№ провадження 11/781/547/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Квітка О.М.
Категорія - ч.3 ст.190 КК Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Яковлева С. В.
21.05.2013 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі :
головуючого - судді Яковлєвої С.В.,
суддів Осєтрова В.І., Бабича О.П.,
за участю прокурора Грозана А.В.,
захисника-адвоката ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 січня 2013 року, якою кримінальна справа стосовно
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки сел. Приютівці Олександрійського району Кіровоградської області, українки, громадянки України, з повною загальною середньою освітою, одруженої, не судимої, не працює, проживає в АДРЕСА_1,
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки с. Протопопівці Олександрійського району Кіровоградської області, українки, громадянки України, з професійно-технічною освітою, одруженої, не судимої, не працює, проживає в АДРЕСА_2
обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.190, ч.3 ст.191, ч.3 ст.358 КК України, направлена на додаткове розслідування.
Органами досудового слідства ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у тому, що вчинили: заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчинене за попередньою змовою групою осіб в великих розмірах; складання та видачу працівником юридичної особи будь-якої форми власності, який не є службовою особою, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення та надають певні права, за попередньою змовою групою осіб; привласнення чужого майна, яке було ввірене особі та яке перебувало в її віданні, вчинене повторно, за попередньою змовою осіб.
Повертаючи кримінальну справу на додаткове розслідування суд першої інстанції зазначив, що досудове слідство проведено неповно, з порушенням норм КПК України, які не можуть бути усунуті під час судового розгляду. Неповнота досудового слідства полягає у тому, що слідством неправильно орієнтовано потерпілих щодо їхніх прав, не визначено розміру завданої шкоди, часу вчинення інкримінованих підсудним правопорушень, не перевірені висновки КРУ про завдання шкоди банку.
Крім того, зазначає, що в ході розгляду справи 05 вересня 2012 року прокурор Олександрійського району надав позовну заяву, в якій просить суд прийняти позов та розглянути його одночасно з кримінальною справою. Стягнути з Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк» на користь: ОСОБА_7 - 34619,56 грн.; ОСОБА_8 - 32501,92 грн. ОСОБА_9 - 31490,04 грн. ОСОБА_10 - 10210,75 грн. ОСОБА_11 -5200 грн.
Обґрунтовуючи вимоги, прокурор посилався на висновок контрольно-ревізійної перевірки від 19.07.2012 року №19-10/4. В той же час, під час висунення в судовому засіданні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 нового обвинувачення, прокурор в постанові про притягнення в якості обвинувачених вказує, що продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на незаконне заволодіння шляхом обману та зловживання довірою чужим майном - грошовими коштами, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 умисно з корисливих мотивів, в особистих інтересах шляхом обману та зловживаючи довірою ОСОБА_7, незаконного заволоділи грошовими коштами в сумі 7000 (сім тисяч) гривень, належними ОСОБА_7 При цьому представник державного обвинувачення нічим не пояснює розбіжність в сумі 27614,56 гривень між сумою, вказаною в постанові про притягнення в якості обвинувачених та у висновку контрольно-ревізійної перевірки та позовній заяві.
Крім того, підсудна ОСОБА_5 своєї вини у епізоді за ч.3 ст. 358 КК України не визнає і це позбавляє суд можливості перевірити її доводи та доводи обвинувачення.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить постанову міськрайонного суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Свою апеляцію мотивує тим, що незаконність, в наслідок не притягнення до кримінальної відповідальності працівників банківської установи за вчинений злочин, пов'язаний з викраденням грошей ОСОБА_7 у великих розмірах, спростовується тим, що дії підсудних (обвинувачених) кваліфіковані за відповідною частиною статті КК України, яка передбачає заволодіння шляхом обману та зловживання довірою чужим майном у великих розмірах (ч.3 ст. 190 КК України); що підсудна визнає свою вину лише у привласненні 100 тис. грн. ОСОБА_12, коли той передавав їй 190 тис. грн., спростовується тим що суд у своїй постанові про направлення справи прокурору для додаткового розслідування, сам підтвердив що ОСОБА_5 не визнає вину лише по епізоду ч.3 ст. 358 КК України, а отже визнає інкримінуємий епізод за ч.3 ст. 190 КК України, в якому йдеться про заволодіння нею та ОСОБА_4 коштами ОСОБА_12 на суму 190 тис. грн.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, захисника-адвоката ОСОБА_3, який вважає доцільним повернути справу на додаткове розслідування, вивчивши доводи апеляції та матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 281 ч. 1 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Так, суд першої інстанції правильно звернув увагу у своїй постанові на те, що не конкретним є обвинувачення підсудним, оскільки після зміни обвинувачення у суді, досудовим слідством не зазначено по обвинуваченню за ч.3 ст. 190 КК України точні дати вчинення інкримінованих підсудним правопорушень, зазначені суми привласнених коштів по кожному з потерпілих, так як вони не співпадають з заявами потерпілих та з висновками контрольно-ревізійної перевірки.
Більше того, під час висунення в судовому засіданні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 нового обвинувачення, прокурор в постанові про притягнення в якості обвинувачених вказує, що продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на незаконне заволодіння шляхом обману та зловживання довірою чужим майном - грошовими коштами, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 умисно з корисливих мотивів, в особистих інтересах шляхом обману та зловживаючи довірою ОСОБА_7, незаконного заволоділи грошовими коштами в сумі 7000 гривень, належними ОСОБА_7
Разом з тим, в позовній заяві, наданої прокурором Олександрійського району для розгляду її одночасно з кримінальною справою, позивач просив стягнути з Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк» на користь: ОСОБА_7 - 34619,56 грн.; ОСОБА_8 - 32501,92 грн. ОСОБА_9 - 31490,04 грн. ОСОБА_10 - 10210,75 грн. ОСОБА_11 -5200 грн.
Обґрунтовуючи вимоги, прокурор посилається на висновок контрольно-ревізійної перевірки від 19.07.2012 року №19-10/4.
При цьому розбіжність у розмірі завданої потерпілому ОСОБА_7 шкоди в сумі 27614,56 гривень між сумою, вказаною в постанові про притягнення в якості обвинувачених та у висновку контрольно-ревізійної перевірки та позовній заяві нічим не пояснюється та не обгрунтовується.
Аналогічні розбіжності у розмірах завданої шкоди існують і щодо інших потерпілих по справі.
Таким чином, доводи апеляції прокурора про можливість розгляду кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за ч.3 ст. 190, ч. 3 ст.191, ч.3 ст.358 КК України без її повернення на додаткове розслідування є непереконливими, оскільки для усунення виявлених недоліків необхідно проводити додаткові слідчі дії.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що органом досудового слідства під час досудового розслідування порушені вимоги ст.22 КПК України щодо всебічності, повноти та об'єктивності розслідування кримінальної справи, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції стосовно направлення справи на додаткове розслідування є законним та обґрунтованим і, відповідно, не вбачає підстав для задоволення апеляції прокурора.
Керуючись ст.ст.362,366 КПК України ( в ред.1960 року), п. 11, 15 розділу ХІ Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляцію прокурора, який брав участь при розгляд справи в суді першої інстанції залишити без задоволення, а постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 січня 2013 року про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч.3 ст.190, ч.3 ст.191, ч.3 ст.358 КК України на додаткове розслідування - без зміни.
Міру запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишити колишню - підписка про невиїзд.
Судді: