Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/58/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Тищук Н.О.
Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу
Доповідач Кодрул М. А.
Іменем України
22.05.2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді: Кодрула М.А.
суддів: Черненко В.В., Чорнобривець О.С.
при секретарі: Салабай М.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08 червня 2012 року по справі за позовом прокурора м. Кіровограда в інтересах держави в особі Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" та Кіровоградського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості,-
У жовтні 2011 року прокурор м. Кіровограда, діючи в інтересах держави в особі Державної спеціалізованої фінансової установи " Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву " (далі Фонд) та Кіровоградського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 02.12.2009 року між відповідачем з одного боку та Фондом і Регіональним управлінням Фонду, з другого боку, був укладений кредитний договір № 311 з Розрахунками розміру кредиту та Розрахунками суми поквартального платежу. Згідно п. 1.2 договору кредит в сумі 245 546 грн. за цим договором надається для будівництва житла в АДРЕСА_1 площею 65,02 кв.м. згідно з договором про інвестування в будівництво житла від 23 листопада 2009 року, укладеного між позичальником та ТОВ "Комжитлобуд" та на страхування фінансових ризиків у період будівництва житла, згідно з договором страхування від 25.11.2009 року, укладеним між позичальником та Страховим товариством з додатковою відповідальністю "Гарантія". Кошти в сумі 245 546 грн. були перераховані 02.12.2009 року з рахунку Фонду згідно п.2.3 договору на рахунок відповідача в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», а з рахунку Відповідача (п.2.4 договору) - на рахунок ТОВ "Комжитлобуд". В порушення умов кредитного договору відповідач з 02.12.2009 року не сплачує щоквартальні внески, що визначені у розрахунку щоквартальних платежів, має заборгованість щоквартальних платежів - 73 9952 грн. 63 коп. (15 728,15 грн. - прострочене зобов'язання, 58 267,48 грн.-погашення відсотків).
Також відповідно до п.5.2.1 договору відповідачу нарахована пеня у сумі 92 753 грн.05 коп.
Відповідно до п.5.2.3. Фонд у разі прострочення поквартального платежу має право вимагати дострокового повернення залишку кредиту, а саме - 229 817 грн. 85 коп.
Відповідачу 12.03.2011 року було направлено повідомлення про наявність боргу троте борг не сплачений.
Посилаючись на ці обставини, прокурор просив стягнути з відповідача на користь Кіровоградського регіонального управління Фонду 396 566 грн.53 коп., в тому числі 73 995 грн. 63 коп. заборгованість по щоквартальним платежам, 229 817 грн.85 коп.. - залишок кредиту, 92 753 грн.05 коп.- пені.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08 червня 2012 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Кіровоградського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» заборгованість за кредитним договором у розмірі 396 566,53 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. Посилається на неповне з'ясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду у встановлених статтею 303 ЦПК України межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Встановлено, що 02.12.2009 року між сторонами був укладений кредитний договір № 311, за умовами якого відповідач за рахунок коштів статутного капіталу Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" отримав кредит в сумі 245 546 грн. з відсотковою ставкою 14% річних на будівництво житла, що знаходиться в АДРЕСА_1 загальною площею 65,02 кв.м, згідно з договором про інвестування в будівництво житла від 23 листопада 2009 року № 23-11/09, укладеним між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю "Комжитлобуд", та на страхування фінансових ризиків у період будівництва житла згідно з договором страхування від 25 листопада 2009 року № 63780008-5748, укладеним між ОСОБА_2 і Страховим товариством з додатковою відповідальністю "Гарантія".
Кредитний договір укладено відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", постанови Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2009 року № 324 "Про затвердження Порядку використання у 2009 році коштів, передбачених у державному бюджеті для формування статутного капіталу державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" з подальшим спрямуванням на виконання Державної програми забезпечення молоді житлом", Положення про порядок надання довгострокових пільгових кредитів на будівництво житла молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам, які згідно із законодавством визнані такими, що потребують поліпшення житлових умов, у 2009 році за рахунок коштів статутного капіталу державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" з відсотковою ставкою 14 відсотків річних, затвердженого правлінням Фонду від 10 серпня 2009 року (протокол № 20).
При вирішенні справи суд обґрунтовано керувався положеннями статей 525, 526 ЦК України, згідно з якими одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивачі зобов'язання за кредитним договором виконали повністю.
Згідно з п.п.2.2., 2.3., 2.4., 4.3.1. кредитного договору, які передбачають, що позичальник доручає регіональному управлінню Фонду розпоряджатися за цільовим призначенням кредитними коштами, здійснювати перерахування коштів з особистого рахунку позичальника на рахунок сторони договору про інвестування в будівництва житла, 02 грудня 2009 року кошти в сумі 245 546 грн. були перераховані з рахунку Фонду на особистий рахунок № НОМЕР_1, відкритий відповідачем у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», а з рахунку відповідача - на рахунок ТОВ "Комжитлобуд".
За умовами кредитного договору (п.4.2.3.) відповідач зобов'язався кожного кварталу сплачувати суму коштів, визначену в розрахунку розміру щоквартальних платежів згідно з додатком № 2 до кредитного договору на рахунок регіонального управління Фонду до повного погашення зобов'язань за кредитним договором.
Свої зобов'язання за кредитним договором відповідач порушив, з 02.12.2009 року не сплачує щоквартальні внески, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 73 995,63 грн., в тому числі 15 728,15 грн. простроченого зобов'язання і 58 267,48 грн. відсотків. Розмір нарахованої згідно з п.5.2.1 кредитного договору пені у зв'язку з несплатою щоквартальних платежів складає 92 753,05 грн.
Пунктом 5.2.3. кредитного договору передбачено, що в будь-якому разі прострочення щоквартального платежу Фонд має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася.
Враховуючи наведене, суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь регіонального управління Фонду (згідно з п.4.2.3 кредитного договору відповідач зобов'язаний сплачувати кошти на рахунок регіонального управління Фонду) суми кредиту, відсотків і пені у зв'язку з невиконанням умов кредитного договору.
У апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що в зв'язку з укладенням 15.02.2010 року договору про відступлення права вимоги та договору про передачу функцій замовника по будівництву житлового 40 квартирного будинку АДРЕСА_1 його зобов'язання за кредитним договором припинені.
Колегія суддів вважає такі доводи відповідача безпідставними.
Кредитний договір укладено між відповідачем, Фондом і регіональним управлінням Фонду. Цей договір передбачає надання позичальникові цільових коштів у безготівковій формі за рахунок статутного капіталу Фонду.
Договір про відступлення права вимоги укладено між відповідачем і регіональним управлінням Фонду і стосується права вимоги як кредитора до ТОВ "Комжитлобуд" за договором про інвестування в будівництво житла.
Договір про передачу функцій замовника укладено між регіональним управлінням Фонду і ТОВ "Комжитлобуд" щодо делегування функцій замовника до укладення кредитного договору.
Фонд, кошти статутного капіталу якого надано відповідачу в кредит, не був учасником зазначених договорів, які не змінюють правовідносини, що виникли за кредитним договором, і не створюють правових наслідків щодо зобов'язань відповідача за кредитним договором.
Кредитний договір є дійсним, зміни до нього учасниками договору не вносилися, тому він підлягає виконанню. Відповідач у апеляційній скарзі не навів правових підстав для звільнення його від зобов'язань за кредитним договором.
Пунктом 4.4.1. кредитного договору передбачено право відповідача на будь-якому етапі розірвати договір, сплативши при цьому достроково кошти згідно із зобов'язаннями за кредитним договором. Відповідач подав в регіональне управління Фонду заяву про розірвання кредитного договору, але не виконав його умови щодо повернення коштів.
Порядок переведення боргу за кредитним договором між позичальником і новим кандидатом, який відповідає вимогам Положення (без зміни умов кредитного договору) визначено у п.6.5 кредитного договору. Проте відповідач не скористався визначеним договором порядком переведення боргу.
Безпідставними є доводи викладені в апеляційній скарзі щодо порушення процесуальних прав відповідача в зв'язку з тим, що суд не зупинив провадження до розгляду інших справ, які розглядаються в порядку цивільного та кримінального судочинства.
Так, під час розгляду справи в суді першої інстанції представник відповідача заявила клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи за позовом ОСОБА_4 до Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" та Кіровоградського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву", ТОВ „Комжитлобуд" про визнання кредитного договору та договору інвестування житлового будівництва недійсними.
Суд правомірно не задовольнив дане клопотання так, як рішення суду по цій справі не перешкоджає розгляду даної справи про цивільно-правову відповідальність ОСОБА_4 за невиконання умов кредитного договору.
З копії рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 02 квітня 2013 року, яка надана представником позивача, вбачається, що в задоволенні позову ОСОБА_4 до Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" та Кіровоградського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву", ТОВ „Комжитлобуд" про визнання кредитного договору та договору інвестування житлового будівництва недійсними, відмовлено.
Посилання в апеляційній скарзі відповідача на наявність підстав для зупинення судом першої інстанції провадження у справі у зв'язку з розглядом кримінальної справи порушеної відносно посадової особи регіонального управління Фонду за фактами безпідставної видачі кредитів на пільгових умовах є також безпідставним так, як судове рішення у вказаній кримінальній справі не являється підставною для звільнення відповідача від виконання зобов'язання за укладеним ним договором.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Наведене свідчить про те, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування чи зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 209, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Заочне рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08 червня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: