Справа № 404/942/13- ц
Номер провадження 2/404/932/13
18 травня 2013 року Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:
головуючого - судді Галагана О.В.,
при секретарі - Ільїній М.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом, після збільшення позовних вимог (а.с.95) просила стягнути з відповідача на свою користь на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 додаткові витрати в сумі 799 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 01 січня 2013 року до 1 січня 2018 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі та від спільного проживання у них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає разом з нею. Дитина знаходиться на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні Кіровоградської дитячої обласної лікарні з діагнозом: наслідки органічного ураження головного мозку, затримка психо - мовного розвитку, атрофія м'язів лівої гомілки і стопи, що встановлено рішенням суду Кіровського району м. Кіровограда від 08.11.2007 року по цивільній справі №2-1409/2007 про стягнення додаткових витрат на утримання сина.
Рішенням апеляційного суду від 23.01.2008 року змінено частково рішення суду першої інстанції в частині розміру стягнення витрат та частині строку їх стягнення.
Апеляційний суд Кіровоградської області зазначеним рішенням вирішив стягнути з відповідача додаткові витрати на утримання ОСОБА_3 щомісяця по 200 грн. до 01 січня 2013 року, тобто до переогляду стану здоров'я дитини. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Згідно медичного висновку №247 про дитину - інваліда, інвалідність ОСОБА_3 продовжено до 01 січня 2018 року.
З моменту ухвалення рішення апеляційним судом до цього часу матеріальне становище відповідача покращилось в тричі. Апеляційний суд визначив суму додаткових витрат - 200 грн. виходячи з заробітків відповідача на ВАТ «Гідросила». З травня місяця 2011 року відповідач працює в Кіровоградському обласному управлінні міліції, його заробітки складають біля 4000 грн. на місяць. З урахуванням цієї обставини та з урахуванням хорошого стану здоров'я відповідача і інвалідність сина позивач визначає додаткові витрати в сумі 799 грн. щомісяця.
У судовому засіданні позивач повністю підтримали збільшені позовні вимоги, дала пояснення аналогічні змісту позовної заяви, просила позов задовольнити в повному обсязі. Додатково зазначила, що у 2013році основні витрати будуть у майбутньому в сумі біля 4000грн. та пов'язані у період з 27.05. по 19.06.2013 року з поїздкою в Державний заклад «Дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «Хаджибей» (а.с.71). Також в цьому році нею вже витрачено на придбання ліків для сина необхідні для підтримання ослабленого імунітету, щонайменше на 700 грн., понесені інші витрати на його лікування.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що належно сплачує аліменти на дитину, розмір яких з 2013року становить біля 1400грн. на місяць. Дійсно його матеріальний стан покращився, проте зросли і видатки. Так, за місцем його реєстрації у гуртожитку в одній кімнаті проживають його мати та сестра із дитиною, що змусило його для влаштування особистого життя винайняти житлове приміщення, за оренду якого він сплачує 1000грн. на місяць. Також, він несе витрати по оплаті за кімнату гуртожитку, в якій прописаний. Розмір заробітної плати, що лишається після утримання з неї обов'язкових платежів, аліментів, понесених ним витрат по оплаті за житло та оренду житла витрачає для забезпечення життєво-необхідних потреб.
Відповідач вказав, що з тих доказів, що надала позивач не вбачається, що нею у 2012році додаткові витрати на дитину перевищили 2000грн., в той час як з нього на додаткові витрати в цей період із заробітної плати було утримано 2400грн.
Зазначав, що посилання позивача на купівлю ліків для сина не пов'язаних з інвалідністю у 2013році, витрат на навчання дитини у школі, повністю охоплюється розміром та метою аліментів, що з нього вже утримуються.
Посилався, що позивачем не надано доказів, що дитина потребує додаткових витрат починаючи з 2013року. Так, не підтверджені витрати пов'язані із санаторно-курортним лікуванням, оскільки згідно до постанови КМУ від 3 грудня 2009 р. N 1345 Про забезпечення санаторно-курортними путівками дітей-інвалідів, такі путівки видаються безкоштовно, або відшкодовується їх вартість, а особі, яка супроводжує дитину-інваліда, що потребує сторонньої допомоги, видається безоплатна путівка, яка не передбачає лікування, також ця особа має право на пільговий проїзд. Крім того, позивач з 2013року отримує допомогу на дитину інваліда у розмірі 894грн., доказів, що цих коштів не вистачає не надано.
Просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення позивача, відповідача та його представника, дослідивши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до переконання, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, він якого у них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2
Дитина проживає разом із матір'ю, перебуває на її утриманні.
Відповідно до медичного висновку №247 про дитину - інваліда віком до 18 років від 19.12.2012 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 має захворювання: лівобічний спастичний геміпарез з переважним ураженням лівої нижньої кінцівки, стійкі рухові порушення. Висновок дійсний до 01.01.2018 року, дата перегляду 01.12.2017 року. (а.с.3).
З оглянутого в судовому засіданні посвідчення дитини-інваліда, вбачається, що з 01.01.2013року по 31.12.2017року, призначена допомога у розмірі 894грн. щомісяця.
Згідно довідки виданої начальником управління УМВС України в Кіровоградській області від 08.06.2011 року за №64/735, ОСОБА_2 з 24.05.2011 року проходить службу в УМВС України в Кіровоградській області (а.с.4).
Відповідно довідки від 29.04.2013року року №12/654 виданої ВФЗБО УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_2 у 2012році було нараховано 56727грн. 31коп. заробітної плати, з якої утримано 13436грн. 99коп. аліментів та 2400грн. додаткових витрат на дитину (а.с.113).
Наказом в.о. директора УДППЗ «Укрпошта» Кіровоградська дирекція ОСОБА_1, комірнику цеху роздрібної торгівлі, продовжено працювати з неповним робочим днем часом з 09.00 год. до 13.00 год. з 29.12.2012 року по 31.12.2017 року. Підстава: заява ОСОБА_1 т.А., медичний висновок дитячої міської поліклініки №1 м. Кіровограда від 19.12.2012 року №247 про дитину - інваліда віком до 18 років. (а.с.19).
Сторони не заперечували, що з 2007року відповідач є платником аліментів на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частки від його заробітку.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08.11.2007 року стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 у сумі 280 грн. щомісячно, розпочавши стягнення з 07.02.2007 року і до повноліття сина ОСОБА_3, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 року. (а.с.20-22).
Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 23.01.2008 року вищевказане рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08.11.2007 року частково скасоване. Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, в частині суми та терміну. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 в сумі 200 грн. щомісячно, розпочавши стягнення з 07.02.2007 року до 1 січня 2013 року. В іншій частині рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08.01.2007 року залишено без змін. (а.с.23-25).
Відповідно довідки виданої Кіровоградською дитячою міської лікарнею від 22.01.2013 року ОСОБА_3, 2004 р.н. знаходився на стаціонарному лікуванні з 08.01.2013 року до 22.01.2013 року. Діагноз ДЦП, лівосторонній спастичний геміпарез. Відповідно епікризу, йому призначено лікування: загальний масаж, ЛФК - індивідуально, кисневий коктейль, заняття з психологом, УЗТ з гелем живокости, магніт на гомілковостопний сустав, мідокалм, гліцин, гинкгобилоба, мульти - табс, нейрон - норм. Майже аналогічне лікування міститься в епікризі №428 в зв'язку з перебуванням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.н. на лікуванні в Дитячій міській лікарні у період з 01.04. по 12.04.2013 року. (а.с.26,27, 69).
Допитана в якості свідка ОСОБА_5 показала, що є матір'ю позивача, приймає участь у вихованні онука ОСОБА_3, вказала, що у 2013 році біля 700 грн. було витрачено на придбання ліків для підвищення його імунітету, також були витрати пов'язані з проведенням призначеного лікарем масажу, який хоча і є безкоштовним, проте віддячують за якість його проведення кожного разу біля 30 грн., а таких сеансів у цьому розі вже було 22, несуть витрати на таксі по доставці дитини до масажиста. Крім зазначеного, позивач несе витрати сплачуючи внески до школи де навчається онук, які хоча офіційно не регламентовані, проте за своєю природою є обов'язковими.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Позивачем не надано доказів, що кошти, які вона отримує за рахунок держави на дитину, яка є інвалідом не достатньо на забезпечення потреб цієї дитини. Позивачем вказано, що основні витрати пов'язані з санаторно-курортним лікуванням сина, проте доказів розміру витрат на таке лікування не надано. Норма ст. 185 СК України передбачає можливість покриття додаткових витрат після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно. Таким чином на час подачі позову та під час розгляду справи не доведено перед судом необхідність стягнення з відповідача додаткових витрат на утримання дитини. Інші витрати на які посилалась позивач, або не доведені, або не пов'язані з лікуванням та доглядом дитини інваліда.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 182, 185 СК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Кіровського О. В. Галаган
районного суду
м.Кіровограда