Справа №1805/12885/2012 Головуючий у суді у 1 інстанції - Бурда Богдан В'ячеславович
Номер провадження 22-ц/788/1125/13 Суддя-доповідач - Хвостик С. Г.
Категорія - 34
16 травня 2013 року м.Суми
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Хвостика С. Г.,
суддів - Левченко Т. А., Таран С. А.,
за участю секретаря - Чуприни В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу Комунального підприємства Сумської міської ради «Електроавтотранс»
на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 01 квітня 2013 року
в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства Сумської міської ради «Електроавтотранс», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», третя особа: ОСОБА_4, про відшкодування майнової шкоди, -
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 01 квітня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково.
Стягнуто з Комунального підприємства Сумської міської ради «Електроавтотранс» на користь ОСОБА_3 8166 грн. 20 коп. майнової шкоди та 564,60 грн. в рахунок відшкодування понесених по справі судових витрат.
Відмовлено в задоволенні іншої частини позовних вимог.
Зазначене рішення відповідач оскаржив в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі КП СМР «Електроавтотранс», посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні пред'явлених до нього позовних вимог.
В доводах апеляційної скарги зазначається, що КП СМР «Електроавтотранс» не може відповідати перед позивачем за втрату його автомобілем товарної вартості, так як застрахувало свою цивільну відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди із страховиком ПрАТ «СК «Уніка», який і є належним відповідачем у даній справі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача КП «СМР «Електроавтотранс» Куліжко Л.В. про задоволення апеляційної скарги, пояснення представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_6 про залишення рішення без змін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 23 лютого 2012 року о 23 год. 20 хв. на вул. Харківській в м. Суми ОСОБА_4, керуючи на законній підставі належним КП СМР «Електроавтотранс» тролейбусом «ЗІУ-9», інвентаризаційний НОМЕР_2 завчасно не вжив заходів для безпечного об'їзду перешкоди і негайного зниження швидкості руху та допустив наїзд на автобус «Рута 25», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності позивачу ОСОБА_3, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а пасажири автобуса ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 отримали тілесні ушкодження, чим порушив, як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, п.12.3 Правил дорожнього руху України, за що притягався до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП (а.с.8, 67), так як в кримінальному провадженні було відмовлено, про що свідчить постанова слідчого від 28 лютого 2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі ст.6 п.2 КПК України (а.с.65-66).
В той же час, постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 червня 2012 року адміністративну справу відносно ОСОБА_4 за ст.124 КУпАП було закрито у зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності (а.с.7).
21 грудня 2011 року між ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» та КП СМР «Електроавтотранс» був укладений договір № 019038/4002/0000020 добровільного комплексного страхування на транспорті зі строком дії на 1 рік, з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну, у розмірі 50000 грн. на один транспортний засіб за виникнення цивільної відповідальності страхувальника за шкоду, нанесену майну третіх осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю транспортного засобу страхувальника, тобто стосовно добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.23, 24-28).
Згідно додатку №1 до вказаного договору добровільного комплексного страхування на транспорті серед переліку забезпечених транспортних засобів, щодо яких укладено договір страхування, визначено і тролейбус «ЗІУ-9Г», державний номерний знак 299 (а.с.62).
Вважаючи даний випадок страховим, ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» на підставі наказу № 00085449 від 09 жовтня 2012 року виплатило ОСОБА_3 страхове відшкодування згідно розрахунку суми збитку в розмірі 16534,34 грн., що складається тільки з необхідних витрат позивача на відновлення пошкодженого автомобіля, тобто, без врахування витрат за втрату товарної вартості цього транспортного засобу, про що зазначив страховик (а.с.14, 68, 69, 70, 71-100).
Відповідно до висновку № 314/2013 судової автотоварознавчої експертизи від 12 березня 2013 року розмір втрати товарної вартості автомобіля «Рута 25 СПГ», реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок пошкодження під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 23 лютого 2012 року, складає 8166,20 грн. (а.с.112-114, 115-119).
Крім того, для визначення розміру втрати товарної вартості пошкодженого автомобіля позивач поніс витрати, пов'язані із проведенням судової автотоварознавчої експертизи в сумі 350 грн. (а.с.130).
Задовольняючи позов стосовно стягнення на користь позивача майнової шкоди за втрату товарної вартості автомобіля, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідальність за вказану майнову шкоду має нести саме КП СМР «Електроавтотранс», в трудових відносинах з яким перебувала винна в цьому особа (водій тролейбуса), так як Правилами добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника) не передбачено відшкодування страховиком шкоди, пов'язаної із втратою товарної вартості автомобіля.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Як передбачено п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до положень ч.1, п.1 ч.2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно п.2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395, вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Виходячи з вимог ст.979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Положеннями ч.1 ст.6 Закону України «Про страхування» передбачено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
Зокрема, п.4.1.2 укладеного між ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» та КП СМР «Електроавтотранс» договору добровільного комплексного страхування на транспорті від 21 грудня 2011 року передбачено, що страховик не відшкодовує збитки внаслідок втрати товарної вартості ТЗ та/або ДО, але це правило стосується страхування КАСКО, тобто стосується добровільного страхування наземного транспорту, а щодо добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, як в даному випадку, то відповідно до п.ж) п.5.1 Правил добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспортного засобу (включаючи відповідальність перевізника) від 20 червня 2007 року, зареєстрованих Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг 26 липня 2007 року за № 1271930 з відповідними змінами та доповненнями, які використовує у своїй роботі ПрАТ «СК «Уніка» і відповідно до яких вказана страхова компанія здійснює добровільне страхування (а.с.134-151, 152, 153), страховик не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу.
Таким чином, враховуючи, що за положеннями Правил добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспортного засобу, на підставі яких між ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» та КП СМР «Електроавтотранс» був укладений договір добровільного комплексного страхування на транспорті від 21 грудня 2011 року, ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення вказаних матеріальних збитків саме з відповідача КП СМР «Електроавтотранс».
За таких обставин доводи апеляційної скарги про притягнення до відповідальності неналежного відповідача, так як за даним позовом мала б відповідати страхова компанія, висновків місцевого суду про часткове задоволення позову не спростовують, оскільки не ґрунтуються на вимогах закону та правовідносинах, які склалися між сторонами у справі, так як, виходячи з матеріалів даної цивільної справи, відповідальність страхувальника не знаходиться в залежності від його згоди відшкодувати завдану шкоду (втрату товарної вартості автомобіля) або від ліміту відповідальності страховика.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що розмір стягнутих за судовим рішенням матеріальних збитків, а також судових витрат, пов'язаних з розглядом даної справи, відповідачем не оскаржується.
Інші доводи апеляційних скарг висновків місцевого суду також не спростовують і не містять посилань на такі порушення, які б слугували підставою для зміни чи скасування рішення суду.
Відповідно до вимог ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
За таких обставин, коли суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає, отже, апеляційні скарги необхідно відхилити.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства Сумської міської ради «Електроавтотранс» відхилити, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 01 квітня 2013 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий -
Судді -