Справа №583/241/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Сидоренко
Номер провадження 22-ц/788/1007/13 Суддя-доповідач - Хвостик С. Г.
Категорія - 48
14 травня 2013 року м.Суми
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Хвостика С. Г.,
суддів - Левченко Т. А., Таран С. А.,
за участю секретаря - Чуприни В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27 березня 2013 року
в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів та
за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну порядку та способу стягнення аліментів, стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, -
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27 березня 2013 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3.
Частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2.
Змінено розмір стягуваних аліментів та стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі у розмірі по 550 грн. щомісяця до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили.
Визначено, що розмір аліментів підлягає індексації відповідно до закону.
Витребувано з Державної виконавчої служби Охтирського МРУЮ виконавчий лист № 2-1138/10 від 29 червня 2010 року з виконання рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 29 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини після його виконання станом на день набрання рішенням законної сили.
Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_2 неустойку за прострочення сплати аліментів у сумі 3726 грн. 68 коп., а також понесені нею судові витрати, пов'язані зі сплато судового збору, в сумі 145 грн. 27 коп., а всього - 3871 грн. 95 коп.
Відмовлено у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Зазначене рішення суду в частині визначення розміру стягнення аліментів відповідач за первісним позовом оскаржила в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить рішення суду в зазначеній частині скасувати і ухвалити нове рішення, яким стягнути з позивача за первісним позовом аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн.
В доводах апеляційної скарги зазначається, що вона самостійно несе витрати по сплаті комунальних послуг, за перебування сина в дитячому садку та за придбання ліків для неповнолітньої дитини, тому визначений судом розмір аліментів є занадто малий для задоволення потреб її дитини. Крім того, суд першої інстанції не встановив реальний дохід позивача та не витребував відповідних документів для підтвердження цієї обставини. Також суд не мотивував свого висновку щодо розміру аліментів в сумі 550 грн. щомісяця.
Рішення суду в частині стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів не оскаржується.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 про задоволення апеляційної скарги, пояснення позивача ОСОБА_2 про залишення рішення без змін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4, батьками якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.5, 74), тобто сторони по справі.
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15 червня 2010 року стягнуто з ОСОБА_3, 1979 року народження, аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку щомісячно на утримання своєї дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, до досягнення ним повноліття, але не менше 30% від прожиткового мінімуму, визначеного на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 17 травня 2010 року, на користь матері ОСОБА_2 (а.с.5).
Позивач за первісним позовом ОСОБА_2 згідно наказу КУ-35 від 09 червня 2010 року звільнений з роботи з Качанівського газопереробного заводу ВАТ «Укрнафта» з 09 червня 2010 року за власним бажанням за ст.38 КЗпП України (а.с.15-16) і на даний час офіційно ніде не працює.
Згідно довідки Охтирського міськрайонного центру зайнятості від 13 лютого 2013 року № 685 позивач за первісним позовом ОСОБА_2 не зареєстрований в Охтирському центрі зайнятості (а.с.17).
Станом на 01 лютого 2013 року позивач за первісним позовом мав заборгованість по сплаті аліментів на суму 3916,25 грн. (а.с.32-33).
На сьогоднішній день дитина проживає разом з матір'ю ОСОБА_2 і знаходиться на її утриманні (а.с.34, 35-53).
Задовольняючи позов в частині переходу до іншого способу стягнення аліментів, а саме: визначення їх у твердій грошовій сумі, суд першої інстанції виходив з того, що після ухвалення Охтирським міськрайонним судом Сумської області рішення від 15 червня 2010 року, яким стягнуто з позивача ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку щомісячно, змінився його майновий стан, так як він не має постійного місця роботи, має нерегулярний, мінливий дохід, але є фізично здоровою та працездатною особою, в змозі працювати та сплачувати аліменти, інших осіб на утриманні не має, а також має заборгованість по сплаті аліментів, тому з урахуванням вищезазначених обставин суд першої інстанції визначив розмір аліментів в сумі 550 грн. щомісяця, тобто у твердій грошовій сумі.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він є законним і обґрунтованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Вимогами ч.1 ст.184 СК України передбачено, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Як зазначено в ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина,інші обставини, що мають істотне значення.
Виходячи з доводів апеляційної скарги, як вважає колегія суддів, відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 фактично дає переоцінку тим доказам, які були встановлені і досліджені судом першої інстанції, і які були належно оцінені судом, так як визначаючи розмір аліментів, суд врахував обставини того, що позивач за первісним позовом ОСОБА_2 ніде не працює, має нерегулярний, мінливий дохід, на даний час не перебуває в іншому шлюбі, інших дітей не має.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо визначення розміру аліментів в сумі 550 грн., колегія суддів вважає, що суд першої інстанції відповідно до ст.182 СК України вірно урахував матеріальне положення платника аліментів, обставини того, що він є молодою працездатною особою, його можливість працевлаштування.
Також суд при визначенні розміру аліментів керувався принципом розумності і справедливості, врахував розмір прожиткового мінімуму на дитину, який відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2013 рік» станом на 01 січня 2013 року для дітей віком до 6 років становить 972 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі на утримання неповнолітнього сина саме у розмірі 550 грн. щомісяця, що знайшло своє підтвердження належними та допустимими доказами.
Наявність інших обставин щодо збільшення розміру аліментів відповідач за первісним позовом не довела, а ті, на які вона посилається, не мають істотного значення, які б могли вплинути на задоволення апеляційної скарги.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не витребував документів на підтвердження майнового стану позивача, не заслуговують на увагу колегії суддів, оскільки відповідно до вимог ч.3 ст.10, ст.60 ЦПК України обов'язок по доказуванню тих обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, покладений саме на цю сторону, тобто на ОСОБА_2.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Інші доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду також не спростовують і не містять посилань на такі порушення, які б слугували підставою для зміни чи скасування рішення суду.
Відповідно до вимог ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
За таких обставин, коли суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає, отже, апеляційну скаргу необхідно відхилити.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27 березня 2013 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий -
Судді -