Справа № 1111/4451/12
1/1111/144/12
22 травня 2013 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді: Бутельської Г.В.
при секретарі: Нетесі С.М.
за участю прокурора: Лагоди Є.К.
адвокатів: ОСОБА_1
ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Ташкент, Республіки Узбекистан, росіянки, гр. Республіки Узбекистан, з середньою технічною освітою, офіційно не працюючої, одруженої, маючої неповнолітніх дітей, раніше не судимої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена у великих розмірах, за наступних обставин.
13 грудня 2009 року в період часу з 09.00 год. до 18.00 год. ОСОБА_3, перебувала в приміщенні квартири АДРЕСА_3 де у неї виник намір на таємне викрадення чужого майна. Діючи умисно, з корисливих спонукань, переслідуючи мету наживи, ОСОБА_3, шляхом вільного доступу, таємно, з гардеробної кімнати викрала золоту каблучку з каменем - діаманти і сапфіри, вартістю 7687 грн., золоту каблучку з каменем - ізумруди та діамантами, вартістю 8163 грн., золоту каблучку з каменем - діамант, вартістю 15432, та гроші в сумі 10000 доларів США, що згідно довідки УНБУ в Кіровоградській області в еквіваленті на гривну складає 79839 грн., чим завдала потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 111120 грн.
З місця вчинення злочину зникла, викраденим розпорядилась на власний розсуд.
Під час судового слідства адвокатом потерпілої та адвокатом підсудної було заявлено клопотання про направлення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти та не об'єктивності досудового слідства яка не може бути усунена в судовому засіданні через необхідність проведення слідчих дій. Зокрема в клопотанні зазначено, що органом слідства не встановлено характер та розмір завданої шкоди потерпілій, що впливає на кваліфікацію дій ОСОБА_3 Так, на думку адвокатів органом досудового слідства не зібрано доказів щодо факту викрадення золотої каблучки з каменем - діамант, вартістю 15432, та грошей в сумі 10000 доларів США. Обвинувачення в цій частині ґрунтується тільки на показах потерпілої ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_7, які між собою є протирічними та не підтверджуються зібраними по справі доказами. Органом досудового слідства не вчинено будь-яких дій на встановлення часу і способу викрадення вказаного вище майна, та не вчинено ніяких дій щодо встановлення місця знаходження викраденого майна, не встановлено свідків, які би змогли підтвердити факт перебування зазначеного вище майна у підсудної ОСОБА_3, також не встановлено осіб, яким ОСОБА_3 збувала викрадене майно. На думку адвокатів вказані протиріччя не можливо усунути в судовому засіданні, оскільки по справі необхідно проводити слідчо-оперативні дії. Вважають, що за таких обставин справа підлягає направленню на додаткове розслідування.
Заслухавши клопотання, думку прокурора, який заперечив проти направлення справи на додаткове розслідування, дослідивши та оцінивши в ході судового слідства зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про необхідність направлення справи на додаткове розслідування, з наступних підстав.
Згідно вимог ст.22 КПК України слідчий зобов'язаний вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Зазначені вимоги кримінально-процесуального закону органом досудового слідства не виконані.
Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину визнала частково, зазначивши, що у 2009 році вона працювала у ОСОБА_7 нянею, доглядала за двома дітьми, працювала з 09.00 до 18.00 год. У неї ключів від квартири потерпілої не було, у квартиру впускала ОСОБА_7 або її чоловік. Вона доглядала за дітьми в присутності власниці квартири. Вона повинна була гуляти з дітьми, готувати їжу і прасувати дитячі речі, мала право вільного пересування по всій квартирі. Бувало таке, що вона залишалась з дітьми після 18.00 год., так як господарі відлучались. Коли господарів не було, вона вільно пересувалась по всій квартирі. Їй було відомо де лежать золоті вироби господарки, вона сама їй показувала місце, де вони лежали. Золоті вироби знаходились у коробочках, які знаходились у гардеробній кімнаті на підвіконні. Вказала, що оскільки їй потрібні були гроші на оплату навчання дитині вона звернулась до ОСОБА_7, щоб він дав їй наперед зарплату за місяць. ОСОБА_7 їй відмовив. Це було 15 листопада чи 15 грудня 2009 року. Після того як ОСОБА_7 їй відмовив вона вирішила таємно взяти з коробки з гардеробної кімнати дві каблучки з каменями, на одній каблучці були білі камені, а на другій голубі. В цей час господарка була в іншій кімнаті. Вона вирішила здати ці речі в ломбард, щоб заплатити за навчання дитині. В цей же день золото здала в ломбард, що розташований по вулиці 50 років Жовтня за 600 чи 700 грн. - за дві каблучки. Після цього вона продовжила ходити на роботу до ОСОБА_7. Про те, що в квартирі знаходились гроші їй відомо не було. З нею завжди розраховувалась господарка, інколи її чоловік. При ній вони діставали гроші із гаманця. Через дві неділі після крадіжки вона прийшла в ломбард, щоб продовжити строк викупу золотих виробів, їй продовжили строк ще на дві неділі на словах. Після нового року, у січні місяці, вона прийшла у ломбард, щоб викупити каблучки, але їй сказали, що каблучок уже немає. Вона продовжила працювати у ОСОБА_7, про крадіжку мовчала, приблизно у вересні 2010 року було виявлено пропажу каблучок. ОСОБА_7 вона пообіцяла, що золото поверне, але не змогла знайти подібних речей. Зазначила, що у ОСОБА_7 вона викрала тільки дві каблучки, вона не брала ті золоті каблучки, які описані у обвинувальному висновку. Ті золоті вироби, які вона взяла у ОСОБА_7 виглядали наступним чином. Одна каблучка була конусообразної форми з голубими мілкими камінцями, їх було 6 чи 7 шт. На тій каблучці були тільки такі камінці, інших камінців та іншого кольору на каблучці не було. Друга каблучка була кругла тонкої форми, на ній були мілкі камінці білого кольору, інших камінців іншої форми на ній не було. Також вказала, що грошові кошти у потерпілої не брала, не брала також третьої каблучки. Вона складала речі у шафу тільки у дитячій кімнаті, в інших кімнатах вона речі не прибирала і у шафи не розкладувала. У господарки вона бачила багато золотих речей. Були золоті речі, які господарка носила постійно, вони були у неї в кімнаті. Ствердила, що золотих виробів, що вказані в обвинувальному висновку вона не брала. Також вказала, що в неї були свої особисті речі, коли потрібні були гроші вона їх закладала в ломбард. Іншого доходу крім роботи у ОСОБА_7 у неї не було, у ОСОБА_7 вона отримувала 1400 грн. За навчання дитини вона платила щомісячно до 600 грн. У 2009 та 2010 роках вона до ломбардів не зверталась. У 2009 році коли зверталась до ломбардів то закладала свої особисті золоті речі.
Допитаний в судовому засіданні представник потерпілої показав, що потерпіла не може з'явитись в судове засідання оскільки доглядає за трьома дітьми і не може їх залишити самих. Потерпіла підтримує свої покази, які давала на досудовому слідстві в повному обсязі. Також вказав, що заявлений цивільний позов він підтримує на суму 108 тис. грн. Всі обставини може детально пояснити свідок по справі ОСОБА_7, який є чоловіком потерпілої.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що ОСОБА_3 з 2007 року по 2010 рік працювала нянею. Він з дружиною довіряв ОСОБА_3, вона мала доступ до всього, що було в будинку. У його дружини була звичка залишати золоті вироби де прийдеться. Гроші лежали в гардеробній кімнаті на полиці із одягом, за шкатулкою із золотими виробами, доступ до них був вільний як і до золотих речей. ОСОБА_3 мала дозвіл заходити в зазначену кімнату, оскільки там лежали речі дітей та гладильна дошка. Вказав, що його дружина здає в оренду нерухомість, має від цього дохід 500000 грн. в рік, гроші зберігались в будинку, там були і його гроші, і гроші дружини. Коли його дружина виявила пропажу трьох каблучок, то сказала про це йому. Вона також висказала підозру на ОСОБА_3. Спочатку він не повірив і сказав, що каблучки могли подіти десь діти. Потім випадково, коли у ОСОБА_3 випали із сумки речі дружина побачила виписки з ломбарду. Після цього він поговорив з ОСОБА_3 і їй сказав, щоб вона повернула речі. ОСОБА_3 без будь-яких заперечень визнала, що все поверне, і він надав їй час. Потім ОСОБА_3 сказала, що не може вчасно повернути золоті вироби, бо їх поки що не має в ломбарді. Після того, як ОСОБА_3 у встановлений строк не повернула золоті вироби і не виходила на мобільний зв'язок, він звернувся у міліцію разом з дружиною вони подали заяву. Вказав, що ОСОБА_3 вела себе у міліції дуже спокійно, коли він спитав, чому вона так поступила, то ОСОБА_3 відповіла, що так сталось. Також вказав, що він з дружиною кожен рік у березні їздять відпочивати. В цей час ОСОБА_3 залишалась з дітьми. Після виявлення пропажі золотих виробів він з дружиною стали звіряти надходження і витрати грошей і виявили пропажу грошей. За весь цей період ОСОБА_3 повернула через пошту 300 грн. Дружина описала слідчому викрадені золоті вироби, а також надала йому бірки від викрадених золотих виробів, ці бірки знаходились у шкатулці, де лежали золоті вироби. Також вказав, що із будинку пропало 10000 доларів, від них залишилась тільки банківська стрічка, тому він і встановив, що було викрадено саме 10000 доларів. Слідчому на його пропозицію він і дружина сказали, що все викрадене виявили у один час, слідчий сказав, що так буде краще. Він виявив пропажу грошей після того як виявили пропажу золотих речей. Дружина в заяві про пропажу грошей не вказала, оскільки крадіжка золотих виробів для неї була більш важлива. У поясненнях слідчому вони говорили, що пропали і гроші.
Відповідно до ст.64 КПК України, при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню:
1) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину);
2) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину;
3) обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину;
4) характер і розмір шкоди завданої злочином.
Виходячи із досліджених в судовому засіданні доказів, суд прийшов до висновку, що органом досудового слідства не встановлено подію злочину за фактом таємного викрадення чужого майна, а саме золотої каблучки з каменем - діамант, вартістю 15432, та грошей в сумі 10000 доларів США. Також органом досудового слідства не доказано винність обвинуваченої у вчиненні крадіжки вказаної каблучки та грошей.
Так, як вбачається з матеріалів кримінальної справи, при допиті в якості свідка 29.09.2010 року ОСОБА_7 вказав, що про зникнення каблучок та грошових коштів він дізнався 27.12.2009 року. Також свідок вказав, які саме каблучки були викрадені - золота каблучка, 585 проби, вагою 3 гр., 17 розміру, конусоподібною формою з 2 діамантами та 3 ізумрудами; золота каблучка, 750 проби, вагою 3 гр., 17 розміру з 6 діамантами та 6 сапфірами; золота каблучка, 750 проби, вагою 5 гр. 17 розміру з 1 діамантом (т.1 а.с.15).
Під час допиту в судовому засіданні свідок пояснив, що він з дружиною виявив пропажу грошей після того як виявили пропажу золотих речей. Із будинку пропало 10000 доларів, від них залишилась тільки банківська стрічка, тому він і встановив, що було викрадено саме 10000 доларів. При цьому не зміг пояснити коли саме сталась крадіжка і не зміг довести на яких підставах він вважає, що крадіжку грошей вчинила саме ОСОБА_3 Також не міг пояснити в якому саме банку отримувались 10 тис. доларів США, і хто їх отримував. Ствердив, що форму золотих виробів і які на них камені краще знає дружина.
Згідно протоколу виїмки від 18 жовтня 2010 року у свідка ОСОБА_7 було вилучено три бірки: золотої каблучки 585 проби, з каменем брильянт, сапфір, розміром 16, масою 2,45 гр.; золотої каблучки 585 проби, розміром 16,5, масою 5 гр. (т.1 а.с.18-19).
З аналізу вказаного протоколу виїмки та показів свідка, встановлено протиріччя, які вказують на те, що покази свідка є протирічними в частині викрадення золотих каблучок, а саме - проби, ваги, розміру.
Згідно договору №131-2118 від 15.12.2009 року ОСОБА_3 було заставлено до ПТ «Ломбард Україна» дві золоті каблучки 585 проби, вагою 2,52 гр. та 2,15 гр. (т.1 а.с. 25).
Крім того, під час досудового слідства не були прийняті всі заходи для встановлення точного місцезнаходження каблучок, які ОСОБА_3 були здані до ломбарду. При цьому взагалі не здійснено ніяких оперативно-розшукових заходів щодо встановлення місця знаходження золотої каблучки з каменем - діамант, вартістю 15432 грн. Також органом досудового слідства не проводились ніякі заходи щодо встановлення осіб, які би могли підтвердити факт перебування названої каблучки у ОСОБА_3, не встановлено факт застави названої каблучки до ломбардів м. Кіровограда та факт перебування у ОСОБА_3 доларів США.
Таким чином із зібраних по справі доказів вбачаються суттєві протиріччя в частині характерних ознак викрадених каблучок, події викрадення каблучки з каменем - діамант та грошових коштів у сумі 10 тис. дол. США. Ці протиріччя не можливо було усунути в судовому засіданні із-за необхідності проведення слідчо-оперативних дій та специфіки судового слідства, у тому числі і шляхом безпосереднього допиту потерпілої ОСОБА_5, оскільки потерпіла не з'являлась в судове засідання, мотивуючи неявку хворобою або доглядом за дітьми.
На зазначенні протиріччя і необхідності їх усунення вказано в ухвалі Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.04.2012 року (т.1 а.с.320-322).
Разом з цим, з урахуванням викладених обставин, в судовому засіданні встановлено, що обвинувачення пред'явлене ОСОБА_3 ґрунтується на припущеннях, оскільки органом досудового слідства не досліджено характер і розмір завданої шкоди, що є обов'язковою обставиною доказування відповідно до ст.64 КПК України.
Доводи слідства щодо вчинення крадіжки ОСОБА_3 у великих розмірах суперечать матеріалам справи та зібраним доказам, і ґрунтуються на припущеннях.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 11.02.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК України (1001-05) не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого; тощо).
У зв'язку з встановленою в судовому засіданні неповнотою досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні через специфіку процесуальної форми судового розгляду справ та необхідністю проведення ряду слідчих дій, справа підлягає направленню на додаткове розслідування, під час якого необхідно:
1. Шляхом проведення слідчих дій встановити час, місце, спосіб вчинення крадіжки золотої каблучки з каменем - діамант, вартістю 15432, та грошей в сумі 10000 доларів США.
2. Встановити осіб, які би підтвердили чи заперечили факт перебування у ОСОБА_3 золотої каблучки з каменем - діамант та 10 тис. доларів США.
3. Шляхом проведення оперативно-розшукових дій встановити факт застави каблучки з каменем - діамант до ломбардів м. Кіровограда.
4. Шляхом проведення слідчих дій встановити характер і розмір шкоди завданої злочином, у тому числі з проведенням відповідних експертиз.
5. Конкретизувати обвинувачення, провести інші слідчі дії, направленні для встановлення об'єктивної і суб'єктивної сторони злочину.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.273, 281 КПК України, суд
Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, повернути прокурору Ленінського району м. Кіровограда для проведення додаткового розслідування.
Запобіжний захід ОСОБА_3 залишити підписку про невиїзд.
Постанова може бути оскаржена протягом 7 діб з дня її винесення до апеляційного суду Кіровоградської області.
Суддя Ленінського райсуду
м. Кіровограда Бутельська Г.В.