 боргу в сумі 32 100, гривень, а також судові витрати в сумі 441,00 гривень. На підставі вищевказаного рішення 19.11.2012 року був виданий виконавчий лист.
29.11.2010 року старшим державним виконавцем ДВС Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Трояновським І.О. було відкрито виконавче впровадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-2360.
24.02.2011 року постановою старшого державного виконавця відділу ДВС Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Трояновського І.О. було накладено арешт на 2/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1
04.03.2011 року до відділу ДВС Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції звернувся ОСОБА_7 із заявою про те, що він просить направити виконавчий лист за місцем роботи боржника ОСОБА_1 в фірму «Катран».
09.03.2011 року до відділу ДВС Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції звернувся боржник ОСОБА_1 із заявою про направлення виконавчого листа № 2-2360 за місцем його роботи в фірму «Катран».
14.03.2011 року старший державний виконавець ВДВС Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Трояновський І.О. направив за місцем роботи розпорядження № 263/7-11 разом із копією виконавчого документа.
27.12.2011 року ТОВ «Кей Строун» були проведені прилюдні торги з примусової реалізації нерухомого майна, а саме 2/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1.
За результатами проведений торгів майно було придбано ОСОБА_3, який отримав свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів від 31 січня 2012 року, видане приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_3 на нерухоме майно, що складається з: 2/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1.
29.12.2011 року старший державний виконавець ВДВС Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Трояновський І.О. склав акт про проведення прилюдних торгів.
Як зазначено вище, у своїй позовній заяві позивачі просять суд визнати недійсними прилюдні торги з реалізації 2/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 від 27.12.2011 року; скасувати акт про проведені прилюдні торги вищевказаного майна та визнати недійсним свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів від 31 січня 2012 року, видане приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_3 на вищевказане нерухоме майно. Однак суд вважає, що такі вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як на підставу вищевказаних вимог позивачі посилаються на те, що державним виконавцем були порушені вимоги ч. 2 та ч. 2 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки він продовжив застосовувати заходи примусового звернення стягнення на майно боржника, хоча вже проводилось стягнення з його зарплати.
Однак, суд не може погодитись з доводами позивачів, оскільки Законом не забороняється проводити стягнення із заробітної плати боржника, що було і здійснено.
Стягувач не заперечував проводити стягнення з майна боржника, а у відповідності до вимог ч.5 ст.52 Закону, «...у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення...».
Отже, державним виконавцем не порушені вимоги чинного законодавства щодо звернення стягнення на заробітну плату боржника, тому що Законом передбачено, як звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника так і звернення стягнення на майно боржника в тому числі і на нерухоме в разі відсутності у боржника коштів, достатніх для задоволення вимог стягувана.
Посилання позивачів на порушення ч. 5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», є безпідставним та необґрунтованим, оскільки звіт про незалежну оцінку майна був підписаний суб'єктом господарювання 08.06.2011 р., а майно передано Спеціалізованій організації на реалізацію 02.12.2011 р., що підтверджується Договором № ОDN № 021201 про надання послуг на організацію і проведення прилюдних торгів реалізації арештованого нерухомого майна, тобто у державного виконавця до закінчення шестимісячного строку лишалося ще 6-ть днів. Отже з цього можна зробити висновок, що державним виконавцем не було порушено вимог ч. 5 ст. 58 Закону, тобто до передачі арештованого майна Спеціалізованій організації звіт про оцінку майна вважався чинним.
Посилання позивачів на порушення вимог п. 5.11 Інструкції про проведення виконавчих дій № 74/5 від 15.12.2009 р., а саме на те що в заявці на реалізацію арештованого майна не вказано дату постанови про відкриття виконавчого провадження є безпідставним, тому що до заявки згідно додатку, що підтверджується матеріалами, була додана сама копія постанови про відкриття виконавчого провадження, отже відсутні будь-які підстави посилатись на те що не вказано дату постанови про відкриття виконавчого провадження, тому що дата зазначена в самій постанові, яка додана до заявки на реалізацію арештованого майна.
Посилання позивачів на те, що при проведенні прилюдних торгів були порушені права малолітньої дитини є безпідставними та необґрунтованими, тому що Закон України «Про виконавче провадження» в главі 4 визначає загальний порядок звернення стягнення на майно боржника, в тому числі і на нерухоме майно. Зокрема приписами статті 63 цього Закону визначений порядок звернення стягнення на нерухоме майно.
При цьому ні Законом України «Про виконавче провадження» ні Інструкцією про проведення виконавчих дій № 74/5 від 15.12.2009 (яка була дійсною на час проведення прилюдних торгів) ні Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом МЮУ від 27.10.99 р. № 68/5 і зареєстрованим в МЮУ 02.11.1999 р. за № 745/4038 (із змінами) не передбачено обов'язку державного виконавця на отримання дозволу органу опіки та піклування на здійснення відчуження нерухомого майна боржника, право власності на яке або право користування яким мають неповнолітні діти, та реалізація такого майна не ставиться в залежність від отримання/неотримання такого дозволу. Більш того, не вказано його і у переліку документів, необхідних для проведення прилюдних торгів, відповідно до Тимчасового положення.
Це обумовлено тим, що звернення стягнення на нерухоме майно боржника здійснюється в примусовому порядку як завершальна стадія судового провадження та примусового виконання рішень інших органів у разі невиконання їх у добровільному порядку. Тобто майно, на яке звертається стягнення у виконавчому провадженні реалізується без волевиявлення власника майна (боржника), або осіб, які мають право на користування цим майном, в тому числі і неповнолітні діти.
