Справа № 695/1129/13-к
номер провадження 1-кп/695/50/13
23 травня 2013 року Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Савенка В.Г.
при секретарі Розпутній І.Г.
за участю прокурора Жук І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Золотоноша кримінальне провадження про обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Черкаси, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, не являється інвалідом, проживаючого АДРЕСА_1, раніше не судимого (судимість погашена),-
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Чапаєвка Золотоніського району Черкаської області, громадянина України, не працюючого, учня Черкаського будівельного ліцею, З курс, не одруженого, інвалідом не являється, проживаючого: АДРЕСА_2, раніше не судимого, -
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України,-
07 лютого 2013 року близько 20 год. ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, перебуваючи в АДРЕСА_3, з дачного будинку, що належить громадянину ОСОБА_3, таємно, умисно, з метою особистого збагачення, викрали металевий швелер вагою 70кг., вартість 2 грн., за 1кг., чим спричинили останньому матеріальну шкоду у сумі 140 грн.
Свою винність у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України ОСОБА_1 визнав повністю і в судовому засіданні пояснив, що він 07.02.2013 року із ОСОБА_2, домовилися про те, що треба, щось викрасти, щоб отримати гроші. Вони ходили по селу Чапаєвка та придивлялися, що можна було викрасти. Цього ж дня, близько 20 год., пішли на вулицю Зелена, що в с. Чапаевка Золотоніського району Черкаської області, та зайшовши до двору підійшли до будинку НОМЕР_1, в якому був вбудований гараж. Двір був без паркану. Підійшовши до нього вони підважили з однієї сторони металевий швелер та зняли його із завіс. Після чого швелер поклали на землю. Так, як він був важким вони його віднесли в сусідній двір, в якому ніхто не проживає, та заховали. Через два дні, а саме 09.02.2013 року, вони пішли до ОСОБА_4, який приймає метал, та в якого є дача в с. Чапаевка, повідомили йому, що у них є металевий швелер, при цьому пояснили, що він належить тітці ОСОБА_2, та що хочуть здати його на метал. Він згодився його купити. Приїхавши з ним до місяця вони погрузили швелер в причіп, та відвезли до ОСОБА_4. Швелер зважили на вагах, вага його була близько 70 кілограм, та отримали за нього близько 96 грн. Дані гроші розділи порівну. Свою частину він потратив на власні потреби. У вчиненому щиро розкаюється і просить суворо не карати.
Свою винність у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України ОСОБА_2 визнав повністю і в судовому засіданні пояснив, що він 07.02.2013 року із ОСОБА_1, домовилися про те, що треба щось викрасти, щоб отримати гроші. Ходили по селу Чапаєвка та придивлялися, що можна було викрасти. Цього ж дня, близько 20 год., пішли на вулицю Зелена, що в с. Чапаевка Золотоніського району Черкаської області, та зайшовши до двору по АДРЕСА_3, підійшли до будинку, в якому був вбудований гараж. Двір був без паркану. Підійшовши до нього він з ОСОБА_1 підважили з однієї сторони металевий швелер та зняли його з завіс. Після чого швелер поклали на землю. Так, як він був важким вони його віднесли в сусідній двір, в якому ніхто не проживає та заховали. Через два дні, а саме 09.02.2013 року, вони пішли до ОСОБА_4, який приймає метал, та в якого є дача с. Чапаевка, повідомили йому про швелер, при цьому пояснили, що він належить його тітці, і хочуть здати на метал. Він згодився в них його купити. Приїхавши з ним до місяця вони погрузили швелер в причіп та відвезли до ОСОБА_4. Потім даний швелер зважили на вагах, вага його була близько 70 кілограм, та отримали за нього близько 96 грн. Дані гроші розділи порівну. Свою частину він потратив на власні потреби. У вчиненому щиро розкаюється і просить суворо не карати.
Крім повного визнання підсудними ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, їх винність повністю підтверджується зібраними досудовим слідством доказами, які не досліджувалися в судовому засіданні відповідно до ст. 349 ч. 3 КПК України.
Оскільки показання підсудних відповідають фактичним обставинам справи і ними не оспорюються, суд, у відповідності до ч.3 ст. 349 КК України враховуючи думку прокурора та обох підсудних, яким роз'яснено, що при відмові дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, вони будуть позбавлені можливості оспорювати їх у апеляційному порядку, на що підсудні наполягали на істинності своєї позиції щодо визнання вини та викладених фактичних обставин справи, визнає недоцільним дослідження доказів стосовно всіх фактичних обставин справи, викладених в обвинувальному акті.
Суд вважає винність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчинене за попередньою змовою групою осіб, доведеною повністю, а їх дії кваліфікує кожному за ч. 2 ст. 185 КК України.
При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину та особи кожного з підсудних, які обидва характеризуються позитивно.
Обставин, що обтяжують покарання кожному з підсудних, судом не встановлено.
Обставинами, що пом'якшують покарання кожному підсудних, суд визнає їх щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також те, що вони є раніше не судимими.
З урахуванням характеру та ступеню суспільної небезпеки вчиненого злочину, особи підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та характеризуючи їх даних, суд приходить до висновку, що виправлення обох підсудних можливе в умовах без ізоляції від суспільства і визнає необхідним призначивши їм покарання звільнити кожного від відбування покарання з випробуванням.
Керуючись ст.ст.321,323, 324 КПК України,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити покарання у вигляді одного року позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, надавши йому іспитовий строк на один рік і зобов'язати його періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію за місцем свого проживання та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну свого проживання та роботи.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу не обирати.
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити покарання у вигляді одного року позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, надавши йому іспитовий строк на один рік і зобов'язати його періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію за місцем проживання та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну свого проживання та роботи.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Речові докази по справі: металевий швелер - залишити в користуванні потерпілого ОСОБА_3, знявши з нього всілякі заборони.
Вирок може бути оскаржено підсудними до апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня проголошення вироку, або на нього може бути внесене подання прокурора в той же термін з дня його проголошення.
Суддя Савенко В.Г.