20.05.13р. Справа № 904/3356/13
За позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Будинкоуправління №2 Гвардійської КЕЧ району, смт. Черкаське, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості у розмірі 130 125 грн. 44 коп.
Суддя Ярошенко В.І.
Представники:
від позивача: Бережок С.І. - представник за дов. № 14/65 від 22.03.2013
від відповідача: Бобров В.Ю. - представник за дов. № 146 від 14.03.2013
Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Будинкоуправління № 2 Гвардійської КЕЧ району про стягнення основної заборгованості у розмірі 71 739 грн. 82 коп., інфляційні втрати у розмірі 8 712 грн. 21 коп., 3% річних у розмірі 21 788 грн. 15 коп. та пені у розмірі 27 885 грн. 26 коп.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань згідно договору № 104208-1150 поставки природного для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансується з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання від 30.09.2011 в частині оплати поставленого природного газу.
Ухвалою господарського суду від 24.04.2013 порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 20.05.2013.
Представником відповідача в судове засідання подано клопотання про залучення доказів до матеріалів справи, яке задоволено судом. Серед зазначених документів відповідач надав контррозрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Відзив на позовну заяву відповідачем не надано.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 20.05.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд
30.09.2011 між Публічним акціонерним товариством по газифікації "Дніпропетровськгаз" Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - постачальник, первісний кредитор) та Будинкоуправлінням № 2 Гвардійської КЕЧ району (далі - відповідач, покупець) був укладений договір поставки № 104208-1150 природного для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансується з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання (далі - договір). Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2. цього договору.
Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання.
Відповідно до 3.1. договору ціна за1000 куб. м. природного газу, на момент укладення договору, без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу становить 3023,50 грн., крім того:
- збір, у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;
- тариф на постачання природного газу за регульованим тарифом - 73,90 грн.;
- тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними проводами - 285,00 грн.,
До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3442,87 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 4131,44 грн. (чотири тисячі сто тридцять одна гривня 44 копійки).
Загальна вартість цього Договору складається із сум вартості обсягів місячних поставок (п. 3.1.1. договору).
У пункті 3.2. договору сторони домовились, що ціна за 1000,0 кубічних метрів газу встановлюється на рівні граничної ціни на газ та тарифів, затверджених уповноваженим державним органом. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни на природний газ, тарифів на його транспортування, розподіл та постачання і збору у вигляді надбавки до тарифу на природний газ сторони зобов'язані здійснити перерахунок за спожитий газ за новими цінами та тарифами з дати їх встановлення, що оформлюється додатковою угодою до договору.
На виконання умов п. 3.2 договору сторонами було укладені додаткова угода № 1 від 01.10.2011, якою встановлена ціна за 1000 куб. м. природного газу у розмірі 4 591,01 грн. та яка набрала законною сили з 01.10.2011 та додаткова угода № 5 від 30.12.2011, якою встановлена ціна за 1000 куб. м. природного газ у розмірі 4 746,336 грн. та яка набрала законної сили з 01.01.2012 (арк. с. 19. 23).
Згідно з п. 4.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.
Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу та послуги з його транспортування здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Оплата за газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника відповідно до вимог Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з алгоритмом розподілу коштів, установленим відповідною постановою НКРЕ, та зараховується як оплата за газ, поставлений постачальником покупцю.
Відповідно до п. 7.1. договору у разі невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність передбачену діючим законодавством України та цим договором.
Додатковою угодою № 5 від 30.12.2011 до договору № 104208-1150 від 30.09.2011 сторони дійшли згоди про викладення п. 10.1. основного договору в наступній редакції: " Цей договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє з 1 жовтня на строк, достатній для проведення покупцем процедури закупівлі природного газу та послуг з його постачання розподілу та транспортування на 2012 рік згідно з вимогами ч. 6 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" від 01.06.2010 року № 2289-VI (з останніми змінами та доповненнями), до моменту підписання між сторонами нового договору на постачання та транспортування природного азу на 2012 рік, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення " (арк. с. 23).
У додатковій угоді № 6 від 15.08.2012 до договору сторони дійшли погодилися вважати договір № 104208-11БО від 30.09.2011 таким, що припинив дію в частині постачання природного газу з 01 вересня 2012 року (арк. с. 24).
На виконання умов договору та додаткових угод до нього постачальник передав, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 629 654 куб. м. на загальну суму 2 950 708 грн. 33 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, що містяться у матеріалах справи (арк. с. 25-31).
Відповідачем частково сплачена заборгованість за поставлений природний газ у розмірі 2 550 144 грн. 02 коп., що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку (арк. с. 39).
16.10.2012 між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач, новий кредитор) був укладений договір № 38/12 про відступлення права вимоги. Відповідно до п. 1.1. якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника первісного кредитора Будинкоуправління № 2 Гвардійської квартирно-експлуатаційної частини району (далі - боржник) за договором поставки природного газу за регульованим тарифом для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання від 30.09.2011 року № 104208-11БО у сумі 400 564,31 грн. (чотириста тисяч п'ятсот шістдесят чотири гривні 31 копійки).
Згідно з п. 2.1. договору про відступлення права вимоги первісний кредитор зобов'язаний в термін до 22 жовтня 2012 р. передати новому кредитору оригінали документів, які підтверджують права вимоги боржника, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
На виконання умов п. 2.1. договору про відступлення права вимоги ПАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" передав, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" прийняло оригінали документів, які підтверджують права вимоги боржника, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, що підтверджується актом приймання-передачі від 22.10.2012 документів до договору про відступлення права вимоги № 38/12 від 16.10.2012 (арк. с. 34-35 ).
Листом № 10/6-1994 від 25.10.2012 ПАТ "НАК "Нафтогаз України" повідомило боржника про зміну кредитора у зобов'язанні на користь ПАТ НАК "Нафтогаз України" (арк. с. 36).
14.12.2012 ПАТ "НАК "Нафтогаз України" надіслало на адресу відповідача вимогу № 26/2-223-12 у зв'язку із зміною кредитора у зобов'язанні, у якій вимагав негайно здійснити перерахування грошових коштів в рахунок погашення заборгованості (арк. с. 43).
25.12.2012 та 14.02.2013 відповідач здійснив перерахування грошових коштів на рахунок позивача у розмірі 328 824 грн. 49 коп., що підтверджується довідкою щодо операцій з відповідачем с 01.10.2012 по 28.02.2013 (арк. с. 41).
Отже, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем складає 71 739 грн. 82 коп., про що сторони дійшли згоди, підписавши акт звірки взаєморозрахунків від 02.11.2011 (арк. с. 36).
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з приписами ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання природного газута не надано доказів повної його оплати, а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню в розмірі 71 739 грн. 82 коп.
Відповідно до п. 1.2. договору про відступлення права вимоги крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в п. 1.1. договору, до нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором.
У зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 27 885 грн. 26 коп.
Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За несвоєчасне проведення розрахунків за поставлений за договором природний газ, що передбачені п. 4.1. договору, покупець сплачує постачальникові пеню у розмірі 0,3, відсотка несвоєчасно перерахованої суми за кожен день прострочення платежу, але не більше як 100 відсотків облікової ставки Національного банку України (п. 7.2. договору).
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно наданого відповідачем контррозрахунку пені, її розмір становить 27 885 грн. 26 коп.
Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування пені, задовольняє її в сумі 27 885 грн. 26 коп.
Також, за порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем нараховані інфляційні втрати в сумі 8 712 грн. 21 коп. та 3% річних у сумі 21 788 грн. 15 коп.
Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з рахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.
За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.
З наданого відповідачем контррозрахунку інфляційних втрат та 3 % річних вбачається, що він не заперечує правильність нарахування позивачем інфляційних втрат у розмірі 8 712 грн. 21 коп. та 3 % річних у розмірі 21 788 грн. 15 коп.
Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування інфляційних втрат та 3% річних, задовольняє їх у сумі 8 712 грн. 21 коп. та 21 788 грн. 15 коп. відповідно.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача 2 602 грн. 51 коп.
Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Будинкоуправління № 2 Гвардійської КЕЧ району (51272, смт. Черкаське, Новомосковський район, Дніпропетровська область, вул. Леніна, 18, код ЄДРПОУ 22992686) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДПРОУ 20077720) суму основного боргу у розмірі 71 739 грн. 82 коп. (сімдесят одна тисяча сімсот тридцять дев'ять грн. 82 коп.), пеню у розмірі 27 885 грн. 26 коп. (двадцять сім тисяч вісімсот вісімдесят п'ять грн. 26 коп.), інфляційні втрати у розмірі 8 712 грн. 21 коп. (вісім тисяч сімсот дванадцять грн. 21 коп.) 3% річних у розмірі 21 788 грн. 15 коп. (двадцять одна тисяча сімсот вісімдесят вісім грн. 15 коп.) та 2 602 грн. 51 коп. (дві тисячі шістсот дві грн. 51 коп.) витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя В.І. Ярошенко
Повне рішення складено 22.05.13р.