Згідно уточненої позовної заяви, на думку позивачів найвагомішим порушенням чинного законодавства при підготовці до проведення прилюдних торгів стало те, що майно яке було реалізовано з прилюдних торгів не належало боржнику, однак такі твердження є необґрунтованими з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження та акту про проведення прилюдних торгів від 29.12.2011, у Відділу були всі необхідні документи, які підтверджують право власності описаного, арештованого та реалізованого майна боржника ОСОБА_1, а саме: копія свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстровано в реєстрі № 3890 від 19.09.2006, копія технічного паспорту на 2/100 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 та сама довідка з Білгород-Дністровського БТІ від 09.12.2010 № 2986 на ім'я боржника по виконавчому провадженні - ОСОБА_1, реєстраційний номер 39-531, виданий Білгород-Дністровським БТІ.
У відповідності ст. 210 ЦК України, яка регламентує державну реєстрацію правочинів, правочин, який підлягає державній реєстрації, вважається вчиненим лише з моменту його державної реєстрації (ч. 1 ст.210 ЦК України). Аналіз змісту ст.210 ЦК дає змогу дійти висновку, що цивільні права і обов'язки у сторін такого правочину можуть виникати тільки з моменту його реєстрації.
ОСОБА_1 зареєстрував своє право власності на вищевказане нерухоме майно.
16.07.2010 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області було ухвалено рішення у справі № 2-4274/2010 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно. Зазначеним рішенням позов ОСОБА_2 був задоволений та визнано свідоцтво про право на спадщину за законом, видане державним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстроване в реєстрі за № 3890 недійсним, встановлено факт прийняття ОСОБА_2 спадщини у вигляді 2/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 та визнано за ОСОБА_2 право власності на 2/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1
Однак, позивачі не надали до суду будь-яких доказів того, що право власності на спірне майно було зареєстровано у встановленому законом порядку за ОСОБА_2, тобто позивачі не довели суду, що ОСОБА_2 дійсно був власником майна на час проведення прилюдних торгів.
До того ж рішення від 16.07.2010 року Білгород-Дністровського міськрайонного суду у справі № 2-4274/2010 на яке посилається позивач скасовано рішенням апеляційного суду Одеської області від 13.07.2012 р.
Отже з цього можна зробити висновок, що державним виконавцем повністю було встановлено, що право власності на нерухоме майно, яке було реалізовано з прилюдних торгів, зареєстровано за боржником - ОСОБА_1.
Згідно ч. 2 ст. 214 ЦПК України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу.
Згідно Постанови Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року (головуючий суддя - Ярема А.Г.), прийнятої за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, ВСУ прийшов до наступних висновків:
Що стосується порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом № 606-ХІV від 21 квітня 1999 року, до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (ст. ст. 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону), то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, ч. 7 ст. 24, ч. 4 ст. 26, ч. 3 ст. 32, ч. 3 ст. 36, ч. 2 ст. 57, ст. ст. 55, 85 Закону). Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.
Таким чином, навіть якби судом було встановлено, що державний виконавець Трояновський І.О. дійсно допустив порушення у виконавчому провадженні під час підготовки до прилюдних торгів, як про це вказують позивачі, то такі порушення не могли б бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, що вбачається з висновків ВСУ, зроблених у Постанові від 24 жовтня 2012 року (головуючий суддя - Ярема А.Г.). Ці висновки носять обов'язкових характер в силу положень ч. 2 ст. 214 ЦПК України.
Представник позивача у судовому засіданні як на доказ позовних вимог посилається на інформацію, отриману ним з мережі Інтернет, відповідно до якої ТОВ «Кей стоун» не займається діяльністю з проведення прилюдних торгів, однак суд не бере до уваги вказану інформацію, оскільки вона була отримана станом на 10.04.2013 року, а торги були проведені 27.12.2011 року.
Крім того, представник позивача у судовому засіданні як на доказ позовних вимог посилається на Протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 14.05.2013 року, відповідно до якого останній пояснив, що він приймав участь у прилюдних торгах 27.12.2011 року за проханням ОСОБА_3 не маючи при цьому наміру придбати майно, що було виставлене на продаж.
Суд не бере до уваги посилання представник позивача на вищевказаний Протокол допиту свідка ОСОБА_9 з наступних підстав.
Згідно ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину … доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Таким чином, оскільки обвинувального вироку відносно дій ОСОБА_9 чи дій ОСОБА_3 не існує, то посилання представника позивача на те, що майно було придбане злочинним шляхом є безпідставними.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ВДВС Білгород-Дністровського МРУЮ Одеської області, ТОВ «Кей Стоун», ОСОБА_3 про визнання недійсними прилюдних торгів, скасування акта про проведення прилюдних торгів та визнання недійсним свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, третя особа: Служба у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради Одеської області є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 74, 209, 213- 215 ЦПК України, ст.ст. 62, 74 Закону України «Про виконавче провадження», "Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна", затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 27.10.1999 р., суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ВДВС Білгород-Дністровського МРУЮ Одеської області, ТОВ «Кей Стоун», ОСОБА_3 про визнання недійсними прилюдних торгів, скасування акта про проведення прилюдних торгів та визнання недійсним свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, третя особа: Служба у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради Одеської області - відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: