Справа № 121/4018/13-к
1-кп/121/189/13
21 травня 2013 року
Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого - судді Марчука О.Л.,
при секретарі - Амірджанян Н.М.,
за участю прокурора - Семенчука Д.О.,
обвинуваченого - ОСОБА_1,
потерпілого - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ялті кримінальне провадження № 120 131 308 000 001 88 за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Ялта Республіки Крим, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
ОСОБА_1, 28 грудня 2012 року, приблизно о 23 годині 30 хвилин, перебуваючи біля розважального центру Санаторія «Білорусь», що знаходиться за адресою: смт. Кореїз, вул. Місхорський схил 3, в ході конфлікту, який виник на ґрунті особистих неприязних стосунків, умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, вдарив своєю ногою по правій нозі громадянина ОСОБА_2, чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому обох кісток правої гомілки у нижній треті зі зміщенням уламків, підтверджене рентгенологічно, що потребувало операції (20.12.2012 року скелетне ви тяжіння, 03.01.2013 року МОС великогомілкової кістки пластиною і 7 гвинтами), які згідно висновку судово-медичної експертизи № 92 від 22.02.2013 року, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили за собою тривалий розлад здоров'я (П. 2.2.2. Наказ № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року «Правил судово-медичного визначення тяжкості тілесних пошкоджень»).
Суд, у відповідності з нормою ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_1, свою винність визнав повністю і по суті пред'явленого обвинувачення пояснив, що в обвинувальному акті все зазначено правильно і відповідає дійсності. Так, він, дійсно, у день, час, місці та, за обставин, вказаних в обвинуваченні, умисно заподіяв ОСОБА_2 тілесні ушкодження. У скоєному щиро розкаявся, просив суворо його не карати.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив суду, що він, як лікар-стоматолог надавав ОСОБА_1 послуги з лікування, якістю яких останній був не задоволений, у зв'язку з чим, у день, час, місці та, за обставин, вказаних в обвинуваченні, він умисно заподіяв йому тілесних ушкоджень. На даний час будь-яких претензій або вимог до обвинуваченого він не має, на суворому покаранні для того не наполягав.
Показання обвинуваченого і потерпілого відповідають фактичним обставинам справи, які ніким не оспорюються.
При отриманні та фіксації доказів у справі порушень Кримінального процесуального закону допущено не було, будь-які протиріччя в них відсутні, що свідчить про їх об'єктивність та правдивість.
Таким чином, суд приходить до висновку, що винність обвинуваченого у вчиненому знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні його власними показаннями та показаннями потерпілого.
Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Обговорюючи питання про вид і розмір покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обвинувачений зареєстрований та проживає на території Великої Ялти, де негативних характеристик немає, неодружений, не працевлаштований, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, не судимий.
Обставиною, яка пом'якшує покарання відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.
З урахуванням усіх фактичних обставин у справі, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, наявності обставини, яка пом'якшує покарання, відсутності обставин, які обтяжують покарання, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, призначення покарання особі, яка вперше притягається до кримінальної відповідальності, суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції частини статті КК України, яка передбачає покарання за даний злочин, у вигляді обмеження волі, як достатнє для виправлення засудженого, його перевиховання, запобігання вчиненню нових злочинів, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення, передбачених ч. 2 ст. 50 КК України цілей покарання.
При цьому, враховуючи особу винного та всі інші фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання та приймає рішення про застосування ст. 75 КК України і його звільнення від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю в 1 рік.
Враховуючи особу засудженого, суд вважає за необхідне покласти на нього обов'язки, передбачені пунктами 2 і 3 ч. 1 ст. 76 КК України.
Речових доказів у кримінальному провадженні немає.
Цивільний позов потерпілим не заявлено.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 369 - 371, 373, 374 КПК України,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням.
Встановити іспитовий строк тривалістю в 1 (один) рік.
Згідно із ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий