Справа №591/584/13- ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Янголь Євгеній Васильович
Номер провадження 22-ц/788/1023/13 Суддя-доповідач - Хвостик С. Г.
Категорія - 57
14 травня 2013 року м.Суми
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Хвостика С. Г.,
суддів - Левченко Т. А., Таран С. А.,
за участю секретаря - Чуприни В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4
на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 27 березня 2013 року
в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», відділу Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», Сумська філія Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання недійсними результатів аукціону, визнання недійсним та скасування акту державного виконавця, -
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 27 березня 2013 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3.
Зазначене рішення представник позивача оскаржив в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
В доводах апеляційної скарги зазначається, що суд першої інстанції не дав оцінку тій обставині, що ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 03 грудня 2012 року скасовано заочне рішення зазначеного суду від 14 листопада 2011 року, відповідно до якого було звернуто стягнення на заставне майно - легковий автомобіль, що належав на праві власності позивачу, тому, як зазначено в апеляційній скарзі, підстави для відкриття виконавчого провадження та проведення будь-яких виконавчих дій відпали, на що місцевий суд не звернув увагу. Крім того, суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення послався на постанову Верховного Суду України від 26 грудня 2012 року без урахування відмінностей урегульованих вказаним судовим рішенням правовідносин і тих, які встановлені у даній цивільній справі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про задоволення апеляційної скарги, пояснення представників відповідачів ОСОБА_8, ОСОБА_9 та представника третьої особи ПАТ «Райффайзен банк «Аваль» Данечкіної О.О. - про залишення рішення суду без змін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 14 листопада 2011 року в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ПАТ «Райффайзен банк «Аваль» за кредитним договором № 014/30650/73/83044 від 27 березня 2008 року в сумі 140402,15 грн. звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль КІА СEED 1.4 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 Вирішено питання стосовно судових витрат (а.с.12, 6-11).
Постановою державного виконавця відділу ДВС Сумського МУЮ від 17 лютого 2012 року відкрито виконавче провадження з приводу виконання виконавчого листа № 2-2823, виданого 25 листопада 2011 року Зарічним районним судом м. Суми, про звернення стягнення на предмет застави - легковий автомобіль КІА СEED 1.4 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/30650/73/83044 від 27 березня 2008 року в сумі 140402,15 грн. (а.с.55, 58).
В процесі примусового виконання виконавчого листа було проведено опис вказаного автомобіля і накладено на нього арешт, що вбачається з акту державного виконавця від 20 березня 2012 року, а також була здійснена оцінка цього майна експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, за ринковою вартістю, яка згідно звіту про незалежну оцінку майна від 03 квітня 2012 року станом на дату оцінки становила 86880 грн. (а.с.59, 60, 61-62), про що листом державного виконавця від 07 квітня 2012 року були повідомлені боржниця і СОД ПАТ «Райффайзен банк «Аваль» (а.с.63).
29 травня 2012 року відділ Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції та ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» уклали договір про надання послуг з організації і проведення аукціону з реалізації арештованого майна за № 04/080-12-З, за яким на аукціон було передано легковий автомобіль КІА СEED 1.4 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, вартістю 86880 грн. (а.с.48-50, 51).
07 червня 2012 року Сумська філія ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» розмістила на сайті Інформюсту України оголошення про проведення 22 червня 2012 року о 10-00 годині аукціону з реалізації легкового автомобіля КІА СEED 1.4 2008 року випуску зі стартової ціною лоту 86880 грн. (а.с.64).
Призначений на 22 червня 2012 року аукціон з реалізації заставного майна не відбувся у зв'язку з відсутністю покупців.
Відповідно до акту уцінки майна від 11 липня 2012 року старшим державним виконавцем відділу ДВС Сумського МУЮ в присутності представника Сумської філії ПП «СП Юстиція» проведено уцінку легкового автомобіля КІА СEED 1.4 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, з початковою вартістю 86880 грн. на 15% і визначено вартість після уцінки в розмірі 73848 грн. (а.с.66).
12 липня 2012 року Сумська філія ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» розмістила на сайті Інформюсту України оголошення про проведення 27 липня 2012 року о 10-00 годині аукціону з реалізації легкового автомобіля КІА СEED 1.4 2008 року випуску зі стартової ціною лоту 73848 грн. (а.с.67).
Відповідно до протоколу про проведення аукціону № 04/080-12-З-2 від 27 липня 2012 року переможцем проведеного в той же день, тобто 27 липня 2012 року, аукціону з реалізації легкового автомобіля КІА СEED 1.4 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, став ОСОБА_6, який запропонував найвищу ціну в розмірі 74200 грн. (а.с.75).
За результатами проведення аукціону був складений та затверджений в установленому порядку акт державного виконавця від 31 липня 2012 року про проведення аукціону (а.с.17).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції послався на його безпідставність, оскільки Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України № 1448 від 22 грудня 1997 року, на яке послався позивач як на підставу своїх вимог, не підлягає застосуванню до виниклих правовідносин, а сам порядок реалізації арештованого майна порушений не був і відповідає тому порядку, який затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року № 42/5.
Що стосується заявленої вимоги про скасування акту державного виконавця, то як зазначив суд першої інстанції, вказана вимога також є необґрунтованою.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вимогами ч.1 ст.203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Підставою недійсності правочину відповідно до вимог ч.1 ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч.ч.1 - 5 ст.62 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.
Нерухоме майно, транспортні засоби, повітряні, морські та річкові судна реалізуються виключно на прилюдних торгах (аукціонах).
Майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.
Порядок реалізації майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, крім цінних паперів, визначається Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України. Порядок реалізації цінних паперів визначається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством юстиції України, а іншого майна - Міністерством юстиції України.
Не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі нереалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.
Як визначено п.1 Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України № 1448 від 22 грудня 1997 року, це Положення, відповідно до пункту 12.3.4 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», визначає порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, на яке згідно із законодавством звернено стягнення.
Реалізація майна у виконавчому провадженні здійснюється згідно з вимогами Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності посилання позивача на зазначене Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, так як воно не регулює спірні правовідносини.
Порядок реалізації арештованого майна врегульований затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року № 42/5 Порядком реалізації арештованого майна.
Як визначено у п.п.3.1, 3.5, 3.6, 4.3 - 4.7 зазначеного Порядку реалізації арештованого майна, орган державної виконавчої служби укладає з організатором аукціону договір, яким доручає реалізацію майна організатору аукціону за визначену винагороду за надані послуги з реалізації арештованого майна, яка встановлюється у відсотковому відношенні до продажної ціни лота.
Спеціалізована організація проводить аукціон за заявкою державного виконавця, у якій зазначається початкова ціна майна, що виставляється на аукціон.
Організатор аукціону визначає дату і час проведення аукціону.
Організатор аукціону не пізніше ніж за 15 днів до дня проведення аукціону розміщує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20 травня 2003 року N 43/5 , зареєстрованим у Мін'юсті 21 травня 2003 року за N 388/7709 (зі змінами), на відповідному веб-сайті інформацію про майно, що реалізується. Оголошення про проведення аукціону має бути розміщене не пізніше семи днів з моменту укладення договору про реалізацію майна, а у випадку проведення повторного аукціону - не пізніше семи днів з моменту складання акта переоцінки майна.
Одночасно ця інформація може бути розміщена в засобах масової інформації.
Лот виставляється на торги за наявності не менше двох покупців.
Якщо протягом трьох хвилин після триразового оголошення стартової ціни учасники не виявляють бажання придбати запропонований ліцитатором лот, то об'єкт продажу знімається з торгів і аукціон за даним лотом не проводиться.
У ході торгів учасники аукціону повідомляють про готовність придбати заявлений лот за оголошену ліцитатором ціну, піднімаючи квиток учасника з номером, повернутим до ліцитатора, або одночасно піднімають квиток з номером і пропонують свою ціну.
Якщо ціна, запропонована учасником аукціону, який першим підняв квиток з номером, є більшою за ціну, запропоновану ліцитатором, то останній називає номер учасника й запропоновану ним ціну.
Якщо протягом трьох хвилин після триразового повторення останньої ціни не буде запропоновано вищої ціни, то ліцитатор одночасно з ударом молотка оголошує про продаж лота, називає продажну ціну і номер переможця, під яким він зареєстрований як учасник аукціону.
Матеріалами справи доведено відповідність порядку проведеного аукціону вимогам Закону України «Про виконавче провадження», а також Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року № 42/5.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позовної заяви про визнання недійсними результатів аукціону з продажу належного позивачу автомобіля не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки права та інтереси позивача з боку відповідачів з приводу реалізації легкового автомобіля на аукціоні порушені не були.
Доводи апеляційної скарги про те, що заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 14 листопада 2011 року, яким було звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль, скасовано ухвалою цього ж суду від 03 грудня 2012 року (а.с.18), тому були відсутні підстави для проведення аукціону, не заслуговують на увагу колегії суддів, оскільки станом на 27 липня 2012 року, тобто на момент реалізації спірного автомобіля, зазначене заочне рішення було чинним, отже таким, що підлягало виконанню.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції було видано за власний висновок текст постанови Верховного Суду України від 26 грудня 2012 року також не заслуговує на увагу колегії суддів, оскільки відповідно до вимог ч.1 ст.360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.
Зокрема, як вбачається зі змісту постанови Верховного Суду України від 26 грудня 2012 року, що стосується порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення аукціону, у тому числі щодо визначення вартості чи оцінки майна тощо, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.
Такі дії оскаржувались, тобто вже були предметом розгляду, про що свідчить ухвала Апеляційного суду Сумської області від 28 лютого 2013 року у справі за скаргою ОСОБА_3 на дії державних виконавців, якою ухвалу місцевого суду від 29 грудня 2012 року скасовано, а скаргу залишено без розгляду.
Отже, дії державного виконавця, які не стосуються правил проведення аукціону, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання аукціону недійсним.
Що стосується акта державного виконавця від 31 липня 2012 року про проведення аукціону з реалізації арештованого автомобіля позивача, складеного за результатами проведеного аукціону, то він є свідченням оформлення договірних відносин купівлі-продажу автомобіля на аукціоні.
Отже, враховуючи, що позивач не довела наявність підстав для визнання аукціону недійсним, тому відсутні підстави і для визнання недійсним зазначеного акта державного виконавця.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду про відмову в задоволенні позову також не спростовують і не містять таких посилань, які б могли бути підставою для зміни чи скасування рішення суду.
Відповідно до ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
За таких обставин, коли суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є підстава для залишення його без змін, отже, апеляційну скаргу необхідно відхилити.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 27 березня 2013 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий -
Судді -