№ справи: 2/123/502/2013 Головуючий суду першої інстанції:Тихопой О.О.
№ провадження: 22-ц/190/1846/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Берзіньш В. С.
"15" травня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді:Берзіньш В.С.
Суддів:Кірюхіної М.А., Руснак А.П.,
При секретарі:Рижих М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ТОВ «Кримтрансбуд», Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ, треті особи: ПП «Нива-В.Ш.», ОСОБА_9, про визнання права власності на автомобіль і виключення його з акту опису та арешту,
за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 січня 2013 року
ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ТОВ «Кримтрансбуд», Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ, треті особи: ПП «Нива-В.Ш.», ОСОБА_9, про визнання права власності на автомобіль DAEWOO LANOS D4LM500, 2003 року випуску, і виключення його з акту опису та арешту, посилаючись на належність даного автомобіля їй на праві власності у зв'язку із придбанням спірного автомобіля 23.01.2012р. за розпискою у ОСОБА_8 з видачею ним нотаріально посвідченої довіреності та техпаспорту.
Рішенням Київського районного суду м.Сімферополя АРК від 23 січня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду, посилаючись на його незаконність та необгрунтованість, ухвалення з порушенням норм матеріального і процесуального права, зркема ст.ст.207,316,328,392,655 ЦК України. Вказує, що є помилковим висновок суду відносно того, що надані розписки від 02.07.2012 року про одержання ОСОБА_7 грошової суми від ОСОБА_8 за автомобіль, а також від 04.07.2012 року про одержання ОСОБА_8 від ОСОБА_6 грошової суми за продаж спірного автомобіля, не є належними договорами купівлі-продажу автомобіля, а відповідно і ОСОБА_6 не набула законного права власності на спірний автомобіль. При продажу ОСОБА_7 автомобіля ОСОБА_8 між ними були досягнуті суттєві умови договору. Так і при продажу автомобіля по довіреності ОСОБА_8 обумовлювався момент, що договір купівлі-продажу автомобіля у подальшому буде оформлено нотаріально. Вважає, що вона придбала право власності на спірний автомобіль на законних підставах, оскільки ОСОБА_8 написав розписку, яка підтверджує факт продажу їй автомобіля та передав техпаспорт, видав нотаріальну посвідчену довіреність, якою передав їй всі повноваження володільця автомобіля, які раніше отримав від ОСОБА_7
Особи, які беруть участь у справі, в засідання апеляційного суду не з'явились, повідомлені належним чином, що стверджується розпискою та поштовими повідомленнями(а.с.133-145,147,149-157).
Обговоривши наведені у скарзі доводи, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
2
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд виходив із необгрунтованості та недоведеності позовних вимог, зокрема того, що ОСОБА_6 не набула в законний спосіб право власності на спірний автомобіль.
Такі висновки суду узгоджуються з обставинами справи та не суперечать положенням законодавства.
Відповідно до ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Із матеріалів справи слідує, що ОСОБА_6 звернулась до суду із вищезазначеним позовом та просила визнати за нею право власності на автомобіль DAEWOO LANOS D4LM500 і виключити його з акту опису та арешту, мотивуючи тим, що ОСОБА_8 придбав у ОСОБА_7 спірний автомобіль, за що передав гроші і отримав довіреність на розпорядження цим автомобілем. 23.01.2012 року вона також за довіреністю придбала цей автомобіль вже у ОСОБА_8, в підтвердження продажі останній отримав від неї гроші, про що написав розписку. Вона та члени її сім'ї користувались автомобілем, поки автомобіль не було вилучено у них співробітниками ДАІ, та вияснилося, що на цей автомобіль, як на майно ОСОБА_7, було накладено арешт. Вважає спірний автомобіль своєю власністю, у зв'язку з чим просила задовольнити її позовні вимоги.
Між тим, із матеріалів справи вбачається, що право власності на спірний автомобіль зареєстровано за ОСОБА_7 та право власності на нього за ОСОБА_8 не зареєстровано.
Пунктами 7, 8 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок (далі - Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 7 вересня 1998 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи або їх представники (далі -власники) зобов'язані зареєструвати їх протягом 10 діб після придбання або митного оформлення, чи тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника, поданої особисто, і документів, що посвідчують його особу; правомірність придбання транспортного засобу, оцінку його вартості; правомірність придбання транспортних засобів, складових частин, які мають ідентифікаційні номери, підтверджується документами, скріпленими підписом відповідної посадової особи і печаткою, виданими суб'єктами підприємницької діяльності, які реалізують транспортні засоби та видають довідки-рахунки, митними органами, судами, нотаріусами, органами соціального захисту населення, підприємствами - виробниками транспортних засобів та підрозділами ДАІ, а також угодами, укладеними на товарних біржах.
Для реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зареєстровані в підрозділах ДАІ, крім названих документів, додається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) з відміткою підрозділу ДАІ про зняття транспортного засобу з обліку. Перед відчуженням, передачею такий транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ. Відчуження, передача власником придбаних транспортних засобів, не зареєстрованих у підрозділах ДАІ, не проводиться.
3
Реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків.
Таким чином Правилами встановлено спеціальний порядок державної реєстрації транспортних засобів.
Положення ст.392 ЦК України, на яку посилається апелянт, регулюють питання визнання права власності які пов'язані з невизначеністю відносин права власності позивача щодо свого майна, а не щодо майна, яке належить іншій особі.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду.
Відповідно до ст.308 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом першої інстанції справу розглянуто в межах заявлених вимог та на підставі доказів, наданих особами, які беруть участь у справі. Підстав для скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги немає.
З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст.303,307,308 Цивільного процесуального кодексу України, колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 січня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів.
Судді: Берзіньш В.С. Кірюхіна М.А. Руснак А.П
Судді: