№ провадження 11-кп/781/80/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Гершкул І.М.
Категорія - Умисне тяжке тілесне ушкодження Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Широкоряд Р. В.
21.05.2013 року. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді - Широкоряда Р.В.,
суддів - Новіцького Е.Й., Борща В.С.,
при секретарі - Безуматовій О.М.
за участі прокурора - Черниш Г.Р.
захисника-адвоката - ОСОБА_3,
засудженого - ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляційні скарги засудженого ОСОБА_4 та в його інтересах адвоката ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12012120170000164, на вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 13 березня 2013 року, яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженець с. Алмазне Мирнинського району Якутської АССР, росіянин, громадянин Російської Федерації, освіта вища, одружений, офіційно не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий
засуджений за ч.1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
Вироком суду постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь держави, судові витрати за проведення судово-дактилоскопічної експертизи в сумі 392 грн.
Згідно вироку суду, ОСОБА_4 вчинив тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, за наступних обставин.
08.12.2012 року близько 20.00 год. ОСОБА_4, знаходячись в кімнаті будинку за адресою: АДРЕСА_1, на ґрунті особистих неприязних відносин, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_6 один удар ножем в черевну порожнину, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді рани по передній поверхні черевної стінки зліва нижче пупка, яка проникає в черевну порожнину з пошкодженням тонкого кишечнику, брижейки, сальника, внутрішньочеревною кровотечею, які згідно з висновком експерта № 88 від 25.01.2013 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння. Крім того, ОСОБА_4, намагався нанести потерпілому ОСОБА_6 другий удар ножем, проте потерпілий його відбив рукою, в результаті чого отримав тілесні ушкодження у вигляді ран на 2-му пальці правої кисті, які відносяться до категорії легких, що потягли короткочасний розлад здоров'я. Після вказаних обставин, ОСОБА_4 самостійно та добровільно припинив свої дії, а потерпілому ОСОБА_6 було надано своєчасну медичну допомогу.
В апеляціях засуджений ОСОБА_4 та в його інтересах адвокат ОСОБА_3 просять вирок суду змінити, перекваліфікувавши дії засудженого ОСОБА_4 з ч.1 ст. 121 КК України на ст.124 КК України, та призначити йому покарання не пов'язане з обмеженням волі, застосувавши ст.ст. 75,76 КК України, обґрунтовуючи свої вимоги там, що засуджений ОСОБА_4 скоїв злочин, передбачений ст. 124 КК України, тобто умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони, що підтверджується показами свідка ОСОБА_8; протоколом медичного огляду ОСОБА_4, відповідно до якого у останнього виявлені синці в області грудної клітини. В даній конфліктній ситуації, потерпілий ОСОБА_6 вів себе агресивно, знаходився у стані алкогольного сп'яніння, наніс ОСОБА_4 тілесні ушкодження в область грудної клітини, намагався схопити ножа. Крім того, ОСОБА_4 характеризується за місцем роботи та проживання виключно позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, щиро розкаявся в скоєному, обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено, тому виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст.ст. 75,76 КК України.
Заслухавши доповідача, в дебатах адвоката ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_4, які підтримали доводи апеляції, прокурора, який просив вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, з таких підстав.
Викладені у вироку висновки про винність ОСОБА_4 у скоєнні ним злочину, за ч.1 ст.121 КК України за який він засуджений, при обставинах, вказаних у вироку суду, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на сукупності зібраних по справі доказах, які у повному обсязі були досліджені судом першої інстанції, узгоджуються між собою і доповнюють один одного.
Допитаний судом першої інстанції ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині визнавав частково та пояснив суду, що він мешкає разом із співмешканкою ОСОБА_9 та її сином ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 у його співмешканки ОСОБА_9 був день народження, а тому близько 15.00 год. він, співмешканка та її син сіли за стіл і пообідали, а потім він пішов відпочивати в кімнату, де заснув. Близько 20.00 год. в цей же день він прокинувся та пішов у кухню по воду, де зустрів колишнього чоловіка своєї співмешканки потерпілого ОСОБА_6 Останній сидів за столом та знаходився у стані алкогольного сп'яніння, а на столі лежав столовий ніж. Потім, ОСОБА_6 почав щось йому говорити на підвищених тонах та підвівся із-за столу. Він вирішив, що потерпілий хотів взяти ніж, а тому перехопив його правою рукою і поставив перед собою на рівні пояса. Потерпілий, намагаючись нанести йому удар кулаком, наштовхнувся на ніж і отримав ножове поранення, після чого відійшов на два кроки назад і сів на тумбу в коридорі. В цей час увійшов син його співмешканки ОСОБА_10, а він кинув ніж на підлогу та вийшов з будинку у двір. Потім приїхав лікар і забрав потерпілого в лікарню. Неприязні стосунки між ним та потерпілим існували через ОСОБА_9, оскільки остання є колишньою дружиною потерпілого, який був проти їх спільного проживання. Він схопив ножа, оскільки розцінив дії потерпілого, як загрозу для себе в зв'язку з тим, що потерпілий перебував в стані алкогольного сп'яніння та поводив себе агресивно. Щодо наявності у потерпілого ОСОБА_6 поранень пальців правої руки, то він пояснити нічого не може, оскільки він вказані тілесні ушкодження потерпілому не наносив.
Незважаючи на часткове визнання своєї вини, вина ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України підтверджується зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами, а саме:
- показами потерпілого ОСОБА_6, наданими під час досудового розслідування та в судовому засіданні, який пояснив, що 08.12.2012 року близько 13.00 год. він із товаришем вирішили пообідати та випили за здоров'я його колишньої дружини. Потім, близько 16.00 год. в цей же день йому зателефонувала колишня дружина ОСОБА_9 та запросила на свій день народження. Він одразу відмовився, зважаючи на її проживання із ОСОБА_4., проте вона пояснила, що вигнала останнього, а тому він погодився приїхати та близько 19.00 год. приїхав. На автобусній зупинці у с. Первозванівка, Кіровоградського району та області, його зустріла колишня дружина і син, після цього вони придбали пляшку горілки і разом пішли додому за адресою: АДРЕСА_1. Вдома вони втрьох сіли за стіл, який був вже накритий і продовжили святкувати день народження. Потім, після застілля, він вирішив відпочити, роздягнувшись, пішов у кімнату, а колишня дружина із сином залишились у кухні. В кімнаті було темно і він ліг на диван, де виявив ОСОБА_4, який піднявся і пішов в бік кухні. Потім, через незначний проміжок часу, ОСОБА_4 повернувся в кімнату. Коли він почав підніматись, ОСОБА_4 наніс лівою рукою удар ножем в область пояса, а тому він впав на диван. Далі він побачив, що ОСОБА_4 знову замахнувся на нього ножем, а тому виставив праву руку та нею схопив ножа за лезо і почав його вивертати. Подальші обставини він пам'ятає погано, оскільки втрачав свідомість;
- показами свідка ОСОБА_8 наданими під час досудового розслідування та в судовому засіданні , який є сімейним лікарем с. Первозванівка, суду пояснив, що 08.12.2012 року близько 21.00 год. його викликали по мобільному телефону до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, де він виявив в коридорі на підлозі ОСОБА_6 із ножовим пораненням живота, а біля нього були ОСОБА_9 та ОСОБА_10 Крім цього, потерпілий мав поранення пальця правої руки. Коли він запитав, що сталось, то ОСОБА_6, який перебував в стані сп'яніння, пояснив, що поранився на кухні. Він надав потерпілому необхідну медичну допомогу та відвіз потерпілого в лікарню. До машини потерпілий йшов самостійно із його допомогою.
- показами свідка ОСОБА_9 наданими під час досудового розслідування та в судовому засіданні, яка пояснила, що мешкає разом із донькою ОСОБА_12 та сином ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1. Потерпілий ОСОБА_6 є її колишнім чоловіком. В липні 2012 року вона познайомилась із обвинуваченим ОСОБА_4, а з серпня 2012 року вони почали співмешкати. З боку потерпілого на адресу обвинуваченого надходили погрози у зв'язку із даними обставинами. 08.12.2012 року вона вирішила відсвяткувати свій день народження, проте нікого із гостей не запрошувала, а вирішила святкувати лише із сином та співмешканцем. Вони сіли та пообідали, а потім ОСОБА_4 пішов відпочивати, а вона із сином на подвір'ї смажили м'ясо. Ближче до вечора син пішов до магазину за пивом, де зустрів її колишнього чоловіка ОСОБА_6, і вони прийшли разом додому. Вона попередила ОСОБА_6, що в будинку відпочиває ОСОБА_4, після чого вони сіли за стіл. Син та колишній чоловік почали вживати горілку. Близько 19.30 год. вона та син вийшли з будинку. Повернувшись через 10 хвилин, вона побачила ОСОБА_6, який стояв біля входу на кухню, тримався за бік та пояснив їй, що його поранив ОСОБА_4 Останній вийшов одразу з будинку. ОСОБА_10 який зайшов у будинок майже одночасно з нею, закинув ніж, що лежав на підлозі біля потерпілого, викликав лікаря та допоміг їй надати ОСОБА_6 першу медичну допомогу. Коли приїхав лікар, то зазначив, що ОСОБА_6 необхідно вести до лікарні, а тому після надання першої допомоги, її син та лікар відвезли ОСОБА_6 до лікарні. Лікування потерпілого ОСОБА_6 вона оплачувала із спільних коштів - її та ОСОБА_4. а також доглядала за потерпілим після лікарні протягом 3-х тижнів;
- показами свідка ОСОБА_10, наданими під час досудового розслідування та в судовому засіданні, який пояснив, що проживає разом зі своєю матірю ОСОБА_9. та сестрою ОСОБА_12 Потерпілий ОСОБА_6 є колишнім чоловіком його матері та його батьком. З серпня 2012 року його мати почала співмешкати із ОСОБА_4 З боку потерпілого на адресу обвинуваченого надходили погрози у зв'язку із даними обставинами. 08.12.2012 року його мати вирішила відсвяткувати день народження, проте нікого із гостей вона не запрошувала, а вирішила святкувати сім'єю. Він чув, що потерпілий ОСОБА_6 неодноразово телефонував ОСОБА_9 і хотів прийти її поздоровити зі святом. ОСОБА_4 пообідавши, пішов відпочивати. Він на подвір'ї смажив м'ясо, а потім пішов в магазин за пивом, де зустрів свого батька ОСОБА_6, і вони разом повернулись додому. Вдома вони втрьох сіли в кухні за стіл, де він з батьком почали вживати горілку. Близько 19.30 год. він вийшов з будинку на вулицю. ОСОБА_9 вийшла слідом за ним. Повернувшись через деякий час в будинок, він побачив у коридорі ОСОБА_6 який лежав на підлозі, а ОСОБА_4 вийшов у двір. Підійшовши ближче, він побачив на підлозі біля потерпілого кухонний ніж, який він підняв і закинув до газової плити, оскільки переживав за своє життя, зважаючи на особу потерпілого, який раніше вже заподіював йому тілесні ушкодження. Потім, він викликав лікаря та обробив рану потерпілого. Зі слів потерпілого тілесне ушкодження йому заподіяв ОСОБА_4. Коли приїхав лікар, то вони разом відвезли потерпілого до лікарні.
Крім часткового визнання вини ОСОБА_4 у інкримінованому йому злочині, вина останнього підтверджується іншими доказами, які досліджено судом, а саме:
- протоколом огляду місця події від 09.12.2012 року, відповідно до якого оглянуто домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, де у будинку виявлено та вилучено три кухонні ножі, чоловічі джинси зі слідами бурого кольору ( т.1 а.с. 23-26);
- протоколом огляду місця події від 09.12.2012 року, відповідно до якого оглянуто палату у відділенні інтенсивної терапії Кіровоградської ЦРЛ, де виявлено та вилучено одяг потерпілого зі слідами бурого кольору (т.1., а.п.27-28);
- протоколом освідування обвинуваченого ОСОБА_4 від 10.12.2012 року, відповідно до якого у обвинуваченого виявлено синці в області грудної клітини (т.1., а.с.69-70);
- протоколом огляду предметів від 09.12.2012 року, яким оглянуто три кухонні ножі та речі, які вилучено з місця пригоди, зі слідами бурого кольору (т.1., а.с.71);
- висновком експерта №1130/4 від 25.01.2013 року, відповідно до якого на речах вилучених у потерпілого ОСОБА_6, виявлено сліди крові, яка може належати потерпілому (т.1., а.с.86-88);
- протоколом слідчого експерименту від 15.01.2013 року, де потерпілий ОСОБА_6 розповів і показав обставини заподіяння йому тілесних ушкоджень, шляхом нанесення двох ударів ножем, що відповідає показанням, наданим в судовому засіданні (т.1., а.с. 100-104);
- висновком експерта №88 від 25.01.2013 року, відповідно до якого у потерпілого ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження у вигляді рани по передній поверхні черевної стінки зліва нижче пупка, яка проникає в черевну порожнину з пошкодженням тонкого кишечника, брижейки, сальника, внутрішньочеревною кровотечею, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння. Крім цього, маються тілесні ушкодження у вигляді ран на 2-му пальці правої кисті, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров'я (т.1., а.с. 108-110);
- протоколом слідчого експерименту від 23.01.2013 року, де обвинувачений ОСОБА_4 розповів і показав обставини заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, що відповідає показанням, наданим в судовому засіданні (т.1., а.с.111-114);
- додатковим висновком експерта до № 88 від 25.01.2013 року, відповідно до якого тілесні ушкодження, які маються у ОСОБА_6, могли утворитися при обставинах, на які вказує ОСОБА_4 в протоколі слідчого експерименту від 21.01.2013 року (т.1., а.с. 118-119).
Таким чином, суд обґрунтовано визнав ОСОБА_4 винним у вчиненні тяжких тілесних ушкоджень, тобто умисних тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння і правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 121 КК України.
Апеляційні доводи засудженого та у його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_3 про те, що в діях ОСОБА_4 відсутній склад злочину, передбачений ст. 121 ч.1 КК України, та те, що суд неправильно застосував норму кримінального закону, оскільки удар ножем був нанесений ним потерпілому, з метою необхідної оборони, є безпідставними. Оскільки, відповідно до ст. 36 КК України необхідною обороною є дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу відсутності за обставин справи реальної загрози життю та здоров'ю ОСОБА_4, з боку потерпілого, та таких, де останній був вимушений захищатися за допомогою ножа, оскільки потерпілий значно менший фізично за засудженого, перебував в стані алкогольного сп'яніння та при собі не мав будь яких знарядь чи засобів для заподіяння тілесних ушкоджень. Ствердження засудженого та захисника з приводу того, що ОСОБА_4, намагався схопити ніж та бажав спричинити шкоду його здоров'ю є лише припущенням та не підтверджуються жодними доказами.
Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_4, суд першої інстанції в порядку ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, особу винного, який за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, (т.2 а.с.42-44), на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, т.1 а.с.139-140) раніше не судимий, (т.1 а.с.138), обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують покарання та з урахуванням усіх обставин справи призначив йому мінімальне покарання, передбачене санкцією ст.121 ч.1 КК України, з реальним його відбуттям в місцях позбавлення волі, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Законних підстав для застосування стосовно ОСОБА_4 положень ст.69,75 КК України колегія суддів не знаходить.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляцій захисника та засудженого ОСОБА_4, а вирок суду вважає законним та обґрунтованим.
Керуючись ст.ст.404,405,407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляції засудженого ОСОБА_4 та в його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 13 березня 2013 року стосовно ОСОБА_4 - залишити без змін.
Судді:
Широкоряд Р.В. Новіцький Е.Й. Борщ В.С.